Систематизація та узагальнення

Після короткої паузи Клейн продовжив писати:

«Розв'язання проблеми із зіллям ґрунтується на його «засвоєнні», а не просто у контролі. Це можна пояснити на простому прикладі».

«Управління силою зілля нагадує приборкання тигра. Але приручений звір, незалежно від того, наскільки гарним не був його дресирувальник, ніколи не стане частиною людини. Завжди буде ризик, що він повстане проти свого хазяїна. А «засвоєння» означає прийняття зілля, як частини себе, його поглинання, вбудовування сили у власну свідомість і тіло».

«І зараз я в цьому абсолютно впевнений. Але для мене важливіше зрозуміти, як же «дія» допомагає у засвоєнні зілля».

«Виходячи зі свого сьогоднішнього досвіду Провидця, я можу зробити два припущення. І їх обов'язково потрібно буде перевірити».

«Перше: діючи, виходячи з назви зілля, людина змінює власне тіло, серце та душу. Вони стають схожими на суть зілля. Це поступово веде до резонансу, який допомагає засвоїти й поглинути всю силу».

«Друге: магічне зілля схоже на комп'ютер з антивірусом. Якщо хтось захоче зламати його, йому знадобиться знайти помилку, дірку в протоколах безпеки чи пароль. А назва зілля відповідно стане ключем до цього «комп'ютера». Діючи відповідно до назви, ми маскуємо наше тіло, серце і душу, перетворюючи їх на «частину системи». Таким робом обманюємо її захисні механізми. Здається, ця гіпотеза нагадує те, що я вже прочитав у записнику імператора Розеля».

«Незалежно від того, яке з моїх припущень є правильним, не можна уникнути роботи над власним тілом, серцем та душею. Саме вони є тією єдиною сполучною ланкою між «дією» та силою зілля».

Клейн поклав ручку і подивився на свої записи. У якусь мить він навіть хотів подякувати освіті, яку здобув в Імперії Фудоголіків.

Незалежно від того, вибрав би він для подальшої освіти науку чи інженерію, він все одно був оснащений основами логічного мислення. Інакше він би ніколи не став досвідченим клавіатурним воїном і не зміг би проаналізувати всі аспекти взаємодії із зіллям.

— «Дія» впливає на засвоєння зілля, але щоб підтвердити або спростувати цю гіпотезу, доведеться трохи почекати, — Клейн зробив перше припущення.

Після цього він записав своє друге запитання.

«Чому Провидцю, який, за визначенням, знає надприродне краще за всіх інших, не вистачає здібностей, коли мова заходить про прямий бій? Хіба знання не дають йому могутність, допомагаючи цим перемагати своїх ворогів?»

«Причин може бути декілька...»

«По-перше, колись на Землі я читав веб-романи, де гра ставала реальністю. Можливо, і я потрапив у такий світ? У тій грі різні «класи» супроводжуються різними навички, які мають бути збалансовані між собою. Але я не виявив жодних ознак, що цей світ є грою, жодної системи та тим більше ніяких квестів. Я поки що не відкидатиму цю гіпотезу, хоча вона і здається мені занадто маловірогідною».

«По-друге, легко припустити, що фундаментальний закон цього світу — це баланс. Творець створив світ, де все має бути збалансовано».

«По-третє, зілля одного і того ж рівня в різних Послідовностях мають однакову потужність, яку можна направити на отримання здібності, але лише однієї. До цього ж висновку шляхом довгих спроб і помилок і дійшли наші предки. Якщо зробити зілля потужнішим, то це призведе до божевілля та втрати контролю. А потужність, нижча за певний рівень, не дасть бажаної сили Потойбічного. Таким робом, якщо потужність різних зіль однакова, бути сильнішим в одній області означатиме бути слабшим в іншій сфері».

«По-четверте, все у цьому світі походить з одного й того самого джерела. Все створено із залишків Творця. У кожному з нас є частинка Творця, і те, що люди — це частини єдиного цілого, які лише взаємодоповнюють один одного, означає, що будь-якій людині притаманні якісь свої недоліки».

