Причини та наслідки

Почувши запитання Клейна, Данн кинув погляд у вікно, через яке можна було стежити за брамами Чаніс. Він дістав люльку, набив її тютюном та листям м'яти, а потім підніс до носа. Він глибоко вдихнув, коли його голос став задумливим та невизначеним.

— Тільки вдома я можу насолоджуватися прекрасним ароматом тютюну, змішаного з листям м'яти, ні про що не турбуючись... Клейне, ви знаєте міф про створення світу?

— Звичайно. Коли я здобував освіту у недільній школі, ми вчилися читати за допомогою Одкровення Вічної Ночі. Там, у Книзі Мудрості та Посланнях Святих, описано міф про створення світу, — Клейн почав згадувати, спираючись на фрагменти пам'яті оригінального Клейна.

Він сповільнив темп і сказав:

— Творець прокинувся посеред Хаосу і зруйнував темряву, створивши перший промінь світла. Потім він повністю розчинився у всесвіті, створивши все суще. Його тіло стало землею та зірками. Одне з його очей стало Сонцем, а інше — Багряним Місяцем. Частина крові ринула на землю, ставши річками та морями, наповнивши їх життям.

Клейн підсвідомо зробив паузу, коли це сказав. Частково це було тому, що спогади були розмиті, й тому, що міф про створення світу був дуже схожий на китайський міф про створення Паньгу.

Уява людей з різних світів у чомусь схожа, коли справа стосується міфів та легенд!

Помітивши, що Клейн має проблеми з відповіддю, Данн усміхнувся і продовжив:

— Його легені перетворилися на ельфів, його серце — на велетнів, печінка — у людей-дерев, мозок — у драконів, нирки — у пернатих змій, волосся — у феніксів, вуха — у демонічних вовків, рот і зуби — у мутантів, а тілесні рідини, що залишилися, перетворилися на морських чудовиськ, сутністю яких були Наги. Шлунок, кишківник та інші нечисті частини тіла перетворилися на демонів, злих духів та інші види злих істот. Його дух став Вічно Палаючим Сонцем, Володарем Бур й Богом Знань і Мудрості…

— Його мудрість породила людство. То була перша епоха, Епоха Хаосу, — Клейн закінчив останнє речення для Данна, але знайшов це веселим та смішним.

Як клавіатурний фольклорист, він уперше зіткнувся з настільки деталізованим міфом про створення світу. Він був настільки деталізований, що кожна визначна раса відповідала якійсь частині тіла Творця.

«Це як у дитячій пісеньці, де діти сидять рядком і їдять фрукти...»

«Щобільше, цей міф належить не лише послідовникам Богині Вічної Ночі. Церкви Володаря Бур й Бога Пари та Машин мають схожі описи. Ніхто з них не підносив себе і не знецінював інших богів».

«Це передбачає, що в кількох церков, можливо, було одне коріння, але поступово вони розкололися через внутрішні конфлікти, поки не набули свого сучасного вигляду...»

Подумавши про це, у Клейна раптово виникло інше питання. Він насупився і запитав:

— Ось тут здається проблема. Чому Вічно Палаюче Сонце, Володар Бур й Бог Знань і Мудрості народилися безпосередньо від Творця, а Богиня Вічної Ночі — ні?

В Одкровеннях Вічної Ночі написано, що Богиня Вічної Ночі прокинулася лише наприкінці Другої Епохи. Разом з Володарем Бур, Вічно Палаючим Сонцем та іншими богами, вона благословила людство і допомогла йому пережити катаклізм, який також був відомий як Третя Епоха, Епоха Катаклізму.

Саме в цей час з'явилися Мати Земля та Бог Війни. Що стосується Бога Пари та Машин, чиє первісне ім'я було Бог Майстерності, він народився в Четверту Епоху.

У цьому сенсі становище богів було очевидним.

Стародавніші були ортодоксальнішими! Це було дуже ясно.

Це також непокоїло вірян у Богиню Вічної Ночі.

Данн тримав у руках трубку і замість відповіді поставив зустрічне запитання:

— Як звучить повне ім'я Богині Вічної Ночі?

Клейн одразу відчув себе так, ніби сам себе ударив ножем. Він усіма силами намагався згадати.

