Фотографія з аеропорту

Чов Цянь несподівано вдарив Бай Лана по попі: 

 

— Повернись. Я закінчив зі спиною.

 

Бай Лан зробив паузу й повільно й слухняно перевернувся. Після кількох секунд роздумів він обережно сказав: 

 

— Щодо телефону, насправді причина полягала в тому, що…

 

Однак він не встиг закінчити, оскільки Чов Цянь сильно стиснув його за талію.

 

— Неправильна відповідь, – прищулив очі Чов Цянь. — Наразі є лише два варіанти відповіді. Номер 1: «Добре. Давай спробуємо». Номер 2: «Ти огидний. Залиш свої гроші собі і йди геть». З цих двох, який ти хочеш вибрати?

 

Бай Лан мовчав.

 

Такий метод був різким і грубим, але, водночас, це не залишало місця для невизначеності.

 

Чов Цянь підійшов ближче до Бай Лана і небезпечно облизнув його губи.

 

— Я повинен тобі нагадати, у тебе є лише один шанс. Якщо зробиш неправильний вибір, другого шансу не буде.

 

Бай Лан подивився в очі Чов Цяня і почув його попередження. Йому хотілося безпорадно сміятися.

 

Якщо ти ставиш мене перед таким вибором, як може бути інша відповідь?

 

Бай Лан зізнався сам собі, що, як Чов Цянь здогадався, він був дещо зворушений цими днями.

 

Можливо, тому, що дні після його відродження були надто самотніми.

 

Раптом повертаючись до десятирічної давнини, навіть якщо люди навколо нього були йому знайомі, вони також були – немов чужими. Те, що сталося в родині Бай, також дуже вразило серце Бай Лана.

 

Тож, зустрівшись із Чов Цянєм, Бай Лан, природно, легко прив’язав свої емоції до нього. Незалежно від того, чи була це дружба, почуття вдячності, чи були якісь інші безіменні емоції. Тоді з додаванням тепла й інтимності від Чов Сяо Хая, такого тепла, від якого пом’якшується серце, Бай Лан не міг не подумати, що якби його дні могли продовжуватися так, то це було б дуже добре.

 

Ось чому, коли Чов Цянь забрав Чов Сяо Хая додому на Новий рік, холодна і порожня квартира змусила Бай Лана знову зіткнутися з холодною і суворою реальністю.

 

Мирне і тепле життя – це лише ілюзія, міраж, прекрасний і примарний.

 

Тому що Бай Лан також знав, що слова Я Ці були сказані не просто зі злості і небажання змиритися з його ситуацією. У них також була частка правди.

 

Судячи з попереднього життя у житті Чов Цяня, за чутками, було багато партнерів, усі були маленькими зірками які ще не прославилися.

 

Час заміни від одного до іншого був не швидким, але й не повільним. Заміна була один раз на 1-2 роки.

 

Що стосується цих зірок, які стали відомими завдяки Чов Цяню, їхні шанувальники, можливо, нічого не знають, але люди в індустрії про це усвідомленні.

 

Що стосується того, чому Чов Цянь був таким, і чи був насправді причиною Цю Цюань, як думав Я Ці, Бай Лан не міг бути впевнений.

 

Однак насправді це було не важливо. Важливо було те, що через 1-2 роки їхні стосунки також повинні піти такою ж траєкторією та закінчитися.

 

Просто історія повторюється.

 

Отже, припущення Чов Цяня насправді було дуже точним.

 

У той момент, коли Бай Лан вимкнув телефон, він дійсно прийняв в душі рішення. Він вирішив використати ці дні самотності, для того, щоб відновити стіни навколо свого серця.

 

Оскільки він був із Чов Цянєм лише, щоб подякувати, коли мине час, Бай Лан не хотів знову звикати до самотності.

 

Просто він ніколи не думав, що Чов Цянь раптом поставить його перед таким вибором…

 

Це все одно, що поставити маленьку склянку води перед кимось, кого давно мучить спрага.

 

Про те, як довго він міг продовжувати пити, ніхто не знав. Але принаймні чашка з водою була справжньою, а не підробкою.

 

Зрештою, оскільки Чов Цянь був його покровителем і вони деякий час спали разом, то йому не було потреби брехати йому, чи не так?

 

Отже, якщо Чов Цянь серйозний...

 

Була якась частинка емоцій, певна міра справжніх почуттів, щось, що могло реагувати на безіменні емоції, які були у власному серці Бай Лана.

 

Бай Лану справді було важко стримати бажання кивнути головою.

 

Але що, якщо все це врешті-решт залишиться ілюзією?

 

…Тоді, принаймні, це було б краще, ніж одразу нічого не мати.

 

Бай Лан заплющив очі. У його серці був конфлікт. Він зітхнув:

 

— Добре. Давай спробуємо.

 

Погляд Чов Цяня став глибшим. Потім усе його тіло притиснулося до Бай Лана, і прижавшись до його вуст, він почав його гаряче й пристрасно цілувати.

