Гора Справжньої Їнь раніше була територією Павільйону Пурпурового Духа.
Два роки тому, коли Гора Справжньої Їнь вивергнулася, її природна сила за день зруйнувала Павільйон Пурпурового Духа — лава текла цілий місяць, поки не спинилася. Тепер, два роки потому, територію, темну від попелу, вкривала яскрава та пишна зелень. Лава змінила ландшафт довкола Гори Справжньої Їнь, та, на щастя, вона була віддаленою — поруч не було жодного людського поселення. Однак, загинуло безліч тварин та рослин. Життя в околицях гори зазнало очищення, відроджуючись сильнішим, ніж раніше.
Після виверження, під Горою Справжньої Їнь сформувалася нова духовна вена, збагачуючи духовну енергію довкола неї. Якщо ніяка секта її не забере, існуватиме великий шанс, що за тисячу років вона виростить кількох первинних духовних створінь чи нові види.
Їнь Ханьдзян обрав це місце, тому що воно було віддаленим, де навіть велика битва не вплине на смертних. Крім того, хоча вона і була вкрита пишними травами, нові тварини ще не встигли виникнути після катастрофи. Це було місцевістю, де постраждає найменше невинних життів.
Хоча його думки туманилися і повнилися прагненням помсти, Їнь Ханьдзян рефлекторно обрав місце, яке найменше зашкодить світу смертних.
Він стільки років спостерігав за Веньженем Е, що, навіть якщо сам він цього не розумів, чимало його ідей все одно впливали на його підсвідомість.
Джонлі Цянь шантажував усі секти, тож вони домовилися прибути заздалегідь, перевіряючи, чи демонічні культиватори не встановили пастку, згодом самостійно формуючи сітку, з якої не можна втекти, сподіваючись одним махом знищити демонічний шлях.
Попередня Велика Війна Сект почалася через те, що під керівництвом Веньженя Е у секті Сюаньюань знизився внутрішній розбрат. День за днем, їхній вплив зростав, а оскільки демонічні методи були швидшими за праведні, всього за десять років секта Сюаньюань мала достатньо сили, щоб самотужки знищити весь праведний шлях, а Веньжень Е став найсильнішим експертом культиваторського світу, що не мав собі рівних.
Таким чином, праведним сектам доводилося стримувати експансію демонічних сект та боротися за обмежену духовну енергію. Крім того, звичайно, і праведний, і демонічний шляхи усвідомили, що тільки завдяки цій війні вони зможуть уникнути небесного суду.
Минулого разу, праведні культиватори знайшли випадкову причину для оголошення війни. Хтось знищив маленьку секту — усі вирішили, що це були демонічні культиватори, тож це стало запалом для Великої Війни Сект.
Однак, ця війна не була долею. Це було Їневе Ханьдзянове прагнення справедливості.
Майстер Вівтаря Юань співпрацював із покидьками з праведних сект, нарощуючи силу у тінях, тож його смерть розкрила чимало таємниць. Будь-якої з речей, які дізнався Їнь Ханьдзян, було достатньо, щоб повністю зруйнувати репутацію великої секти. Джонлі Цянь чудово розумів, наскільки важливою була репутація для праведних сект та культиваторських кланів, тож оскільки Їнь Ханьдзян був нетерплячим, а у Джонлі Цяня були власні мотиви, він використав ім'я секти Сюаньюань, щоб погрожувати кожній із сект.
Кілька масивів з давніх текстів дістали назовні, маленьку гору вкрили: Масив П'янких Сновидінь, Масив Небесного Полум'я, Масив Висхідного Небосхилу та десятки інших, очікуючи прибуття секти Сюаньюань, щоб знищити їх всіх водночас.
Спочатку на гору прилетів червоний промінь. Люди в засідці побачили, що це був Їнь Ханьдзян, і квапливо передали сигнал активувати масиви.
Величезний потік духовної енергії наблизився до Їня Ханьдзяна. Він не зробив жодного руху, щоб уникнути його, зупиняючись у повітрі та спостерігаючи, як незліченні культиватори виходять зі схованок.
Його Вельмишановний сказав, що він має зосередитися на тому, що хоче зробити, не хвилюючись ні про що інше.
Коли сила, здатна зруйнувати гори та перевернути моря, вже збиралася зруйнувати Їневе Ханьдзянове тендітне тіло, повітря пронизала алебарда, розрізаючи лінії кількох масивів.
