Після цього Лі Ша швидко отримала розлучення. А що ж сталося з двома людьми, Лінь Чень Юанєм і Кан Дзянєм, які мали бурхливий позашлюбний роман?
В той день, коли Лі Ша вчинила хаос, Лінь Чень Юань підставив Кан Дзяня виключно через страх перед Лі Мінєм. Зрештою, оскільки тієї ночі в клубі Кан Дзянь грубо поводився з ним, Лінь Чень Юань різко прокинувся від обману його солодких слів та побачив, що Кан Дзянь точно не був з ним щирим.
Він знав, що якщо їхні стосунки згодом стануть проблемою, то Кан Дзянь, без сумніву, не стане поруч і не підтримає його. Це було зрозуміло хоча б з того, що навіть тоді, коли Кан Дзянь заробив 20 мільйонів, він не захотів купити для нього навіть жалюгідної маленької квартирки. Після довгих роздумів у Лінь Чень Юаня похололо серце, і він відчув, що його підозри не безпідставні.
Тому з того дня Лінь Чень Юань потайки почав готувати «особливі фотографії», на яких він і Кан Дзянь були разом. Найважливішим було те, що йому потрібно було зобразити себе жертвою, інакше, коли все випливе назовні, він опиниться в жалюгідному становищі; не тільки обманутий Кан Дзянєм, а також стане об'єктом помсти Лі Міня та Лі Ші. Це, безумовно, було того не варте.
Таким чином, Лінь Чень Юань не відчував себе винним у підготовці зворотного нападу. В день метушні Лі Ші Лінь Чень Юань разом із двома правоохоронцями пішов до поліцейського відділку й подав офіційну заяву, в якій звинуватив Кан Дзяня в зґвалтуванні й шантажі.
Кан Дзяню було настільки смішно, що він не знав, плакати йому чи сміятися!!!
Невже хтось міг повірити в цю дурну історію?
Після того, як Кан Дзянь побачив, як Лінь Чень Юань вийшов із поліцейськими, він холодно розсміявся. Він не дуже хвилювався за себе. Не те, щоб його не хвилювало, що Лінь Чень Юань розвернувся та вкусив його, адже він просто боявся помсти Лі Міня. Але сказати, що він йому погрожував!? Шантажував його!? Змушував його!? Кан Дзянь не вірив, що Лінь Чень Юань дійсно мав якісь реальні докази! Тож, якщо він хотів повідомити, то нехай повідомляє!!! У нього, безумовно, були кошти, щоб найняти найкращих і найдорожчих адвокатів, щоб довести свою невинність!!!
Може здатися дивним, що Кан Дзянь так відверто думав про такі речі, але правда полягала в тому, що зараз у Кан Дзяня справді не було вільного часу, щоб приділяти цьому увагу.
З того моменту, як Лі Ша увірвався до цієї квартири з групою людей, Кан Дзянь був вигнаний нею та її батьком. Вся слава та репутація, яку він так важко здобував, були негайно знищені новинами.
Коли слова Кан Дзяня показали по телебаченню, ефект був такий, що його старанно виплеканий образ плейбоя, який насправді був відданим всім серцем, був повністю зруйнований і перетворився на образ непристойного звіра!!! Або на щось ще гірше!!! Його кар'єра актора зазнала серйозного удару.
Звісно, це було за умови, якщо в Кан Дзяня ще залишалася кар'єра актора. Адже після того, як Лі Ша отримала розлучення, Лі Мінь оголосив, що якщо хтось дасть Кан Дзяню роль, то йому слід очікувати помсти від Harmony Entertainment.
Хоча Кан Дзянь сам сказав ці злісні слова, однак після цього він все ще звинувачував Лі Шу в її імпульсивності та нездатності бачити загальну картину!!! Ця дурна жінка, хіба не можна було поговорити за зачиненими дверима? Навіть якщо він так поводився перед Лінь Чень Юанєм, згодом він, можливо, навіть був би готовий вмовити й втихомирити Лі Шу! Але тепер, коли справа дійшла до цього, на це не було жодного шансу. Кан Дзянь справді ненавидів ідіотизм та імпульсивність Лі Ші.
Зараз у Інтернеті та різних ЗМІ всі вказують пальцем і звинувачують Кан Дзяня!
Будь-хто, хто чув про цю справу, скаже:
«Подивіться на Кан Дзяня. Він має таку ніжну зовнішність, але в глибині душі він такий огидний!»
