Довіряйте одне одному всім серцем

Намет, який раніше був темним і тьмяним, раптом осяяло полум'я, принісши палючу спеку й густий дим.

 

Ґу Хе Янь дуже швидко зреагував. Він витягнув кинджал, який тримав за поясом, і відрізав кут м'якої постільної білизни, передавши цей шматок Му Джи Міну:

 

— Прикрий свій рот і ніс.

 

Потім Ґу Хе Янь підняв Му Джи Міна з ліжка й побіг до тієї частини намету, яка ще не загорілася.

 

Коли густий дим змусив його очі примружитися, а горло стиснутися, Ґу Хе Янь ще кілька разів змахнув кинджалом, прорізавши тканину намету, щоб вони могли врятуватися, перш ніж полум'я пожежі охопить їх, і виштовхнув Му Джи Міна назовні, для того, щоб втекти.

 

За межами намету панував хаос. Під місячним світлом виблискували мечі та сокири, а кров заливала землю. Солдати Ґовдзі запекло билися один з одним, безперервно кричачи й волаючи. Деякі воїни навіть розмахували мечами з наміром напасти на них обох, але Ґу Хе Янь убив їх усіх. Він спромігся вихопити меча в одного з воїнів, щоб захиститися.

 

Му Джи Мін смикнув Ґу Хе Яня за руку і крикнув: 

 

— Ходімо в протилежний бік до намету великого хана. Там буде менше людей!

 

— Гм, – Ґу Хе Янь кивнув, узяв Му Джи Міна за руку, і вони разом поспішили якомога далі від хаосу.

 

Впоравшись із кількома солдатами, що перегородили їм шлях, вони бігли, не зупиняючись, доки, нарешті, не натрапили на вільну купу соломи. Сховавшись там, вони змогли перевести подих.

 

Під холодним сріблястим місячним світлом Му Джи Мін помітив кров, що заплямувала одяг Ґу Хе Яня, й із жахом запитав: 

 

— Ти поранений?

 

Ґу Хе Янь похитав головою: 

 

— Ні.

 

Му Джи Мін зітхнув із полегшенням, але незабаром знову занепокоївся.

 

Тепер, коли королівство Ґовдзі переживало внутрішній конфлікт, Му Джи Мін не мав жодного уявлення, яким буде його результат. Якщо фракція старого хана переможе, і Му Джи Мін, і Ґу Хе Янь опиняться в дуже небезпечній ситуації…

 

«Якби я збрехав, що Ґу Хе Янь із того села, чи зміг би я врятувати йому життя?»

 

«У будь-якому разі, що б не сталося, я маю захистити Ґу Хе Яня. Я не можу дозволити, щоб нас обох ув'язнили. Велика Дзінь зможе вижити без мене, але не без нього.»

 

Му Джи Мін підняв голову й подивився на Ґу Хе Яня, який пильно спостерігав за навколишнім оточенням. Саме тоді, коли він розтулив рота, щоб щось йому сказати, Ґу Хе Янь щось відчув і кинувся затуляти йому рота, тягнучи його в темряву.

 

Вдалині почулися поспішні кроки. Му Джи Мін і Ґу Хе Янь, затамувавши подих, дивилися, хто наближається, і з подивом виявили, що це був ніхто інший, як великий хан Бужи Ґуде.

 

Великий хан Бужи Ґуде був явно поранений, оскільки він прикривав груди однією рукою й хитався, коли йшов, з кожним кроком залишаючи за собою криваві сліди. Здавалося, що його хтось переслідує, оскільки він постійно повертав голову, озираючись.

 

У цей момент кілька гострих стріл злетіли високо в небо, прямуючи прямо туди, де перебував Бужи Ґуде. Свист стріл, що ринули в повітря, був пронизливим і оглушливим.

 

Зціпивши зуби, Бужи Ґуде повністю розвернувся й замахнувся мечем, намагаючись заблокувати кілька стріл. Однак через рану на руці його рухи були повільнішими, ніж зазвичай. Саме в той момент, коли його ось-ось мали пронизати стріли, хтось раптом кинувся вперед, захищаючи його.