Веньжень Е з'явився позаду Їня Ханьдзяна. Він підняв руку, і природна духовна енергія, зібрана масивами, миттєво здалася під контроль його первинного хаосу.
Космос народився з хаосу, тож уся духовна енергія виникла з хаосу і до хаосу повернеться. Коли Веньжень Е це усвідомив, усі техніки культиваторського світу стали для нього нічим більшим за перетворення енергії. Ці масиви використовували секретні техніки, щоб перетворити духовну енергію, що наповнювала вимір смертних, на зброю, тож він використав силу хаосу для повернення цієї зброї землі. Йому більше не потрібно було використовувати власну силу, щоб блокувати її, завдаючи болю обидвом сторонам та даремно витрачаючи духовну енергію.
Довкола нього виник вихор духовної енергії, поглинаючи силу масивів та найближчих зброй. Коли праведні культиватори більше не наважувалися атакувати та були в цьому безсилими, з помахом рукава Веньженя Е, страхітливий об'єм духовної енергії змінив свій напрямок, перетворюючись на іскри світла, що впали на Гору Справжньої Їнь, ніби дощ, наповнений духовною енергією.
Коли Байлі Цінм'яо, що йшла за Цьов Цонсюе, побачила цю сцену відновлення, вона була вражена і миттєво сіла у повітрі, схрестивши ноги, отримуючи момент раптового осяяння.
Ані Цьов Цонсюе, ані Джонлі Цянь, ані Су Хвай і уявити не могли, що на межі війни Байлі Цінм'яо могла отримувати миті осяяння, як їй заманеться. Що за талант у неї був? Прокинувшись від медитації, вона вже була на вершині Кордону Порожнечі, тож коли вона прокинеться знову, хіба вона не опиниться на Махаяні?
Відчувши зміни в духовній енергії, Веньжень Е поглянув на неї та нарешті усвідомив. У минулому, Байлі Цінм'яо вплинула на Гору Справжньої Їнь, і тому вона показала ознаки виверження. Навіть попри те, що згодом воно сталося через битву Веньженя Е з Майстром Павільйону, остаточним спусковим гачком був контроль Байлі Цінм'яо над катаклізмами.
Створення катастроф було її обов'язком, тож куди б вона не йшла, будь-яка прихована небезпека прокидалася передчасно. Навіть у духовному вимірі Байлі Цінм'яо бачила лише темряву та жах, що завжди її оточував.
Але коли вона заплющувала очі, духовний вимір був мирним, яскравим та сліпучим, багатим на скарби.
Сцена у духовному вимірі нагадувала те, що зараз відбувалося на Горі Справжньої Їнь. В обох випадках, Байлі Цінм'яо приносила катастрофи, а за катастрофами слідували нові життя.
Пробудившись на Шляху Байдужості, Байлі Цінм'яо більше не зосереджувала свій погляд на одній людині, а дивилася ширше та вище. Коли вона дивилася на когось, то бачила не людину, а землю позаду неї.
Дао було безпристрасним, але сповненим співчуття, таким був і космос.
Коли згорає степ, зрештою, нові квіти розкривають тремтячі пелюстки, вітаючи новий край у новій формі.
Три виміри існують так мільйони років; за руйнуванням завжди йде відродження, і це коло безкінечно повторюється.
У своїй медитації, Байлі Цінм'яо ніби чула, як хтось безперервно говорив їй на вухо. Вона не пам'ятала слів, але слабко пригадувала, що це було чимось, чого вона ніколи не могла сказати.
— Ти помиляєшся, — пробурмотіла Байлі Цінм'яо у трансі. Її почув лише Су Хвай, що мостився біля неї.
Що? Су Хвай нахилився ближче до своєї наставниці, прислухаючись:
— Якщо бог зосереджуватиме погляд на одному-єдиному виді, тоді він буде не вартий своєї божественності.
Поки вона говорила, Хе Веньджао кинули Їневі Ханьдзянові, ніби мертву собаку, яку він спіймав однією рукою. Їнь Ханьдзян озирнувся, його погляд нарешті зупинився на главі секти Шанцін; він кинув Хе Веньджао йому до ніг.
— Оскільки ти дотримався клятви, я повертаю твого учня, — холодно сказав вбраний у червоне чоловік.
