Одкровення

Анна надовго замислилась.

— Можете вибрати будь-який метод, який, на вашу думку, найбільш точний. Ви ж тут віщун, а не я. Мабуть, крім будь-яких карток, у тому числі й таро. Я сама намагалася вивчати карти таро. Але мені здавлось, що вони якісь несправжні та більш схожі на гру.

Клейн на мить задумався, спершись зап'ястями на край столу. Потім він зчепив руки в замок і тихо сказав: 

— Тоді ми скористаємося зоряною астролябією.

Він вказав на перову ручку та стос чистого паперу на столі: 

— Напишіть ім'я свого нареченого, адресу та дату народження, а також опишіть риси його обличчя. Було б ще краще, якби ви згадали час, коли він народився.

Судячи з її одягу, макіяжу та поведінки, Клейн не сумнівався, що Анна була грамотною людиною.

Анна нічого не відповіла. Вона простягла руку, взяла аркуш паперу, підняла ручку і вмочила перо в чорнило. А після цього почала писати, час від часу ненадовго замислюючись.

За дві хвилини вона підштовхнула листок до Клейна.

Клейн узяв його та перевернув. На аркуші було написано: «Джойс Меєр, 15 вересня 1323, 14:00. Місто Тінген, Східний Район, вулиця Стівенс, 8. Коротке світле волосся, орлиний ніс...»

Кинувши швидкий погляд на дату народження, Клейн відразу вирахував одне з духовних чисел людини:

«1 + 5 = 6»

У Духовній нумерології сума цифр дня народження людини називалася духовним числом дня народження і впливала на життя людини до 27 років. Духовне число місяця народження (розраховується шляхом складання цифр у місяці народження) впливало на життя від 27 до 54 років, тоді як духовне число року народження (складання цифр року народження) впливало на життя, починаючи з 54 років.

Стояв липень 1349, тому Джойсу ще не було 27 років. Таким робом, Клейн швидко вирахував його духовне число дня народження.

Номер шість був збалансованим і гармонійним життям, щедрим серцем і гідним шлюбом або заручинами.

Після цього Клейн також швидко вирахував духовне число поточного року.

Так зване число поточного року розраховувалося шляхом заміни року народження поточним роком. Цифри року складалися разом. Потім отриманий результат сумували із духовним числом дня народження та духовним числом місяця народження. І все це для того, щоб отримати загальне уявлення про долю людини протягом року.

«1+3+4+9=17, 1+7=8; 8+9 (Духовне число місяця народження) +6 (Духовне число дня народження) =23; 2+3=5; Його духовне число поточного року дорівнює 5, і це означає, що він зустрінеться зі змінами та нещасним випадком. Виходить, Джойс повинен піти на певний ризик...» Узагальнивши отримані дані, Клейн дійшов певного висновку. І його обчислення підтверджували, що надана Анною інформація була правильною.

Він відвів погляд від листка і розвернув його до Анни: 

— Містер Меєр вирушив у подорож 3 червня?

— Якщо він мені не збрехав, то так, — Анна прикусила губи.

— Добре, — Клейн взяв перову ручку і записав це.

Він глянув на Анну своїми темно-карими очима і м'яко сказав: 

— Зараз я почну створювати зоряну астролябію. Але мені знадобиться трохи часу та абсолютна тиша. Ви не проти почекати зовні? Якщо хочете, Анжеліка зробить вам чай або каву.

— Добре, — Анна знала, що в деяких провісників були свої чудасії, тому нічому не дивувалася. 

Дівчина взяла свій капелюх із блакитною стрічкою і вийшла з Топазової Кімнати.

Клейн зачинив двері й повернувся до столу. Аналізуючи всю отриману ним інформацію, він створював астролябію, враховуючи гороскоп Меєра, місцеперебування відповідних планет та зірок.

Протягом усього процесу він жодного разу не відкрив Посібник з Астрономії й діяв лише по пам'яті.

