Після того, як «Вулиця хаосу» транслювалася близько місяця, майже не залишилося молодих людей, які б не впізнали двох ролей Чень Фен Ґе та Лво Дзая.
Окрім фіксованого часу показу на телебаченні, «Вулиця хаосу» також була в тренді в Інтернеті. Оскільки серіал став популярним, його просували всі сайти онлайн-трансляцій. Завдяки підтримці різних інтернет-гігантів, таких як «Повне коло», кількість завантажень і трансляцій «Вулиці хаосу» на різних онлайн-платформах значно перевищила кількість завантажень і трансляцій на офіційному сайті, майже досягнувши того рівня, що її можна було переглянути будь-де й будь-коли, коли його захочуть подивитися глядачі. Що означало, що він може привернути ще більше уваги авдиторії.
Звісно, онлайн-трансляції відставали від телевізійних на кілька епізодів, на знак подяки глядачам, які щодня були готові дивитись у встановлений час. Якщо ті, хто користується інтернетом, захочуть подивитися їх, їм доведеться заплатити за це таку ж суму, як за морозиво. Спочатку це була невелика послуга, що надавалася тим, хто не хотів їх пропускати, але ніхто не очікував, що ця частина доходу з часом зросте. Аналіз, проведений через місяць після початку трансляцій, показав, що приблизно 20% авдиторії дивилися серіал не через телевізор, а через інші платформи.
Все це означало одне. Бай Лан знову став популярним.
І не тільки Бай Лан. Перша головна чоловіча роль Свень Сінь Бінь, а також кілька зірок другого плану привернули до себе багато уваги шанувальників.
Тому що популярність цього серіалу виникла завдяки всій команді. Від режисера, продюсера, запрошених зірок, головних зірок і навіть людей, відповідальних за фонову музику та спецефекти, на кожному рівні вони доклали зусиль вище середнього. Усе це разом узяте глядачі могли б описати двома словами: «захоплююче дивитися».
Без сумніву, однією з головних причин цього був великий бюджет. Також цей серіал пройшов через три роки рефлексії. Після того, як сценарій був ретельно й скрупульозно відредагований і переосмислений, він, звичайно, вийшов більш витонченим і напруженим. Ще одна причина, про яку більшість людей не знала, полягала в тому, що покровитель і бос цього серіалу практично щодня з'являвся на знімальному майданчику. Як за таких обставин хтось міг наважитися на прогул?
Тому цілком природно, що «Вулиця хаосу» стала популярною. Тут не було жодної ниточки фальші.
За такого великого сприяння Бай Лану знадобилося лише два тижні трансляції «Вулиці хаосу», щоб повернути свою колишню популярність, як і казав Кан Дзянь. Це дійсно не було перебільшенням.
Незабаром головні герої, а також деякі другорядні персонажі серіалу отримали запрошення на деякі естрадні шоу-програми. Адже популярність була хвильовою. Зараз будь-яка програма, яка змогла б запросити деяких учасників шоу, незалежно від того, чи є вони головними або другорядними, щоб обговорити цікаві фрагменти та кліпи, відчула б значне зростання глядацької авдиторії. І тому ці запрошення почали сипатися, як сніжинки під час хуртовини.
Невдовзі після таких шоу, дуже швидко почали поширюватися плітки про те, що бос Чов щоденно приходив на знімальний майданчик. Говорили навіть про те, що бос Чов розлютився через сцену поцілунку з Бай Ланом, причому для ефекту перебільшували оцет. Під впливом таких пліток образ Чов Цяня практично перетворився на образ стереотипного сучасного ревнивого чоловіка. Це довго смішило Бай Лана.
Однак такі розмови також означали, що через три роки шанувальникам вже було легше прийняти стосунки Бай Лана та Чов Цяня.
Після того, що сталося, Бай Лан більше не думав про те, чи варто виставляти на показ його стосунки з Чов Цянєм, чи навпаки – їх приховувати. Життя було настільки непередбачуваним, що важливо було ловити кожну мить. Саме так вважали Бай Лан і Чов Цянь, переживши ці три роки.
Тож тепер вони з'являлися разом на публіці частіше, ніж три роки тому.
Серед цього було урочисте відкриття розкішного бутикового торгового центру.
Чов Цянь отримав запрошення VIP-гостя й прихопив із собою Бай Лана в якості компаньйона.