«Не дивно, що Лінь Чень Юань вважає його огидним, і в нього не було іншого вибору, окрім як повідомити про його вчинки, щоб запобігти шкоді інших людей!!!»
«Цей тип покидьків повинен бути вигнаний зі світу розваг назавжди й ніколи більше не з'являтися на екранах…»
***
Кан Дзянь і гадки не мав, що ці слова були тими самими звинуваченнями та образами, яких зазнав Бай Лан після того, як Кан Дзянь збрехав і обдурив його в минулому житті.
Тому, коли Бай Лан побачив у газеті думки про Кан Дзяня, його почуття були дуже складними.
Побачивши ситуацію, Чов Цянь схопив газету й відкинув її вбік, а потім обійняв його.
— Він зробив це за власним бажанням. Я не очікував, що він здатен накликати на себе такі неприємності.
Бай Лан нахилився в обіймах Чов Цяня й зітхнув.
— Це так дивно. У моєму минулому житті він, напевно, також сміявся наді мною так само.
Чов Цянь дуже не любив про це слухати, тож він підняв підборіддя Бай Лана й палко поцілував його. Його язик досліджував кожну чутливу ділянку рота Бай Лана, аж поки той не застогнав і не почав прискорено дихати. Тільки тоді Чов Цянь нарешті відпустив його.
Чов Цянь кілька разів облизав губи.
— Цими днями я попрошу декого пильно простежити за Кан Дзянєм. Ти також маєш бути обережнішим.
— Я вже давно не маю з ним ніяких стосунків, – Дихання Бай Лана все ще було трохи прискореним. — Крім того, ти організував все неймовірно таємно, так що це не має ніякого відношення до мене.
Чов Цянь побачив абсолютно безтурботний вираз обличчя Бай Лана, та згадав дивний погляд Кан Дзяня в торговому центрі раніше. Він подумав, що, можливо, варто було б зробити якесь попередження, але в той же час він не хотів, щоб Кан Дзянь зайняв навіть найменшу частину думок Бай Лана. Поки ці два почуття боролися одне проти одного, його брови досить довго супилися.
Навіть Бай Лан помітив, що щось не так:
— Що сталося?
Чов Цянь не відповів. Він притиснув людину до своїх грудей.
Згодом, коли він тісніше переплітався з Бай Ланом, ця любов, занепокоєння, бажання та власницькі почуття ставали дедалі сильнішими й сильнішими.
***
Після скандалу з Лі Шею Кан Дзянь майже перетворився на щура, якого ображав кожен кому не лінь, побачивши на вулиці. Однак його психічний стан залишався досить стабільним.
Тому що Кан Дзянь вважав, що має потужну перевагу. У його руках все ще залишався інвестиційний контракт на 50 мільйонів, який неодмінно принесе йому прибуток і ніколи не підведе. Щороку він отримуватиме майже 50% прибутку. Вже за кілька днів перша сума має надійти на його рахунок.
Тоді на його рахунок надійде 20 мільйонів, на другий місяць – 40 мільйонів, на третій – 60 мільйонів... іншими словами, навіть якщо він не працюватиме весь наступний рік, це не мало б ніякого значення! Лише цієї ідеальної інвестиції було достатньо, щоб зменшити його страждання на 10 років.
Тож з такою подушкою безпеки, зустрічаючи образи з боку ЗМІ, Кан Дзянь лише холодно сміявся. У глибині душі він думав: «Подивимося, як довго ви зможете мене ображати?». Після того, як мине весь цей галас навколо нього, йому навіть не потрібно буде повертатися на стару роботу. Його новою ареною став світ бізнесу. Той, хто мав гроші, був Великим Лордом! Кан Дзяню було абсолютно байдуже, і він дивився зверхньо на свою попередню кар'єру.
Тож зараз Кан Дзянь все ще міг використати близько 100 000, які він мав на руках, щоб спати в готельних номерах і жити нормальним життям (його речі знаходяться або в Лінь Чень Юаня, або вдома в Лі Ші, тож його можна вважати повністю безхатьком). Він також відвідав кілька адвокатських контор і домовився з кількома недешевими адвокатами, які допомогли йому з цими двома позовами: Розлучення з Лі Шею та звинувачення Лінь Чень Юаня.
Таким чином, саме тоді, коли Кан Дзянь з нетерпінням чекав першої суми прибутку, що мала надійти на його рахунок, Чов Цянь зробив справжній великий хід.
