Закладання основи

Світло газової лампи пробивалося крізь скло, освітлюючи вартову кімнату. Старий Ніл закінчив гортати газету, зробив ковток кави й подивився на Клейна.

— Як зараз почуваєшся? Заспокоївся? Чи може ще хочеш келих вина, дострокову зарплату й вихідний?

Клейн, який повністю засвоїв зілля Провидця, намагався за допомогою медитації змінити свій «перемикач», що активував Духовний Зір, зробивши його менш помітним.

Тепер йому більше не потрібно було покладатися на фізичний рух, щоб активувати свій Духовний Зір. Він може використовувати більш непомітний підхід для досягнення цього, наприклад, натискання великим пальцем на суглоб середнього пальця або подвійне постукування по зубу.

Клейн обдумав ситуації, в яких йому потрібно було використовувати Духовний Зір, тримаючи в одній руці револьвер, а в іншій — тростину. Зрештою, він зупинився на постукуванні зуба. Лівий кутній зуб буде використовуватися для активації, а правий — деактивації.

Після багаторазового повторення процедури він завершив заміну. Хлопець розплющив очі й усміхнувся.

— Я просто був занадто стурбований операцією капітана. Мені не потрібно заспокоюватись.

Водночас він двічі постукав по лівому кутньому зубу і спробував активувати свій Духовний Зір. Він хотів якнайшвидше опанувати новий метод.

*Кашель! Кашель! Кашель!*

Старий Ніл почав несамовито кашляти. Він кашляв, поки його обличчя не стало червоним, як варений омар.

— Що сталося? — Клейн застиг, перш ніж занепокоєно запитати.

Він серйозно просканував ауру старого Ніла і помітив, що кольори, які відображали його здоров'я, були в нормі й лише трохи тьмяні через його вік.

Старий Ніл кашляв майже двадцять секунд, перш ніж заспокоїтись. Він намацав свою чашку кави й повільно зробив ковток.

— Кожен робить помилки, кхм. Я щойно кавою похлинувся... То що, почнемо наш сьогоднішній урок містики?

— Так, — Клейн мовчки двічі постукав по правому кутньому зубу.

Хлопець був у захваті, але водночас і розчарований тим, що повністю перетравив зілля Провидця на тиждень чи два раніше, ніж очікував. Він, звісно, радів, що звільнився від ризику втрати контролю і незабаром зможе просунутися далі, здобувши ще більше потойбічних здібностей. Будь-хто був би щасливий і схвильований цим. Але він також був розчарований, оскільки це порушило його плани та графік.

Враховуючи той факт, що йому все одно доведеться деякий час залишатися з Нічними Яструбами Тінгена, Клейн подумав, що таємно просуватися до Клоуна буде не наймудрішим рішенням. Якщо він це зробить, то буде постійно хвилюватися про викриття і не зможе використовувати свої здібності під час місій, що зробить це ще більш небезпечним для нього самого.

Його план полягав в тому, щоб наслідувати у Духовного Медіума Дейлі й подати запит вищому керівництву. Він використав би свої внески, щоб отримати рецепт і надзвичайні інгредієнти, перш ніж офіційно стати Нічним Яструбом 8 Послідовності.

Але була різниця між засвоєнням зілля за місяць і за рік. Клейн міг витримати пильну увагу Священного Собору і був готовий бути поміченим, але він не хотів, щоб вищі чини запідозрили його. Йому потрібно було знайти переконливу причину, щоб пояснити свої обставини.

Він планував використати час, поки зілля Провидця ще не перетравилося, для закладання певних основ у стосунках з капітаном. Наприклад, він міг би згадати, що відчуває, як його духовність стає більш активною, коли він відвідує Клуб Ворожінь, або вдати, що невимушено описує правила Провидця, яких він навчився, допомагаючи іншим людям пророкувати їхню долю. Він також міг згадати, що більше не чує ніяких голосів, яких не повинен був би чути, або не бачить речей, яких не повинен був би бачити.

Таким робом, вище керівництво Нічних Яструбів подумало б, що він ненавмисно навчився чогось від Дейлі, виконуючи свою «місію», і виконав її більш ретельно, ніж вона.