Серед багатьох артистів, яких також запросила рекламна компанія, був і Кан Дзянь, який мав певну популярність.
Насправді це був перший і єдиний раз, коли Чов Цянь і Кан Дзянь зустрілися.
***
Новий бутиковий торговий центр SKAI отримав звання найрозкішнішого та найпрестижнішого торгового центру в місті А, та зібрав у собі всі найпопулярніші та найрозкішніші міжнародні та вітчизняні бренди. Цільовою авдиторією були заможні люди, особливо молоді чоловіки. Всередині навіть був прилавок, де продавали спортивні автомобілі.
Родина Чов володіла цілим поверхом у торговому центрі й відкрила там VIP-клуб розваг, який надавав заможним відвідувачам розкішне місце для відпочинку та відновлення після втоми від покупок у торговому центрі. Таке поєднання помітного споживання й багатства розваг зробило б його дуже популярним серед багатих дам.
Як представник клубу, Чов Цянь був запрошений на урочистий прийом з нагоди відкриття в якості партнера. Подумавши про те, що в майбутньому він, можливо, робитиме тут покупки, він потягнув Бай Лана подивитися, які магазини йому подобаються й чи зацікавить його сімейний розважальний клуб.
На урочисте відкриття торгового центру, природно, було запрошено багато супермоделей і артистів. Багато з них були представниками різних розкішних брендів у торговому центрі. Піар-команда була дуже кмітливою, тож всередині великого атріуму, а також у саду з фонтанами, провели невеликий показ. Окрім створення атмосфери, це також стимулювало б бажання дітей багатіїв, запрошених на вечірку, витратити гроші. Тому що в день урочистого відкриття торговий центр, звісно, не був відкритий для публіки, а лише для кількох сотень спеціально запрошених VIP-персон.
Кан Дзянь був одним із учасників дефіле. Його очі зустрілися з очима Чов Цяня, який сидів унизу.
Коли їхні погляди ненадовго зустрілися, серце Кан Дзяня закалатало. Потім він одразу ж подивився на Бай Лана, який сидів поруч з Чов Цянєм і, опустивши голову, переглядав програму, яку тримав у руці. Тільки так він міг підтвердити, що ця людина дійсно була босом Чов, якого іноді показували в новинах.
Це був перший раз, коли Кан Дзянь побачив цього так званого «суперника в коханні», якого він створив у своїх фантазіях. За чутками, бос Чов був надзвичайно вродливим і харизматичним, і він справді виправдовував їх. У нього були гарно вирізьблені риси обличчя, а також широкі плечі та фігура, яка, навіть якщо він не стояв, була явно сильною й могутньою.
Тому, хоча він все ще був на сцені, Кан Дзяня охопило всепоглинаюче почуття ревнощів.
Тому що перебування на сцені й поза нею ще чіткіше підкреслила різницю в статусі цих двох людей.
Кан Дзянь нарешті зрозумів, чому, незважаючи на те, що він так старанно намагався бути доброзичливим, Бай Лан продовжував ігнорувати його й не виходив на зв'язок... Хіба це не природно? Навіть якщо він тепер був знаменитим, у такій ситуації він однаково залишався лише мавпуном-виконавцем для багатих VIP-персон за межами сцени. Будь-хто з мізками знав би, кого з них обрати, чи не так?
Така сувора реальність зруйнувала всі попередні фантазії Кан Дзяня.
Особливо, коли він побачив краєм ока, як ці двоє схилили голови, перешіптуючись. Чов Цянь нахилився й прошепотів Бай Лану щось на вухо, що розсмішило того. Побачивши це, Чов Цянь підсунувся ще ближче й раптово поцілував його, від чого Бай Лан завмер, швидко обернувся, озирнувшись, а потім безпорадно й терпляче продовжив тиху розмову з Чов Цянєм. За цей час... принаймні до того моменту, коли Кан Дзянь не мав іншого вибору, окрім як покинути сцену, Бай Лан жодного разу не підняв голову, щоб подивитися в його бік.
Коли він покинув сцену, темні почуття ревнощів і ненависті знову забурлили в глибині серця Кан Дзяня.
***
Настрій Кан Дзяня був похмурим, але й у Чов Цяня теж був не найкращий.
