Потойбічні

Вони не тільки говорили однією мовою Лоен, а й потрапили в однаково похмуре і напружене становище.

«Де я? Що я планую робити? Я теж хотів би знати це...» Заспокоївшись, Чжоу Мінжуй тихо повторив ці запитання.

Найглибше враження на нього справили не самі ці фрази, не сенс, а почуття, приховані за ними: подив, пильність, паніка та побожність цих двох.

З якоїсь незрозумілої причини цих людей таємничим чином затягнуло в цей світ, сповнений сірого туману. Винуватець всього цього, Чжоу Мінжуй, все одно відчував себе ненормально пригніченим і враженим, не кажучи вже про пару, яка була втягнута в цю халепу абсолютно пасивно!

«Для них подібні події та зустрічі можуть бути далеко за межами їхньої уяви, чи не так?»

Наступної миті Чжоу Мінжуй подумав про два варіанти розвитку подій. У першому випадку він прикинеться жертвою, щоб приховати свою особистість і завоювати їхню довіру. Потім він займе вичікувальну позицію і скористається обставинами, коли це буде потрібно. Інший варіант полягав у тому, що він збереже таємничість довкола своєї особи в очах цієї пари. Потім він подумає над тим, як вплинути на ситуацію на основі зібраної інформації, отриманої завдяки їм.

Не маючи такої розкоші, як час, щоб гарно обміркувати ситуацію, хлопець ухопився за думку, що промайнула в його голові. Він негайно вирішив скористатися другим варіантом.

Використовуйте психологічний стан інших, щоб отримати найбільшу вигоду для себе!

Після кількох секунд тиші в тумані Чжоу Мінжуй хмикнув. Низьким, але не важким тоном він спокійно сказав, ніби відповідаючи на ввічливе вітання відвідувачів:

— Лише експеримент.

«Експеримент... експеримент?» Одрі Холл подивилася на таємничу особу, приховану сірим туманом, і єдиною її думкою було те, що все це абсурдно, смішно, жахливо і дивно.

Вона стояла біля туалетного столика у своїй спальні лише кілька хвилин тому. Але варто їй було розвернутись, як вона «потрапила» в це дивне місце, заповнене сірим туманом!

«Просто неймовірно!»

Одрі зітхнула і показала бездоганну, ввічливу усмішку. Вона спитала дещо збентежено:

— Ваша високоповажносте, ваш експеримент пройшов успішно? Ви дозволите нам повернутися?

Алджер Вілсон також хотів би поставити кілька подібних запитань Чжоу Мінжую, але він мав більший досвід. Він стримав свій порив і взяв роль мовчазного спостерігача.

Чжоу Мінжуй подивився на того, хто поставив запитання. Крізь туман він нечітко побачив фігуру людини, яка говорила. Це була висока дівчина з м'яким світлим волоссям, однак її обличчя не можна було розгледіти.

Він не поспішав відповідати на її запитання, а повернув голову, щоб подивитись у бік чоловіка. У нього було темно-синє волосся, скуйовджене, неначе морські водорості. Він був середнього зросту і не вважався кремезним.

Чжоу Мінжуй раптом дещо зрозумів. Як тільки він стане сильнішим або краще зрозуміє цей світ сірого туману, можливо, він зможе побачити крізь нього і розгледіти зовнішній вигляд дівчини та чоловіка.

«У цій ситуації вони гості, а я господар!»

Після зміни напрямку мислення Чжоу Мінжуй миттєво помітив деталі, на які раніше не звернув уваги.

Дівчина з мелодійним голосом і мовчазний чоловік виглядали дещо безтілесно. Огорнуті червоним світлом, вони нагадували проєкції, створені двома багряними зірками у сірому тумані.

Ці проєкції були засновані на зв'язку між червоними зірками та ним самим. Непомітному зв'язку, який відчував лише він.

«Проєкції зникнуть в той момент, коли цей зв'язок буде обірваний, і пара повернеться назад...» Чжоу Мінжуй злегка кивнув і, усміхаючись, подивився на світловолосу дівчину.

— Звичайно, якщо ви зробите запит, то зможете повернутись в ту ж саму мить.

Не помітивши за його словами жодних злих намірів, Одрі полегшено зітхнула. Вона вірила, що, оскільки джентльмен, здатний на такі дива, дав слово, він неодмінно його дотримуватиметься.

Її розум трохи заспокоївся і вона, на подив, не стала поспішати й просити відправити її назад. Вона одразу почала оглядатися, кидаючи погляди праворуч і ліворуч. Її очі незвичайно засяяли.