Того дня в заголовку новин було сказано:
«На компанію Brilliant Real Estate нагрянула поліція з обшуком!!! Всі кошти компанії заморожені!!!»
«Рада директорів причетна до незаконного відмивання грошей!!! Всі заарештовані вчора пізно ввечері!!!»
***
— Тоді де мої гроші!? Де прибуток, який я маю отримати!?
— А хіба вони не повинні були видані завтра!? Яке це має відношення до відмивання грошей!?
— Якщо вони скоїли злочини, то це їхня справа!!! Мої гроші були віддані компанії на законних підставах!!!
— У мене все ще є контракт, хіба ні!? Тож мені мусять віддати мої гроші?
— Мені байдуже! Не говоріть мені цього лайна!!! Я питаю про свої гроші!!! Де мої гроші?!?!
Очі Кан Дзяня почервоніли. Він схопив слухавку й голосно закричав, але навіть не встиг закінчив, коли співрозмовник не витримав і поклав слухавку.
Коли Кан Дзянь зателефонував знову, то почув лише сигнал «зайнято». І з того дня там завжди був сигнал «зайнято».
У цей час Кан Дзянь зрозумів, що його світ почав руйнуватися під його ногами!!!
Його 50 мільйонів! 50 мільйонів його грошей!!!
Все це належало компанії!!! Тепер навіть тіні не видно!!!
Холодний піт котився по лобі Кан Дзяня, а його ноги та руки затерпли. Але він змусив себе надіти капелюх і сонцезахисні окуляри та кинувся до компанії, не бажаючи здаватися.
Але коли він приїхав туди, серце Кан Дзяня стало ще холоднішим.
Тому що прямо перед входом у велику будівлю компанії стояла група поліцейських, які протистояли протестувальникам. Десять поліцейських вишикувалися ланцюгом навколо вхідних дверей компанії. А ще кілька інших блокували протестувальників, які хотіли прорватися вперед. Інша група поліцейських виносила з будівлі великі коробки з документами.
Люди, що зібралися перед будівлею, були розлючені й у паніці. Деякі з них навіть сіли на землю й почали плакати та кричати
— Покидьки!!! Поверніть мені мої гроші! Ці шахраї повинні померти!!! Вони не люди!!!
— Що ви, поліцаї, робите?! Там наші гроші!!! Відпустіть нас і витягніть наші гроші!
— Так!!! Це гроші, які ми заробили своїм потом і кров'ю!!! Це наше сімейне багатство! Як ми можемо так жити?
— Навіть якщо я помру, я повинен отримати свої гроші назад!!! Що я буду робити в майбутньому...?
Серце Кан Дзяня прискорено забилося. Він втиснувся в натовп людей, які спостерігали за метушнею, і проштовхнувся вперед. Він відчув, як у нього підкошуються коліна. Він побачив тітку, яка спостерігала за веселощами, і сухо запитав:
— Тітонько, ви часом не знаєте, що тут відбувається?
Тітка вже давно спостерігала за тим, що відбувається, і їй все було цілком зрозуміло.
— Хіба це не просто компанія шахраїв? Зараз багато таких. Я уже казала своєму сусіду старому Вану давним-давно, що як може існувати така хороша річ у житті?! Спочатку кинути трохи грошей, і заробити більше? Послухай, він не послухався моєї поради, і тепер поліція влаштувала обшук. Вони не дозволяють нікому торкатися речей всередині. На мою думку, він ніколи не отримає свої гроші назад. Людей, які на це повелися, можна описати одним словом – жадібні.
Кан Дзянь увесь застиг.
Не повернуть… Не повернуть? Ніколи не зможу повернути!!!???
А як же його іпотека? А як же відсотки від кредитора?.. Щомісяця треба було виплачувати 5 мільйонів!!! Що йому тепер робити?! Якщо порахувати гроші, які він мав на руках, то тепер, коли він так багато витратив, у нього залишилося лише 10 або 20 тисяч... Чи вистачить цього хоча б на тижневе перебування в готелі!? Що, що йому робити!?
Коли Кан Дзянь запанікував, тітка зрозуміла, що на її слова ніхто не відреагував, тож вона незадоволено обернулася й через кілька секунд сказала:
— Айо! Хлопчино, ти дуже схожий на того покидька з новин, як там його, щось там Дзянь?! Тобі, мабуть, нелегко було останнім часом, ха-ха, виглядати, як той огидний хлопець. Над тобою знущалися?
