Вдале кидання кубика

Серце, що досі билося, жовтувато-зелена рідина, тихо палаюче чорне полум’я та падаюча постать потрапили в поле зору Клейна й глибоко врізалися в його свідомість.

Найнебезпечніша місія, з якою він стикався до цього, була тоді, коли він мав справу з Реєм Бібером, який втратив контроль. На тій місії навіть такий жахливий і небезпечний монстр лише завдав Потойбічним серйозних травм. Нікому не довелося жертвувати своїм життям.

Втрата єдиного близького товариша по команді Клейна, Старого Ніла, і смерті офіційних Потойбічних, свідком яких він був, були наслідком втрати контролю, причому ‘вбивця’ або залишався в таємниці, або вказував на зле божество, не маючи жодного стосунку до конкретної місії. 

І тепер, вперше під час виконання місії, він побачив, як його товариш по команді гинув через один невірний крок, зроблений раніше.

Нічні яструби боролися з божевіллям, але вони також боролися з небезпекою.

Допустивши лише одну помилку, ви можете не мати можливості виправити її наслідки.

Думки Клейна пронизало болем. 

Отримавши сильний удар, він впав на коліна, підняв праву руку та вистрілив кілька разів у мадам Шарон. Срібні кулі для полювання на демонів пролетіли повз невидимі нитки й поцілили в її голову та напівпрозору нічну сорочку.

Раптом щось ніби смикнуло мадам Шарон, дозволивши їй ухилитись від маніакальної стрілянини Клейна.

Хлопцю вдалося зібратися й відновити здатність до раціонального мислення лише тоді, коли до його вух долинув звук удару порожнього патронника, після того, як він випустив останні п’ять куль зі свого револьвера.

Серце Клейна так колотилось, що той не міг швидко перезарядити револьвер, тож він відкинув його вбік і дістав пачку карт Таро!

*Вжух!*

Тіло мадам Шарон відхилилося вбік і вона побачила, як повз неї пролетіла карта, глибоко встромившись у поверхню туалетного столика.

Вона посміхнулася, а її гарні карі очі знову набули чорного блиску.

У цю мить водоспад її каштанового волосся раптом злетів у повітря, ніби його підняла невидима сила.

Мадам Шарон на мить приголомшено завмерла. Коли вона оговталася та спробувала ухилитися, її волосся вже було пришпилене до стіни карткою Мага, яку пожбурив Клейн.

*Бах!* Мадам Шарон із силою вирвала своє волосся й перекотилася вперед, її тіло швидко зникло з поля зору Клейна.

«Вона знову стала невидимою...» Клейн тримав між пальцями карту Таро, повільно обертаючись, щоб уважно обстежити навколишнє оточення.

Раптом він зрозумів, чому мадам Шарон була змушена припинити атакувати й чому вона сповільнилася.

Якби ситуація розвивалася так і надалі, у Клейна не було б іншого вибору, як використати мідний свисток Азіка, щоб розправитися з цією жахливою Демоницею!

«Так! Капітан має бути десь тут!» Він відчув хвилювання й озирнувся, інстинктивно зупинивши свій погляд на вікні.

Водночас із цим його осяйнуло.

«Мадам Шарон хоче втекти!»

«Вона знала, що у нас все ще є напарник, здатний затягнути її у сон, але вона не була впевнена, чи прибуде інше підкріплення від Нічних яструбів, Уповноважених карателів або Механізму колективного розуму!»

«Попри те, що вона була могутньою, мадам Шарон не зможе самостійно знищити цілу команду Потойбічних!»

З цією думкою Клейн змахнув зап’ястком, кинувши карту Таро у вікно.

*Вжух-вжух-вжух!* 

Він поспіль викинув п’ять карт, три з яких перекрили вихід у вікно, а дві — двері.

*Тріск! Дзеньк! Дзеньк!*

Серед звуків розбитого скла дві карти Таро одна за одною врізалися в прочинені двері спальні. Як він і очікував, Клейн почув звук ухилення.

Він знову жбурнув карти, використовуючи інтуїцію Клоуна, щоб точно визначити, куди потрібно цілитися.