 

Срібне лезо меча засяяло під місячним світлом, відбиваючи промінь палкого світла. У ту ж мить Ґу Хе Янь спокійно змахнув мечем, відбиваючи стріли одну за одною.

 

Бужи Ґуде все ще був у заціпенінні, коли хтось схопив його за руку й потягнув назад.

 

Штовхаючи Бужи Ґуде за стіг сіна, Му Джи Мін крикнув: 

 

— Хе… Хе Ї, стіг сіна може заблокувати стріли!

 

— Гм, – Ґу Хе Янь випустив ще кілька стріл, відступив на кілька кроків назад і повернувся до стогу сіна, де вони втрьох сховалися.

 

Після кількох хвиль гострих стріл навколо них запанувала тиша. Однак незабаром почувся звук кроків і кінських копит.

 

Ґу Хе Янь обережно визирнув і побачив агресивного члена королівської родини Ґовдзі, з якими вони раніше зіткнулися в наметі, він очолював групу людей і кінноту.

 

Бужи Ґуде вилаявся собі під ніс: 

 

— Чорт забирай, якщо вони мене впіймають, то без жодних вагань відрубають мені голову.

 

— Великий хане, де ваші війська? – запитав Му Джи Мін.

 

Бужи Ґуде відповів: 

 

— Вони повинні скоро прибути. Треба їх затримати.

 

Му Джи Мін: 

 

— У мене є план.

 

Бужи Ґуде стурбовано запитав: 

 

— Який? Швидше скажи мені!

 

Тим часом член королівської родини Ґовдзі наказав обшукати територію, тож кілька озброєних воїнів Ґовдзі почали крок за кроком наближатися до стогу сіна.

 

У такій відчайдушній ситуації кров Бужи Ґуде застигла в жилах, а кінцівки заніміли. Як тільки він підняв очі, то побачив Му Джи Міна, який поспіхом обмінювався кількома словами зі своїм супутником мовою імперії Великої Дзіні. Його супутник кивнув, і вони обидва залишалися напрочуд спокійними, демонструючи щиру довіру один до одного.

 

— Який саме в тебе план? Не кажи лише йому, швидко скажи й мені! – занепокоєно промовив Бужи Ґуде.

 

Му Джи Мін повернув голову й усміхнувся Бужи Ґуде: 

 

— Насправді немає потреби вам розповідати. Доволі того, що він знає.

 

Щойно він закінчив говорити, Ґу Хе Янь передав Му Джи Міну кинджал. Тримаючи кинджал у руці, Му Джи Мін підняв його і приставив до горла Бужи Ґуде. Хоча його усмішка здавалася доброю, його слова суперечили виразу його обличчя: 

 

— Великий хане, не бійся. Моя рука міцна, я не переріжу тобі горло.

 

Бужи Ґуде: 

 

— ...

 

Помітивши, що воїни Ґовдзі ось-ось знайдуть їх за стогом сіна, Му Джи Мін вийшов уперед, тримаючи великого хана, як заручника, з кинджалом, приставленим до його шиї.

 

Повільно виходячи з-за стогу сіна, Му Джи Мін крикнув мовою Ґовдзі: 

 

— Нікому не рухатися, або я вб'ю вашого великого хана!

 

У темній ночі, позбавленій зірок і місяця, член королівської родини Ґовдзі примружився. Завдяки світлу смолоскипів, які тримали солдати, що вийшли на пошуки Бужи Ґуде, член королівської родини Ґовдзі ледве зміг розпізнати Му Джи Міна та розпатланого Бужи Ґуде з кинджалом, приставленим до його горла.

 

Член королівської родини Ґовдзі посміхнувся: 

 

— Посланцю імперії Дзінь, ти навіть не можеш зрозуміти, яка зараз ситуація? Що ж, знаєш що? Якщо ти здатний на це, то зроби це. Убий його.

 

— Що?!!! – Му Джи Мін зробив шокований вираз обличчя. — Але ж він твій великий хан!

 

— Ха-ха, мій великий хан, кажеш? – насмішка вирвалася з горла члена королівської родини Ґовдзі. — Посланцю імперії Дзінь, поспіши і зроби це. Якщо ти не вб'єш його, я дозволю це зробити своїм людям.