Коли тітка сказала це, всі люди, що спостерігали за ситуацією, обернулися. Весь вогонь в їхніх очах був спрямований на Кан Дзяня. Кан Дзянь не міг не відступити на кілька кроків, але люди, що стояли позаду нього, заблокували його. Він занепокоєно похитав головою.
— Ні, це не я, ви помилилися...
Люди, які збиралися, щоб подивитися на таке, не були добрими. Їхні очі відразу ж загорілися ще більшим вогнем.
— Ай-ай, це справді він!? Погляньте, його обличчя стало таким поганим, він точно схвильований! Погляньте, хіба він зараз не тікає!?
Коли про це заговорили, усім стало цікаво, тож вони підходили, показували пальцями й розмовляли.
— Справді! Подивіться на його капелюх і сонцезахисні окуляри, певно хочає своє мерзенне обличчя. Невже це справді він?
— Так, якщо це не він, чому він поводиться так підозріло!? Чому б тобі не зняти капелюха й не показатися!?
— Ха, якщо це дійсно він, то хіба це не той випадок, коли небо має очі!? Він обдурив почуття дівчини, а тепер його власні гроші стали власністю шахраїв!!!
— Хахаха! Це дійсно правда!!! Помста солодка!!! З таким типом покидьків треба поводитися саме так!
Від того, що Кан Дзянь був примушений цією групою агресивно налаштованих людей, він відчував паніку й тривогу. Зараз він був близький до того, щоб втратити самовладання. Кожен з цих цивільних був схожий на злого привида, що прийшов за боргом. Це змусило Кан Дзяня втратити логіку. Він відчув, що з'їхав з глузду. Він вибрав випадковий напрямок і повністю врізався в людей, намагаючись втекти!!!
— Агов! Чого ти біжиш на людей?
— Боляче! Ти божевільний?!
— Він точно панікує!!! Хапайте його!
— Так, так, так!!! Хапайте його! Він точно той покидьок!!!
У штовханині натовпу з Кан Дзяня дійсно зірвали капелюх і сонцезахисні окуляри. Натовп хором вигукував: «Це справді Кан Дзянь!!!» «Я не очікував цього!» Кан Дзянь не мав сил відбиватися, він лише знав, що йому треба тікати з цього місця!!!
Однак це було не найстрашніше, що сталося з Кан Дзянєм того дня.
Коли він нарешті втік і прибіг до свого готелю, у вестибюлі він побачив брата Квана з кредиторської компанії та кількох його підлеглих. Вони стояли біля стійки реєстрації й ставили запитання портьє.
Від цієї сцени в Кан Дзяня насправді підкосилися ноги!!!
Він швидко вийшов з вестибюлю. Йому було байдуже, що його вже виявив брат Квань. Він міг тільки розвернутися й тікати, як божевільний!!!
Кан Дзянь чув про методи, якими користуються кредитори, щоб повернути свої гроші. Вони ламали пальці, робили з тебе наркокурьера, змушували займатися проституцією, все було можливо!!! Тоді Кан Дзянь думав, що 20 мільйонів прибутку, які він отримуватиме щомісяця, безумовно, вистачить для підтримки відсотків у вигляді 5 мільйонів, тому він був готовий піти на ризик, але тепер... тепер….
Як, як все дійшло до такого?
Коли він тікав, серце Кан Дзяня було одночасно і в паніці, і в гніві!!!
Від безцільного бігу та інтенсивних вправ у Кан Дзяня боліли легені, і йому було важко дихати. Його серцебиття було таким прискореним, що здавалося, ніби серце ось-ось вискочить з грудей. Ноги ослабли, і Кан Дзянь врешті-решт забіг у невеличкий провулок.
Він не дивився, куди йде, і фактично перекинув сміттєвий бак, що стояв поруч. Брудна вода зі смітника забризкала його одяг.
У цей момент Кан Дзянь задихався, він просто сперся на стіну й продовжував кашляти.
Проте в провулку не було жодної реакції на вторгнення Кан Дзяня.
Це місце було одним з найбідніших, відсталих районів міста А.
Квартири в провулку були маленькими й тісними, люди жили у вітальнях і залишали двері відчиненими, щоб збільшити свій простір. Багато людей виносили свої столи та інші меблі в провулок, щоб зайняти простір там. Це було схоже на село, брудне й тісне. І не було ніякої звукоізоляції для телевізора, шум був настільки гучним, що заважав двом чи трьом сусідам.
У цей час по телевізору, що працював на вулиці, чітко пролунав музичний супровід, а потім репліка з реклами.
