Рятівна медицина

Ці Шао Дон, віце-президент компанії Vision Construction. 

 

Він також був молодшим братом Ці Шао Хва, який був спадкоємцем Vision Construction.

 

Ці два брати були не такими, як у родині Чов, де боролися один з одним за владу та контроль.

 

Родина Ці давно чітко заявила, що лише син першої дружини, Ці Шао Хва, матиме право успадкувати сімейні підприємства. Що стосується Ці Шао Дона, сина, який народився після смерті першої дружини, він міг отримати лише невеликий відсоток спадщини, і це все. Зрештою, родина Ці покладалася на сімейні зв'язки та гроші першої дружини Вей, щоб утвердитися, і лише за останні пару років вони дійсно стали бізнес-імперією.

 

Таким чином, з тих пір, молодий Ці Шао Дон виховувався вільно й легко: йому не приділяли особливої ​​уваги, але також й не сильно тиснули.

 

Проте він виглядав амбітним. Він поїхав вчитися за кордон, а після повернення слухняно взявся за роботу в компанії і вже піднявся до посади віце-президента. Звичайно, мати Ці Шао Дона також таємно допомагала своєму синові за лаштунками. Але як би не працював Ці Шао Дон, йому було неможливо перевершити свого старшого брата. І тому, можливо, через почуття провини, родина Ці була дуже м'якою у своєму ставленні до поведінки Ці Шао Дона в його особистому житті.

 

Ці Шао Дон мав погану репутацію. Часто писали, що він любить руйнувати стосунки з іншими людьми.

 

Він ніби намагався компенсувати те, чого йому не вистачало. З якоїсь причини Ці Шао Дон, який мав і гарну зовнішність, і гроші, любив красти чужих дівчат. І не у якихось випадкових людей, а у тих, які б мали успадкувати сімейний бізнес або конгломератів. Спочатку ніхто не думав, що він робить це навмисно, але після двох-трьох послідовних подібних випадків це здавалося уже більш цілеспрямованим. Так закріпилася його жахлива репутація.

 

І зараз ролина Чов також інвестувала в бізнес нерухомості. У кількох проектах вони були одними з конкурентів Vision Construction. Крім того Чов Цянь вже провів розслідування про цього віце-президента з особливою ідентичністю.

 

Таким чином, Чов Цянь відсунув Чов Сяо Хая і пішов у кабінет, щоб дістати маленьку чорну коробку. Він дістав навушник і повернувся дивитись телевізор.

 

Саме зараз екран показував наступну зірку. Чов Сяо Хай сидів в кутку дивана й розмахував руками, ніби намагаючись відштовхнути людину, яка загороджувала його А-Бая. Однак це телебачення, тому це було неможливо. Чов Цянь не стримався й потер голову Чов Сяо Хая, коли побачив його невинну поведінку.

 

— …Дозвольте вас представити. Це віце-президент Vision Entertainment Ці Шао Дон, а цю людину мені не потрібно представляти, молодий майстре Ці, ти, безсумнівно, відразу маєш його впізнати. – Серед шуму навколишнього середовища в навушник пролунав голос Цю Цюаня.

 

— Ха-ха, справді. Я відданий фанат пана Бая. – Відповів голос, який був водночас невимушеним, але якому також не бракувало елегантності. — Я Ці Шао Дон і для мене честь познайомитися з тобою, пане Бай. Я давно тобою захоплююся.

 

— Для мене честь познайомитися з вами. Пан Ці надто добрий. – тон Бай Лана був дуже ввічливим.

 

— Я говорю це не з ввічливості, – у голосі Ці Шао Дона почувся сміх. — Лі Чвань Цін у фільмі «Поза нефритом і золотом» справді змусив мене та мою групу друзів попітніти та задуматися. Ніхто з нас не може зрівняти з таким типом елегантності, тому зараз ми використовуємо його як приклад для наслідування.

 

— Чому я не бачу, що ти чогось навчився? – вставив Цю Цюань, сміючись.

