Перевірка

Перекладач: arcctg із команди «Смаколики»

 

З підземелля віяв холодний вітерець, приносячи деяке полегшення напруженим емоціям Клейна.

«Це нарешті сталося».

«Пройшовши цей етап, я більше не турбуватимуся про подібні перевірки щонайменше пів року…»

«Щойно я просунусь до 8 Послідовності й стану так званим “Клоуном”, у мене з’явиться справжня бойова сила. За допомогою ворожіння і моїх амулетів Сонячного Полум’я я матиму шанс на виживання навіть у відносно небезпечніших ситуаціях…»

«Чекаючи на розслідування Святого Собору, я навіть не наважувався зняти ті триста фунтів, які міс Справедливість переказала на мій анонімний рахунок. На той випадок, якщо перевірятимуть моє фінансове становище і з’ясується, що я володію великою сумою грошей невідомого походження…»

…

Саме в той момент, коли думки Клейна безконтрольно проносилися в його голові, Данн Сміт розгладив свій рукав і сказав низьким голосом:

— Відповідальний за перевірку — один із дев’яти старших дияконів Нічних Яструбів, Крестет Цезимир. Святий Собор надає тобі велике значення.

— Високопоставлений диякон? — здивовано випалив Клейн.

Загалом, тринадцять архієпископів і дев’ять високопоставлених дияконів складали вищі ешелони Церкви. Подейкували, що серед них чимало Потойбічних високих Послідовностей!

Ці двадцять два джентльмени та леді рівні за статусом. Вони виконують накази Богині Вічної Ночі та несуть відповідальність лише перед Папою.

Данн зробив вдих прохолодного повітря, перш ніж ледь помітно кивнути.

— Так, він високопоставлений диякон. Але тобі не варто нервувати. Крестет лише 5 Послідовності й ще не досяг рівня напівбога. Тож не треба бути надто наляканим чи побожним.

— Гм, його титул у Потойбічному світі — «Меч Богині». Він володіє священним предметом, тому його бойова сила подібна до нещодавно просунутої 4 Послідовності.

— Я щойно з ним розмовляв. Він був вельми доброзичливий.

«Якщо читати між рядків, капітан натякає, що сказав лише те, що було необхідно. Він хоче, щоб я не нервував і діяв за планом…» — Клейн задумливо кивнув і запитав:

— Де я маю зустрітися з високопоставленим дияконом?

— У кабінеті алхімії, де ми варимо зілля, — просто відповів Данн, і на його обличчі промайнув відтінок похмурості.

«Кабінет алхімії, де ми варимо зілля? Лабораторія, де старий Ніл приготував моє зілля Провидця?» — Клейн повільно видихнув, повернувся до кімнати відпочинку і взяв із вішака свій верхній одяг.

Він одягнув чорну вітрівку, засунув руки в кишені і спустився сходами до підземелля, на перехресті повернувши ліворуч.

У світлі елегантних газових ламп, що вишикувалися вздовж стін, Клейн невдовзі знайшов потаємні двері. Усередині він побачив, що довгі столи в кімнаті були відсунуті в сторону, аби відкрити широкий простір у центрі приміщення.

Там стояли два класичні стільці з високими спинками один навпроти одного на відстані менше одного метра між ними.

На стільці навпроти дверей сидів чоловік років тридцяти, одягнений у чорний плащ і білу сорочку.

Його золотисто-каштанове волосся було коротко підстрижене, а чорнувато-зелені очі темні, як ліс у безмісячну ніч. Коміри сорочки та плаща були підняті, приховуючи його підборіддя в тіні.

— Добрий день, ваша милосте, — Клейн вклонився.

Крестет Цезимир сидів, схрестивши праву ногу на лівій та відкинувшись на спинку стільця. Він усміхнувся і відповів:

— Вітаю, Клейне. Сідай.

Диякон вказав на стілець із високою спинкою навпроти себе.

Біля його ноги стояла валіза зі сріблясто-білого металу, розміром схожа на футляр для скрипки.

«У ній можна носити меч відповідної довжини…» — Клейн пройшов уперед і сів на призначене йому місце.

Крестет поклав вказівний палець правої руки на верхню губу й на кілька секунд замислився.

— Спершу я планую перевірити, наскільки добре ти опанував своє зілля. Це ж не проблема, чи не так?

— Авжеж ні, — Клейн рішуче похитав головою.

— Дуже впевнено, — Крестет усміхнувся, але зберіг ту саму позу, уважно спостерігаючи за хлопцем.

Клейн несподівано помітив, як світло навколишніх газових ламп поступово зникло, наче їх поглинула густа темрява.

Його охопило раптове виснаження, наче його біологічний годинник пробив час сну.

Однак його розум був вкрай напружений, не дозволяючи розслабитися. Це було схоже на ті часи, коли він не міг спокійно заснути через перевтому.

Тиха «ніч» заповнила його оточення, і Клейн почув шум капання води з крана, який не був закритий належним чином. Далі він почув розмови в охоронній компанії Блекторн і рух вітру, що гуляв сходами.

Окрім цього, він не побачив нічого, чого не повинен був бачити, і не почув ніяких звуків, яких не повинен був би чути.

— Чудово, — гіпнотичний голос Крестета розігнав темряву, і в поле зору хлопця знову повернулося світло навколишніх газових ламп.

Клейн раптом позбувся втоми й повернувся до свого попереднього енергійного я.

«Він вплинув на мене, а я цього навіть не помітив… Це здібності 5 Послідовності? Це і є жах високопоставленого диякона?» — він пригадав, що сталося, і відчув себе трохи наляканим.

Крестет Цезимир зчепив руки й поклав їх на коліна. Він злегка нахилився, з нижньою частиною обличчя закритою коміром.