 

Му Джи Мін зціпив зуби й відтягнув Бужи Ґуде на пів кроку назад: 

 

— Ти справді думаєш, що можеш використати проти мене психологічну тактику? Не думай, що я не наважуся його вбити!!!

 

Член королівської родини Ґовдзі холодно засміявся:

 

— Гм, а як щодо того, щоб зробити так? Якщо ти вб'єш його, я помилую твоє життя.

 

Му Джи Мін підозріло подивився на нього.

 

Член королівської родини Ґовдзі став нетерплячим і заревів: 

 

— Давай! Вбий його!

 

Му Джи Мін, здавалося, затремтів від страху, від чого кинджал також злегка затремтів у його руці, залишивши неглибокий слід крові на горлі великого хана.

 

— Посланцю імперії Дзінь, я рахуватиму до трьох, – спокійно сказав член королівської родини Ґовдзі. — Якщо ти не вб'єш його до того часу, як я закінчу рахувати, я подбаю про те, щоб тебе порубали на маленькі шматочки й кинули на поживу вовкам. Один, два...

 

Тіло Му Джи Міна напружилося. Глибоко вдихнувши, він раптом підняв кинджал і зробив сильний удар у напрямку горла Бужи Ґуде!

 

В одну мить погляди всіх присутніх були прикуті до кинджала в руці Му Джи Міна. Цей удар увійде в літопис королівства як початок змін у династії Ґовдзі, що закарбується в часі!

 

Однак ніхто не очікував, що кинджал у руці Му Джи Міна зупиниться в кількох дюймах від горла Бужи Ґуде, не просунувшись далі.

 

Навколо здійнявся вітер, змушуючи полум'я смолоскипів тремтіти, а тіні коливатися, поглинаючи атмосферу повною тишею.

 

У цю мить воїни Ґовдзі обернулися, щоб подивитися на свого лідера, з наміром дізнатися про наступні накази. Однак, як тільки вони обернулися, вони завмерли в шоці.

 

Меч притиснувся до горла члена королівської родини Ґовдзі, і його обличчя зблідло від здивування, коли він усвідомив своє становище.

 

— Не рухайся, – крижаним голосом промовив чоловік, що стояв за його спиною. Він говорив мовою імперії Великої Дзіні, мовою, якої член королівської родини Ґовдзі не розумів.

 

Лише тоді солдати зрозуміли, що вчинок Му Джи Міна, з його захопленням великого хана, був прорахованим відволікальним маневром. Скориставшись нагодою, Ґу Хе Янь використав темряву й тіні, щоби приховати свої рухи, прослизнувши за стогом сіна й маневрувавши в сліпу зону ворожої лінії. Щойно Му Джи Мін підняв кинджал, Ґу Хе Янь блискавично кинувся вперед і за допомогою своїх спритних рухів схопив члена королівської родини Ґовдзі.

 

В одну мить лідер попередньої ханської фракції опинився в руках Ґу Хе Яня, а лідер нинішньої фракції, Бужи Ґуде, – у руках Му Джи Міна.

 

Ніхто з присутніх не наважувався зробити ані найменшого руху.

 

Через кілька хвилин цього протистояння звідусіль почувся тупіт копит, кроки і крики.

 

Очі Бужи Ґуде загорілися, і він сповістив Му Джи Міна: 

 

— Це мої війська!

 

Му Джи Мін крикнув до Ґу Хе Яня: 

 

— Хе... Хе Ї! Війська великого хана прибули!

 

— Гмм, – кивнув Ґу Хе Янь. Він перевів погляд на тремтячого члена королівської родини Ґовдзі, якого тримав у заручниках із мечем біля горла. Чоловік благав про пощаду голосом, сповненим страху.

 

Очі Ґу Хе Яня залишалися холодними й байдужими, коли він промовив: 

 

— Кого ти мав намір порізати на шматки і згодувати вовкам?

 

Сказавши це, Ґу Хе Янь швидким рухом підняв свій меч і гостре лезо перерізало горло. Кров бризнула на землю і член королівської родини Ґовдзі бездиханно впав додолу.

