Містер Z

Перша, друга, третя кишеня... Невдовзі Клейн знайшов закривавлений гаманець, читацький квиток бібліотеки Дьювівіла, два латунних ключі, незабиту курильну люльку, кинджал у піхвах і кілька акуратно складених аркушів паперу.

Поклавши на землю все, крім аркушів, він підвівся і заглянув у гаманець. У ньому виявилося лише десять солі та кілька мідних пенні.

«Цей гаманець досить гарно зроблений. Як шкода...» Клейн зітхнув, трохи відволікшись від того, що відбувалось.

«Якби я сьогодні не витратив стільки грошей, покупка гаманця була б у моєму розкладі».

Похитавши головою, Клейн розгорнув аркуш й швидко прочитав:

«Шановний Містере Z»

«Будь ласка, дозвольте мені виправдатись. Коли ми з Ханассом продали записник родини Антигон, це не було дурістю чи зрадою. Він не виглядав особливим, коли був у наших руках».

«Я сумніваюся, що він живий, але підозрюю, що це злий предмет із деякими ознаками життя і певним рівнем інтелекту. Це небезпечна річ, яку потрібно запечатати».

«У різний час і перед різними людьми він демонструє різний зміст!»

«Це доведений факт, про який я дізнався від ягняти в поліційній дільниці».

«Хоча записник показує кожного разу достатньо правдивий зміст і з великою кількістю доказів, я вважаю, що лише у руках нащадка родини Антигон він відкриє своє справжнє єство».

«Коли ми з Ханассом отримали його, ми могли побачити лише деякі дрібниці про родину Антигон, загальну ситуацію Нації Вічної Ночі на головній вершині Хорнаціс, а також три формули зілля Послідовності, які ми передали вам раніше».

«Як ви знаєте, Таємний Орден володіє шляхом Провидця і має потужні засоби стеження, тому ми з Ханассом вважали, що було б занадто ризиковано продовжувати зберігати цей записник у нас. Цінність, яку він продемонстрував на той час, була недостатньо високою для ризику».

«Не чекаючи вашої відповіді, ми домовилися продати записник Уелчу, який жив на тій же вулиці. Йому подобалося колекціонувати реліквії та старовинні книги, і він міг дозволити собі заплатити високу ціну. Щодо подальшого розвитку подій, ви вже все знаєте».

«Це перше, що я хотів би пояснити. Коли я пишу ці слова, Ханасс вже мертвий. Причиною смерті став раптовий серцевий напад уві сні. Це, мабуть, дар Господа, щоб він уникнув Кінця у руках єретиків».

«У мене не було іншого вибору, окрім як переїхати в безпечніше, більш приховане місце. Я навіть не наважуюсь виходити з дому. На щастя, ягня сказав мені, що єретики звернули увагу на Ханасса не через записник родини Антигон і не через те, що його розкрили. Просто він прийняв дурну ученицю в надії з часом перетворити її на одну із нас».

«Його учениця крадькома підгледіла таємне заклинання і спробувала провести ворожіння на чарівному дзеркалі, коли за нею спостерігав єретик Нічних Яструбів. Я вважаю, ви можете здогадатися про подальший розвиток подій, і мені немає потреби це описувати».

«Шкода, що позиція цього ягняти недостатньо висока, щоб з'ясувати конкретні деталі».

«Враховуючи різні джерела, єретики ще не запідозрили мене. Їхні розслідування припинилися через раптову смерть Ханасса».

«Тому я повернуся на вулицю Хаус. Я планую узяти ще декілька випусків журналу в бібліотеці Дьювівіла та пошукати більше підказок».

«Як фракція, яка також володіла шляхом Провидця, родина Антигон мала передбачити своє знищення. Вони, без жодних сумнівів, залишили таємний скарб, який дозволив би їм відродитись!»

«Є достатньо підстав вважати, що скарб знаходиться на головній вершині гірського масиву Хорнаціс, десь серед руїн Нації Вічної ночі!»

Прочитавши це, зіниці Клейна різко звузились. Він мало не впустив лист з рук.

«Шлях, яким володіла родина Антигон, був шляхом Провидця?»

«Який збіг!»

...

У голові ніби прогримів грім і залишив його в заціпеніння. Клейн відчував, ніби то була сама доля.

«Записник, який призвів до смерті оригінального Клейна та опосередковано допоміг мені переселитись, походить від родини Антигон, яка володіла шляхом Провидця. Зрештою я вибрав зілля Провидця завдяки щоденнику імператора Розеля, тоді як сам імператор схилявся до цієї Послідовності через таємничого містера Заратула, лідера Таємного Ордену, організації, яка також володіла шляхом Провидця!»

«...Це ніби задушлива сіть, сплетена Долею».

«Що саме ховається за всім цим?»

Клейн ходив туди-сюди, тримаючи аркуші у руках. Він намагався знайти докази словам із листа.

«Так, Таємний Орден, керований сім'єю Заратула, переслідує та шукає реліквії, залишені родиною Антигон. Якщо обидві сторони володіють однаковим шляхом Послідовності, то це достатня причина для подібних пошуків. Можливо, вони хочуть знайти відсутні Послідовності, отримати рідкісні інгредієнти для високих Послідовностей або просто бажають багаторічного досвіду іншої сторони, щоб уникнути втрати контролю...»

