Розділ 22: Храм Тіней
— Широ! Це було неймовірно! — підбігла Лірика, і Широ посміхнулася.
⸨Мені все ще бракує атаки, що ігнорує захист. Без неї я навряд зможу добре справлятись із супротивниками вищого рівня⸩, — похитала головою Широ.
Якби в неї були кращі стати, не довелося б атакувати вчительку стількома способами, аби відвернути її увагу від головного удару згори. Навіть тоді та могла б просто його стерпіти.
— Га? Але навички ігнорування захисту рідкісні, та й потрібен високий рівень, щоб отримати природну навичку, — відповіла Лірика. Навички ігнорування захисту були у великому попиті, оскільки одна-єдина могла стати ключем до перемоги в битві.
Широ теж це знала, але розраховувала на свій клас Наноманта. Кожна з її вогнепальних крихіток має пасивне ігнорування захисту, завдаючи цим величезної шкоди. Основна крихітка-шкідниця — снайперська гвинтівка.
Заряджена маною снайперська гвинтівка могла б допомогти їй завдати кілька мільйонів пошкоджень здоров'ю монстра.
⸨Зателефонуй Медісон. Ми збираємось стягнути з неї борг за ту угоду⸩, — посміхнулася Широ.
— Прямо зараз? — здивовано запитала Лірика.
⸨Набір до фракцій почнеться менш ніж за місяць. Хочеш все ще пасти задніх під час набору?⸩ — запитала Широ, піднявши брову.
— Ну ні, але... твоя рука, — промовила Лірика, показуючи на руку Широ.
⸨Божечки, невже треба пояснювати кожного разу? Не хвилюйся ти так. Принаймні допомагатиму тобі ззаду, поки ти йтимеш в авангарді⸩, — знизала плечима Широ.
Турбота Ліріки була приємною, але трохи зайвою.
— Розумію... Знаю, що багато прошу, але оскільки ти моя перша подруга, не хочу, щоб тобі так часто робили боляче, — сказала Лірика, і Широ зупинилася.
Вона згадала, що Лірика все ще просто п'ятнадцятирічна дівчинка. Вона не загартована у вогні битв, як сама Широ, і не звикла вдавати міцного горішка. Ліріка просто виявляла щиру турботу.
⸨Лірико. Чому ти така мила?⸩ — засміялася Широ, погладивши її по голові. Бачити Ліріку такою просто викликало бажання пестити її, немов дитину. Якби вона була вищою й мала груди, можливо, було б кумедно закопати Ліріку в них і трохи покрутитися.
— Га? З чого це ти таке взяла?! — почервоніла Лірика.
⸨Ай, яка ж ти мила! Просто хочу тебе пестити!⸩ — Широ вже хотіла мати голос, щоб не мучитись із друком і просто розмовляти з Лірікою.
— Хто кого пестить? Я старша за тебе! — вигукнула Лірика.
Широ лише ліниво махнула лівою рукою, і вони пішли до їдальні.
Після короткого очікування прибула Медісон зі своїми двома подругами.
— Чого хочеш? — запитала вона, явно незадоволена.
⸨Ми кидаємо виклик підземеллю. А решту ти й сама знаєш⸩, — посміхнулася Широ.
— Якому підземеллю? — Медісон сіла. Вони мусили дотримуватись умов угоди, інакше довелось би мати справу з тими, хто стежить за виконанням контрактів.
⸨Думаю кинути виклик Храму Тіней рівня 15-20⸩.
— ...
— ...
І Лірика, і Медісон дивилися на Широ, як на пришелепкувату.
Лірика торкнулася лоба Широ, насупившись.
— Широ, знаю, що ти поранила руку, але чи не пошкодила випадково й мозок? — запитала ельфійка, а Широ мало не закашлялася кров'ю.
Медісон же була надто шокована, щоб навіть говорити.
⸨Ні, я не божевільна. Це зроблено з урахуванням твого стилю бою⸩, — знизала плечима Широ.
⸨Твого теж, Медісон⸩.
— Га? Чекай, мого? — відповіла Медісон у шоці.
⸨Так. Поки Ліріка — орієнтується переважно на атаку, ти ж — скоріше на контратаку і захист. Прагнеш стати Мечницею зі Щитом, так?⸩
— Як ти… Неважливо. Так, хочу стати Мечницею зі Щитом, — відповіла Медісон. Не було занадто складно з'ясувати напрямок розвитку людини, подивившись на бойові записи.
Тому для Широ зрозуміти це не було занадто дивним.
⸨Нам не обов'язково потрібні твої дві подруги⸩, — показала Широ на них двох. Допомога Медісон у проходженні підземелля була б корисною, але її «подруги» не потрібні.