 

Бай Лан заплющив очі й повністю співпрацював. Після короткої паузи його руки також вхопилися за плечі Чов Цяня.

 

Він був винагороджений задоволеним стоном від Чов Цяня. Усе його тіло притиснулося до Бай Лана, і одна з його ніг маневрувала між довгими ногами Бай Лана...

 

У потрібний момент пролунав протестуючий голос:

 

— Тату! Чого ти давиш А-Бая!? А-Бай зламається!

 

Чов Сяо Хай кинув відро піску і невдоволено тупотів ногами.

 

***

 

Бай Лан справді не хотів знати, що саме побачив Чов Сяо Хай. Він підвівся і з червоним обличчям взяв малюка пограти у воду. Після гри на пляжі, як правило, наставав час, коли Чов Сяо Хай приймав ванну з Бай Ланом або Чов Цянєм. Після чого вони мали б приватний «шведський стіл» із морепродуктами, що було дуже комфортно на власній віллі.

 

Чов Цянь спочатку сподівався, що сьогодні Бай Лан погодиться на те, щоб вони прийняли ванну разом з Чов Сяо Хаєм і разом плекали почуття трьох людей. Але перш ніж він встиг зробити крок у ванну, дзвінок телефону змусив його зупинитися.

 

— Ви повернетеся до Китаю завтра, чи не так? – голос Фан Хва пролунав прямо з телефону.

 

— Завтра ввечері. Про все подбали? – Чов Цянь жалібно дивився на двері ванної кімнати, які зачинялися прямо перед його очима.

 

— Все зроблено, – одразу ж почала скаржитися Фан Хва.  — Але я тебе благаю. Наступного разу, якщо ти захочеш зробити щось подібне, не міг би ти спочатку повідомити мені? Якщо ти не можеш потурбуватися, як все правильно організувати, то я зроблю це за тебе! Новий рік! Про що ти думав, коли йшов в аеропорту разом з Бай Ланом?  Зараз у всіх є мобільні телефони, ти справді думаєш, що тобі так пощастило?

 

Чов Цянь засміявся:  

 

— Навіть якщо у них є мобільні телефони, я боюся, що ніхто не буде фотографувати.

 

— ...То чому ж ти тоді сказав мені «подбати» про ЗМІ?! – голос Фан Хва підвищився.

 

— Лише деякі невеликі запобіжні заходи. – Чов Цянь був у хорошому настрої, тому був не проти пояснити. — Я не хочу вічно приховувати свого коханого. Тож відтепер я хочу, щоб вони повільно звикли до моїх «хороших стосунків» з Бай Ланом. Таким чином, якщо ситуація розвиватиметься в майбутньому, то вплив на Бай Лана буде меншим.

 

Фан Хва по телефону зробила паузу і завагалася: 

 

— Що ти сказав? Твого коханого?

 

— Хто ще, крім Бай Лана? – радісно оголосив Чов Цянь. — Не хвилюйся, я не зіпсую твого протеже.

 

Фан Хва не була такою розслабленою, як Чов Цянь.  Вона знову замовкла, а потім сказала: 

 

— Ти серйозно?

 

Чов Цянь засміявся у відповідь.  

 

— Чому ти питаєш?

 

— Я думала, що колись час мине… – Фан Хва замовкла. — Ти вже не...?

 

— Виявляється, ви всі думаєте, що знаєте мене краще за мене. – Чов Цянь зробив свій голос невимушеним.

 

Фан Хва зітхнула:

 

— Добре. Я знаю, що робити, поки ти чітко розумієш, що робиш.

 

З ванної долинув сміх Чов Сяо Хая і бризки води. Але звук трохи притупили зачинені двері.

 

Відчуття домашнього спокою пронизує навколишній простір.

 

Куточки губ Чов Цяня піднялися вгору.  

 

— Я надзвичайно чітко розумію.

 

***

 

Всього кількох днів відпустки точно було недостатньо. Коли Чов Сяо Хай почув, що пора повертатися додому, він схопився за гілки й листя й відмовлявся йти. Бай Лан міг використати лише млинці з цибулею, щоб переконати його. Адже на віллі він не міг готувати. Очі Чов Сяо Хая загорілися. Кожну мить, яку він проводив поза сном у польоті, малюк використовував для складання меню.

 

Однак великий шеф-кухар Бай Лан проспав всю дорогу.

 

Напередодні вночі у нього була виснажлива доросла діяльність. Це було ще пристрасніше, ніж в будь-яку іншу ніч до того.

 

Зрештою, «займання коханням» не можна було відокремити від слова «кохання». З тих пір, як їхні стосунки вступили на новий етап, усі їхні дотики та поцілунки, здавалося, мали додатковий шар струму та тепла. Чов Цянь кохав Бай Лана, поки він не заплакав і не почав благати пощади, а наступного дня його мішки під очима стали важчими і він не міг оговтатися навіть після виходу з літака.