 

— Що ти хочеш цим сказати, Цю Цюаню? Зараз я роблю все можливе, щоб прикинутися елегантною та витонченою людиною. Виходить, нічого не змінилося?

 

— Леопард не може змінити свої плями. – передражнив Цю Цюань.

 

— Чи можеш ти, будь ласка, дати мені трохи обличчя, ми все ж тут знайомимося. – Ці Шао Дон запротестував.

 

Бай Лан погодився й засміявся.  

 

— Це просто гра. Як це можна порівняти з паном Ці?

 

— Не будь таким далеким. Ти можеш називати так само мене молодим паном Ці, як Цю Цюань.

 

Голос Ці Шао Дона був дуже дружнім.  

 

— Доречі, я якраз розмовляв із Цю Цюанєм про пана Бая й навіть не думав, що матиму сьогодні нагоду зустрітися з тобою особисто. Можливо, це доля. Якщо пан Бай колись матиме час, давай разом пообідаємо або повечеряємо. Я також запрошу кількох друзів, і ми можемо всі разом зустрітися.

 

Чов Цянь, який сидів перед телевізором, примружився.

 

— Гей, якби всі фанати були такими, як ти, і запросили його поїсти, то як думаєш, пан Бай мав би вільний час? 

 

Цю Цюань заблокував це дещо фальшивим способом.

 

— Тоді не будемо гаяти часу, – сказав Ці Шао Дон так, наче він був поступливим. — Тоді як щодо того, щоб ми просто випили? Хіба у пана Бая нещодавно не була реклама пива? Це було дуже привабливо. Як щодо того, щоб кудись сходити, коли ми тут закінчимо?

 

Коли Бай Лан збирався відкрити рот, щоб відповісти, Цю Цюань знову перебив його й заговорив першим.

 

— Це неможливо. Я мушу тобі сказати, що нині пан Бай не може навмання піти випити. Через це дехто може стати нещасним.

 

— А? – Здавалося, голос Ці Шао Дона змінився.

 

Поки Чов Цянь уважно слухав, Чов Сяо Хай раптово кинувся на нього й одночасно потягнув за шнур навушника, витягнувши його з вуха Чов Цяня. До того часу, коли він знову одягнув його, він почув лише вітер та шум.

 

Чов Цянь був дуже нещасний. В цей час пустотливий Чов Сяо Хай лежав на його животі й скаржився: 

 

— Я більше не бачу А-Бая.

 

Він виглядав досить милим. Чов Цянь сказав: 

 

— Як щодо того, щоб ми пішли й забрали А-Бая додому?

 

— Справді? – Очі Чов Сяо Хая спалахнули.

 

Чов Цянь подумав про роботу, яку йому дав Бай Лан. 

 

— Ти закінчив домашнє завдання?

 

Плечі Чов Сяо Хая опустилися.  

 

— Ще ні.

 

— Піди та займися ним. Коли закінчиш, підемо.

 

— Добре!

 

***

 

«Вулиця хаосу» була наповнена сценами погоні та бійок.

 

Незалежно від того, чи був це поліцейський-новачок Чень Фен Ґе чи шпигун під прикриттям Лво Зай, обидві ролі вимагали важких фізичних навантажень.

 

Таким чином, знімальна група найняла професійних майстрів єдиноборств, щоб допомогти їм навчити вуличного, але ефективного стилю бою. Перед початком зйомок вони організували багато спеціальних навчальних курсів, щоб зняти набагато більше сцен NG пізніше. Зрештою, боротьба була як спорт. Це потребувало практики та повторення. Візуальна різниця між кимось, хто був некваліфікованим, і тим, хто пройшов навчання, була б дуже очевидною.

 

Бай Лан зіграв роль «Лво Зая». Іншу головну чоловічу роль, поліцейського-початківця Чен Фен Ґе, зіграв актор на ім'я Свень Сі Бінь, який був актором компанії «Flying Film and Television» і мав яскравий і відвертий образ, красивого й крутого чоловіка. Також його засмагла шкіра в поєднанні з великими перлинно-білими зубами робили його дуже привабливим і сонячним. Його акторський стиль також був дуже природним, і він зіграв багато ролей синіх комірців, фермерів та інших подібних приземлених персонажів. З огляду на досвід, він був старшим за Бай Лана.