— Що ти маєш на увазі? — запитала Медісон.
⸨Ми пройдемо підземелля, а ви троє доповнюєте кількість. Але щоб прискорити проходження, ти будеш основним танком, Ліріка — ударною силою, а я — атакуючою підтримкою⸩.
— А ми? — запитали подруги Медісон.
⸨Для вас у мене немає ролі. Можете бути гарматним м’ясом, якщо хочете⸩, — знизала плечима Широ.
Дівчата образились, але зупинились, згадавши, що перед ними Крижий Маг 25 рівня.
⸨Отже, як я і написала: Медісон, ти допомагатимеш танкувати вбивць, поки Лірика їх вбиватиме. Я зменшуватиму швидкість їхніх реакцій, тому вам двом має бути легше⸩
Спочатку вона планувала йти в підземелля лише з Лірікою, але знаючи, що не завжди буде поруч, хотіла дати їй досвід роботи в паті.
Що може бути кращим за поступове збільшення кількості учасників? Від трьох членів і поступово розширюючись до повного загону.
⸨Щодо вас двох — приєднуйтесь, якщо хочете. Тільки не гальмуйте нас⸩.
— Ми не гальмуватимемо! Ось побачиш, ми зробимо більший внесок, ніж вона! — насупилися вони й показали на Лірику.
Широ лише знизала плечима й встала.
⸨У такому разі йдемо до Храму Тіней негайно. Сходіть по своє спорядження, якщо нема при собі⸩, — надрукувала Широ, встаючи.
— А що з зіллями? Хіба нам не треба запастися? — запитала Медісон.
— Я можу на це відповісти! — втрутилася Лірика, не бажаючи залишатися осторонь: — Широ сказала, що низькоякісні зілля в цьому місті мають негативні довгостроковий вплив. Найкраще дати ранам загоюватися природним шляхом, — відповіла Лірика, а Широ кивнула.
⸨Як сказала Ліріка, найкраще — природнє загоєння⸩.
— Лірика може регенерувати, оскільки вона ельфійка, а ти майже не отримуєш пошкоджень. Однак для нас регенерація неможлива. Зілля або цілитель — наш найкращий варіант, — відповіла Медісон. Оскільки Лірика їх не гальмує, її початковий гнів на неї зменшився.
⸨Якщо так, то спробуйте пити якомога менше. Лише коли необхідно⸩, — відповіла Широ, бачачи таку співпрацю з боку Медісон.
⸨Зустрінемося біля підземелля через 30 хвилин⸩.
Медісон погодилася й пішла зі своїми подругами.
— Я думала, ми вороги з нею? — запитала Ліріка, схиливши голову.
⸨Були. Але це не означає, що треба ворогувати кожну мить. Якщо вони не будуть постійно й навмисно йти проти мене або робити щось непробачне, я не прагнутиму їх знищити⸩.
— Хе~ Широ ніби свята, — сказала Лірика.
⸨Ой, годі, я не свята. Я вб'ю їх найжорстокішим способом, якщо вони справді розгнівають мене⸩.
«Просто запитай тих учених», — подумала Широ, згадуючи вигляд їхнього начальника після того, як вона з ним покінчила. Герой убив інших учених, але вона мала честь катувати головного.
Розпороти його, але не дати померти — наче демонструючи «виставку» його нутрощів. А потім використати наноботів, щоб ті з'їли його зсередини, і переконатись, що він відчував усе.
— Чому ти так щасливо посміхаєшся? — запитала Лірика, бачачи щасливу посмішку Широ.
⸨Просто згадала дуже гарний спогад⸩.
— Невже? Можеш розповісти мені? — зацікавлено запитала Лірика.
⸨Може, іншим разом⸩.
✦✦✦
Коли настав час входити в підземелля, Широ прибула разом з Лірикою.
⸨Все приготували?⸩
— Так, тільки сподіваюся, ти не заходитимеш занадто далеко. Підземелля приблизно на 3-7 рівнів вище за нас, — сказала Медісон.
⸨Не переймайся, основна мета цього походу в підземелля — підвищити рівень⸩, — надрукувала Широ, а Медісон кивнула.
[Широ Рівень 25 – Крижаний Маг]
[Лірика Рівень 12 – Ельфійська Мечниця]
[Медісон Рівень 15 – Мечниця]
[Джулі Рівень 13 – Маг]
[Керол Рівень 14 – Мечниця]
Побачивши склад паті, Широ ввела дані для входу в Храм Тіней й увійшла без проблем.
Коли зір прояснився, вони опинились у темному лісі. Дерева без листя, гола земля, похмуре небо. До самого храму було далеко — це було перше випробування.
