Уникнути неприємностей

Через деякий час на дерев'яний подіум піднялася лекторка з порівняно високими вилицями. Вона прочистила горло і сказала:

— Доброго ранку, милі, доброзичливі леді. Мене звати Ксав'єра Гедда. Сьогодні я поділюся з вами своїм досвідом управління сімейними фінансами. Цей виступ складатиметься з трьох частин. Перша — як сім'ї з річним доходом у сто фунтів збалансувати витрати на їжу, житло, одяг і наймання прислуги. Друга — як сім'я, що заробляє двісті фунтів на рік, повинна збільшити свої витрати, щоб виглядати більш гідно...

Мелісса уважно слухала. Вона вже підрахувала річний дохід своїх братів.

«Це понад двісті фунтів...» Подумала вона, наполовину з полегшенням, наполовину зі страхом.

Вона відчувала полегшення і була задоволена своїм теперішнім життям, але водночас боялася, що такий образ життя може зникнути в одну мить.

У цей момент винно-руда Селена прикрила свій рот рукою. Вона тихо сказала двом подругам:

— Здається, вона вірить у Володаря Бур. Вона носить значок Бурі.

Мелісса озирнулася і побачила у Ксав'єри на лівій стороні грудей значок із зображенням бурхливих хвиль і сильних вітрів.

Вона швидко пояснила:

— Місис Шауд, яка розповіла мені про цю лекцію, також є послідовницею Володаря Бур. Я не вважаю дивним, що доповідачка теж є його послідовницею.

— Так, я не думаю, що це є проблемою. Ми тут для того, щоб навчитися правильно складати бюджет, — погодилася з Меліссою Елізабет.

— Але крім Мелісси, нікому з нас це не потрібно, та й ми не маємо прав керувати фінансами наших родин, — насупилась Селена.

Елізабет без вагань заперечила:

— Але ж ми колись одружимося і створимо власні сім'ї.

Селена трохи побоювалася Елізабет після того випадку з ворожінням на магічному дзеркалі. Вона зніяковіло кивнула і вдала, що уважно слухає лекцію.

Лектор, Ксав'єра, підняла праву руку і сказала:

— Передумовою будь-якої системи планування сімейного бюджету є повага до думки чоловіка в сім'ї. Вони є джерелом доходу, опорою сім'ї. Вони стикаються з тривогами, стресом, труднощами й безладом у суспільстві, щоб забезпечити нас усім необхідним. Тому ми повинні створити спокійний дім, вільний від зовнішніх турбот. Це дозволить їм розслабитися, коли вони повернуться додому, дозволить їхнім душам очиститися, дозволить їм бути більш підготовленими до майбутніх викликів...

— Отже, як казав колись відомий філософ, соціолог, гуманітарій та економіст містер Леумі, жінка — це янгол домашнього затишку.

Селена провела рукою по своїй щоці, обводячи ямочки, і трохи схвильовано прошепотіла:

— Леумі, людина, яка сказала, що люди народжуються вільними?

Елізабет завагалася, перш ніж відповісти:

— Так, але він вірить у Володаря Бур.

У цей момент лектор, Ксав'єра, продовжила:

— Містер Леумі також говорить нам, що жінки мають вроджені вади, коли справа доходить до інтелекту і логіки. У цьому разі ми, що не мають прав судити, повинні прийняти слова нашого батька та чоловіка як слово Церкви... [1]

[1][П.а.: Адаптовано з «Еміль, або Про виховання»]

Мелісса, Селена та Елізабет подивилися одна на одну, втративши дар мови від почутого.

— Ходімо? — нарешті запропонувала Селена.

Мелісса та Елізабет кивнули.

— Так!

Вони взяли свої капелюшки й, нахилившись, прокралися до бічних дверей, щоб вийти, не привертаючи до себе уваги.

Коли вони обережно вибралися на вулицю і нарешті змогли випрямитися, то раптом почули вибух аплодисментів, що лунав з маленької зали.

Мелісса інстинктивно озирнулася

Вона побачила місис Шауд, а також багатьох інших жінок, які плескали в долоні.

«Фух! Хвала Леді...» Видихнула Мелісса. Разом із Селеною та Елізабет вона покинула неприємне місце.

— Ходімо в Гарродс? — запропонувала Селена, стоячи під деревом.

Вона вже забула про те, що тільки-но сталося.

Мелісса кілька секунд помовчала, перш ніж сказати:

— Я планую повернутися додому і продовжити навчання.

— Навчання... — Селена поправила своє винно-руде волосся, ніби повернулася до свого звичайного життя.

— А ще мені треба купити хліба, яловичини, картоплі, фруктів... Клейн сьогодні на роботі, а Бенсон у муніципальній бібліотеці. Тому, так, я мушу повернутися! — Мелісса раптом усвідомила, як сильно вона любить свої підручники, шестерні та пружини.

Селена вирішила триматися осторонь незвично дивної Мелісси. Вона повернулася до Елізабет і чемно усміхнулася:

— Може, підемо разом у Гарродс? Хоч я і витратила всі свої заощадження, але все одно приємно пройтися по магазинах і просто пороздивлятись вітрини.

— Авжеж, — Елізабет погодилася, а потім недбало запитала:

— Меліссо, твій брат Клейн завжди працює неділями?