З того часу, як він почав вивчати містику, Клейн ясно усвідомлював, що з легкістю може розуміти будь-які речі, пов'язані з передбаченнями, а отримані знання швидко перетворюються на навички.

«Можливо, це здібності Провидця...» Клейн завершив створення зоряної астролябії й відчув задоволення. Здавалося, його тіло, серце і душа звільнилися від якогось напруження.

Дивлячись на результат, він простежив шлях сузір'їв та планет, а також інші супутні деталі, щоб приблизно зробити висновок, що Джойс Меєр зіткнувся з нещасним випадком, але зрештою пережив його.

На цьому етапі передбачення було майже готовим. Але Клейну хотілося приділити своїй першій справі всю можливу увагу. Він сподівався створити собі репутацію, яка допоможе залучити до нього більше клієнтів. Він взяв ручку і написав речення на Гермесі: «Поточна ситуація з Джойсом Меєром».

Він мовчки прочитав речення та запам'ятав інформацію на аркуші паперу, повторюючи її знову і знову.

Після семи повторень Клейн схопив аркуш паперу і відкинувся на спинку стільця.

Він уявив собі сферу світла, його очі потемніли, і він швидко увійшов до стану Медитації.

Оточення стало виглядати ефемернішим. Скрізь стелився безформний, безмежний туман.

Клейн згадав вміст аркуша паперу і розслабився. А потім провалився в безодню сну.

Він використовував техніку ворожіння уві сні.

Клейн повторив питання, запам'ятав усі деталі, а потім дозволив своїй астральній проєкції блукати духовним світом, сподіваючись отримати одкровення.

Прості люди теж на це здатні, але їм важче згадати знайдене одкровення, адже символи в їхніх снах складніші та більш спотворені. У Провидців не було подібної проблеми, вони бачили те, що відбувалося безпосередньо, без посередництва будь-яких символів.

Навколо стало туманно, коли Клейн став напівсонним.

У своїй спотвореній фантазії він бачив білявого парубка з орлиним носом. Він несамовито плив у морі крові, насилу борючись із хвилями. Але в результаті йому вдалося дістатися берега.

Зображення розкололося та змінилося. Клейн побачив синій будинок з декоративним млином біля дверей. Побачив, як усередину входить білявий юнак. І виглядає при цьому дуже радісним.

Зображення знову змінилося. Клейн зрозумів, що перебуває у колись чудовому палаці.

Стіни зруйновані та пошкоджені без шансу на відновлення. З тріщин росте мох та бур'яни. А крізь дірки в стінах видно гірську вершину і хмари, що нависають над нею.

На вершині палацу був величезний трон, висічений з каменю. Його прикрашали потьмянілі дорогоцінні камені та золото. Трон виглядав так, ніби не був призначеним для людини.

Цей гігантський трон був порожній і носив сліди часу, начебто простояв так багато століть.

Клейн зніяковіло озирнувся. Він ніяк не міг збагнути, чому йому це сниться.

Його затьмарені почуття прояснилися, коли Клейн, сам не усвідомлюючи того і намагаючись з'ясувати, де він знаходиться, вийшов з палацу.

Несподівано він відчув, що на нього теж хтось дивиться. І дивиться ззаду!

Клейн обернувся і витріщився на гігантський кам'яний трон, де побачив незліченну кількість прозорих личинок, що повільно смикалися й зростали у розмірах.

Клейн ахнув.

Він розплющив очі й прокинувся.

Перед ним з'явилися кришталеві кулі, карти таро та приготовлена ​​астролябія. Фантазію швидко змінила реальність.

«Перший сон це явно результат ворожіння, але про що тоді другий? Він призначався тільки мені?» Клейн поклав аркуш паперу на стіл, потер свою скроню і замислився.

Клейн усвідомлював, що це був його власний підсвідомий страх, спроєктований на тканині сну. Адже він сам контролював весь процес ворожіння.