Побачивши Кан Дзяня на сцені, а також на прийомі, який відбувся після цього, Чов Цянь стійко тримався поруч з Бай Ланом і не відходив від нього ані на крок. Це було тому, що він гостро відчував, що хоча Кан Дзянь тримався на відстані й не підходив близько, його погляд весь час був прикутий до Бай Лана.
Чов Цянь трохи підправив свій кут і заблокував цей ненависний погляд. Якби Бай Лан, який, на рідкість, указав на кілька прилавків і сказав, що хоче піти й купити кілька комплектів простирадл пізніше, Чов Цянь давно б відтяг його геть і відвів туди, де цей погляд не міг би його побачити.
Однак дивна поведінка Кан Дзяня дещо нагадала Чов Цяню. За словами Бай Лана, до моменту його переродження вони з Кан Дзянєм були звичайними друзями. Не було ніякої двозначності, як тоді, коли він став популярним вдруге у своєму попередньому житті. За словами Бай Лана, причина, через яку Кан Дзянь продовжував створювати їм проблеми, ймовірно, полягала в тому, що Бай Лан був холодним і зневажливим до нього після зйомок у «Партнерах».
Однак коли Чов Цянь побачив погляд Кан Дзяня, коли той дивився на Бай Лана, він відразу зрозумів, що все не так просто. Він також не забув про серію пропущених дзвінків від Кан Дзяня понад три роки тому. Це було вже занадто для простої «дружби».
Подумавши про це, вираз обличчя Чов Цяня ставав все похмурішим і похмурішим. Однак він не очікував, що Кан Дзянь, який тривалий час спостерігав за ними здалеку, набереться сміливості й підійде до них.
— А-Лане, який збіг. Ми знову зустрілися.
Кан Дзянь підняв келих шампанського. Його нещодавній липкий погляд повністю зник, а на обличчі з'явилася дружня й невинна усмішка.
Бай Лан лиш кивнув, але Чов Цянь повернувся й запитав Бай Лана:
— Хто це?
Така манера розмови, яка полягала в прямому перекрикуванні та ігноруванні Кан Дзяня, демонструвала його ворожість. Крім того, оскільки Кан Дзянь був «відомим», це також було прихованою образою.
В очах Кан Дзяня з'явився спалах гніву, проте зовні його обличчя залишалося привітним і шанобливим.
— Для мене велика честь познайомитися з вами, пане Чов. Я Кан Дзянь. Раніше я навчався в одному класі з А-Ланом, тож ми старі друзі. Не думав, що ми зустрінемося тут, такий збіг обставин.
Ця товстошкірість змусила Чов Цяня поглянути на Кан Дзяня зверху вниз. Він злегка посміхнувся:
— О, то ти Кан Дзянь?
Вираз обличчя Кан Дзяня змінився.
— А-Лан згадував про мене перед босом Чов?
— Ні, але я пам'ятаю тебе, – багатозначно тоном промовив Чов Цянь. — Хіба ми не говорили по телефону раніше?
— По телефону? – Кан Дзянь не втримався й зробив павзу.
— Давним-давно, одного ранку, ти зателефонував на мобільний Бай Лана, і я взяв слухавку. Але ти, мабуть, не зрозумів, що це був я.
Вираз обличчя Чов Цяня був дуже великодушним.
Кан Дзянь відразу став пильним:
— Справді? Щось я не пригадую...
— Справді, як пан Кан може пам'ятати таку дрібницю? – Чов Цянь небезпечно посміхнувся. — Пане Кан, чи не було у вас тоді старшого на ім'я Ву Шень Ень? Здається, він був замішаний у скандалі з наркотиками, цікаво, як він зараз?
Щойно Кан Дзянь почув це, його обличчя одразу побіліло.
Тому що понад три роки тому саме він сказав Ву Шень Еню, що на мобільний виклик Бай Лану відповів інший чоловік…
Тепер же, коли Чов Цянь несподівано згадав про цей телефонний дзвінок і навіть заговорив про Ву Шень Еня.... Чи може бути так, що Чов Цянь вже давно дізнався про все!?
Коли він подумав про це, серце Кан Дзяня тьохнуло, і він важко ковтнув слину.
— Що, пане Чов, що означають ваші слова?
Чов Цянь лише ледь чутно засміявся. Настільки слабко, що всі волосинки на руках Кан Дзяня стали дибки.
Як він і думав, коли сміх припинився, очі Чов Цяня стали досить холодними настільки, що могли когось заморозити.