Це б змусило їх більше зосередитися на узагальненні правил і виявленні методу «дії», що зменшило б підозри, які падали на Клейна.

«Я міг би навіть допомогти капітану та іншим дізнатися про акторський метод...» Додав у серці Клейн. Він відчував, що Данн Сміт був хорошим капітаном. У нього не було жодних кричущих недоліків, окрім поганої пам'яті. Тому він хотів зменшити ризик того, що Данн втратить контроль, і зробити його сильнішим.

Звичайно, Клейн міг би подати заявку через рік, щоб уникнути будь-яких ризиків. Але постійні збіги та червоний димар, який він побачив у своєму ворожінні уві сні, не залишили йому іншого вибору, окрім як покращити свої здібності якомога швидше.

«У найближчі два тижні я проведу три-чотири підготовки з капітаном, перш ніж офіційно подам свій запит. Водночас я можу піти на підпільний ринок і подивитися, чи є там якісь необхідні мені надзвичайні інгредієнти. Вони, напевно, будуть дуже дорогими...» Клейн швидко прийняв рішення і знову зосередив свою увагу на уроці містики.

Час минав швидко і поволі наближався обід. Старий Ніл допив каву і, сміючись, прибрав все зі столу.

— Твої уроки містики скоро закінчаться. Судячи з тесту, який ти щойно пройшов, ти вже можеш створювати для себе амулети.

— Я якраз планував цим зайнятися у наступні кілька днів, — Клейн задоволено зітхнув.

Амулети відрізнялися від захисних оберегів, які він дав Бенсону і Меліссі. Їх потрібно було виготовляти за допомогою ритуальної магії й вони мали певні унікальні властивості, які можна було використовувати в бою.

Але амулети низького рівня були не всемогутніми. Духовність, яку вони містили, з часом зменшувалася і її потрібно було поновлювати раз на два тижні. Крім того, їх потрібно було активізовувати певними заклинаннями, тому використати їх одразу, коли захочеться, було неможливо.

До того ж амулети, якими володіли Нічні Яструби, все ще були обмежені «доменами» Богині Вічної Ночі. Наразі Клейн міг створювати лише три види амулетів. Першим був Амулет Дрімоти і його ефект був схожий на здібність Данна Сміта та Леонарда Мітчелла навіювати сон своїм співом. Другий — Амулет Реквієму, який міг заспокоювати привидів, душі, зомбі тощо. Він також міг певною мірою впоратися з мстивими та злими духами. Останнім був Амулет Сну, який дозволяв своєму власнику входити у сни інших людей.

Ці сили збігалися зі здібностями Опівнічного Поета та Нічного Кошмару з Послідовності Безсонного, тому Данн і Леонард не мали ніякої користі від цих амулетів. Колекціонер Трупів Фрай, Безсонна Роял і Кенлі брали з собою один-два, але вже тривалий час не використовували. Вони часто приносили свої амулети назад до старого Ніла, щоб він міг їх «підзарядити».

Старий Ніл глянув на Клейна й усміхнувся.

— Пам'ятаю, ти казав, що цього місяця багато практикувався і витратив усі матеріали. Збираєшся піти на підпільний ринок?

Клейн спочатку розгубився, а потім з болем у серці кивнув:

— Так.

Він добре знав ціни на інгредієнти й міг лише сподіватися, що йому вдасться виготовити амулети з першої спроби, а не даремно витратити матеріали...

Отримавши завдання спустити обід під землю, Клейн одягнув куртку та капелюх і з тростиною в руці повернувся до охоронної компанії Блекторн на другому поверсі.

Проходячи повз кімнату відпочинку, він побачив, що Леонард та інші вже повернулися і насолоджувалися обідом.

*Тук-тук!*

Він постукав у двері капітана.

— Заходьте, будь ласка, — пролунав м'який голос Данна.

Клейн штовхнув двері й зняв капелюх.

— Капітане, ви спіймали Підбурювача Тріссі?

Данн потер скроні й втомлено похитав головою:

— Ми не знайшли її на станції Тінген, але згідно з телеграмою, яку ми отримали з Баклунда, якийсь пасажир бачив її у вагоні першого класу самого раннього поїзда. На жаль, вона зійшла посеред шляху.