 

Після того, як Бай Лан і Свень Сі Бінь підтвердили, що приймуть свої ролі, двох людей негайно відправили на уроки фізичної підготовки. Оскільки їхні розклади були різними, знімальна група прислала їм вчителів, щоб вони могли тренуватися окремо.

 

Це був перший раз, коли Бай Лан пройшов таке навчання. У своєму попередньому житті він ніколи раніше не знімав фільм про бойові мистецтва. Його імідж цього не дозволяв.

 

Що стосується того, чому «Вулиця хаосу» запропонувала Бай Лану роль хулігана Лво Зая, то це було тому, що в сценарії вказано, що цей персонаж був дуже гарним хуліганом. Було також кілька сцен, де Лво Зай переодягнувся заможним молодим чоловіком і прокрався до приватного клубу, щоб пошпигувати. Тож запросити Бай Лана на цю роль не було чимось незвичайним. Тому що його гарне обличчя також могло виражати тип грубого та вуличного характеру, і якби його манера була надто фальшивою, то це, швидше за все, викликало б неприйняття та розчарування аудиторії. 

 

У будь-якому випадку, перш ніж Бай Лан міг зіграти роль, йому спочатку довелося виконати жорсткий графік інтенсивних тренувань.

 

Інструктор, призначений Бай Лану, був офіцером у відставці.

 

Поведінка та слова офіцера були досить неввічливими. Він був жорстким і суворим, і йому було байдуже, з ким він має справу. Якщо щось йшло не так, то він відразу починав лаятися. У перші пару днів Бай Лан не був емоційно підготовлений, на нього кричали, поки він не став зовсім засмученим, а від інтенсивних тренувань його руки та ноги ослабли. Тож як тільки він приходив додому, одразу засинав.

 

Звичайно, під час навчання Бай Лан звернув увагу на те, що йому потрібно відпочивати. Через це він багато конфліктував з інструктором. Адже бійцям свого взводу командир точно не дозволив би відпочивати. Кожного разу, коли Бай Лан просив це, інструктор насміхався з нього за те, що він непотрібний і прикидається великою людиною. Він був настільки грубим, що навіть добродушний Бай Лан хотів вилаяти його у відповідь.

 

Розклад тренувань першого тижня включав основні бойові стійки. Другий тиждень став важчим і включав справжні бої кулаками та ногами. Після входу на цю стадію під виглядом навчання Бай Лана побили настільки сильно, що все його тіло, окрім обличчя, було вкрите синцями. У цей момент Бай Лан не міг не подумати, що цей старий офіцер за щось йому мститься. Або, можливо, його прислав сюди якийсь ворог, щоб навмисно змусити його страждати.

 

Однак, незважаючи на свої підозри, Бай Лан не міг не визнати, що цей тип навчання був досить ефективним. Прямо зараз його тіло рухалося набагато швидше та вільніше, його рухи поворотів, ударів ногами та перекочування виглядали набагато професійніше та краще, ніж два тижні тому. І поки він міг робити необхідні перерви, Бай Лан не хотів здіймати галас через перевтому. Насправді на нього трохи повпливали лайки інструктора, і він не хотів, щоб його сприймали як непотрібного чи прикидаючогося.  

 

Однак навіть якщо Бай Лан нічого не сказав, Чов Цянь більше не міг себе контролювати.

 

Протягом останніх двох тижнів він щодня допомагав Бай Лану наносити мазі. Незважаючи на те, що Бай Лан сказав, що це для ролі, і йому ніхто не може допомогти, Чов Цянь почувався надзвичайно нещасним. І він також не мав можливості підслуховувати. Адже діамантовий годинник – це перше, що потрібно було зняти перед фізичними тренуваннями. Що стосується Хон Хона, то в перший же день його вилаяв старий інструктор, який сказав, що випадкові люди не можуть бути присутніми під час тренувань і той був змушений чекати на Бай Лана на вулиці.