— Зникни. Ось що це означає.
Цей непереборний тиск змусив Кан Дзяня мимоволі відступити. Його ноги також відчували слабкість, проте очі не могли не дивитися в бік Бай Лана.
Однак обличчя Бай Лана було дуже спокійним. На ньому не було жодного дивного виразу. Було видно, що він уже давно знав про це.
Це означало, що він уже знав про жахливі речі, які він зробив… Коли він подумав про це, обличчя Кан Дзяня стало гарячим. Він не міг там більше залишатися. Він навіть не став нічого пояснювати, а лише розвернувся та в паніці вийшов з приміщення.
Коли Чов Цянь побачив, як він тікає, він не зміг втриматися, щоб не сплюнути звук огиди.
Однак Бай Лан перестав усміхатися й запитав:
— Чому так раптово?
Він знав, що Чов Цянь хоче помститися Кан Дзяню, але хіба це не повинно було бути зроблено таємно й підпільно?
Чов Цянь думав про липкі погляди Кан Дзяня, які він бачив раніше, але не хотів розповідати про це Бай Лану, тож лише сказав:
— Деякі люди, якщо ви повністю не розірвете з ними стосунки*, однаково продовжуватимуть з'являтися й знаходитимуть можливості викликати у вас огиду.
*Дослівно: знищите всю вдавану привітність.
Бай Лан подумав про це, і прийшов до висновку, що це правильне рішення.
— Це правда. Кан Дзянь дійсно дивний.
Чов Цянь не хотів продовжувати цю розмову, тому змінив тему.
— Не говорімо більше про нього. Що тобі ще потрібно? Просто купімо все сьогодні.
Бай Лан кивнув.
— Після цього ти нікуди не йдеш?
— Ні. Я звільнив свій графік на сьогодні.
Бай Лан дістав телефон. Він подивився на час, що показував екран, а потім набрав чийсь номер.
Чов Цянь підняв брову, але Бай Лан лише усміхнувся йому. Він почекав, поки по той бік приймуть виклик.
Через кілька секунд у слухавці пролунав гучний голос:
— Алло, алло, алло! А-Баю! Ти мене шукаєш~~?
Зараз учні другого класу початкової школи вже почали носити з собою телефони, щоб батькам було зручніше з ними зв'язуватися. Телефон, який Бай Лан дав Чов Сяо Хаю, не мав усіх функцій і міг використовуватися лише для телефонних дзвінків. Однак цього було достатньо, щоб Чов Сяо Хай зрадів. Він дуже любив, коли А-Бай або тато дзвонили йому, щоб поговорити.
— Урок уже закінчився? – запитав Бай Лан.
— Ага! А-Баю! Я, я маю тобі розповісти, вчителька сказала…
За цим пролунала низка гучних слів. Стоячи збоку, Чов Цянь також чув дуже гучний та енергійний голос свого сина.
Бай Лан відповів кілька разів, а потім сказав:
— Тоді дозволь Хон Хону забрати тебе після школи, добре? Ми з твоїм татом у торговому центрі, поводимо тебе по магазинах і виберемо тобі подарунок. У тебе ж от-от день народження.
З телефону пролунав схвильований і пронизливий крик, тож Бай Лану не залишалося нічого іншого, окрім як злегка відвести телефон від свого обличчя. Чов Цянь вихопив його й сказав:
— Замовкни, дурнику. Ніхто так не розмовляє по телефону, як ти. В нас уже вуха болять.
— Я хочу піти, я хочу піти! Тату! Швидше скажи А-Баю! – Чов Сяо Хай все ще кричав у телефон. — Я можу зараз же піти зі школи!!! Я зараз же скажу вчительці!!!
Чов Цянь зціпив зуби. Його вуха дуже боліли.
— Ні, будь чемним і відсиди останній урок. Інакше ми з А-Баєм підемо додому.
— Ні!!! Зачекайте на мене, зачекайте на мене!!! Я, я, я хочу піти разом з вами!!!
З плачу Чов Сяо Хая було зрозуміло, що подарунок не був для нього найважливішим. Найбільшу радість йому приносило те, що він був разом з ними.
Чов Цянь ще кілька разів зробив йому зауваження, перш ніж нарешті поклав слухавку й повернув телефон Бай Лану. Він запитав:
— А як щодо мого?
