Демониця насолоди

Перекладач: Liliia Alon
Редактор: Elein Dark 

«Синонім війни... Послідовність, схожа на послідовності шляху Демониці... Що це може бути?» Клейн спостерігав за сценою перед ним, пригадуючи Потойбічні шляхи, про які він знав.

Оскільки він був лише офіційним Нічним яструбом, було ще багато інформації, до якої у нього не було доступу. Знання з приводу назв середніх і високих послідовностей та їхніх відповідних рис були досі покриті темрявою. Він знав лише про небагатьох, про яких дізнався від Вічного Палаючого Сонця, як-от Жрець світла та Незатінений — послідовності зі шляху Бога Битв, або послідовності, які він дізнався від містера Сонця, як-от Паладин світанку, Вартовий і Мисливець на демонів; а також Духовний провідник і Хранитель воріт, про які йому розповіли Дейлі та Данн.

Тож йому було важко судити, який Потойбічний шлях буде синонімом війни. Він лише міг відкидати їх одного за одним методом виключення, як, наприклад, шлях Бога Битв, який більше нагадував окремі бої, а не війну в цілому.

Клейн обдумав це й зменшив кількість до п’яти варіантів.

По-перше, був шлях Арбітра, який контролювали правителі королівства Лоен, сім’я Августів та сім’я Кастія королівства Фейнапоттер. Але Клейн відчував, що цей варіант найменш імовірний, оскільки 8-ю послідовністю шляху Арбітра був Шериф, а 7-ю послідовністю — Допитувач, і обидва, здавалося, схилялися до суду, але не до війни.

По-друге, у Четверту епоху в імперії Соломона існував шлях Чорного імператора. Сучасна назва послідовності 9 — Адвокат, який вмів виявляти й використовувати недоліки та слабкості супротивника, а також мав видатне красномовство й логічне мислення. Це був другий з найменш можливих шляхів. Він підозрював, що подальші послідовності будуть використовувати правила і ходити у тіні закону. Звичайно, війна також вважалася одним із проявів тіньового закону.

По-третє, був шлях Мисливця, який перебував під контролем правителів імперії Фейсак — родини Ейнгорнів; колишньої королівська родини республіки Інтіс — родини Сауронів, а також прихованої організації, що з’явилася лише в останні дві-три сотні років — орден Залізного та Кривавого хреста. Клейн думав, що ймовірність того, що цей шлях й буде синонімом війни, дуже викока.

Конфіденційна інформація Нічних яструбів описувала Мисливців як чудових слідопитів, видатних майстрів пасток і неймовірних мисливців. 8-ю послідовністю цього шляху був Провокатор, тоді як 7-ю послідовністю — Підпалювач. Обидва були частково пов'язані з різаниною та війною.

Четвертою була стародавня організація під назвою секта Освячення крові, яка поклонялася демонам. Вони контролювали шлях Злочинця. Виходячи з самої назви послідовності, Клейн відчував, що це має ще більшу ймовірність.

П'ятою була школа Троянд, відома своїми кривавими ритуалами. У них був шлях Ув’язненого, і причина їх розглядати була такою ж, що й у попередньому варіанті.

Поки Клейн тонув у власних думках, сцена перед ним змінилася. Мадам Шарон щойно закінчила приймати душ, її мокре волосся звисало по спині. На її обличчі відображалась свіжа, але спокуслива чарівність.

«Я не бачу жінку в білому вбранні, яка перетворила мадам Шарон на Демоницю... Це може бути тому, що моїх психічних здібностей досі бракує...» Клейн стримав свої думки й переключив увагу на те, що було перед його очима.

Мадам Шарон відкинула волосся, і краплі води ковзнули по її щоках.

Вона подивилася на чоловіка, який чекав на ліжку, захихотіла й запитала:

— Тобі потрібно, щоб я подбала про Мейнарда?

Чоловік середнього віку на ліжку насупив брови й похитав головою: — Ні, якщо тільки ти не пообіцяєш не залишати слідів, а це неможливо. Та й що ти можеш зробити?

Дивлячись на чоловіка перед собою, Клейн спочатку був здивований, перш ніж раптом відчути, що це доволі очікувано.

Фотографія цього чоловіка середнього віку часто з’являлася на першій сторінці “Чесної газети Тінгена” та інших газет. Він був нинішнім мером, який сподівався бути переобраним, та членом Консервативної партії.

Мадам Шарон посміхнулася, але не стала заглиблюватися в тему. Її халат сягав до половини її стегон, і вона граціозно підійшла до краю ліжка.

Зображення перед ним змінювалися одне за одним, поки Клейн не побачив багатьох членів парламенту, бізнесменів і державних службовців, які час від часу з'являлися в газетах.

Вони або обговорювали, як отримувати пожертви, або підкуповували виборців, обходячи закон про передвиборчу кампанію, або обіцяли захист і вирішення проблем. У всьому цьому мадам Шарон виступала брокером.