«Думаючи про це таким робом, здається цілком розумним, що родина Антигон має принаймні частину шляху Провидця».

«До речі, коли я ворожив на підказки до зілля Клоуна, сцени, які бачив, здебільшого стосувалися родини Антигон. Єдиним винятком був клоун у смокінгу з Таємного Ордену... Отже, справжнє значення цих символів полягало в тому, що кожна сцена — це можливість отримати зілля Клоуна. Однак я тоді не зрозумів суті й, на жаль, пропустив цю підказку».

Маючи ці два докази, Клейн майже повірив у слова Сіріуса в листі. Він також зрозумів, чому постійно чув слово «Хорнаціс» у шепоті, якого не слід слухати.

«Перший раз подібна ситуація сталася, коли я щойно спожив зілля Провидця!» Подумав Клейн із серйозним виразом обличчя.

Водночас він припустив, що «пережити контакт із реліквією родини Антигон» і «стати Потойбічним шляху Провидця» були двома необхідними умовами для того, щоб почути слово «Хорнаціс» у тому шепоті.

«Чи справді існує таємний скарб, захований родиною Антигон, у стародавніх руїнах на головній вершині Хорнаціс? Ні, я не можу про це думати! Один тільки записник занапастив стільки людей. Повний скарб був би ще жахливішим!» Клейн підсвідомо похитав головою й перевів погляд на третій аркуш паперу, на останню частину листа.

«Шановний Містере Z, я сподіваюсь, що зможу отримати вашу допомогу. Я вважаю, що ви також досить зацікавлені цим скарбом».

«До того часу я буду виглядати нормальною людиною, нормальним любителем історії».

«Коли настане судний день, я принесу в жертву Господу всіх ягнят міста Тінген».

«Смиренно, ваш Сіріус Арапіс».

Коли він дочитав лист Сіріуса, Клейну раптом захотілося розсміятись.

«Хех, чому таке відчуття, ніби я врятував Тінген? Що цей хлопець намагався зробити? Єретики просто неймовірні...»

«...Хто такий цей містер Z? Він, здається, дуже високопоставлена ​​особа... Принаймні, він має бути тієї ж Послідовності, що й капітан».

«Куди Сіріус відправляє листи? Він не написав адресу... Схоже, це обережність єретиків. Вони не вказують адресу до останнього моменту відправлення...»

«До речі, а якщо родина Антигон володіла частиною шляху Провидця, то чи можливо, що зілля Клоуна було серед тих трьох формул із записника, які надіслав Сіріус?»

«Дуже ймовірно!»

У ту мить Клейну здалося, ніби він знайшов підказки до зілля Клоуна.

Хоча Сіріус не носив формули із собою, можливо, він залишив якісь записи у своєму укритті. І, мабуть, тримав рецепт у голові, у своїй власній пам'яті!

Клейн перевів погляд на труп перед собою і замислився над тим, як змусити мертву людину говорити.

У його голові майже миттєво виникла ідея.

«Медіум!»

Духовні Медіуми могли безпосередньо спілкуватися з духами, які ще не розсіялися. Провидці, Споглядачі Таємного та інші могли приблизно виконати те саме за допомогою ритуальної магії.

Раніше, коли Клейн мав справу з трупом клоуна в смокінгу, було три речі, які завадили йому використати медіумізм. По-перше, треба було рятувати колег. По-друге, він не мав із собою інгредієнтів, і, нарешті, йому бракувало впевненості. Таким робом, він не розглядав тоді варіант медіумізму і втратив свій найкращий шанс. Коли вони повернулися до охоронної компанії Блекторн, дух вже майже розвіявся. Навіть Духовний Медіум зміг би отримати лише поверхневу інформацію.

Але тепер у Клейна були всі потрібні інгредієнти, і він мав досвід спілкування із затяжною образою за допомогою ворожіння уві сні.

«Єдине, про що мені варто хвилюватись при контакті з духом єретика, це потрапляння в таку саму ситуацію, що й капітан при вході в сон Ханасса, де він побачив жахливе існування... Однак капітан залишався слабким лише два дні, і травма була не надто серйозною... Так, я міг би спробувати!» Він вагався деякий час, перш ніж прийняти рішення. Він не бажав втрачати цю можливість.

Клейн підняв голову, обернувся й кинув погляд у те місце, де було розбито вікно. Там вже зібрався натовп глядачів.

Перш ніж повернутись до розбитого вікна, він дістав своє посвідчення та значок. Потім сказав глядачам:

— Я працюю інспектором-стажером департаменту спеціальних операцій поліції округу Авва. Я застрелив злочинця. Будь ласка, віднесіть цей значок до найближчої поліційної дільниці та попросіть прислати когось для розслідування.

— Інші мають допомогти мені оточити цю територію. Не дозволяйте нікому наближатися, оскільки вони можуть знищити докази.

— Так, офіцер! — бібліотекар, який завдав Клейну стільки клопоту, швидко забрав значок.

Коли місце подій було огороджено і ніхто не міг потрапити на газон, Клейн повернувся в провулок і став біля трупа.

Він був радий, що невинні люди не зможуть побачити мертве тіло, більше схоже на чудовисько, ніж на людину. Він відклав тростину з револьвером, поліз у внутрішню кишеню вітрівки й дістав металеву пляшечку.

Він збирався використати техніку медіумічного ритуалу з ворожінням уві сні, щоб змусити мертвого говорити!