— Між небом і землею, Жон Air в першу чергу думає про своїх клієнтів…
Кан Дзянь раптом підняв голову.
На екрані Бай Лан був одягнений у форму бортпровідника, привітно усміхаючись.
Він був таким же чистим і красивим, як завжди.
А-Лан...
Так, тепер тільки він міг його врятувати.
Далі
Розділ 61 - Ґранд-фінал
Кан Дзянь, якого переслідували ЗМІ та всіляко висміювали, переховувався майже півмісяця. Цей раніше яскравий і ефектний чоловік зараз був не зовсім на рівні смердючого бездомного жебрака, проте з важкими мішками під очима й жалюгідним виглядом він був не так вже й далеко від цього. Щоб сховатися від репортерів і кредиторів, він не наважився повернутися в готель за своїм багажем і машиною. Щодня він не затримувався надовго в одному й тому ж місці. З такими відчайдушними почуттями й нищівною тривогою Кан Дзянь фактично витримав півмісяця, і це саме по собі досить дивовижно. Звісно, Кан Дзянь не знав, що за кожним його кроком пильно стежать люди Чов Цяня, який час від часу інформував кредитора, що змушувало їх частіше з'являтися в полі зору Кан Дзяня, щоб посилити його страх і тривогу. Це мало підштовхнути його до пошуків своїх близьких, щоб вони могли отримати свої гроші назад. Однак, незважаючи на те, що Кан Дзянь вже досить довго блукав на вулиці, вони не бачили, щоб він звертався до когось по допомогу. Однак кілька днів тому він почав ховатися в маленькому провулку біля великої будівлі Total Entertainment, крадькома спостерігаючи за цим місцем. І якщо замислитися над цим, то хто в Total Entertainment був у центрі думок Кан Дзяня? Відповіддю міг бути лише Бай Лан. Цього разу Чов Цянь повністю зрозумів задум Кан Дзяня, але не відчув від цього жодної радості. Це лише додало йому рішучості подбати про Кан Дзяня та його думки, інакше той залишить за собою занадто жалюгідний хвіст! Тому Чов Цянь не хотів більше витрачати зусиль. Він планував наказати людям, щоб вони просто схопили Кан Дзяня й «подбали про нього» раз і назавжди. Однак у цьому він зустрів опір Бай Лана. Наразі Кан Дзянь все ще перебував у центрі уваги та переслідування всієї країни. Бай Лан не хотів, щоб Чов Цянь пішов на такий ризик через Кан Дзяня й залишив хоча б якийсь слід, який могли проти нього використати в майбутньому. Це просто не вартувало того й не було необхідним. З цієї причини між двома виникли рідкісні розбіжності, але цього разу Кан Дзянь не зміг більше терпіти. Одного ранку він увірвався до будівлі Total Entertainment і прямо сказав, що хоче зустрітися з Бай Ланом і поговорити з ним. Портьє, звичайно, відмовив йому, але він просто сів на диван у холі й сказав, що буде чекати, поки не з'явиться Бай Лан. Він сказав, що якщо не побачить Бай Лана, не піде. Звісно, у Total Entertainment були способи змусити людей піти. Попросити кількох охоронців вигнати його було так само просто, як і будь-що інше. Однак новина долетіла до вух Бай Лана. Подумавши про це, Бай Лан вирішив, що прояснити ситуацію й нарешті виговоритися – це також спосіб завершити справу. Тож він сів у машину і попрямував до будівлі Total Entertainment, де домовився про зустріч з Кан Дзянєм. У цей час Чов Цянь був у судноплавній компанії й брав участь у дуже важливій відеоконференції. Тож новина дійшла до нього із запізненням на півгодини, і було вже надто пізно щось зупинити. Чов Цянь був настільки розлючений, що перекинув стіл, звільнив секретарку, яка перешкоджала передачі новин до кімнати для нарад, а потім наказав своїй машині мчати до Total Entertainment. Але в той же час Бай Лан вже перебував у кімнаті для переговорів всередині Total Entertainment із Кан Дзянєм. *** — А-Лане! Ти обов'язково повинен мені допомогти! Коли Кан Дзянь побачив, що увійшов Бай Лан, він підбіг і кинувся до його ніг. Поруч з Бай Ланом стояв високий і кремезний Хон Хон, який вийшов вперед і з легкістю