— Як прикро, — Клейн зітхнув, хоча й очікував цього.

— Ворожіння не всемогутнє...

Сірі очі Данна ковзнули повз нього.

— Не треба впадати у відчай. Не так просто спіймати Потойбічного 7 Послідовності. Як мінімум, ми зірвали злий ритуал Тріссі й врятували щонайменше сорок невинних життів. Крім того, тепер ми розуміємо її ситуацію. Вона більше не зможе скоювати злочини, як їй хотілося б.

— Якщо вона спробує зробити щось подібне, її відразу ж помітять, викриють і повідомлять про це. Рано чи пізно її схоплять Нічні Яструби, Уповноважені Карателі чи Механізм Колективного Розуму. Цілком можливо, що її навіть вб'ють.

— Будемо на це сподіватись. Нехай Богиня благословить нас, — Клейн намалював багряний місяць на грудях.

Після цього він зробив паузу і замислився над своїми словами.

— Капітане, я вже більше як тиждень не чую голосів, яких не повинен був би чути, й не бачу речей, яких не повинен був би бачити. І це відбувається навіть тоді, коли я перебуваю у стані Медитації або використовую Духовний Зір.

— Справді? — Данн здивовано насупив брови.

Клейн одразу ж пояснив:

— Я відчуваю, що недалекий від досягнення повного контролю над зіллям Провидця. Це може бути пов'язано з моїми частими відвідуваннями Клубу Ворожінь і з тим, що я допомагаю іншим людям дізнаватися їхню долю.

— ...Чому ви так вважаєте? — Данн одразу ж змінив свою позу, демонструючи розгублений вираз обличчя.

Клейн навмисно відповів із зупинкою.

— Кожного разу, коли я відвідую Клуб Ворожінь, я відчуваю, як моя духовність стає більш активною, і кожного разу, коли я допомагаю комусь щось передбачити, моє серце, тіло і душа стають більш розслабленими. Я також розробив для себе набір, хм, набір правил Провидця. Я суворо дотримуюся їх, так само, як Споглядачі Таємного «роби, що хочеш, але не завдай шкоди». Мене надихнув цей принцип і я спробував придумати свій власний, призначений для Провидців.

— Я думаю, що це може бути ефективним способом допомогти Потойбічному швидше здобути контроль над своїм зіллям й зменшити ризик втрати контролю. Так само, як мадам Дейлі, яка завжди була Духовним Медіумом.

Було невідомо, коли Данн дістав свою люльку. Він підніс її до носа і зробив вдих. Здавалося, він забув про Клейна, задумався на кілька хвилин, а потім відкрив рот і сказав:

— Чудова гіпотеза і цікава спроба...

Цього разу Клейн хотів лише коротко згадати про це, щоб пояснити основну причину, тому більше нічого не сказав. Він перейшов на напівжартівливий тон і додав:

— Можливо, я буду найшвидшим Нічним Яструбом в історії, який отримає контроль над зіллям 9 Послідовності.

— Нехай Богиня благословить вас, — усміхнувся й промовив Данн, не сприйнявши його навсправжки.

Потім він знову поринув у глибокі роздуми.

Побачивши це, Клейн розвернувся і попрощався, перш ніж покинути кабінет капітана.

Він вже зачиняв двері кабінету, як раптом йому спало на думку ще одне складне питання. Як же він збирається діяти в ролі Клоуна!

«Чи повинен я приєднатися до цирку? Але в Тінгені немає постійних цирків, тільки мандрівні...» Вираз обличчя Клейна став трохи гірким.

Бути провидцем все ще було досить поважним заняттям. Клейн міг би високо тримати голову, навіть якби його помітив хтось зі знайомих. Але якщо він стане клоуном, його репутація буде під загрозою!

«Можливо, існують інші способи діяти в ролі Клоуна. Коли світ побачив Богохульну Скрижаль, ще не було ні цирків, ні клоунів... Гаразд, забудь, адже у мене не буде можливості просунутися ще два-три тижні, тож поки що не варто над цим думати». Клейн ухилився від відповіді й попрямував до приймальні. Він підійшов до Розанни, місис Оріанни та Бредта, щоб забрати обід для себе та старого Ніла.