 

Однак, незважаючи ні на що, офіцер не мав влади чи сили зупинити Чов Цяня. Тому одного дня Чов Цянь вибрав вдалий час і просто зайшов на тренування Бай Лана.

 

Коли молодий чоловік, який охороняв двері, побачив Чов Цяня, усе його (ЦЦ) тіло випромінювало небезпечну ауру лиходія, він був надто наляканий, щоб зупинити його.

 

Таким чином, коли Чов Цянь увійшов, він одразу побачив сцену, коли на Бай Лана кричали під час побиття. Саме зараз вони відпраЧовували рух блокування під час побиття. Чов Цянь негайно зняв пальто. Він сказав: 

 

— Добре вам. Здається, ви любите кричати на людей. Тож чому б вам не покричати на мене!?

 

Старий інструктор побачив, що хтось дійсно наважився перервати його під час навчання. Він був дуже незадоволений.  

 

— Чого ти хочеш, негіднику?

 

— Якщо скористатися вашими недавніми словами, я тут, щоб бити вас, поки ви не покличете свою маму! – Чов Цянь небезпечно посміхнувся, його кулак одразу злетів.

 

Після цього в спортзалі пролунала серія жахливих криків. Звичайно, вони були не від Чов Цяня.

 

Бай Лан не міг його зупинити.

 

Зараз він щосили намагався заспокоїти своє неконтрольоване серцебиття. Колір його обличчя був дуже поганий. Незадовго до цього він попросив інструктора раніше закінчити, однак чоловік проігнорував його, і продовжував бити, змусивши Бай Лана захищатися. Наступна серія боїв забрала всю енергію Бай Лана, і коли його знову й знову відштовхували назад, Бай Лан уперше відчув справжнє відчуття загрози й небезпеки.

 

Тому саме зараз Бай Лан перебудовував свої думки в голові.

 

По-перше, власником «Вулиці Хаосу» була дуже велика телевізійна продакшн-компанія «Full Colour Film and Television». Воно не мало нічого спільного з Хон Ю. Хоча, ймовірно, що Хон Ю все ще міг впливати на цю компанію, однак, судячи з попередньої «дружньої» поведінки Хон Ю, це було зовсім не на його користь. 

 

Можна було також розглянути кандидатуру Лі Ша, яка раніше була незадоволена ним через Кан Дзяня, але Harmony Entertainment її батька насправді була конкурентом Full Colour. Через це Лі Ша має бути дуже важко втрутитися у виробництво цієї програми.

 

Тож, відкинувши кандидатури цих людей убік, серед людей, які мали з ним незгоду залишався лише Цю Цюань. Незважаючи на те, що Цю Цюань передав вибачення, Бай Лан точно не вважав, що його дії в день вечірки були просто необережними.

 

Але просити когось його побити, що це за тактика така? Невже він думає, що тільки через побиття, він (БЛ) піде з акторського шоу-бізнесу? Чи це було для того, щоб використати інструктора, щоб поширити чутки, що він ледачий і непрофесіональний? Такий грубий і дурний метод справді змусив Бай Лана підозріло покласти провину на Цю Цюаня, оскільки це було схоже на його стиль. 

 

Або чи може це бути пов’язано з молодим майстром Ці, який після прем’єри «Імператора Фена» часто любив дзвонити Бай Лану без причини? 

 

Він довго думав, але так і не міг нічого вирішити. Зараз найважливішим був Чов Цянь, який стояв перед ним із надзвичайно потворним виразом обличчя.

 

До цього інструктора били до тих пір, допоки він не ліг на землю і не почав благати і плакати. Чов Цянь став на коліна перед Бай Ланом, який сидів, відпочиваючи, й сердито запитав: 

 

— Чому ти нічого не сказав?

 

— Хіба навчання не повинно бути таким? – нерішучим голосом відповів Бай Лан.

 

Чов Цянь примружився:

 

— Я запитаю ще раз. В чому причина?