— Так, а понеділками він відпочиває, на відміну від звичайних робіт, — Мелісса мимоволі трохи підняла голову.

...

Вийшовши з охоронної компанії Блекторн, Клейн сів у громадський екіпаж і поїхав на вулицю Хаус.

Він з усіх сил намагався придушити свої емоції та не думати про скарб родини Антигон. Клейн намагався повернути свою увагу до справи «акторства».

Потрібно було якнайшвидше повністю засвоїти зілля! І самовдосконалення було надзвичайно важливим, попри всі негаразди!

«Грати роль Провидця, хех! Я недостатньо професійний. Віщуни в Імперії Фудоголіків мусили весь час гортати альманах, щоб чогось досягти...» Клейн тримав тростину, сидячи в кареті.

Він вирішив поворожити, чи вигідно йому сьогодні їхати до Клубу Ворожінь.

«Це буде більше схоже на Провидця!»

Виходячи з карети, Клейн дістав монету номіналом в пів пенні. Поле його зору звузилося, зіниці потемніли, і він подумки промовив:

«Сьогодні варто відвідати Клуб Ворожінь».

«Сьогодні варто відвідати Клуб Ворожінь».

...

*Дзинь!*

Клейн підкинув монету вгору. Він не дивився на її обертання, спокійно простягнувши руку.

*Дзень!*

Пів пенні приземлився на його долоню. Цього разу цифра 1⁄2 була звернена догори.

«Якщо цифра догори, то це означає, що сьогодні в Клубі Ворожінь зі мною трапиться неприємний інцидент...» Клейн на мить замислився, перш ніж перейти на протилежний бік вулиці. Там він став чекати громадський екіпаж, який прямував до вулиці Нарцисів.

Клейн дедалі більше відчував себе шарлатаном.

...

Вулиця Хаус, біля входу в універмаг Гарродс.

Селена вже збиралася зайти в будівлю, як раптом завмерла і подивилася в сторону.

— Щось сталося? — спантеличено запитала Елізабет.

Селена надула щоки й сказала:

— Елізабет, я думала про мого вчителя містики, містера Вінсента. Він помер на наступний ранок після мого дня народження...

— Може, це через те, що я підгледіла і скористалася його таємними заклинаннями? Я завжди відчувала себе винною і тривожилась через це... Крім того, останнім часом мені не щастить.

— І? — тихо запитала Елізабет.

Селена закусила губу і відповіла:

— Я хочу поворожити в Клубі Ворожінь і дізнатися, чи не пов'язана смерть містера Вінсента зі мною.

«Після того, що сталося на банкеті з нагоди мого дня народження... У мене з'явилося неприємне відчуття, ніби Елізабет щось від мене приховує... Я пам'ятаю спину чоловіка у костюмі...»

— А ти сама не можеш поворожити? — здивовано запитала Елізабет.

Селена зітхнула, імітуючи батька.

— Ех, я не можу ворожити, зважаючи на мій нинішній стан.

— Гаразд, тоді давай спочатку зайдемо до Клубу Ворожінь, — Елізабет погодилася на пропозицію подруги.

Вони звернули вбік і піднялися сходами на другий поверх до Клубу Ворожінь.

— Добрий день, пані Анжеліко. Приємно знову зустріти вас, — Селена жваво привіталася у приймальні.

Анжеліка усміхнулася і сказала:

— Ви можете знайти мене тут, доки приходите після обіду.

Селена обмінялася люб'язностями, висловила співчуття з приводу смерті Ханасса Вінсента, а потім сказала:

— Мені потрібне ворожіння.

— Ви знаєте правила клубу. Ось список учасників, які бажають зробити ворожіння... Сьогодні вихідний, тому більшість наших членів тут, — пояснила Анжеліка, наче годинниковий механізм.

Селена та Елізабет притулилися одна до одної, переглядаючи список імен.

— Раніше я безпосередньо запитувала у свого вчителя. Я й подумати не могла, що в клубі буде так багато охочих ворожити, порівняно з минулим роком, — схвильовано промовила Селена.

Раптом вона зупинилася на кілька секунд і спантеличено сказала:

— Клейн Моретті, Клейн Моретті? Хіба це не те саме ім'я, що й у брата Мелісси?

Елізабет завмерла. Вона ще раз подивилася на ім'я «Клейн Моретті» і кивнула:

— Дійсно...

— Місис Анжеліка, цей містер Клейн Моретті тут? — запитала Селена з блиском в очах.

Анжеліка похитала головою.

— Перепрошую, але містер Моретті сьогодні не прийшов до клубу.

— Гаразд, ми знайдемо когось іншого, — Селена не надала великого значення тому, що не зустріла Клейна, а натомість розсміялася з подругою:

— Я знаю, що це не може бути брат Мелісси, але, коли я побачила ім'я, я, природно, подумала про газету. Заголовок, гідний «Інтіс Прес».

Газета «Інтіс Прес» була створена імператором Розелем і була відома своїми кричущими заголовками, які привертали до себе увагу. Це була одна з найвідоміших газет на Північному Континенті.

Елізабет недбало запитала:

— Який заголовок?

Селена прочистила горло і сказала:

— Це занепад моралі чи проблема суспільства? Випускник історичного факультету займається ворожінням на вихідних, щоб заробити собі на життя!