— Веньджао!, — глава секти кинувся до Хе Веньджао. Він побачив, що той був вкритий талісманами та непритомний. Здавалося, навіть його душа була запечатана.
— Їню Ханьдзяне, — розлючено звернувся глава секти. — Того дня, я повів атаку на Кривавого Демона. Давні записи секти Шанцін говорять, що коли з'являється кривавий демон, зникає усе живе у світі смертних, тож його потрібно знищити за будь-яку ціну. Тепер, коли Веньжень Е вижив, я готовий віддати своє життя, щоб вбити Кривавого Демона! Але ніщо з цього не стосується мого учня. Якщо ти затаїв злобу, тоді вивільни її на мене! Навіщо шкодити невинним?
З появою Веньженя Е, усі зрозуміли, що зазнали невдачі у знищенні Кривавого Демона. Якимось чином, у Кривавому Пеклі він став навіть могутнішим, руйнуючи їхні важко встановлені масиви одним рухом. Чимало людей у цей момент захотіли втекти, але члени секти Сюаньюань перегородили їм шлях; чимало також приготувалися до смертельної битви з Кривавим Демоном.
Новий настоятель храму Вусян склав долоні разом, говорячи до Їня Ханьдзяна:
— Добродію Їню, Кривавий Демон не схожий на інших культиваторів. Якщо ви вирішили захищати його, тоді навіть якщо нам доведеться пожертвувати нашими смертними тілами, ми маємо завадити вам зробити смертельну помилку.
— Захищати його?, — серед духовного дощу, чоловік у червоному розсміявся. Його очі повнилися презирством, ніби він бачив праведних експертів перед собою не більше, ніж стадом дурненьких вівць.
Махнувши рукавами, Їнь Ханьдзян опинився перед Веньженем Е.
— Якщо ви націлені вбити Кривавого Демона, я, безумовно, не стоятиму у вас на шляху. Але щодо того, хто цей Кривавий Демон насправді, ось тут нам треба прояснити ситуацію.
Говорячи це, пальцями він сформував ручні печаті. Талісмани Масиву Блокування Душі Дзиву на тілі Хе Веньджао зблідли, сила, що блокувала його, ставала все слабшою.
Протягом останнього місяця, Масив Блокування Душі Дзиву безперервно виснажував душу Кривавого Демона. Щоб вижити, Кривавому Демону доводилося використовувати свою духовну сутність, щоб боротися з розпадом. До цього моменту духовна сутність, яку він витягнув з тих сімнадцятьох експертів, мала закінчитися.
За мить до зняття масиву, Їнь Ханьдзян викликав Спалюючий Небеса Барабан, що почав звучати в небі. Культиватори приготувалися оборонятися чи атакувати Їня Ханьдзяна, щоб не дати йому використати свої техніки, але за кілька ударів зрозуміли, що барабанний дріб був націлений не на них.
Увесь тиск хвиль цього звуку був зосереджений на Хе Веньджао.
Дріб Спалюючого Небеса Барабану мав силу пробудити в інших демонічну природу. Їнь Ханьдзян мав у цьому складний досвід. Тепер він хотів побачити, чи зможе Кривавий Демон, який був настільки занурений у темні пориви, встояти перед ним.
Кривавий Демон та Хе Веньджао отямилися одночасно. Останній місяць був важким для них обох. Хе Веньджао захищала його божественна природа та сила первинної блискавки, тож деякий час він міг протистояти масиву, але Кривавий Демон був до нього вразливим. Останні кілька днів, він більше не використовував духовну сутність, яку зібрав раніше, і тримав її, потайки поглинаючи первинну сутність та божественну силу Хе Веньджао.
Хе Веньджао не знав, що його сутність поглинав Кривавий Демон, тож просто вирішив, що це був масив.
Тепер, коли масив нарешті прибрали, і Хе Веньджао розплющив очі, він побачив перед собою свого наставника. У його душі піднялася радість. Його наставник прийшов йому на порятунок?
Але Кривавий Демон був голодний — такий охлялий, ніби не їв сотні тисяч років; без підживлення духовною енергією, його душа пересохла. Він почувався так, ніби не виживе, якщо не поглине кількох людей.