відкинув Кан Дзяня убік. Хоча Кан Дзяня відштовхнули вбік, він не підвівся. Він продовжував стояти на колінах і з червоними очима палко промовляв: — Я знаю, що між нами виникло непорозуміння, А-Лане! Ти думаєш, що я зробив тобі щось погане! Що б там не було, я спочатку вибачуся! Мені дуже шкода!!! А-Лане! Це я в усьому винен! Це все моя провина!!! — Але в мене була на те причина, А-Лане! – Обличчя Кан Дзяня наповнилося нестерпним болем. — Я ревнував, ревнував до людини, яка могла бути поруч з тобою! Спочатку ми були такі близькі, такі дружні. На той час ти мені вже дуже подобався! Але я не наважувався тобі про це сказати! Я думав, що якщо скажу тобі, то зруйную нашу дружбу!!! У той час тривоги й болю, я почув, як ти та хтось інший… На той момент я просто не зміг цього прийняти в своєму серці!!! Ось чому я зробив те, що зробив! Я, я справді не хотів заподіяти тобі болю!!! Я лише хотів привернути твою увагу! Тому що я справді не змирився, А-Лане… Слова Кан Дзяня були пристрасними та ліричними, проте єдиною відповіддю Бай Лана було безмовне обличчя. Навіть зараз у «вибаченнях» Кан Дзяня відчувалися фальш і схеми. Бай Лан спочатку не відчував жодних емоцій, але тепер, почувши це, він лише подумав, що ця людина надто наївна, невже він справді вважає, що ці фальшиві слова та дії можуть все виправити? Кан Дзянь все ще був занурений у свою гру, з обличчям, повним каяття, він смиренно став на коліна та зробив два кроки до Бай Лана. — Але зараз я справді, від щирого серця, бажаю тобі й босу Чов добра. Дійсно! Вибрати його – це найкращий вибір, який ти коли-небудь робив! Навіть, навіть якщо я... Я справді відпустив це й тепер бажаю тобі добра! Тільки, А-Лане, окрім тієї дурниці, я ж не зробив тобі нічого поганого, правда ж? Тож, оскільки ми старі друзі та однокласники… У цей час Бай Лан тихо перебив Кан Дзяня. — Я також думаю, що не зробив тобі нічого поганого. Я тобі нічого не винен і за тебе не відповідаю, – в минулому житті цей чоловік призвів до того, що він опинився в таких обставинах... тому в цьому житті: — Нас ніщо не зв'язує. Кан Дзянь застиг. Здавалося, він не розумів. Хоча зараз на обличчі Бай Лана був лише відсторонений холод, Кан Дзянь однаково не міг відірвати від нього очей. Однак наступна заява Бай Лана була одночасно чіткою, жорстокою та остаточною. — Тож, я тобі не допомагатиму. Ти повинен зараз же піти, – чітко промовив Бай Лан. Обличчя Кан Дзяня зблідло. Він відкрив рот, ніби хотів щось сказати на знак протесту, але коли побачив спокійне та відсторонене обличчя Бай Лана, слова застрягли в його горлі й він так нічого й не зміг сказати… Через кілька секунд Кан Дзянь, здавалося, справді зрозумів. Він низько опустив голову, а його очі були сповнені відчаю. Похитуючись з боку в бік, він підвівся з підлоги. Можливо, через те, що він занадто довго стояв на колінах на підлозі, але коли Кан Дзянь підвівся, він фактично знову впав і перекинувся в бік Бай Лана. Коли Хон Хон побачив це, він, природно зробив крок вперед, щоб заблокувати його. Він схопив Кан Дзяня за руку й хотів відтягнути подалі, але в цей час у лівій руці Кан Дзяня з'явилося щось схоже на аерозольний балончик, який він розпилив прямо в обличчя Хон Хону! Хон Хон видав короткий звук і почав витирати рукою обличчя. Він похитнувся, відійшов на кілька кроків назад, потім знову похитнувся вліво-вправо й впав на землю!!! Обличчя Бай Лана змінилося. Він кинувся до Хон Хона, намагаючись допомогти Хон Хону, в якого безперервно текли сльози й який несамовито кашляв. — Ер Хоне!? Як ти!? Що ти щойно зробив!? – Останнє запитання було адресоване Кан Дзяню, який впевнено підводився. Зі спотвореною усмішкою на обличчі Кан Дзяня, він справді виглядав божевільним. — Нічого особливого. Це звичайний спрей від комах. Але якщо він потрапить в очі чи рот людини, то навіть у