— Богиня Вічної Ночі благородніша за зірки й більш вічна за вічність. Вона також Багряна Леді, Мати Таємниць, Імператриця Лиха і Жаху, Володарка Спокою та Тиші.

На щастя, мати Клейна була вірянкою у Богиню Вічної Ночі. Коли вона була ще жива, вона зачитувала це щовечора за вечерею. Попри те, що спогади оригінального Клейна були фрагментованими, втрачено було не все.

— Що символізує Багряна Леді? — запитав Данн тоном наставника.

— Багряний Місяць, — у той момент, коли Клейн відповів, він одразу все зрозумів.

— Тоді звідки ж узявся місяць у міфі про створення? — запитав Данн з усмішкою.

— Одне з очей! — Клейн та Данн усміхнулися один одному.

Це було не менш дивовижно, ніж Володар Бур, народжений з третини духу Творця!

Щодо церкви Матері Землі та Бога Війни, то у них, ймовірно, були схожі пояснення. Однак Бог Пари та Машин був народжений надто пізно, щоб знайти собі обґрунтування. Таким робом, їхня церква була дуже слабкою останню тисячу років. Лише з винаходом парового двигуна вони скористалися можливістю, щоб піднятися на один п'єдестал з рештою ортодоксальних богів.

Данн обережно погладив люльку.

— Людство було народжене з мудрості Творця, тому ми маємо гострий і екстраординарний розум, але нам не вистачає інших магічних сил. Проте, з міфу створення світу можна дійти одного, але цілком чіткого висновку. Усі були народжені від одного джерела.

— Народжені від одного джерела… — Клейн повторив останні слова.

— Згідно з цим висновком люди, які перебували під захистом богів, змогли протистояти велетням, демонам і мутантам. Поступово вони з'ясували, як отримувати сили Потойбічних. Простіше кажучи, використовувати різні частини монстрів, злих духів, драконів, магічних дерев, квітів та кристалів, щоб скомбінувати їх з іншими матеріалами та приготувати у результаті зілля. Поглинувши його можна отримати різні сили. Це загальновідомий факт у містицизмі.

Данн не став вдаватися до подробиць і лише коротко пояснив:

— У цьому процесі предки здобули один болючий урок, коли виявили, що якщо вживати високоякісні або екстраординарні зілля, це легко може призвести до трагічних наслідків. Є три можливі результати.

— Які саме? — уточнив Клейн з цікавістю.

— У першому випадку ментальна смерть і повний розпад тіла. Кожен шматок плоті стане жахливим монстром. У другому випадку особистість людини буде змінена тими силами зілля. Вони стануть холодними або навпаки емоційними, запальними, жорстокими та байдужими. У третьому випадку... — Данн поклав трубку, взяв порцелянову чашку зі столу і зробив ковток. — Кава Фермо з долини річки Пас. Гірка, але дуже ароматна. Залишає гарний посмак. Хочете?

— Я віддаю перевагу каві з плато Фейнапоттер. Хоча я і пив її лише кілька разів в Уелча, — чемно відмовився Клейн. — То як щодо третього випадку?

— Психічний розлад. Поступово божеволієш, стаєш більш диявольським, ніж диявол. Ось що означає втратити контроль.

Не чекаючи, поки Клейн скаже ще щось, Данн поставив чашку і продовжив:

— Після довгого періоду досліджень та експериментів, разом із народженням Богохульної Скрижалі, люди, нарешті, удосконалили систему зілля. Ми сформували багаторівневу систему, засновану на стійкому шляху прогресії, відомому як Послідовності. Чим менше число в Послідовності, тим вищий рівень зілля. На цю мить кожна із семи основних церков контролює принаймні одну повну Послідовність. Крім того, є і неповні шляхи, інформацію про які зібрали за останні сотні чи тисячі років.

— Богохульна Скрижаль? — Клейн одразу звернув увагу на один термін.

На зборах Повішений теж про це згадував!

За його словами, Богохульна Скрижаль була найважливішим джерелом відомостей для формування та завершення системи зілля!

Це, здавалося, суперечило тому, що зараз сказав Данн.

— Це річ, створена злими богами. Що стосується того, в яку епоху вона була створена, що вона містить або що в ній такого особливого, я теж не до кінця впевнений. Якщо раптом виявите якісь зачіпки у цій справі, негайно повідомте мені. Ця тема заслуговує на найвищий рівень уваги, — туманно відповів Данн. — Я згадав про один із видів втрати контролю. Тепер я розповім ще про чотири.