Вона сказала з тривогою, очікуванням та спокусою:

— Це такий дивовижний досвід... Так, я завжди сподівалася, що щось подібне станеться. Мені подобаються таємниці та надприродні дива. Ні, я маю на увазі... Я хотіла б знати, сер, що я можу зробити, щоб стати Потойбічною?

Вона явно була схвильована, коли дещо невиразно промовила ці слова. Мрія, яка виникла внаслідок прослуховування захопливих розповідей своїх старших, нарешті отримала можливість бути здійсненою.

Варто їй було сказати це, як вона відразу забула всі свої колишні страхи та побоювання.

«Гарне питання! Я теж хотів би знати відповідь...» У своєму серці поскаржився Чжоу Мінжуй.

В той самий час він відчув, що йому не годиться розмовляти стоячи. Хіба він не повинен бути у палаці, сидіти на чолі довгого столу на таємничому та високому стільці, на якому будуть зображені стародавні візерунки, мовчки дивлячись на своїх відвідувачів?

Як тільки з'явилася ця думка, сірий туман навколо одразу заклубився, шокуючи Одрі та Алджера.

В одну мить вони побачили навколо себе кілька кам'яних колон. Над ними навис величезний купол, що вкрив їх під собою.

Вся ця споруда виглядала піднесено, розкішно і величною, немов легендарний палац велетнів.

Прямо під куполом, де збирався сірий туман, з'явився довгий бронзовий стіл із десятьма стільцями з високими спинками, які розташовувалися симетрично по обидва боки столу. Ще два стільці були розміщені на двох інших кінцях столу. Спинка кожного стільця сліпучо сяяла яскраво-червоним світлом, створюючи малюнки дивних сузір'їв, які відрізнялися від реальних.

Одрі та Алджер сіли віч-на-віч, недалеко від почесного місця.

Дівчина озирнулася на всі боки й мимоволі пробурмотіла:

— Як чарівно.

«Це, безумовно, захопливо...» Чжоу Мінжуй простяг праву руку і погладив край бронзового столу, зберігаючи непорушний вигляд.

Алджер оглянув оточення і після кількох секунд мовчання відкрив рот, відповідаючи на запитання Одрі замість Чжоу Мінжуя.

— Ви з Королівства Лоен?

— Якщо ви хочете стати Потойбічною, приєднайтесь до Церкви Богині Вічної Ночі, Церкви Володаря Бур або Церкви Бога Пари та Машин.

— Більшість людей навіть за все своє життя не зможуть зустріти Потойбічних. Завдяки цьому навіть багато священнослужителів великих церков змушені сумніватися у всьому цьому. Але навіть так, я абсолютно впевнений, що Потойбічні все ще існують у судах, трибуналах та виконавчих органах. Вони все ще борються з небезпеками, які таяться у темряві. Ось тільки їхня чисельність сильно скоротилася в порівнянні з першими днями залізного віку.

Чжоу Мінжуй уважно слухав, але всіма силами намагався підтримувати вигляд, ніби він не звертає особливої ​​уваги на слова Алджера, ніби слухає, як діти розповідають одне одному історії.

Спираючись на фрагменти пам'яті Клейна, Чжоу Мінжуй чітко знав, що «залізний вік» відноситься до поточної П'ятої Епохи, яка розпочалася 1349 років тому.

Одрі мовчки слухала, як Алджер закінчує свою промову, перш ніж сумно зітхнути.

— Містере, я вже знаю все те, що ви сказали. Навіть більше, я в курсі про Нічних Яструбів, Уповноважених Карателів та Механізм Колективного Розуму, але просто не хочу втрачати свою свободу.

Алджер тихо усміхнувся і сказав невиразно:

— Не можна стати Потойбічним, не пожертвувавши чимось. Якщо ви не хочете приєднуватися до церков і приймати їхні закони, вам залишається лише звернутися до королівської сім'ї або тих небагатьох аристократів, чия історія тягнеться вже багато тисячоліть. В іншому випадку вам лише залишається покластися на свою удачу в пошуках таємних темних організацій.

Одрі мимоволі надула щоки й розгублено озирнулася. Підтвердивши, що таємнича людина так нічого і не відповіла, вона все ж таки видавила:

— Чи немає інших рішень?

Алджер замок на деякий час. Приблизно через пів хвилини він обернувся, щоб подивитися на «таємничого чоловіка», який мовчки спостерігав за ними.

Розуміючи, що Чжоу Мінжуй не має наміру нічого коментувати, він глянув на Одрі й задумливо сказав:

— У мене є два набори формул зілля 9-ї Послідовності.