найкримезнішого чоловіка на деякий час пом'якшаться коліна. Обличчя Бай Лана потемніло. — Що ти намагаєшся зробити? На вулиці багато людей, ти думаєш, що зможеш вийти звідси неушкодженим? Кан Дзянь поплескав себе по штанах і пішов до Бай Лана. — Це не проблема. Ніхто мене не зупинить. Тому що ти забезпечиш мою безпеку. Ваш офіс дуже розкішний. Тут навіть є невеличкий зелений куточок зовні, звукоізоляція там, мабуть, дуже хороша. Тож, я лише хочу… Бай Лан схопив Хон Хона й відступив, вираз його обличчя був ще гіршим. — Чого ти хочеш? Збочений погляд Кан Дзяня блукав по тілу Бай Лана з ніг до голови. Він облизав губи. — Я просто хочу, щоб ти підкорився мені один раз. Це не займе багато часу, п'яти хвилин буде достатньо. Потім я зроблю кілька фотографій. Я не вірю, що ти розповіси Чов Цяню про те, що сьогодні сталося. Оскільки Кан Дзянь наступав на нього, Бай Лану не залишалося нічого іншого, як відпустити Хон Хона, який сповз на підлогу, і відступити на кілька кроків. — Ти хочеш, щоб я, як Лінь Чень Юань, дозволяв тобі робити все, що ти хочеш? Кан Дзянь був упевнений у спреї, який тримав у руках, тому він не перешкоджав рухам Бай Лана. — Що ж, згідно з чутками, Чов Цянь неймовірно ревнивий, він не зможе терпіти піщинки в очах. То чому б не спробувати? У всякому разі, зараз у мене немає вибору, перед смертю я хочу зробити останню спробу, а також задовольнити свої власні бажання. Незважаючи ні на що, для мене це того варте. Серце Бай Лана похолонуло. Його голос був трохи хитким. — Ти, ти думаєш, що просто використовуючи цей спрей, ти зможеш змусити мене підкорятися? — Ти щойно сам бачив, що сталося. Такий великий охоронець, один бризок – і він перетворився на папір. Але хіба це не добре? Це може допомогти тобі трохи розслабитися. Можливо, тобі навіть сподобається й ти відчуєш задоволення, правда ж? – Слова Кан Дзяня ставали все більш збоченими. — Сволото… – Бай Лан відкрив рота, щоб вилаятися, коли Кан Дзянь різко підійшов до нього. У цей час двері з гучним стуком відчинилися! Всередину увірвався Чов Цянь! І першими, що він побачив, був Бай Лан, який завдав різкого кругового удару ногою точно в голову Кан Дзяня!!! — Аааа! – Почувся жалюгідний крик. Кан Дзянь отримав сильний удар ногою по правій стороні обличчя, і впав на землю! У цей час Хон Хон, який сидів праворуч, раптово підскочив!!! Без жодної секунди павзи він наступив на руку Кан Дзяня, яка досі тримала спрей!!! Жалюгідний крик Кан Дзяня відлунав у величезному приміщені!!! Тоді Бай Лан нарешті розвернувся й кинувся до Чов Цяня, він обняв його й засміявся: — Ти прийшов. Все добре, ми про все подбали. Чов Цянь застиг в обіймах. Вираз його обличчя постійно змінювався. Всю дорогу сюди він чув пряму трансляцію з діамантового годинника Бай Лана. Коли він дійшов до ліфта, ситуація стала критичною! Він мало не до смерті запанікував!!! Але ці двоє насправді мали нахабство грати в таку тактику!!! — Ти!? Ти такий негідник!!! У Чов Цяня досі було прискорене дихання. Здавалося, він був настільки розлючений, що не знав, що сказати. Бай Лан також був трохи безпорадним, але з точки зору безпеки він насправді не хвилювався. Він навіть одягнув бронежилет, який дав йому Хон Хон. Навіть перед тим, як впустити Кан Дзяня в офіс, Сяо Лі обмацав його з ніг до голови, щоб переконатися, що він не має при собі зброї. Тож, незважаючи на те, що приходило все більше й більше людей, щоб усунути наслідки, Бай Лан притягнув Чов Цяня до себе й безпосередньо використав свій рот, щоб заткнути й заспокоїти його. У відповідь він отримав палкий і пристрасний поцілунок та обійми, ніби інша людина намагалася підтвердити, що з ним справді все гаразд. Хоча це було трохи боляче, Бай Лан однаково був дуже щасливий. *** Після цього Кан Дзянь був швидко заарештований і притягнутий до кримінальної відповідальності за