«Це справжній документальний фільм, так... ‘Подорож верхніми колами Тінгена з мадам Шарон’... Ну, але чому тут так багато постільних сцен... Чимало дворян і членів парламенту знали, що у мадам Шарон було багато коханців, то чому вони виглядали так, ніби не можуть встояти перед спокусою... Це була здатність послідовності мадам Шарон?»

Клейн задумливо розмірковував.

Завдяки попереднім ворожінням він був упевнений, що ніхто з чоловіків у вищих колах Тінгена не знав справжньої особистості мадам Шарон і не вступав з нею в змову, щоб убити Мейнарда.

«Іншими словами, смерть Мейнарда була власним рішенням мадам Шарон? Чому? У неї не було причин ризикувати.»

«Звичайно, з точки зору мадам Шарон, вона володіла Потойбічною силою втручатися у ворожіння, і також могла викликати раптову смерть від сексуального задоволення та зробити так, щоб ця смерть виглядала природною та випадковою. Вбивство Мейнарда не було надто ризикованим, що могло б розкрити її особу, але їй явно бракує мотиву. Ризик був не виправданий!»

«Чи може це бути однією з вимог її ‘дії’? Але вона точно могла знайти когось, чия особистість і статус не були такими відомими. Тоді справа б не потрапила до Нічних яструбів, Уповноважених карателів або Механізму колективного розуму.»

«Найважливішим моментом було те, що мадам Шарон повинна була очікувати, що дружина Мейнарда зненавидить її і буде вкрай обурена. Це збільшувало ймовірність того, що когось відправлять розслідувати цей випадок, тож чому вона не прибрала всі ці предмети, як-от статуетку з білої кістки? Вона могла закопати їх в саду чи щось таке.»

«Невже вона була настільки впевнена в безпеці свого сейфа та його прихованого відділення?»

Роздумуючи над своїми підозрами Клейн побачив, що дух мадам Шарон ще не розвіявся. Він скористався нагодою знову здійснити гадання уві сні.

Цього разу його ворожіння звучало:

— Справжній мотив вбивства Джона Мейнарда.

Мовчки повторивши ці слова, Клейн знову увійшов у сон і побачив нову сцену.

Мадам Шарон тримала келих червоного вина, схожого на кров. У своєму вільному спальному халаті вона ходила туди-сюди по кімнаті. Нарешті вона одним ковтком допила решту вина, ніби щось вирішила.

Сцена швидко розвіялася, залишивши Клейна ще більш збентеженим, оскільки смерть Мейнарда виглядала так, ніби мадам Шарон зголосилася зробити це без будь-чиєї підказки.

— Це дивно... — пробурмотів собі під ніс Клейн і використав ще кілька віщувань. Але відповіді не відрізнялися.

Побачивши, як мадам Шарон стає прозорою та ілюзорною, що свідчило про її швидке зникнення, Клейн подумав і встановив остаточний контакт із мертвим духом.

— Формула зілля послідовності шляху Демониці.

— Формула зілля послідовності шляху Демониці.

...

Клейн повторив нове ворожіння. За допомогою Духовної медитації він дуже швидко заснув.

Спочатку хлопець не хотів ворожити, бо вважав, що шлях Демониці лише поширює лихо та створює біль. Навіть якщо йому вдасться отримати відповідну формулу зілля, він не хотів її нікому продавати і дотично ставати вбивцею.

Тоді Клейн згадав іншу справу з минулого. Завдяки своєму розумінню зілля Спостерігача він зміг запідозрити та підтвердити, що Декстер Гудеріан був членом товариства Алхіміків психології.

Отже, щоб краще боротися з Демоницями в майбутньому, він повинен дізнатися більше про риси їхнього Потойбічного шляху.

«Так, Декстер Гудеріан ще не зв’язався зі мною після смерті Юджина Гуда. Я припускаю, що Алхіміки психології послали на розслідування сильніших членів, тож він не наважився зробити жодного кроку...» Думки Клейна промайнули, а він знову побачив темну залу. Перед ним ще раз постала жінка у білій мантії.

Мадам Шарон низько опустила голову, тож вона могла бачити лише пару бездоганних ніг іншої жінки.

Незабаром жінка почула мелодійний голос.

— Насолода — це назва зілля 6-ї послідовності, мета, до якої ти маєш прагнути. Якщо тобі це вдасться, ти станеш Демоницею насолоди. Коли задоволення непереборне і від нього неможливо відірватися — це форма агонії. Це також принцип, за яким тобі потрібно жити. Поки ти будеш просуватися, окрім покращення твоїх різноманітних здібностей Відьми, ти також станеш красивішою, що зробить тебе кращою у звабленні та забезпечить незабутнє задоволення зі своєю чи протилежною статтю під час занять сексом. Ти зможеш плести дивні нитки, наче павук, і використовувати їх.