«9 Послідовність?» Пробурмотів собі під ніс Чжоу Мінжуй.

— Справді? Що за два набори? — Одрі явно знала, що означає формула зілля 9 Послідовності.

Алджер трохи відкинувся назад і неквапливо продовжив:

— Як ви знаєте, людство може покладатися лише на зілля, щоб стати Потойбічними, тоді як назва кожного зілля походить від Богохульної Скрижалі. Після численних перекладів на Йотун, Ельфійський, стародавній і сучасний Гермес, а також стародавній Фейсак, всі назви кардинально відрізняються від тих, що були в давні часи. Але суть не в назвах, а в тому, які ефекти дають ці зілля.

— У мене є формула зілля 9 Послідовності під назвою «Моряк». Воно дарує чудове почуття балансу. Навіть якщо ви перебуватимете на кораблі під час шторму, то зможете ходити так само вільно, ніби це рівна земля. Крім того, ви отримаєте величезну силу та ілюзорну луску над шкірою. Воно дозволить вам плавати наче риба і вас буде важко спіймати. Під водою ви рухатиметеся так само вправно, як морські тварини. Навіть без додаткового обладнання ви зможете занурюватися під воду щонайменше на десять хвилин.

— Звучить чудово... «Хранитель Моря» від Володаря Бур?

— У минулому його так називали, — Алджер не став зупинятись і продовжив:

— Друга формула зілля 9 Послідовності називається «Глядач». Хоча я не впевнений, як воно називалося у минулому. Це зілля дозволить вам отримати виключно гострий розум і чудові спостережливі здібності. Думаю, ви зрозумієте, що таке «Глядач», якщо подумаєте про перегляд опери чи п'єси. Наче глядач, ви оцінюєте «акторів» у світському світі, вловлюючи проблиск їх справжніх думок за допомогою їхніх емоцій, поведінки та слів.

У цей момент Алджер наголосив:

— Ви повинні пам'ятати, що незалежно від того, перебуваєте ви на екстравагантному банкеті або посеред вулиці, Глядач завжди залишається глядачем.

Очі Одрі засяяли, доки вона слухала пояснення.

— Ох... Добре, тоді останнє запитання. Здається, я закохалася в це зілля Глядача. Як я можу отримати його формулу? Що я можу запропонувати вам, щоб ви передали її мені?

Алджер виглядав так, ніби він тільки й чекав цього запитання, тому відразу сказав хрипким голосом:

— Кров акули-примари. Щонайменше сто мілілітрів.

Одрі схвильовано кивнула головою, але потім збентежено спитала:

— Якщо я зможу її дістати, наголошую, якщо! Як я зможу її передати вам? Як ви можете гарантувати мені, що передасте справжній рецепт зілля в обмін на кров акули-примари?

Алджер спокійно сказав:

— Я дам вам адресу. Формулу надішлю поштою або передам її прямо тут, як тільки отримаю кров акули-примари.

— Щодо гарантій, я думаю, що ми з вами можемо почуватися спокійно, якщо в нашій угоді свідком стане цей таємничий містер.

Сказавши це, він перевів свій погляд на Чжоу Мінжуя, який сидів на почесному місці.

— Ваша високоповажносте, той факт, що ви можете притягнути нас сюди, показує, що ви маєте неймовірну силу. Ніхто з нас не наважиться порушувати обіцянку, якщо ви будете свідком.

— Абсолютно правильно! — очі Одрі засяяли, і вона з хвилюванням погодилася.

З її точки зору, таємничий джентльмен, який мав неймовірні здібності, безумовно, був «авторитетним» свідком.

«Як я чи цей чоловік усміємо дурити його?»

Одрі напів повернулась і з усією серйозністю подивилися на Чжоу Мінжуя.

— Ваша високоповажносте, будь ласка, будьте свідком нашої угоди.

У цей момент вона зрозуміла, що була недостатньо ввічливою, забувши поставити одне важливе запитання. Вона поспішно спитала:

— Ваша високоповажносте, як до вас можна звертатися?

Алджер злегка кивнув і серйозно повторив те саме запитання:

— Ваша високоповажносте, як до вас можна звертатися?

Чжоу Мінжуй був здивований. Він обережно постукав пальцями по бронзовому столу. Зміст сьогоднішнього ворожіння промайнув у нього в голові.

Він відкинувся на спинку стільця, зчепив усі десять пальців і підставив їх під підборіддя. Він трохи усміхнувся парі.

— Ви можете звати мене...

Він зробив паузу на мить, а потім спокійно закінчив:

— Блазень!