Під звуками барабана, Кривавий Демон перенісся на десять тисяч років назад, коли його атакував весь світ культиваторів. Перед його очима проносилося так багато людей; вони атакували його, ніби хотіли відкинути свої життя. Коли в нього закінчувалася духовна сутність, він міг випадковим чином вхопили когось із них, щоб використати їхню силу для продовження битви. Чимало полягло у тому бою, а Кривавий Демон, п'яний від вбивств, божевільно сміявся, спостерігаючи, як культиватори помирають одне за одним.
Він зголоднів, так сильно зголоднів, існуючи як шматочок душі десять тисяч років. Коли він нарешті поглинув кількох культиваторів, вся його духовна сутність була втрачена знову. Він відчайдушно потребував відновлення своєї духовної сутності.
Його раціональність говорила йому, що поки він не підпорядкував Хе Веньджао повністю і не знав, у якій зараз опинився ситуації, йому потрібно стримуватися. Зрозумівши, що відбувається, він зможе знайти можливість діяти.
Але якби раціональність могла пригнітити демонічну природу, тоді Їнь Ханьдзян не страждав би так сильно від внутрішніх демонів, не в змозі звільнитися.
Тільки ті, хто зазнав божевілля, могли це зрозуміти, тож лише Їнь Ханьдзян міг його пробудити.
Кривавий Демон похитав головою, побачивши главу секти Шанцін очима Хе Веньджао. Хе Веньджао підтягнув своє понівечене тіло до глави секти, що допоміг йому піднятися.
У мить, коли Хе Веньджао торкнувся його рукою, Кривавий Демон відчув під його шкірою енергію, що переливалася через крій.
У той момент він вже не міг протистояти своїм темним поривам. Він миттєво зайняв тіло Хе Веньджао; з маленьким зусиллям, кривавий туман огорнув главу секти, поки той втратив пильність.
Глава секти закричав, коли його тіло почало розчинятися. Він безпорадно спостерігав, як на обличчі його учня з'явилася безсердечна посмішка, поки той відділив його ногу, що вже перетворилася на кров, і почав поглинати його душу.
На щастя, новий настоятель храму Вусян зреагував швидко, націлюючись своїм посохом на главу секти та відділяючи його від Хе Веньджао, напрямляючи кривавий туман назад за допомогою сили Будди та рятуючи життя глави секти.
Однак, половину духовної сутності глави секти вже поглинув Кривавий Демон, його власний учень. Нічого не розуміючи, він витріщався на Хе Веньджао:
— Веньджао?
Їнь Ханьдзян підвищив голос:
— Ви говорите, що мій Вельмишановний — Кривавий Демон, але хто особисто бачив, як він вбивав культиваторів? Ви говорите, що цей Володар захищає Кривавого Демона, але цей Володар хоче спитати главу секти Шанцін, що ж таке насправді ваш Хе Веньджао?
Поки праведні культиватори були занадто шоковані, щоб щось зробити, Їнь Ханьдзян сплеснув у долоні — і його підлеглі викинули вперед покидьків з праведних сект. Майстер Вівтаря М'яо катував їх цілий місяць, тож вони втратили будь-яку волю до спротиву.
Їнь Ханьдзян вдарив одного з них ногою в підборіддя і наказав:
— Скажи їм, що ти зробив!
— Я... я учень Долини Білво. Ми культивуємо, укладаючи контракти з мстивими примарами — ми допомагаємо їм позбавитися жалів, а вони натомість кілька років нам служать. Я хотів могутнішу ображену примару, щоб похизуватися перед іншими учнями, тож прикинувся демонічним культиватором та вбив кількох людей, а також катував жінку кілька місяців перед вбивством, а потім говорячи їй, що винуватцем була секта Сюаньюань, схиляючи її укласти контракт в обмін на помсту. Я... я навіть змусив її з'їсти душі її родини, щоб стати найсильнішою примарою, — сказав учень з побитим лицем, схлипуючи.
Їнь Ханьдзян копнув іншого:
— А ти?
— Я... я з клану Наньґво, я...
Одне за одним, праведних культиваторів змушували зізнаватися у тому, які злочини вони скидали на секту Сюаньюань. Навіть Цьов Цонсюе в кінці не витримала слухати це й одним ударом розбила череп учня Долини Білво, говорячи:
— Це ти скоїв, але не зізнавався! Нікчема!
