Розділ 60

Як виявилося, Бай Чан’ї теж хворіє.

Звісно, це доволі очевидно: будь-яка людина повсякчас перебуває під загрозою захворіти. Але з першої їхньої з Шуаном зустрічі такого ніколи не траплялося, тому у юнака мимоволі склалося враження, що Чан’ї геть не хворіє.

Хто ж міг подумати, що Чан’ї підхопить застуду після того, як увечері неділі вигуляє Віко лісом.

— Тобі зле? — спитав Шуан, помітивши, що Чан’ї по поверненню додому виглядав якось не так.

Чоловік насупився, сів на диван та потер міжбрів’я.

— У голові паморочиться.

— Продуло на вулиці?

Але після дотику до чола Чан’ї Шуан усвідомив, що у того завищена температура. Засумнівавшись, чи то не у нього самого руки холодні, Шуан торкнувся лоба Чан’ї своїм.

— Не думаю, що у мене руки настільки холодні. Схоже, у тебе лихоманка.

Він налив Чан’ї гарячої води* та спитав:

— У нас вдома є ліки? Пам’ятаюсь, десь мали бути. У якому вони ящику?

*П/п: в Китаї вважається що гаряча вода допомагає при поганому самопочутті

— В отому, — чоловік вказав на ящик коло каміна.

— А… — Шуан відчинив ящик та знайшов коробку з ліками, але…

Чому там лежали коробка знайомих… презервативів?

Не те щоб вони часто користувалися цим ящиком…

Шуан розгублено дістав і коробку, і презервативи. Тримаючи ліки в одній руці, презервативи в інші, він взявся читати, що на них було написано.

Розмір: Стандарт

А, він раптом згадав, що саме цю пачку якось купив, коли вони були в супермаркеті. Йому ніколи так і не довелося їх використати, тож він і не думав, у який закуток будинку їх було закинуто. Потім він і геть про них забув аж до сьогоднішнього дня.

Думуючи про це, Шуан недбайливо поклав на кавовий столик презервативи та почав перебирати ліки в коробці.

До того моменту Чан’ї із заплющеними очима чекав, доки Шуан принесе ліки. Його стан швидко погіршувався. За короткий час у нього вже не просто паморочилося в голові, а горіло все тіло. Голова здавалася ватною, а тіло не слухалося. Почувши, як Шуан підійшов, він заледве розплющив очі.

І, піднявши погляд, першим, що він побачив була пачка презервативів розміру «стандарт».

Вираз великого професора Бая, який вже горів від лихоманки й ледве міг думати, змінився. Він серйозно промовив:

— Тіне Шуане…

Що цей гівнюк уже задумав?

— М? — Шуан переглядав наявні в коробці ліки. — Зачекай секунду, я шукаю ліки проти лихоманки.

— Ходи сюди, — тихо та хрипло сказав чоловік. — Дай глянути.

— Ні, ти відпочивай та пий воду. Я скоро… закінчу.

Незабаром хлопцеві таки вдалося знайти все необхідне: дві пачки протизастудного та термометр. 

— Поміряй температуру, тоді вип’єш ліки, — і швидко запхав термометр Чан’ї до рота.

Чоловік хотів щось сказати, але Шуан його зупинив:

— Спочатку поміряємо тобі температуру, потім поговоримо.

Через деякий час хлопець дістав термометр та глянув…

— Сорок-п’ять градусів?! — Шуан приголомшено глянув на Чан’ї та раптово відчув що цей старчик, на прізвище Бай, за крок до смерті. Якщо вони зараз же не поїдуть до лікарні, може вже бути запізно. — Можеш стояти? Ні-ні, не рухайся, будь ласка, не рухайся. Я викличу швидку, зараз же викличу…

— …Тіне… 

Голос Чан’ї був настільки тихим, що Шуан його навіть не почув. Він поквапом шукав свій телефон, а коли знайшов, одразу ж викликав службу порятунку.