— Ти склав іспит. Твоє володіння зіллям перевищило відмінний рівень.

— Тепер мені треба перевірити, чи немає у твоїй свідомості прихованих небезпек, переконатися, що залишки духу зілля не змінили твій характер на підсвідомому рівні й не залишили по собі певних проблем.

— У тебе є три хвилини на підготовку.

Клейн негайно кивнув і сказав:

— Гаразд.

Він потайки зробив вдих і дозволив собі увійти в стан Медитації, аби позбутися будь-яких негативних думок.

Крестет більше нічого не сказав. Він дістав із внутрішньої кишені свого чорного плащу срібний кишеньковий годинник і відкрив його.

Диякон почав уважно спостерігати за рухом секундної стрілки.

За три хвилини Крестет закрив годинник і з усмішкою сказав:

— Я розпочну спів.

«Спів?» — Клейн зробив розгублений вигляд.

Перш ніж хлопець міг би відповісти, Крестет почав наспівувати приємну мелодію.

Вона відбивалася луною в кабінеті алхімії, поступово втративши гармонію і збившись із ладу.

*Скрип! Шкряб! Дзинь!*

Клейн почув шум, схожий на шкрябання дошки цвяхами, звук тертя поліетиленової плівки, свердління електродрилі та безліч інших дратівливих звуків.

Шуми посилювалися і ставали дедалі хаотичнішими. Через ці звуки в нього з'явилося бажання виплеснути своє розчарування і спричинити руйнування.

Але Клейн, який часто переживав божевільні марення і страхітливі крики, приборкав свої пориви досить швидко.

У відповідний момент він виявив роздратування, напругу, розчарування і невпевненість.

Занадто досконалий стан може зрештою стати проблемою!

Невідомо коли, але Крестет Цезимир перестав співати. Шуми в кабінеті алхімії зникли, і в кімнаті запанували спокій та тиша.

«Тиша безперечно чудова!» — вигукнув Клейн подумки.

— Дуже добре, відмінно. У твоїй душі немає ніяких прихованих проблем. Звичайно, коли ти відчував бажання вдарити мене або запхати мені щось до рота, це було в межах норми, — рот Крестета був схований коміром, тож Клейн міг оцінити його емоції лише за інтонацією.

— Ні, я б не наважився, — чесно зізнався Клейн.

Крестет усміхнувся і сказав:

— Вітаю, ти пройшов усі випробування. Настав час для сесії запитань і відповідей.

Його зелені очі раптом потемніли, а погляд став глибоким, ніби він міг побачити крізь плоть і зазирнути безпосередньо в душу.

— Починайте, — відповів Клейн, сидячи прямо.

Крестет зберіг попередню позу й невимушено запитав:

— Ти казав, що твій досвід у Клубі Ворожіння допоміг тобі швидко опанувати зіллям?

— Так, — відверто відповів Клейн, але продовжувати не став.

Крестет злегка кивнув:

— І ти казав, що твоє натхнення походить від максими Споглядачів Таємного, а також від прикладу Дейлі?

— Так, — Клейн спочатку підтвердив це, а тоді детально пояснив: — Я дізнався від одного з моїх товаришів по команді, який був Споглядачем Таємного, що ті, хто дотримується максими, мають меншу ймовірність втрати контролю. Після цього я якось почув, що мадам Дейлі казала, що хоче стати справжнім Духовним Медіумом, і що вона геній, який за два роки досягнув 7 Послідовності.

— Звернувши увагу на обидві ситуації, я подумав, що можу спробувати, і спробував стати справжнім Провидцем, окресливши для себе деякі принципи поведінки. Результат виявився кращим, ніж я очікував. Я дуже швидко опанував зілля. Ваша милосте, я не впевнений, чи було у вас щось подібне. Коли я повністю опанував зілля, виникло особливе, магічне відчуття, — Клейн описував свій досвід так, ніби він лише віддалено зрозумів метод дії.

Той, ким він був на Землі, нервував би й соромився говорити стільки напівбрехні перед таким могутнім Нічним Яструбом. Але з моменту, коли він опинився в цьому світі, брехня стала для нього звичною справою. Тепер він міг робити це бездоганно.

Темрява в очах Крестета зникла, і його погляд повернувся до нормального стану. Він усміхнувся і сказав:

— Не хвилюйся, це не ілюзія.

У його реакції Клейн не побачив жодного сумніву чи пильності, тож відчув полегшення.

— Данн схвально відгукнувся про твій досвід. Я вважаю, що ти дійсно геній, з логічним розумом і гострим чуттям, — зробив комплімент Крестет.

Далі він запитав:

— Ти поділився своїм досвідом із членами команди?

— Звичайно, — відверто зізнався Клейн. — Я сподіваюся, що зможу допомогти їм знизити ризик втрати контролю. Ми — члени команди, товариші, які разом стикаються з небезпекою. У мене немає причин приховувати правду. Але з тієї ж причини я не став казати про це клеркам.

Крестет поставив праву ногу на підлогу й сів прямо. Його тонкі губи визирнули з-під мороку коміра.

Диякон підняв куточки вуст і сказав:

— Хоча ти не був із Нічними Яструбами навіть і двох місяців, я вважаю, що твоє розуміння напарників набагато краще, ніж у багатьох інших.

— Хм, я планую поділитися з тобою докладнішою інформацією, але згідно з правилами Святого Собору, ти маєш присягнути Богині, що не розголошуватимеш зміст нашої розмови нікому, хто не знає про це.

— Нема заперечень, так?

«Я пройшов перевірку?» — Клейн був у захваті. Він не вагаючись кивнув.

— Без проблем!

«Хоча я не буду в змозі навчити інших методу акторської гри, я можу дозволити міс Справедливість і містеру Повішеному зробити це опосередковано!»