Тіло учня Білво померло, але його дух затримався у повітрі, волаючи:
— Не лише я так робив, всі найсильніші ображені примари моєї секти створені за допомогою злих технік!
Після цих слів, кілька інших людей за вказівкою Їня Ханьдзяна також почали кричати, що зробили їхні секти, наприклад: як секта Таньдзянь створювала свої безсмертні мечі, як клан Ґонсі випустив на населення нашестя сарани через ворожнечу з кланом Лянцьов, та різноманітні інші справи, доводячи те, що жодну людину зараз не можна вважати невинною.
Не те щоб ці секти ніколи не робили добрих справ, але там було занадто багато членів та занадто багато зв'язків — завжди будуть люди, готові робити зло заради сили чи слави. Це було ніби заплямувати листок білого паперу чорнилом; вони більше не могли постояти за себе.
— Шанцін, Білво, Дзьовсін, Таньдзянь, Вусян, Наньґво, Ґонсі, Джонлі, Лянцьов... великі праведні секти та чотири культиваторські клани мають тисячолітній спадок, слідують шляху небес та збереженню смертних життів. Це так ви бережете життя смертних? Яка праведність! Яке цінування людських життів! Що за розсадник прихованого тління!, — сказав Їнь Ханьдзян.
Далі
Розділ 79 - Назви не буде, там спойлер
Бувши тими, хто провинився, праведні культиватори не мали, що сказати у свій захист. Навіть глава секти Шанцін, старомодний праведний культиватор, який за все своє життя не зробив нічого поганого, ніколи й уявити не міг, що його власний учень виявиться Кривавим Демоном, якого він оголосив, що знищить. Його шок був настільки сильним, що він втратив мову. Їня Ханьдзяна не цікавило вбивство праведних культиваторів. Його хвилювала лише репутація Веньженя Е. Його А-Ву думав лише про життя смертних, для нього було краще зустріти свою смерть та увійти в Криваве Пекло в пошуках мізерного шансу на виживання, аніж піддатися демонічній природі та поглинати душі. Їнь Ханьдзян не міг змиритися з тим, що на таку людину зводили наклеп, проголошуючи Кривавим Демоном. Він поглянув на главу секти Шанцін. З тим, скільки духовної сутності у нього забрав Кривавий Демон, він, мабуть, довго не протягне, тож Їнь Ханьдзян більше не звертав увагу на цього нікчемного наставника. Душі одного лише глави секти Шанцін було зовсім не достатньо для Кривавого Демона. Він озирнувся в пошуках жертв. За допомогою незвичної техніки, Їнь Ханьдзян опинився позаду кожного з експертів, які того дня влаштували засідку для Веньженя Е, штовхаючи їх до Кривавого Демона. — Хіба ви не хотіли вбивати демонів? Цей Володар привів вам Кривавого Демона! Ну ж бо, вперед! Після цього вигуку, праведні секти трохи зібралися з духом. Вони витягнули свою зброю, налаштовані битися проти Кривавого Демона до смерті. Однак, праведні культиватори тільки-но витратили всі свої сили на масиви проти секти Сюаньюань, їхня духовна енергія була перетворена на дощ Веньженем Е, тож у них заледве залишилися сили. Завдяки главі секти Шанцін, Кривавий Демон трохи відновився, а пробудження Спалюючим Небеса Барабаном його демонічної природи трохи ослабло. Він знав, що викрив себе і більше не міг ховатися, тож відкинув будь-яку обережність, схопивши найближчу до себе дівчину з секти Шанцін, перетворюючи її на кров та поглинаючи. Так вже сталося, що нею виявилася Льов Сіньє. Коли вона побачила, що Хе Веньджао насправді був Кривавим Демоном, всі залишки любові до нього в її серці перетворилися на ненависть. Вона знала, що коли все скінчиться, після повернення до секти її принижуватимуть за буття дружиною Кривавого Демона. Льов Сіньє часто використовувала любов інших дівчат до Хе Веньджао та ревнощі до Байлі Цінм'яо, щоб зробити Байлі Цінм'яо вигнанницею в секті, тож краще за будь-кого іншого знала, що це таке — бути тою, над ким знущаються. Вона відчайдушно хотіла уникнути такої ситуації. Зараз її єдиним варіантом було пожертвувати