— Добре, — кивнув Клейн і почав уважно його слухати, відсунувши тему Богохульної Скрижалі на задній план.

— Попри те, що люди мають гострий розум і їм не вистачає екстраординарних здібностей, це твердження не є абсолютним. Завжди є кілька щасливчиків, яких краще назвати бідолахами. Вони народжуються із відносно вищим рівнем сприйняття. Це означає можливість відчувати духів. Вони можуть чути голоси, що інші не чують, бачити те, що інші не бачать. Вони мають часткові характеристики Потойбічних.

Поки Данн говорив, він подивився на порожній простір поруч із собою і помітив, як Клейн здригнувся від страху.

— Іншими словами, якщо у них є характеристики якоїсь 9 Послідовності, а 9 Послідовність — це найнижча в ланцюжку... Одним словом, вони можуть вибрати лише один фіксований шлях, що відповідає наявним характеристикам. Якщо вони виберуть інший шлях і поглинуть зілля іншої Послідовності, наслідки можуть коливатись від психічних розладів до повної втрати контролю або, що ще гірше, смерті.

— Ось як, — Клейн повільно кивнув головою.

— Третій вид втрати контролю схожий на другий. Як тільки ви виберете ланцюг Послідовності, то будете змушені йти цим шляхом до кінця. Тут уже немає місця жалю. Якщо ви вирішите використати зілля відповідної Послідовності, але іншого шляху, то з великою ймовірністю отримаєте змішані, незвичайні та викривлені сили. Але майже точно це закінчитися напівбожевільним станом: сильна чутливість і запальність, жорстокість і кровожерність, апатія та меланхолійність.

— І тут уже нічого не вдієш. Після цього, незалежно від того, вживете ви зілля від вихідного шляху або зілля нової Послідовності, результат лише один — втрата контролю. Результатом може бути ментальна смерть або, як альтернатива, тіло трансформується в монстра або навіть злого духа, — поки Данн говорив, він підняв чашку з кавою і зробив ковток.

Клейн, який злякався і стривожився, почувши це, замовк ненадовго і спитав:

— А як щодо четвертого випадку?

— Четвертий випадок, хе-хе. Це найпоширеніша проблема. Коли ми вживаємо зілля, ми отримуємо містичні сили, первісними власниками яких є надприродні істоти, тому ми проходимо через неприродну трансформацію. Таким робом, на нас тією чи іншою мірою впливають залишки їхньої духовної сили. Хоча симптоми можуть не проявлятися або бути непомітними для сторонніх, це безумовно позначається на нашому розумі. Якщо хтось поспішатиме із вживанням наступного зілля, повністю не асимілювавшись зі своїми силами й не усунувши всі малопомітні сліди, божевілля накопичуватиметься, збільшуючи шанси втратити контроль… — Данн раптово замовк.

Після короткої паузи він сказав, зітхаючи:

— Згідно з правилами Нічних Яструбів, навіть якщо наш товариш по команді зробив великий внесок, з моменту вживання останнього зілля має пройти як мінімум три роки. Потім він має пройти ретельний огляд й перевірку, перш ніж йому дозволять випити зілля наступної Послідовності. Проте навіть так щороку є чимало людей, які втрачають над собою контроль.

«Як жахливо...» Клейн важко зітхнув і запитав:

— Тоді як щодо останнього випадку?

Не було й сліду усмішки, попри вигнуті губи Данна.

— П'ятий випадок також дуже поширений. У Потойбічних з'являється значно сильніше сприйняття. Чим менше число в Послідовності, тим сильнішим стає сприйняття. Тому вони починають чути те, що інші не чують, бачити те, що інші не бачать, і стикаються з тим, з чим інші не стикаються. Їх постійно переслідують таємничі спокуси та ілюзорне наслання. Коли вони надмірно збуджені або мають великі бажання, вони повільно ступають на шлях втрати контролю.

Поки він говорив, Данн дивився прямо на Клейна, чия фігура відбивалася в його сірих очах.

Його тон був похмурим, коли він сказав:

— Засновник Нічних Яструбів, архієпископ Чаніс, одного разу сказав: «Ми не лише охоронці, але також і жалюгідні нещасні, які постійно протистоять небезпекам та божевіллю».