 

Бай Лан на секунду замовк. Потім зізнався.  

 

— Я ще не розібрався з цим, тому не хотів нічого говорити.

 

— Ти ідіот! Якби ти мені сказав, я б, звичайно, дослідив цю ситуацію за тебе! – Рука Чов Цяня знову засвербіла, але він не міг вдарити людину перед собою.

 

— Зйомки серіалу ще навіть не почалися. Який сенс зараз скандалити? – Бай Лан безпорадно усміхнувся. — Я втомився. Ми можемо піти додому?

 

Чов Цянь з похмурим виразом обличчям допоміг йому піднятися.  

 

— Тобі не потрібно галасувати. Я зроблю це. Чого ти боїшся?

 

Бай Лан покаяно пригорнувся до рук Чов Цяня.  

 

— Сьогодні я можу допомогти тобі зробити це один раз. Не злися.

 

Чов Цянь насправді сильно розлютився, настільки, що аж заскреготів зубами.

 

***

 

Але він ніколи не очікував, що через кілька днів трапиться дещо інше, що змусило Чов Цяня вибухнути ще більшим гнівом.

 

Причиною стала вечірка з нагоди шостого дня народження Жон Дзаня. Цього разу Жон Дзань попросив запросити Чов Сяо Хая. Жон Ай подумав про це, а потім згадав слова, які він сказав на власному дні народження, й запросив усю сім’ю Чов Цяня з трьох осіб прийти на цю вечірку, яка включала лише членів родини. 

 

Але несподівано незабаром після розрізання торта в Жон Ая заболіло в грудях. Йому стало погано. Його тремтливе дихання, нудота та рясне потовиділення були типовими ознаками серцевого нападу. Однак у Жон Ая раніше ніколи не було проблем із серцем, і в їхній аптечці насправді не було ліків для невідкладної допомоги. Вся родина Жон запанікувала.

 

Але вони були світськими людьми. Вони швидко відреагували та викликали швидку допомогу. Однак вечірка проходила на віллі родини Жон. Це був приміський район, що був приблизно за півгодини їзди від центру міста. Навіть швидка допомога приїхала б за 10-15 хвилин. Зараз обличчя Жон Ая ставало все бліднішим і бліднішим, його потовиділення посилилося, а дихання стало більш поверхневим.

 

Старший брат Жон Си Ці розмовляв по телефону з похмурим обличчям.  

 

— 340 мг аспірину? Ні, ми вже дивилися і вдома не маємо. Аптека занадто далеко, залишається тільки чекати, поки швидка привезе ліки? Хіба ми нічого не можемо зробити? А як щодо масажу його грудей?

 

Усі чекали на приїзд швидкої допомоги. Вони могли лише чути Жон Сі Чена, оскільки він розмовляв по телефону з їхнім приватним лікарем.

 

Він увімкнув режим динаміка, щоб усі могли почути серйозний голос лікаря.

 

— Масажем серця не можна користуватися до останнього моменту. Зараз я пропоную вам просто почекати, поки приїде швидка допомога.

 

Коли вони почули це, у всіх спохмурніли обличчя.

 

Що стосується гостей Чов Цяня і Бай Лана, після того, як Жон Аю стало погано, вони просто стояли осторонь і нікому не заважали.

 

Чов Сяо Хай міцно стиснув руку побілілого Жон Дзаня, ніби намагаючись його втішити.

 

У цей надзвичайно напружений і важкий момент Бай Лан раптово зробив крок вперед. Він дістав маленьку коробочку.

 

— Я маю це. 340 мг аспірину. Поспішайте віддати його пану Жон.

 

Здавалося, Жон Си Ці раптом про щось подумав. Він ожив і відразу переглянувся з родиною.

 

Жон Сі Чен був шокований. Він не міг не підтвердити це ще раз, щоб переконатися.

 

— Це справді аспірин? Звідки він у вас?

 

Бай Лан не наважувався дивитися на Чов Цяня, який стояв поруч. Він міг лише безсило усміхнутися.

 

— Тому що в мене також проблеми з серцем.