любов'ю заради справедливості. Якщо вона завдасть Хе Веньджао першого удару, навіть якщо їй не вдасться перемогти Кривавого Демона, люди нею захоплюватимуться. Тож вона сховалася за одним з експертів і атакувала. На жаль, Льов Сіньє ніколи у своєму житті по-справжньому не мала противників, тож у неї було замало досвіду. Вона думала, що сховалася, але Кривавий Демон знав про кожен її рух. Десять тисяч років тому, Кривавий Демон самотужки міг перемогти кожного експерта світу культиваторів. Він легко розпізнав у натовпі особливо слабку дівчину, що ідеально підходила для поповнення його духовної сутності. Так Льов Сіньє, занадто кмітлива для власного блага, померла в руках Кривавого Демона. Поглинувши душу Льов Сіньє, Кривавий Демон став сильнішим і почав наступати на експертів праведних сект. До цього моменту, Їнь Ханьдзян разом із сектою Сюаньюань відступив на чималу відстань. Він холодно спостерігав за битвою праведних культиваторів з Кривавим Демоном, час від часу штовхаючи в коло кількох покидьків, яких раніше спіймав. Джонлі Цянь, який тільки вчора повернув собі зір, почувався недобре, але не збирався благати Веньженя Е та Їня Ханьдзяна допомогти праведним культиваторам і вчинити етично. Джонлі Цянь міг бути безкорисливим, готовим пожертвувати собою заради Джонлі Квана навіть знаючи, що той його ненавидів, але не міг змушувати інших дотримуватися його стандартів. Він тихо зітхнув, розгорнув бамбуковий сувій і вступив до битви, роблячи все, що в його силах, щоб захистити учнів, що потрапили у конфлікт. — Хіба ти не ненавидиш Хе Веньджао?, — Веньжень Е не знав, про що зараз думав Їнь Ханьдзян. Він не міг не стиснути його руку під їхніми широкими рукавами. Веньжень Е вважав себе людиною, яку не хвилює власна репутація; йому було все одно, коли хтось звинувачував його у своїх же злочинах. Щодо того, його це вчинок чи ні, небеса за всім слідкують. Крім того, керівникові демонічної секти було краще мати погану репутацію. Але сьогодні, коли Їнь Ханьдзян відчував, що з ним обійшлися несправедливо, злився та проклинав сліпих праведних культиваторів за нього, на серці у Веньженя Е потеплішало. — Звісно, я сам із ним розберусь, — сказав Їнь Ханьдзян. — Але ці праведні культиватори теж пожинатимуть плоди своїх вчинків. Коли його Вельмишановний врятував його, він присягнувся бути його авангардом та слідувати за своїм Вельмишановним через кожне життя. Зараз же, Їнь Ханьдзян більше не хотів бути підручним Веньженя Е. Він хотів стояти перед А-Ву та захищати цього чоловіка, ладного пожертвувати собою заради життів смертних. — Вельмишановний може продовжувати йти своїм шляхом, не звертаючи увагу на чутки зовнішнього світу, — сказав Їнь Ханьдзян, пильно дивлячись на Веньженя Е. — Але мене турбують речі, на які тобі байдуже, тож дозволь мені розібратися з тим, з чим тобі самому мати справу не хочеться. Їнь Ханьдзян побачив, що Кривавий Демон поглинув ще кількох праведних культиваторів, швидко збільшуючи свої сили. Якщо так продовжиться, навіть він із ним не впорається. А праведні культиватори вже достатньо засвоїли урок, тож час настав. — Розійшлись!, — чоловік у червоному спустився з неба, помахом рукава відкидаючи праведних культиваторів, що збилися в купу та зробили себе легшою мішенню для Кривавого Демона. На очах у всіх, він протистояв Кривавому Демонові. Кілька праведних культиваторів хотіли відкинути попередні конфлікти та об'єднатися з ним, але він відштовхнув їх ногою геть. — Їню Ханьдзяне!, — схвильовано сказав один з них. — Зараз не час сперечатися про минуле! Праведний та демонічний шляхи мають об'єднатися, щоб перемогти цього демона! Чому ти на нас нападаєш? — Якщо ви залишитеся, то будете тягарем. Якщо ви не хочете стати кормом для Кривавого Демона, тоді забирайтеся з дороги цього Володаря!, — крикнув Їнь Ханьдзян. Той