Так співпало, що дні народження батька й сина сім'ї Чов були розділені лише приблизно одним тижнем.
Обидва були Левами, в майбутньому вони обов'язково будуть сваритися.
— Якщо тобі не подобаються простирадла, – Бай Лан зробив вигляд, що його образили. — Тоді мені треба ще трохи подумати.
— Дам тобі підказку: мені більше подобається те, що на простирадлах, – прошепотів Чов Цянь, нахилившись ближче до Бай Лана.
— То я повинен загорнути себе бантиком? – Бай Лан підняв брову.
Хоча навколо них було багато людей, Чов Цянь не зміг придушити свій порив, опустив голову та вкрав пристрасний поцілунок.
***
Після зустрічі в торговому центрі Чов Цянь вирішив засукати рукави й затягнути сітку. Він хотів подбати про Кан Дзяня як слід.
Однак він не очікував, що не встигне цього зробити, як відчує глибоку огиду.
Хон Хон прийшов з повідомленням:
— Кан Дзянь нарешті з деким переспав. Фото є у файлі, це молодий чоловік, модель. Не той, кого ми запхали всередину.
Чов Цянь не відкрив папку, йому було байдуже.
— Не важливо. Подбай про все, як ми й домовлялися.
Хон Хон знову вказав на файл.
— Думаю, буде краще, якщо ви спочатку подивитеся.
Чов Цянь зробив павзу. Потім він відкрив папку й подивився на фотографію.
Через кілька секунд Чов Цянь жорстоко розірвав увесь вміст папки. Цього було недостатньо, щоб вгамувати його лють, і він також жорстоко вдарив ногою по ніжці столу.
— Сучий син! Так бридко!!!
— Що ти плануєш робити? – запитав Хон Хон.
— Дайте йому трохи грошей і скажіть, щоб він зробив пластичну операцію. Не виставляйте це напоказ, поки він не зробить її. Також дозвольте Кан Дзяню заробити трохи прибутку й цього разу познайомте його з Чень Доном. Після того, як він втратить всю свою сім'ю та статки, ми побачимо, на що ще він здатен! – Дихання Чов Цяня було уривчастим. Він злісно дивився на фотографію, що впала на підлогу.
На фото був тендітний і симпатичний юнак. Коли він усміхався, він на 50% нагадував Бай Лана.
Далі
Розділ 55 - Кінець*
*Це не кінець історії, а лише назва розділу. Переконати невідому модель зробити пластичну операцію не складно. Все, що було потрібно, – рекламна робота, яка мала хорошу експозицію, з недбало кинутим реченням: «Якщо ви зробите пластичну операцію, то краще представлятимете образ продукту», – і будь-яка модель, яка нетерпляче сподівалася стати відомою, одразу ж потрапляла на гачок. Це не нагадувало обман чи брехню. Зрештою, можливість роботи була реальною. Якщо він не хотів її виконувати, то міг повністю відмовитися. У цьому світі не було нікого, хто, отримавши хорошу вигоду, зітхнув би й сказав, що його обдурили. Також малоймовірно, що невідома модель відмовиться від цього. Зрештою, той факт, що він не проти роману з одруженим чоловіком, означав, що він не був надто принциповою людиною. Таким чином, Хон Хону потрібно було не багато зусиль і часу, щоб подбати про все. Що стосується пластики, то вони мали ретельно прослідкувати, щоб все було зроблено акуратно й не зіпсувало його зовнішність. Операція не була складною, йому лише злегка підкоригували повіки та куточки очей, перетворивши модель на людину з великими блискучими очима кольору персикового цвіту. Він став ще вродливішим, проте вся його постать більше не мала жодної схожості з Бай Ланом. Цього було достатньо. Що ж до того, чи покине Кан Дзянь згодом цю маленьку модель на ім'я Лін Чень Юань, чи ні, це взагалі не хвилювало Чов Цяня. Але Чов його вибісив факт того, що після того, як Кан Дзянь подивився тим липким поглядом на Бай Лана, він переспав з кимось, схожим на Бай Лана. А що, якщо Кан Дзянь знайде іншу людину, схожу на нього? Чи потрібно продовжувати змушувати їх робити пластичні операції? Чов Цянь відповів, що не дасть Кан Дзяню такого шансу. *** — Босе Кан! У вас справді гострі очі, така