Карти розсікли повітря і швидко врізалися в міцну стіну. При цьому в повітрі різко окреслилася постать. Це була не хто інша, як темноволоса мадам Шарон у напівпрозорій нічній сорочці.

У той момент, коли мадам Шарон була викрита, її очі втратили фокус, наче вона засинала стоячи.

«Капітан...» Клейн оглядав оточення, але не поспішав жбурляти свої карти. Він знав, що мадам Шарон швидко вирветься зі сну. Він мав завдати смертельної шкоди за ці дві-три секунди, інакше їх супротивниця втече.

Легко було втекти від Нічного кошмару, коли між ними була величезна відстань!

Зігнувши коліна, Клейн перекотився вперед по діагоналі. Він нахилився й простягнув праву руку, схопивши Дзеркало Духовного медіума, яке було спрямоване лицевою стороною вгору.

Клейн крутнув зап’ястком, перш ніж його відображення з’явилося у дзеркалі. Він повернув запечатаний артефакт 3-0271 до мадам Шарон дзеркальною стороною.

Тіло мадам Шарон тремтіло. Колір її карих очей швидко відновився, коли вони знову сфокусувались.

І ще до того, як вона остаточно прийшла до тями, на поверхні її тіла з'явився шар кристалічного і твердого інею.

Замість того, щоб побачити летючі карти чи срібні мисливські кулі, вона побачила лише дзеркало, що наближалося здалеку, а в ньому — свої власні риси, одночасно невинні та привабливі.

Відображення її гарного обличчя в дзеркалі раптом спотворилося. На ньому з'явилися зморшки, криваві рани та гнилі плями.

— Ні! — Мадам Шарон пронизливо скрикнула, ніби вона щойно стала свідком смерті когось, кого любила.

Її шкіра швидко набула зеленого кольору, з куточків її очей витікав жовтий гній.

Після миті страждань тихе чорне полум’я спалахнуло зсередини мадам Шарон, наче вона намагалася щось виштовхнути.

Чорне полум'я згущувалося в густу паморозь, ніби створювало труну для вічного спочинку.

Невидимі нитки нарешті набули видимого людському оку кольору. Вони огорнули іній, утворивши гігантський кокон.

*Тук* 

Запечатаний артефакт 3-0271 упав на землю, прокотився вперед і завалився біля гігантського кокона мадам Шарон.

У цей момент Данн виламав віконну раму і влетів у кімнату.

Він побачив Кенлі, який більше не дихав, і його обличчя спохмурніло.

Саме в цей момент кокон розкрився. Крижана труна розсипалася дюйм за дюймом, а чорне полум’я перетворювалося на цятки світла, розсіюючись навколо.

Шкіра мадам Шарон відновила свій нормальний колір. В її очах відображалася втома, але вона виглядала нормально.

Її погляд упав на Клейна, який усе ще лежав на землі. Вона також побачила Данна Сміта, який тиснув пальцем на глабелу, заплющивши очі.

Невидима хвиля прокотилася від Данна, від чого повіки мадам Шарон нестримно опустилися. Під вітровкою Данна звивалося щось змієподібне.

Клейн знав, що капітан не зможе довго стримувати мадам Шарон, як і у випадку, коли вони билися з монстром Бібером. Він знову перекотився вперед і схопив свій револьвер, який раніше кинув на килим.

Він вхопив лівою рукою три кулі для полювання на демонів і запхав їх у патронник.

*Клац!*

Клейн закрив барабан і підвівся, прицілившись у мадам Шарон, тримаючи револьвер обома руками. Він цілився в центр її чола.

*Бах!*

Клейн скерував своє тіло за допомогою здібностей Клоуна і натиснув на гачок.

Срібна куля для полювання на демонів блиснула і точно влучила у нерухому ціль.

На чолі мадам Шарон з’явилася  пляма крові, але куля, здавалося, прорвала кілька шарів невидимих перешкод, через що втратила більшість своєї сили та не змогла пробити череп цілі.

Клейн без вагань зробив ще два постріли, аж раптом побачив, що мадам Шарон різко розплющила очі.

*Бах! Бах!*

Бризнув дощ крові. Приголомшлива красуня, якою раніше була мадам Шарон, тепер стала понівеченим трупом, що викликав би нічні жахіття в будь-якого чоловіка.