чоловік хотів сказати ще щось, але Джонлі Цянь вирубив його ззаду своїм бамбуковим сувоєм і відтягнув убік. Перед тим як піти, Джонлі Цянь поглянув на Їня Ханьдзяна, його погляд говорив: "Не турбуйтеся, я все з ними владнаю". У той самий час, лезо шипа, що сяяло морозним світлом, розділилося на численні копії, які оточили Кривавого Демона. Кривавий Демон простягнув шматочок душі, намагаючись розчинити Спис, що Знищує Армії та поглинути особисту зброю Їня Ханьдзяна. Однак у мить, коли його душа торкнулася зброї, з неба зійшла сила Поліса. Веньжень Е стояв позаду Їня Ханьдзяна з алебардою в руці; Кривавий Демон зрозумів, що не може торкнутися Списа, що Знищує Армії, оскільки його копії огортала енергія хаосу Веньженя Е. Глава секти Дзьовсін поглянув на сім зірок Північної Ведмедиці та пробурмотів: — Сприятливі знаки для Алькаїда. На полі бою, Алькаїд був авангардним підрозділом, що нехтував власними життями, щоб самотужки проникнути в тил ворога. Якщо підтримки було недостатньо, його могли розчавити, тож небезпека була великою. Але коли його підтримували, тоді до нього приходила велика удача, і він міг переписати ситуацію. Якби Поліс не міг надати Алькаїду достатнє підкріплення, Алькаїд був би самотнім воїном, не здатним вивільнити свою силу. З главою позаду, Алькаїд був кинджалом, який міг проникати глибоко в ряди ворога. Незліченні леза пронизали тіло Хе Веньджао, притискаючи Кривавого Демона. Протягом того часу, коли Їнь Ханьдзян та Веньжень Е боролися за мантію, вони також шукали методи знищення Кривавого Демона. Культиватори крові були безформними та нематеріальними, від них було справді важко позбутися. Десять тисяч років тому, культиватори використали всі наявні засоби, але все одно дозволили шматочку душі вціліти, щоб сьогодні демон знову сіяв хаос. Найкращим способом було притиснути його душу та не дати вийти з тіла Хе Веньджао. Веньжень Е навчив Їня Ханьдзяна Техніці Розділення Крові, й вони разом придумали метод знерухомлення душі Кривавого Демона. Поки Кривавий Демон не бажав відмовлятися від божественності Хе Веньджао, вони могли запечатати його всередині нього. Зі Списом, що Знищує Армії, що простромив Кривавого Демона, Їнь Ханьдзян холодно засміявся, читаючи заклинання, якого навчився в Спалюючого Небеса Барабану. Використовуючи жилу полум'я під Горою Справжньої Їнь, він розпочав Техніку Небесного Спалення. У небо піднявся потік багряного полум'я, що перетворився на вогняного дракона та огорнувся довкола Хе Веньджао. Кривавий Демон спробував втекти, але зрозумів, що не може покинути тіло. Все, що він міг зробити, це використовувати свою духовну енергію, щоб відбиватися від Їневого Ханьдзянового полум'я. Коли його духовна енергія витекла, Кривавий Демон почав поглинати божественну природу Хе Веньджао, зовсім його не шкодуючи. Божественність містила велику силу, і навіть Їнь Ханьдзян був на рівні, лише трохи вищому за рівень світу культиваторів. Поволі, його сила зменшилася, і полум'я почало слабшати. Коли Їнь Ханьдзян зціпив зуби, намагаючись триматися, Веньжень Е на очах у всіх узяв його за руку. З легкою усмішкою, він сказав: — Ти борешся проти двох одразу, тож чому б нам не об'єднатися? Їнь Ханьдзян закусив губу, не бажаючи цього. Веньжень Е нахилився ближче і сказав: — А-Ву розуміє, що глава секти Їнь хоче захистити його. Але цей Вельмишановний також хоче захистити Їня Ханьдзяна, тож чи дасть Їнь Ханьдзян мені шанс зробити це? Спочатку, Їнь Ханьдзян хотів перемогти Кривавого Демона власними силами замість Веньженя Е, але коли він почув його слова, його впертість зникла. Він краще за будь-кого іншого розумів прагнення захистити, тож як він міг дозволити своєму Вельмишановному хвилюватися? Енергія хаосу наповнила тіло Їня Ханьдзяна. Духовний дощ змішався з полум'ям, стаючи частиною його сили. Вогонь