проникливість! – Бос Ву з автосалону подивився на Кан Дзяня захопленим поглядом. — Я абсолютно не розумію, як працює ця термоплівка, але вона продається напрочуд добре. Її повністю розпродали! Босе Кан, хіба ви вже не повернули свої інвестиції й не подвоїли їх у кілька разів лише за одну угоду! Ха-ха, тільки від того, що я допомагаю вам продавати товари, я уже заздрю. Кан Дзянь розгладив костюм і придушив гордість у своєму серці. — Ні-ні, мені просто пощастило, що я отримав добру пораду від друзів і зміг вловити цей тренд. — Ні-ні, не будьте таким скромним! Деякі люди, навіть якщо знають, де лежать можливості, не мають ні сміливості, ні грошей! Вони не наважилися б інвестувати так сміливо, як ви!!! Бос Кан має такі видатні здібності, що ви, безумовно, виділяєтеся з-поміж інших. – Бос Ву був сповнений захоплення. — З того, що я бачу, босе Кан, ви працюєте не в тій галузі. Ви геній в інвестиціях. Шкода, що ви актор. Від цих надмірних компліментів Кан Дзянь відчув, що витає в хмарах. Він фальшиво кашлянув: — Гаразд, гаразд, якщо ви продовжуватимете говорити, я почервонію. Цього разу я попрошу боса Ву допомогти мені відправити цей товар на склад Лон Тон у місті G. Спочатку я заплачу вам 30% від вартості, а після доставки віддам решту. — Ай-ай-ай, нікуди поспішати. Бізнес боса Кана процвітає. Я точно не боюся, що бос Кан не зможе оплатити рахунок. Ха-ха, я не проти, щоб ви заплатили після того, як все буде доставлено, – люб'язно сказав бос Ву. Коли Кан Дзянь почув це, для його вух це стало ще більш схоже на музику. Він задоволено кивнув, потім дав ще кілька вказівок, перш ніж нарешті покинути склад автомобільної компанії. Потім він піднявся на третій поверх нічим не примітного на вигляд багатоквартирного будинку. Коли він відчинив двері, Лін Чень Юань, одягнений у вільну футболку, розминав ноги на дивані. Робота моделлю вимагала певних базових вимог. Хоча Лінь Чень Юаня можна вважати дещо нижчим за середній показник зросту моделі, пропорції його нижньої та верхньої частини тіла були дуже хорошими, а ноги прямими, що візуально робить його вищим. Хоча він не зміг відповідати вимогам міжнародної арени, на внутрішньому ринку його можна вважати цілком хорошим варіантом. Коли Лінь Чень Юань почув, що хтось відчинив двері, він вивільнив ноги й усміхнувся. Його післяопераційні очі кольору персикового цвіту вигнулися, і це було дуже гарно й спокусливо. — Ти тут. Побачивши його усмішку, Кан Дзянь відчув незадоволення в глибині серця, тому він перевів погляд на білі та прямі довгі ноги Лінь Чень Юаня, а також на його жваві та гарячі на вигляд сідниці. Хоча цей тупий ідіот і втік, щоб зробити пластичну операцію, навіть не попередивши його, та втратив пару чудових очей, проте він все ще добре знав, як задовольнити бажання Кан Дзяня. Тому Кан Дзянь не хотів його відпускати. Кан Дзянь відкинув ключі вбік і великими кроками підійшов до Лінь Чень Юаня. За кілька секунд він штовхнув співрозмовника на диван. — Тож? Ти розрахував час мого приходу й вдягнув ці короткі шорти, щоб спокусити мене? Лінь Чень Юань опустив погляд донизу й сказав: — Хіба тобі не потрібно йти додому, щоб поїсти з дружиною та сином? Кан Дзянь простягнув руку, щоб прикрити очі Лінь Чень Юаня, пристрасно поцілував його, а потім хрипко сказав: — Спочатку дозволь мені погодувати тебе, доки ти не наситишся, крихітко. Не чекаючи, поки вони двоє дійдуть до спальні після закінчення розмови, вони кинулися займатися цим самим. Під час процесу Лінь Чень Юань кілька разів стогнав від болю, але покірно терпів. Зрештою, Кан Дзянь сказав йому, що кохає його. Він сказав, що його шлюб був схожий на могилу, і що Лінь Чень Юань – його рятівник. *** Лише коли трансляція «Вулиці хаосу» добігала кінця, Бай Лану дозволили подумати про наступний проєкт. Для