«Я схиляюся до третьої та четвертої гіпотез, але остання ґрунтується на міфах і може служити лише як наочна ілюстрація».

«Таким робом, я керуватимуся третьою гіпотезою і спробую перевірити її, використовуючи всі мої знання та майбутні дослідження».

Клейн виписав уже дві сторінки, але й не думав зупинятися. Натомість він написав нове запитання:

«Сьогодні я дізнався, що мій ритуал підвищення удачі, швидше за все, відноситься до класичної ритуальної магії».

«Будь-який ритуал можна розбити на три частини, перша з яких — жертвоприношення. Жертва потрібна для того, щоб сутність, що закликається, відгукнулася на поклик. Друга частина — заклинання, що описує ту сутність, з якою хоче поспілкуватися Потойбічний. А третя частина — використання особливих символів для висловлювання бажань чи питань».

«Використовуючи цю модель, щоб проаналізувати ритуал покращення удачі, я зіткнувся з очевидною проблемою. У моєму ритуалі була відсутня третя частина!»

«Жертвоприношення виражене розміщенням основних продуктів харчування по кутах кімнати та чотирма кроками проти годинникової стрілки. Є й чітка вказівка, на яку сутність спрямоване заклинання — «Благословення Безсмертного Володаря Неба і Землі»».

«Але все, що я зробив після цього — це просто заплющив очі та почекав. У ритуалі не було нічого, що описувало б мою мету підвищити успіх».

«Іншими словами, відповідна сутність могла просто не знати, про що просить так званий ритуал підвищення удачі, і зробила те, що вважала за потрібне... Роби те, що хочеш...» 

«Який троль! А чи не надто тонке знущання для книжечки «Давні ритуали династій Цинь та Хань»?»

«Мабуть, коли я зважився провести ритуал, у мене була солома замість мізків...»

Клейн припинив писати й зробив два глибоких вдихи, щосили намагаючись заспокоїтись.

Він видихнув і продовжив писати.

«Я можу спробувати заново розробити та завершити ритуал. А метою мого нового ритуалу має стати повернення на Землю, назад у світ із моїми батьками та друзями».

«Але тоді постає питання: чи діяла покликана мною сутність з власної забаганки? Чи в цьому є якийсь інший, глибший зміст?»

«Крім того, чи є сутність, на яку вказують заклинання в цьому світі, тією ж самою, що і на Землі?»

«Якщо це так, то різницю у результатах між першим та другим ритуалами можна пояснити тим, що сутність, як і раніше, робить те, що їй хочеться. Але моя поява над сірим туманом у другій і третій спробі, коли я зустрічався зі Справедливістю та Повішеним, нічим не відрізняється. Чому?»

«Якщо завтра четвертий ритуал приведе до того ж результату, це означатиме, що ефекти є послідовними. Виходить, що невідома сутність має мету, про яку я не здогадуюсь. Якщо це так, то спроба завершити ритуал не принесе мені чіткої відповіді. Насправді це може навіть ускладнити ритуал і призвести до несприятливих наслідків».

«Чи можна пояснити різницю між першим і наступними ритуалами (за умови, що сутність, до якої я звертався, одна й та сама), тим, що результат залежить від світу, в якому я перебуваю? Це все одно, що використовувати інший інтерфейс...»

«Тоді як я можу змінити його, щоб отримати бажаний результат?»

«Якщо припустити, що за першим і наступними ритуалами стоять різні сутності, то на все є відповідь. Але аналогічним чином, повторюваність результатів у другому і третьому ритуалах означає, що сутність, до якої я звертаюся, має якусь свою певну мету, і я поки що не маю сил цього змінити».

«Найважливіше питання зараз — це на кого спрямований ритуал. Де Він і чому не дає жодних підказок чи вказівок?»

«Чи може Він переховуватись у світі туману?»

«Хм, чи можу я ставитися до Нього як до сутності в стані сну, сутності, яка відповість на правильно поставлені питання, але не відгукнеться на інші мої дії?»