охопив Кривавого Демона, який, майже не витримуючи, знову повернув контроль над тілом Хе Веньджао. Хе Веньджао весь цей час був спантеличений. Він раптово впав до Створення Основи, його раптово схопили та на місяць запечатали в секті Сюаньюань, він раптово нашкодив своєму наставникові та його раптово охопило несамовите полум'я, поки він страждав від витікання духовної енергії. — Наставнику, шишу, що відбувається?, — кричав він. — Чому я у вогні? З рукою на серці, глава секти Шанцін спитав: — Веньджао, ти знав, що всередині твого тіла є ще одна душа? Хе Веньджао на мить застиг, а потім знову закричав серед полум'я. Побачивши це, глава секти Шанцін залишив надію. Кашляючи кров'ю, він продовжив: — Тоді, ти знав, що це душа Кривавого Демона? Хе Веньджао відкрив рота, щоб щось сказати, але раптом застиг, не в змозі заговорити. Спочатку він не знав, але у битві у Кривавому Пеклі, коли Кривавий Демон зайняв його тіло, щоб атакувати Веньженя Е, Хе Веньджао слабко відчув, що той, хто ним заволодів, можливо, зовсім не був хорошим, і що, можливо, цих експертів вбив зовсім не Веньжень Е. Але він не сказав про це своїй секті, можливо, наляканий, що Кривавий Демон піде проти нього або, можливо, наляканий відповідальністю за ці злочини, або, можливо... Подивившись на вираз його обличчя, глава секти зітхнув: — Хе Веньджао — мій учень, тож як його наставник, я маю заплатити за його смертельну помилку. Якби Байлі Цінм'яо не допомогла главі секти Їню упіймати цього монстра, хто знає, скільки ще життів було б втрачено? Повідомте всім учням секти Шанцін, що Байлі Цінм'яо допомогла викорінити зло та досягла великих чеснот. Після смерті цього скромного даоса, Байлі Цінм'яо має успадкувати керівництво сектою Шанцін! Говорячи це, він зібрав залишки сил та кинувся у вогонь. — Наставнику! — Главо секти! Усі члени секти Шанцін почали кричати, деякі спробували пожертвувати собою заради його порятунку. Тим не менш, глава секти підняв руки та сказав: — Коли ми зазнаємо невдачі в праведності, ми маємо понести покарання. — Амітабга, — промовив настоятель храму Вусян. Всім було очевидно, що сьогодні праведні секти справді втратили перед Їнем Ханьдзяном лице. Якби вони не влаштували таку сцену, у майбутньому праведні секти не змогли б вистояти в культиваторському світі. Глава секти Шанцін хотів померти не лише через власний сором, але й щоб принести славу секті Шанцін. Якщо наступні учні захочуть піти неправильним шляхом, вони пригадають, чим закінчився цей день. Посеред ночі, коло полум'я палало до самого ранку, ніби лампа у темряві, що освітлювала небо над Горою Справжньої Їнь. Коли небо посвітлішало, троє людей у полум'ї перетворилися на попіл. У вогні Спалюючого Небеса Барабану вціліло лише лезо шипа. Їнь Ханьдзян повернув собі свою зброю, гордовито оглядаючи вкритих попелом праведних культиваторів. Він сказав з насмішкою: — Секта Шанцін має відчуття відповідальності, використовуючи два своїх життя, щоб виправити помилки. А щодо вас... цей Володар поверне вам ваших учнів, тож самі здогадайтеся, що потрібно зробити. І запам'ятайте одне — надалі, кожна секта відповідатиме за свої вчинки самостійно. Не шукайте, кого б звинуватити! Закінчивши, він повів членів секти Сюаньюань та величаво залишив Гору Справжньої Їнь. Коли вони відійшли, Їневе Ханьдзянове тіло ослабло. Він поранився у битві з Кривавим Демоном, але перед усіма терпів, не бажаючи, щоб хтось побачив. Раптово, його крижані пальці обхопила рука, тепла духовна енергія потекла в його тіло. Двоє обмінялися усмішками. В останню мить перед світанком, Поліс та Алькаїд яскраво сяяли, підсилюючи один одного та перевершуючи в сяйві Венеру, що в цей момент мала бути найяскравішою. Тримайте справжню назву розділу: Розділ 79. Смерть Хе Веньджао
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!