 

На щастя, коли вони повернулися в країну, через певні домовленості, вони не потрапили на очі великій аудиторії, як коли вони виїжджали.

 

Фотографії трьох людей, зроблені в день, коли вони покинули країну, були приховані Фан Хва, перш ніж їх вдалося опублікувати.  Потім, дотримуючись інструкцій Чов Цяня, вона також опублікувала новину про те, що Бай Лан поїхав у відпустку з родиною друга.

 

Але люди, які часто крутяться і дізнаються новини в їхньому колі, знають, що це за так звані «подорожі». Зрештою, Чов Цянь мав історію в минулому. Однак цього разу здавалося, що Чов Цянь активно контролював новини. За звичайних обставин ніхто б не наважився написати те, що всі знали, але ніхто не мав доказів. Зрештою, ніхто не хотів зробити з Молодого Господаря Чов своїм ворогом.

 

Тому ці кілька фотографій непомітно втиснулися в сліпучу кіно- і телевізійну композицію, і не викликали особливого галасу.

 

Проте в очах тих, хто знає це було чітким знаком того, хто стоїть за Бай Ланом і чи можуть вони доторкнутися до нього.

 

Це також був ефект, якого Чов Цянь хотів досягти у своєму початковому плані. Прямо зараз він поставив на Бай Лана ярлик «належить мені».

 

Таким чином, коли через два тижні патріарх родини Жон відзначав своє 70-річчя, а почесний гість Чов Цянь привів із собою Бай Лана, це не викликало особливого фурору.

 

***

 

Нинішнього главу родини Жон звали Жон Ай. Його 70-річчя відбулося в родинному особняку Жон.

 

У списку гостей були люди, відомі в політичних і бізнесових колах. Існувала велика мережа контактів, яку родина Жон хотіла зберегти в таємниці. Тому бенкет був переважно приватним і прихованим від очей журналістів. Навіть якщо якісь новини з’являлися, усі журналісти знали, що це єдина тема, про яку вони не могли писати.

 

Лист-запрошення Чов Цяня було отримано задовго до того, як він поїхав за кордон разом із Бай Ланом.

 

Після повернення до Китаю Чов Цянь підняв тему в розмові з Бай Ланом про те, щоб піти разом. Бай Лан одразу погодився. Однією з причин була його дружба з Жон Си Ці. Тож навіть якби він не отримав запрошення, він пішов би з Цю Цянєм, все одно не було б дивно піти привітати його.

 

Однак він не очікував, що, прийшовши на вечірку, Чов Цянь усміхнеться і скаже, що навіть не впевнений, чи побачить Бай Лан Жон Си Ці. Це було пов’язано з тим, що люди, які були в списку, були схожі на Чов Цяня і були переважно важливими діловими партнерами родини Жон. Також буде окрема вечірка для приватних друзів.  Дві сторони не змішували.

 

Коли Бай Лан зрозумів це, він сказав: 

 

— Тоді чому я тут?

 

Чов Цянь підняв брову. 

 

— Тому що ця вечірка нудна. Тож ти супроводжуєш мене, щоб мене розважати.

 

Бай Лан подивився на невимушене обличчя Чов Цяня і подумав, що якщо цей хлопець навіть не вважає, що брати з собою чоловіка-супутника грубо, то йому не потрібно багато про це думати.

 

Однак незабаром після того, як Бай Лан зайшов у розкішно прикрашене приміщення, одягнений в чорний костюм, який Лі Фу зробив для нього, він швидко зрозумів причину безтурботного ставлення Чов Цяня.

 

Оскільки всередині Бай Лан побачив багато таких супутників.

 

Була нова імператриця фільмів Фей Хон, богиня-телеведуча Джан Мейї, довгонога супермодель Лі Лінь Лінь, а також молодий кумир Лі Квань Лінь… Усі вони прийшли з кимось, очевидно, почесним гостем. І серед цих почесних гостей були люди, які явно вже були одружені.

 

Бай Лан раптом зрозумів, що побачив перед собою, і, злегка здивований, він не міг не поглянути на Чов Цяня.

 

Чов Цянь негайно притиснувся до вуха Бай Лана.  Він прошепотів тихим голосом: 

 

— Також є люди, які привели своїх дружин на церемонію. Тільки подивися на потворних.

 

— ...

 

Бай Лан вирішив не питати, до якої категорії він належить.  Він продовжував спостерігати за місцем, перш ніж раптово зупинився.

 

Тому що Бай Лан побачив Цю Цюаня.

 

На цьому ідеальному та вишуканому обличчі була тепла й ніжна усмішка. Він йшов поруч із старим, який сидів у інвалідному візку.

 

Бай Лан також упізнав цього старого.

 

Кожного разу, коли з’являлися новини про великі політичні переговори, його ім’я завжди згадували. Хон Ю.