Насилу підвищивши голос, Чан’ї, все ще тихо та хрипло, сказав:

— Тіне, це температура води, — він мляво вказав на склянку гарячої води, яку Шуан лишив для нього на столі. З водою такої температури будь у кого термометр схибить. 

Шуан мовчки підняв склянку, зробив кілька ковтків, а тоді виміряв власну температуру. Гаразд, на термометрі було 45.5 градусів, навіть на 0.5 градусів більше, ніж у Чан’ї.

Він глянув на чоловіка. Той лиш усміхнувся йому у відповідь — смиренно, але поблажливо, мов кажучи: «Можеш попрактикуватися на мені».

Шуан гадки не мав, як опікуватися кимось. Але з Чан’ї його «незнання» перетворювалось на «бажання вчитися».

На цей раз вимірявши правильну температуру тіла, Шуан знайшов для Чан’ї ліки проти лихоманки, взяв рушника, змочив у холодній воді, викрутив насухо та поклав чоловікові на чоло.

Коли прохолодний рушник потеплішав, Шуан пішов міняти його. А коли повернувся — ліки вже подіяли, і Чан’ї заснув на дивані.

Хвилюючись, що так йому буде некомфортно спати, Шуан приніс ковдру. Тоді хлопець обережно зняв з Чан’ї окуляри. Чоловік зморщив від цього перенісся та ледве насупився від дискомфорту. Як же важко він дихав через лихоманку… Це пробудило в Шуані невідомі донині відчуття, назву яким він не зміг підібрати.

Ближче до вечері, крізь вікно почали просочуватися останні промені західного сонця, гріючи чоловікові ноги.

Шуан розвів вогонь у каміні та примостився на сусідньому дивані з Віко в обіймах, шукаючи на телефоні рецепти страв для хворих. Імбирна кола. Медово-грушевий суп. Водяні яйця. Рибний суп з тофу. Каша з куркою. Зберігши всі ці рецепти, Шуан пішов на кухню готувати.

Через деякий час порпання за плитою, він завершив страву, — Чан’ї теж вже прокинувся.

— Хутко, випий імбирної коли, яку я зробив, — і гордо простягнув йому піалу.

Чан’ї з сумнівом глянув на гарячий червоний суп, а тоді на нетерплячого Шуана. Чоловік прийняв навар та обережно скуштував. Смакувало на диво добре.

— А це ще що за вираз? — буркнув Шуан. — Я, взагалі-то, в кафе працював. Очевидно, що я зможу приготувати щось за рецептом. Ну не можу ж я навіть в цьому помилитися, правда?

Чан’ї усміхнувся і покірно сказав:

— Гаразд, я подумаю над своєю поведінкою.

— Я став дуже надійним, — наголосив Шуан.

— Мг.

— Тож коли ти хворієш я спроможний сам про все попіклуватися.

— Мг.

— Не віриш?

— Не посмію.

Довірившись Шуановим здібностям, Чан’ї з’їв все, що той приготував. Довірившись Шуановим здібностям, Чан’ї попросив хлопця записати йог до сімейного лікаря на наступний тиждень. Довірившись Шуановим здібностям, Чан’ї попросив Шуана розіслати студентам електронного листа з попередженням про скасовування завтрашніх лекцій.

У вівторок Чан’ї повернувся до роботи. Перевіряючи пошту, він переглянув електронного листа, якого Шуан допоміг йому надіслати.

Хибодруки тут, граматичні помилки там, але лист виглядав наступним чином:

 

Любі студенти, 

Шановні пані та панове,

Зважаючи на те, що мене скосила клітковина*, завтрашні заняття з робототехніки бдуть скасовані.

Висловлюючи дружні привітання,

Чан’ї Бай.

* Fieber (нім) — лихоманка. Fiber (нім) — клітковина.

___________________

Прим. Maids: З першим квітня! Сьогодні ми вирішили зробити такий собі добросердечний жарт та замість основної історії опублікувати один з епілогових бонусів, які відбуваються вже після основної історії. Пізніше виправимо назву на бонусну та опублікуємо справжній 60-й розділ🙏 Усім веселого дня!