того, щоб співпрацювати з промо-акціями «Вулиці хаосу», графік Бай Лана був заповнений програмами та естрадними шоу. Щільний графік змусив Чов Цяня насупитися. Відмовившись від прослуховування для «Хто влаштовує вечерю», Чов Цянь попросила Фан Хва на деякий час припинити влаштовувати Бай Лана на роботу. Зрештою, лікар Бай Лана Фан Їн Ці сказав йому, що через те, що він був втомлений і піддавався стресу протягом трьох років після автокатастрофи Чов Цяня, це зменшило багато переваг, які він дбайливо плекав раніше. Якщо він тепер хотів повернутися в акторський світ, йому потрібно було ретельно дбати про своє тіло. Тож незалежно від того, чи буде його наступною роботою серіал чи фільм, Бай Лан не розглядав би нічого, що мало б такий же рівень екшн-сцен, як «Вулиця хаосу». Якщо Чов Цянь нервуватиме через те, що він збиратимеся зробити, то Бай Лан також не зможе розслабитися, щоб не мучити себе. Просто якщо додати умову, що не повинно бути ні сцен сексу, ні сцен поцілунків… Фан Хва вщипнула себе за перенісся, висловлюючись, що така прискіпливість справді випробовує її здібності. Але це лише на перший погляд. Фан Хва знадобилося лише кілька днів, щоб знайти сценарій для фільму, який відповідав би всім цим вимогам: «Кінець». Прочитавши приблизний сценарій «Кінця», Бай Лан одразу зрозумів, що цей фільм, зніматиметься не заради касових зборів. Адже навіть приблизного ознайомлення з сюжетом було достатньо, щоб помучити серце. Напевно, ніхто не став би дивитися цей фільм з метою простої насолоди чи задоволення. Тому що історія цього фільму була про пацієнта, в якого діагностували пухлину мозку. Лікарі були впевнені, що в майбутньому на нього чекає параліч. Після довготривалої боротьби пацієнт переконав родину та близьких дозволити йому померти через евтаназію. Через цей сюжет, фільм досліджує такі питання, як ціна життя, цінність самоповаги, боротьба та тяжкість емоцій. Крім того, цей фільм – адаптація на основі реальної історії. Після того, як Бай Лан закінчив читати, він тримав сценарій і довго зітхав, налякавши батька й сина сім'ї Чов. Цей сценарій, від якого щемить серце, знайшла режисерка Сю Вей, одна з небагатьох відомих режисерок. Сю Вей вміла виражати пригнічені емоції делікатними дзеркальними рухами. Більшість її робіт були поетичними та емоційними, демонструючи тепло та силу, тому її дуже схвально сприйняли критики. Цього разу вона обрала такий сценарій, який нелегко вподобати, що змусило Бай Лана зацікавитис. Попросивши у Фан Хва її номер телефону, він зателефонував Сю Вей і поспілкувався з нею особисто. Несподіваною відповіддю, яку він отримав, було те, що мати Сю Вей також зіткнулася з подібним досвідом перед смертю. Тоді вона не погодилася, але потім її мучила думка, чи варто було погоджуватися. Вона хотіла знайти відповідь. Після телефонної розмови Бай Лан погодився взяти цю роль. Хоча в минулому житті Бай Лан не мав жодного враження від цього фільму. *** У наступні кілька місяців серце Бай Лана було повністю зосереджене на «Кінці». Але цього разу Бай Лан відмовився допустити Чов Цяня на знімальний майданчик. Він аргументував це тим, що цей тип фільмів робить великий акцент на емоціях. Якщо на знімальному майданчику буде Чов Цянь, Бай Лан, безсумнівно, відволікатиметься. Тож Бай Лан суворо відкинув його «занепокоєння». Він не пустив на знімальний майданчик навіть невелику медичну бригаду, яку Чов Цянь організував ще під час зйомок «Вулиці хаосу». Чов Цянь дуже поважав рішення Бай Лана, які він приймав під час своєї роботи. Інакше, у випадку з поцілунком у «Вулиці Хаосу», все, що йому потрібно було зробити, це сказати одне речення, і сценарій був би змінений, і йому не довелося б злитися, сидячи наодинці в гримерці. Тож коли Бай Лан пообіцяв, що щотижня з'являтиметься