 

Тіні танцювали в мерехтливому світлі смолоскипів, відбиваючись в очах навколишніх фігур. Коли прибули війська великого хана, воїни Ґовдзі вступили з ними в сутичку, проте їхні ряди були розгублені втратою свого лідера й тому програли.

 

Новий великий хан, Бужи Ґуде, нарешті придушив повстання, знищивши фракцію старого хана й заплямувавши казарми кров'ю своїх ворогів.

 

Над цим троном, посеред політичних інтриг і боротьби за владу, залишилася єдина істина: Правителем стає той, хто перемагає.

 

***

 

Після хаосу військових потрясінь Бужи Ґуде реорганізував військовий табір і взяв у свої руки більше влади. Коли все знову заспокоїлося, він викликав Му Джи Міна та Ґу Хе Яня до намету великого хана.

 

Усього за кілька днів усе кардинально змінилося.

 

Востаннє Му Джи Міна та Ґу Хе Яня силоміць заштовхали до намету, зв'язавши їх конопляними мотузками.

 

Проте цього разу вони обидва належним чином увійшли до намету як посланці імперії Дзінь, а також як благодійники, що врятували життя великого хана Бужи Ґуде.

 

На них чекала музика хуцін*, вишукана їжа та хороше вино, що супроводжувалися святкуванням. Там, перед воїнами Ґовдзі, Бужи Ґуде особисто пообіцяв мирний союз з імперією Дзінь, навіть вирішивши відправити посланців Ґовдзі до столиці імперії, щоби привітати імператора.

 

*胡琴 hú qín; Традиційний китайський музичний інструмент. Це двострунний смичковий інструмент, на якому грають вертикально, схожий на скрипку. Широко використовується в китайській народній музиці та традиційних оперних виставах.

Буде відновлено торговельний шлях із Білим містом, що поверне йому колишню славу. І з’являться великі поети, які напишуть чудові легенди про це мирне врегулювання на кордоні.

 

Після бенкету Му Джи Мін і Ґу Хе Янь повернулися до свого намету.

 

Намет, у якому вони жили раніше, був повністю знищений пожежею, тому їм виділили новий. Новий намет був прикрашений розкішними й вишуканими меблями, низькі ліжка були вкриті покривалами з лисячого хутра, а також шовковими ковдрами із червоною вишивкою. Му Джи Мін підняв завісу, озирнувся й зітхнув: 

 

— Тепер усе інакше.

 

Ґу Хе Янь виглянув із намету й помітив, що навколо нього не було охоронців, що дало змогу їм вільно входити й виходити.

 

Му Джи Мін підійшов до одного з ліжок і торкнувся м'якої тканини. Повернувши голову до Ґу Хе Яня, він з усмішкою сказав: 

 

— Давай сьогодні добре відпочинемо. Завтра ми вирушимо назад до Великої Дзіні. Потім, як я влаштую все, щоб посли доставили данину великому хану, ми з А-Їнем швидко повернемося до столиці, щоб доповісти імператору.

 

— Гмм, – Ґу Хе Янь кивнув.

 

Поки вони розмовляли, з'явився солдат Ґовдзі. Шанобливо віддавши честь, він подивився на Му Джи Міна і сказав: 

 

— Пане посланцю, наш великий хан вимагає вашої присутності.

 

— Моєї? – Му Джи Мін був спантеличений. — Лише моєї?

 

— Так, – солдат кивнув. — Тільки вашої.

 

Му Джи Мін був спантеличений і звернувся до Ґу Хе Яня, щоб пояснити ситуацію.

 

Ґу Хе Янь насупився: 

 

— Ні, це небезпечно.

 

Му Джи Мін промовив: 

 

— Хоча я не знаю, що задумав великий хан, але з огляду на нинішні дружні відносини між нашими двома країнами й той факт, що ми врятували йому життя, небезпеки не повинно бути.

 

— Пане посланцю, будь ласка, йдіть за мною, – попросив солдат Ґовдзі.

 

На той момент у нього не було іншого вибору, окрім як піти. Му Джи Мін підбадьорливо поплескав Ґу Хе Яня по плечі та сказав: 

 

— Не хвилюйся, я скоро повернуся.

 

Сказавши це, Му Джи Мін пішов разом із солдатом Ґовдзі.