«Палац, не призначений для людей на вершині гори... Безмовний погляд... Спотворена та дивна сцена з личинками...» Клейн мовчки робив припущення, водночас згадуючи найдрібніші подробиці.

«Це пов'язано із ритуалом підвищення удачі? Або тут замішаний записник сім'ї Антигон... Правильно, у цьому ж записнику згадується Народ Вічної Ночі, який жив у гірському масиві Хорнаціс! А палац уві сні теж був на вершині гори!»

Він дійшов цієї думки й відчув полегшення через те, що вибрав шлях Провидця. Згідно з запевненнями старого Ніла, Споглядачі Таємного теж можуть ворожити уві сні, але роблять це не так ефективно, як Провидці.

«Га, це вже не відпускає мене... Все, на що я можу сподіватися, це якнайшвидше захоплення Рея Бібера...» Клейн взяв себе в руки, підняв аркуш паперу зі схемою астролябії й повільно пішов до дверей.

Він відчинив їх і попрямував прямо до приймальні. Він побачив, як Анна дивиться у вікно, повністю ігноруючи свою чашку чорного чаю.

— Ах, містере Моретті, чи є результат? — дівчина боковим зором побачила Клейна і швидко встала.

Клейн відповів не одразу. Натомість він згадав одкровення зі сну і запитав: 

— Чи є біля вашого будинку, чи будинку містера Меєра декоративний млин?

Очі Анни від подиву розкрилися.

Через деякий час вона пробурмотіла: 

— Це був подарунок, який він зробив мені. Млин стоїть біля дверей у мій дім. А звідки ви знаєте...

«Чи можна це передбачити?»

Клейн усміхнувся і м'яким заспокійливим тоном сказав: 

— Вітаю, міс Анна, містер Джойс Меєр зараз гостює у вас вдома. І якщо ви поспішите, то обов'язково з ним зустрінетесь. Він щойно пережив лихо і неймовірно неприємну подорож. І тепер йому потрібні не питання, а втіха та теплі обійми.

— Справді? — з недовірою спитала Анна.

Провісники, яких вона знала, ніколи не говорили з такою впевненістю та не робили точних висновків.

— Ви дізнаєтеся, якщо негайно повернетеся додому, — заспокійливим тоном і з усмішкою відповів Клейн.

— О, Володарю Пари, це правда? Мій бідний Джойс повернувся? Ви впевнені? Ні, я не можу в це повірити... — Анна застигла і бездумно повторювала власні слова.

Вона вийняла з гаманця купюру в одну солі й не стала чекати, поки Клейн дасть їй здачу. Вона бігом вирвалася з Клубу Ворожінь і піймала карету додому.

— Сюди включені й мої чайові? — Клейн глянув на купюру і зі сміхом похитав головою.

...

Двоколісний екіпаж швидко перетнув вулицю та заїхав до Східного Району.

Анна дивилася на вулиці, що проносилися повз неї, відчуваючи суміш занепокоєння, очікування і страху. Пройшло зовсім небагато часу, перш ніж перед її очима з'явився декоративний млин.

Вона вискочила з карети, зовсім не дбаючи про свої манери. Дівчина швидко підбігла до дверей і натиснула на дзвінок.

Двері зі скрипом відчинилися, і перед нею з'явився світловолосий молодий чоловік з орлиним носом у чорному строгому костюмі. Він був змучений, але радість світилася в його очах.

— Я думав, що сьогодні тебе вже не застану, — з усмішкою сказав Джойс.

— ... О, Піднесений Пар, ти справді повернувся! — Анна потерла очі й здивовано вигукнула.

«Те, що сказав провісник, правда!»

«Ні, мабуть, це був справжній провидець!»

Просто приголомшливо!

Почуття захлиснули її розум, коли Анна зі сльозами на очах кинулася вперед і міцно обійняла свого нареченого.

Вони обоє мовчки обіймалися біля сіро-блакитного будинку. Декоративний млин повільно крутився, ніби відкидаючи геть усі їхні негаразди.