до Фан Їн Ці у визначений час і обов'язково звертатиме увагу на власне здоров'я, Чов Цянь погодився на всі прохання Бай Лана. Однак незабаром Чов Цянь дуже швидко виявив, що Бай Лан трохи схуд. Щоразу, коли він закінчував роботу, його настрій був поганим. Чов Цянь кілька разів запитував, але Бай Лан лише відповідав, що після зйомок такого фільму йому потрібен час, щоб прийти до тями, і що він у порядку. Однак Чов Цянь все ще відчував, що щось не так, тож потайки звернувся до Фан Їн Ці. Фан Їн Ці спочатку заявив, що з серцем Бай Лана точно все гаразд. Трохи розпитавши про роботу Бай Лана, він подумав, а потім представив Чов Цяню психіатра, щоб проконсультуватися. Він був не зовсім впевнений, хто саме потребує допомоги, Бай Лан чи надмірно стурбований Чов Цянь. Однак цей психіатр дійсно дуже допоміг. Після кількох телефонних розмов з Чов Цянєм він усміхнувся й запропонував йому щодня виводити Бай Лана прогулятись. Це, ймовірно, подбало б про все. Хоча Чов Цянь відчував трохи підозр, наступного ранку він все ж витягнув сім'ю з трьох осіб з теплих ковдр і вивів їх на прогулянку на вулицю. Вийшовши за ворота їхньої окремо розташованої вілли, приблизно за десять хвилин можна було побачити довгу набережну. Перші кілька днів навіть Чов Цяню було дуже складно. Через пізню осінню прохолодну погоду, у Чов Сяо Хая текли соплі від холоду. Однак повернувшись з прогулянки до річки, вони хоч і мали почервонілі обличчя, але були неймовірно бадьорі. Тепер, коли він подивився на Бай Лана, похмурість, яка затуляла його брови, справді, здавалося, значно розсіялася. Після цього Чов Цянь навіть придбав три велосипеди. Через тиждень у сім'ї з трьох осіб з'явилась звичка їздити кілька кіл по берегу річки й дихати гірським повітрям. Така підтримка дійсно дозволила Бай Лану пережити досить депресивний період зйомок. Через два місяці, в день, коли закінчилися зйомки «Кінця», Бай Лан повернувся додому дуже рано. Він приготував вечерю й чекав, коли батько з сином сім'ї Чов повернуться додому. У цей час Бай Лан раптом усвідомив, що вже давно не готував. Чов Сяо Хай повернувся додому першим. Коли він відчинив двері, то відчув, що кімната наповнена запашним запахом млинців з цибулею, тож радісно побіг на кухню й закричав, що хоче їсти. Наступним був Чов Цянь. Емоційний стан Бай Лана змусив Чов Цяня відкласти багато роботи, і тепер у нього з'явилася звичка повертатися додому раніше на вечерю. Це було пов'язано з тим, що наступного дня їм треба було рано вставати, щоб займатися спортом. Коли Чов Цянь відчинив двері, він побачив Бай Лана, який тримав суп у руках і з усмішкою на обличчі попросив його помити руки та сідати їсти. Як тільки Чов Цянь побачив це, він зрозумів, що важкі часи минули. Він кинув документи зі своїх рук, притиснувся до нього й кілька разів поцілував. У відповідь він почув від Бай Лана: — Дякую. Чов Цянь відповів: — Дякуй моїй дупі. Поки ти здоровий, це все, що має значення. *** Хоча процес був важким, наполеглива праця Бай Лана заради «Кінця» не залишилася без винагороди. Через два місяці на прем’єрі «Кінця», навіть Чов Цянь плакав і продовжував смаркатися після закінчення фільму. Невідомо, хто це почав, але коли світло знову увімкнули, хтось підвівся зі стільця й почав плескати. Одна людина, дві, потім три. Після цього все більше й більше людей вставали й починали захоплено плескати в долоні. І в усіх очі були червоними. Тоді не було жодних компліментів чи привітань. Усе, що могли зробити глядачі – це поплескати в долоні. Аплодисменти ставали все гучнішими й гучнішими, пролунавши на весь зал. Вони довго не припинялися. Це було щось на кшталт інстинктивної дії. Це йшло з місця всередині кожного, яке не можна було описати словами.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!