спробу зґвалтування й залякування. До самого ув'язнення в нього не було жодних шансів відійти хоча б на крок. Навіть попередні звинувачення Лінь Чень Юаня під впливом Чов Цяня фактично змогли успішно додати кілька років до терміну ув'язнення Кан Дзяня. Через це розлучення Лі Ші пройшло дуже гладко й було успішно затверджене всього за кілька місяців. Лі Ша отримала всі права на дитину, а також право на аліменти, хоча оскільки Кан Дзянь зараз був без гроша в кишені, це рішення суду можна вважати лише папірцем. Однак квартира Лі Ші була закладена Кан Дзянєм за 6 мільйонів, а ці гроші потрібно було повернути банку. Тож у неї не залишилося іншого вибору, окрім як повернутися додому разом з сином. У цей час її гордість також зазнала великого удару. Кожного разу, коли вона виходила з дому, над нею сміялися й знущалися, тому довгий час жінка ховалася в будинку й слухняно виховувала свого сина. В майбутньому вона також стала більш тихою та спокійною. Що стосується Кан Дзяня, то навіть у в'язниці він не зміг спокійно жити. Він все ще був винен кредитору понад 20 мільйонів. Коли вони почули, що Кан Дзянь потрапив до в'язниці, вони дуже зраділи. Адже у них було багато братів усередині. І всі брати потребували свіжого м'яса, щоб їх розважити. Обличчя та шкіра Кан Дзяня повинні допомогти йому повернути частину боргу. Що ж до того, що сталося у в'язниці після цього, то навіть Чов Цянь не мав ані часу, ані бажання втручатися в це. Зрештою, навіть просто зосередитися на підтримці миру й спокою своєї сім'ї з трьох осіб для Чов Цяня було нелегко. Постійно з'являлося багато дрібниць. Наприклад, реклама Жон Air стала надто популярною, і тепер вони хочуть запросити Бай Лана зняти другий ролик, тож чи варто йому погоджуватися чи ні? Або, наприклад, Чов Цянь погодився на професійне ділове інтерв'ю, але чому репортер продовжував запитувати про його сімейні обставини? Також, коли справа дійшла до цьогорічної премії «Золотий імператор», чи потрібно було їм брати з собою Чов Сяо Хая, щоб він з'явився разом з ними на червоній доріжці чи ні… *** Місяць потому. На розкішній і королівській сцені, під гучні оплески, чітко пролунав голос ведучого Ґао Кана. — Наступна нагорода – «Золотий імператор» за найкращу чоловічу роль! Пролунав хвилюючий барабанний дріб, і очікування в залі досягло свого апогею. — Цьогорічні номінації… — «Кожна секунда на рахунку» Лво Ке Ю! — «Квадратний дюйм» Лян Ці! — «Велика імперія Ці» Хван Хвань Мін! — І… «Кінець» Бай Лан! — Нагороду отримує… Всі затамували подих. Ведучий розірвав конверт, який тримав у руках. — Пане Баю, цього разу не забудьте, що вибігти потрібно на сцену! – Після промови в залі пролунав вибух сміху, але він також супроводжувався криками! — «Кінець» Бай Лан!!! Мої вітання!!! У цей час зал вибухнув бурхливими оплесками. Наступної секунди всі камери були сфокусовані на Чов Цяню й Чов Сяо Хаю, які міцно обіймали Бай Лана! Оскільки тривала пряма трансляція, цю сцену одночасно транслювали на всі куточки країни!!! Чов Цянь яскраво розсміявся. Він обійняв рукою Бай Лана й поплескав його по плечах. Він також повернув голову й злегка поцілував його в щоку. Чов Сяо Хай усміхався від вуха до вуха. Своїми маленькими рученятами він обіймав Бай Лана за талію, а також плескав його по плечу й злегка поцілував у щоку. Коли Бай Лан закінчив обійматися, люди навколо закликали його вийти на сцену. Коли він прибув на місце й отримав нагороду, зал затих, і Бай Лан мав виголосити свою промову. Але зараз у його голові було абсолютно порожньо. Бай Лан знову побачив Чов Цяня під сценою й підняв мікрофон, сказавши хрипким голосом: — Мій кінець також був початком усього. — Тож від щирого серця я хочу висловити свою подяку. — Я завжди цінуватиму його, до останнього дня свого життя. [Кінець основного тексту]
Читати
Відгуки
Пха, ше чого