Їм довелось би виживати під нападами асасинів, пробираючись до храму.
⸨Цього разу говорити не буду, тому або ти, або Медісон берете керування⸩, — Широ звернулась до Ліріки. Метою походу було побачити, як Ліріка розвивається: як сильна бойова одиниця чи надійний лідер.
— Тоді пропоную себе лідеркою, — сказала Медісон. Ліріка кивнула.
— Гаразд. Але мінятимемо ролі за ситуацією, — відповіла вона.
— Не заперечую. А ви? — Медісон звернулась до подруг.
— Без проблем.
— Я не проти.
— Гаразд, у такому разі хочу визначити нашу формацію. Я й Лірика попереду, Джулі й Широ за нами. Керол, ти прикриваєш наші спини на випадок, якщо убивця нападе на магів, — сказала Медісон.
Керол кивнула й стала позаду групи.
— Тепер ходімо, — сказала Медісон.
Широ могла створити хуртовину навколо них і притупити рухи вбивць. Але оскільки Медісон навіть не запитала, які в неї базові здібності, Широ вирішила поки що стриматися.
Втім, її хуртовина була лезом з двома кінцями, що вплинула б і на весь їхній загін також.
*Дзень-дзень!
Лірика заблокувала два кинджали своїм клинком, і загін насторожився.
— Давайте прориватимемося. Асасини не можуть увійти до храму, — сказала Медісон, і загін кинувся вперед.
Медісон і Лірика були основними танками, блокуючи вбивць, поки Широ і Джулі їх добивали.
— Вогняна куля, — бурмотіла Джулі щоразу, коли використовувала навичку.
Молодим магам треба було уявляти свої атакуючі навички. Промовляння назви допомагало їм краще уявити картину.
Це було через те, що навички, які вони отримують, більш концептуальні порівняно з навичками мечників.
У мечників були навички на кшталт Хреста Меча, Ривка Мечем, Смертельного Удару. Але маги мали Магію Льоду 1 рангу, Магію Вогню 1 рангу тощо.
Хоча маги мали ширший вибір, їм треба було уявляти атаку, інакше потужність зменшувалася.
Широ лише похитала головою, перш ніж змахнути рукою й убити асасина одним ударом.
Через потребу запам'ятовувати безліч креслень для свого класу Наноманта вона звикла запам'ятовувати багато речей. Проста магія льоду і тому подібне була для неї легкою вправою.
Джулі дивилася на неї з запаленим ентузіазмом.
Відчуваючи погляд, Широ лише посміхнулася — трохи духу суперництва серед дітей було корисним.
Спочатку швидкий прорив першого випробування здавався хорошою ідеєю, але зі збільшенням кількості вбивць просуватись ставало важче.
Тиск на Лірику був особливо величезним, оскільки їй треба було блокувати кількох асасинів одночасно.
Цей тиск був і добром і злом. Добром, бо підштовхував її домен атаки ближче до зрілості. Злом, бо це сильно її виснажувало.
Широ бачила, як піт стікає з її чола, поки та намагалася з усіх сил захистити загін.
Медісон теж це помітила — підхід з проривом не був хорошим варіантом, оскільки їхньої швидкості було недостатньо.
В інших аспектах вони були в порядку, але їм просто потрібна була швидкість.
Широ похитала головою, і температура почала падати.
Медісон зупинилась, побачивши сніжинку перед собою, а руки вкрились мурашками від холоду.
Сніг збільшувався з помітною швидкістю, і незабаром вони зрозуміли, що це все влаштовувала Широ.
Піднявши руку, дівчинка посилила сніг, перш ніж стиснути кулак.
Буря розрослась, завила в вухах.
Тіла затремтіли, а на шкірі виступив іній.
— Гей! Широ! Припини! Ти нас уб'єш! — закричала Медісон.
— Медісон, подивися навколо, — сказала Лірика, показуючи назовні.
Буря лютувала, за нею ледве можна було щось розгледіти. Там стояли крижані статуї — впізнавались колишні вбивці.
Єдиною причиною, чому вони теж замерзали, був неминучий побічний ефект крижаної та снігової магії Широ.
Сама вона була в порядку, але вони — ні. Навіть коли вона намагалася змусити хуртовину обходити їхнє місцеположення, температура все одно значно падала.
⸨Медісон, передай лідерство Ліріці⸩, — надрукувала Широ, а Медісон кивнула. Прорив у пекло був її переоцінкою власних сил.
Вона просто припустила, що Широ допоможе знищити все, але це було не так. Та допомагала лише настільки, наскільки потрібно, і не більше. Лише мінімум, щоб вони вижили.