«Тоді я можу провести інший ритуал і на його основі зробити висновок, чи регулярний зворотний зв'язок, який я отримую. Таким робом я знайду спосіб повернутися на Землю».

«Але проблема полягає в тому, що Він, можливо, не спить. У такому разі такі перевірки можуть призвести до жахливих наслідків. Це може бути дуже небезпечним».

«Першу спробу треба проводити з особливою обережністю. Зміна не повинна роздратувати істоту...»

— Який головний біль. Мені не вистачає знань, — Клейн зітхнув і підбив підсумок.

Після цього він записав інші думки.

«У вухах постійно звучать голоси, що вигукують «Хорнаціс» і... е-е, вони кажуть Флегрея чи Фрігрея?»

«Хорнаціс — це гірський масив, що розділяє Королівство Лоен та Республіку Інтіс. А її головний пік на шість тисяч метрів височить над рівнем моря».

«Згідно із записами в записнику сім'ї Антигон, у Четверту Епоху існував Народ Вічної Ночі. Чи існує зв'язок між Народом Вічної Ночі та Богинею Вічної Ночі? Вони союзники чи вороги? І невже Церква Богині знищила сім'ю Антигон через цей народ?»

«Чи можливо, що голоси, які я чую, виходять із записника? Невже це крик сім'ї Антигон, що пройшов крізь товщу тисячоліть?»

«Що тоді означає Фрігрея, чи Флегрея?»

«Цікаве питання. Записник і Запечатаний Артефакт 2-049, вказують на те, що сім'я Антигон мала відносно потужних Потойбічних. Якщо це так, то яким шляхом вони володіли? Чи був він завершеним, чи ні?»

«Моє усвідомлення, що записник знаходиться в руках Рея Бібера, схоже на збіг, але чи не було це кимось, чи чимось підлаштовано? І чи може моя доля виявитися пов'язаною з цим записником?»

...

Він виклав на папері свої думки. Клейн намагався записати все, що з ним відбулося, і всі свої припущення щодо змісту цих подій.

Загалом він виписав чотири аркуші з обох боків.

*Вжух!* 

Клейн несподівано вирвав ці чотири аркуші з блокнота і прочитав їх зверху вниз, іноді роблячи позначки ручкою або додаючи кілька речень.

Час пролетів непомітно. Червоний місяць на секунду зник за темними хмарами. Клейн узяв зі столу кишеньковий годинник, клацнув кришкою і подивився на циферблат.

Він відклав його і дістав із ящика коробок сірників. Потім запалив один і підніс до листів із нотатками.

Помаранчеве полум'я перейшло на край паперу і швидко поширилося далі.

Клейн тримав листки над відром для сміття і дивився, як вони перетворюються на попіл.

Потім він розтиснув пальці, дозволивши паперу впасти. Усього за десяток секунд усе зникло. Все, що від нього залишилося, це попіл і обвуглене дно відра для сміття.

Оскільки в цьому світі існував записник імператора Розеля, Клейн не наважувався залишати докази того, що він знає, як писати китайською — якби старий Ніл та інші виявили написані ним шматки паперу, він би навіть не знав, як все це пояснити.

І коли він хотів написати щось важливе, Клейн турбувався, що той, хто проникне в його сон, побачить його записи й розшифрує їх вміст, незалежно від того, якою мовою вони написані, чи то Лоен, древній Фейсак чи Гермес. Тому він робив нотатки лише китайською мовою і лише для систематизації отриманих знань. Покінчивши з цим, він спалював записи, щоб не залишати жодних слідів.

І саме тому, що не можна залишати жодних записів, Клейн придумав собі цей план. Щоб нічого не забути, раз на тиждень він робитиме узагальнення.

Спостерігаючи за попелом, Клейн витяг чистий аркуш паперу і написав заголовок: «Моєму шановному наставнику».

Він хотів написати старшому доценту Квентіну Коену і запитати, чи має він будь-яку інформацію про головну вершину гірського масиву Хорнаціс.