У неї давно закінчилися ‘двійники’.

*Фух* Клейн опустив руки, важко дихаючи. Мадам Шарон, у якої залишилася лише половина голови, впала на землю. У неї все ще була виняткова фігура, її шкіра досі була білою та ніжною. 

Данн випростався й розплющив очі. Він також опустив руку з глабели, його обличчя трохи зблідло. Чоловік не був поранений, але виглядав так, ніби втратив багато крові.

— Якби не той факт, що вона хотіла вбити кількох людей, перш ніж спробувати втекти; якби не запечатаний артефакт 3-0271, який випадково вловив її відображення, ми, ймовірно, змогли б лише поранити її... — Данн повільно підійшов до Клейна, його голос був надзвичайно низьким.

«Якби не моя унікальність, я б загинув разом із Кенлі в перші десять секунд бою...» Клейн обернувся, щоб поглянути на Кенлі, який мовчки лежав на чорній дерев’яній підлозі. Він видихнув.

— Капітане, Кенлі…

— Я знаю, — хрипким голосом відповів Данн — Я помилився. Мадам Шарон обдурила мене. Я не очікував, що вона таємно втече із навіяного сну.

Він зробив паузу, а потім сказав серйозним тоном

—  Але ти маєш звикнути до цього. Це нормально, коли Нічні яструби гинуть під час місій. Можливо, наступним, хто помре, буду я.

Клейн замовк, не знаючи, що відповісти. Очі Кенлі все ще були розплющені, а порожній погляд направлений у стелю.

— Нехай тебе благословить Богиня. Нехай ти знайдеш справжній спокій. — Данн підійшов до Кенлі й намалював багряний місяць на його грудях.

Потім він присів і закрив очі напарника.

«Нехай Богиня тебе благословить. Нехай безтурботна ніч більше не таїть у собі небезпеки чи божевілля...» Клейн також намалював знак багряного місяця, мовчки помолившись у своєму серці.

Через кілька секунд він різко відвів погляд і запитав важким голосом: 

— Капітане, чи варто мені зв’язатись з її духом?

Данн нерозбірливо кивнув.

— Не намагайся запитувати про Первісну Демоницю. Це дуже небезпечно. Я охоронятиму тебе і не дозволю потурбувати.

Клейн не зволікав. Він дістав різні інгредієнти й швидко поставив вівтар, розпочавши ритуал спіритизму.

Прочитавши заклинання, він зробив крок назад і використав метод ворожіння уві сні.

— Спільники мадам Шарон.

— Спільники мадам Шарон.

...

Повторивши це твердження сім разів, Клейн увійшов у сон. Він побачив душу мадам Шарон у туманному світі.

Хлопець дотягнувся до прозорої, ефірної душі, і сцена перед його очима змінилася.

Це була нічна сцена. Мадам Шарон, яка була одягнена в довгу чорну мантію, передала старовинну бронзову книгу Підбурювачу Трісу. Вона легенько засміялася, почувши сумніви останнього щодо терміну ‘Відьма’.

— Хіба тобі не цікаво, чому весь верхній ешелон у нашій організації займають лише жінки?

«Отже, це справді була секта Демониць... Припущення Леонарда дійсно відповідає правді; у нього справді є величезний секрет...7-ю послідовністю після Асасина та Підбурювача йде Відьма? Яка пастка...» — подумав Клейн.

Сцена відразу змінилася. Клейн побачив величезну залу з вузькими вікнами навколо та даму, одягнену в чисту білу мантію.

Вона була обернена спиною до мадам Шарон і з посмішкою промовила: 

— Ми можемо досягти святості, якщо рухаємося до Первісної. Ми можемо отримати силу, досягти спасіння та уникнути кінця днів. 

Мадам Шарон опустила голову і з цікавістю запитала: 

— Чому ми повинні ставати жінками? Це тому, що Первісна є жінкою? Жінки символізують руйнування та лихо? 

Жінка, яка стояла спиною до мадам Шарон, через що Клейн не міг її бачити, спокійно відповіла: 

— Ні, чоловіки такі ж, але вони є синонімом війни. Це два схожі шляхи.