Одразу після цього перед мадам Шарон з'явилася старовинна срібна книга. Після того, як її відкрили, відобразилися формула та інгредієнти.

«Основні інгредієнти: пара очей сукуба, павутинна залоза дорослої павучихи чорної вдови.»

«Додаткові інгредієнти: 100 мл очищеної води, 5 крапель соку чорної трави, всі залишки волосся сукуба, 10 грам порошку фейнапортерської мухи і 5 грам справжнього попелу мумії.»

Сцена знову змінилася. Це була та сама зала, та сама довга біла мантія і та сама жінка з нерозбірливими рисами обличчя. Але тепер різниця полягала в тому, що мадам Шарон повернулася до свого початкового стану. Зараз вона була юнаком на фото з минулого.

У його вухах лунав мелодійний жіночий голос.

— Це назва зілля 7-ї послідовності, я впевнена, що ти здивований.

— Так, я досі не можу повірити, що воно називається Відьмою! — сказала ‘Мадам Шарон’ досить схвильовано.

— Пам’ятай, якщо ми хочемо наблизитися до Первісної, ми повинні бути більш схожими на Неї. Вона жінка, тому ми теж повинні бути жінками, — відповів мелодійний жіночий голос: — Або ти здаєшся, або погоджуєшся. Ставши Відьмою, ти станеш справжньою жінкою, а твоя зовнішність і чарівність значно покращаться. У тебе буде можливість ставати невидимим і використовувати двійників. Ти на елементарному рівні володітимеш різною темною магією, навчишся заважати іншим віщувати, а також здобудеш прихильність чорного полум’я та крижаного морозу.

— Основними інгредієнтами є вся кров демонічної риби із Безодні та яйце оніксового павича.

— Додатковими інгредієнтами є 80 мл очищеної води, п’ять крапель соку золотої мандали, 3 лусочки тіньової ящірки та 10 крапель соку нарцисів.

...

Сцени продовжували змінюватися одна за одною, і Клейн побачив формули Підбурювача та Асасина й зрозумів їхні відповідні риси.

Тільки він захотів продовжити ворожіння, як дух мадам Шарон повністю розсіявся.

Клейн припинив ритуал і повернувся до реальності. Він зібрав інгредієнти, прибрав стіну духовності та розповів Данну Сміту про результат свого віщування, не приховуючи жодної інформації. Тоді хлопець висловив свої підозри щодо вбивства Мейнарда.

— Насолода не вимагає від неї вбивати когось із вищих статусів чи становища в суспільстві... Хм, нам потрібно перевірити, де бувала мадам Шарон протягом останніх кількох років, і зрозуміти її походження. Необхідно шукати темну залу, яку ти бачив. Звісно, про це потрібно буде повідомити у Святий собор, і вони зможуть призначити відповідних слідчих. Ми не можемо залишити Тінген за власним бажанням. — Данн злегка кивнув і озирнувся. Він продовжив: — Іди на перший поверх, перевір, чи слуги все ще сплять. Якщо хтось не спить, приведи його та змусь підписати договір про конфіденційність згідно з протоколом. Я візьму на себе другий поверх.

Він знайшов чорну тканину й накрив запечатаний артефакт 3-0271.

Почувши це, Клейн раптом зрозумів, чому звуки напруженої битви не привели сюди слуг — капітан із самого початку занурив їх у глибокий сон.

З деяким холодом і скутістю в тілі, Клейн міг лише сповільнити кроки й рухатися вперед дуже обережно і повільно. 

Пройшовши повз двері спальні, він простягнув руку й витягнув дві карти Таро із них, витер та поклав назад у кишеню.

Вийшовши з кімнати, Клейн попрямував до сходів.

Зробивши кілька кроків, він раптом подумав про те, як йому переконатися, що людина глибоко спить?

«Перевірити кожного ворожінням? Це було б клопітно... Капітан — Нічний кошмар; він має бути експертом у цьому. Мені доведеться запитати його, чи є у нього якісь швидкі та прості методи.»

Розмірковуючи про це, Клейн розвернувся й пішов до дверей спальні, пересуваючись крок за кроком, борючись із холодом і заціпенінням у своєму тілі.

Перш ніж підійти ближче, він подивився крізь прочинені двері й побачив розбиті уламки кутового дзеркала, висотою в повний зріст.

До рами все ще кріпилися великі уламки скла, завбільшки з долоню.

У тріснутому дзеркалі Данн Сміт у своїй чорній вітровці стояв на колінах біля тіла мертвого Кенлі й щось робив.

Раптом він підвів голову. Його сірі очі були глибокі, а кутики губ були заплямовані багряною кров’ю.

Багряна кров.

Недовго думаючи, Клейн розвернувся, відійшов від дверей і притулився спиною до стіни.