За цей час, у "Бозі Анігіляції" майже нічого не сталося. Весілля Хе Веньджао та Льов Сіньє минуло в кількох рядках. Після цього, Хе Веньджао досяг прогресу у культивації з допомогою духовного наставника, працюючи над відродженням секти та продовжуючи розслідування різанини у своєму поселенні. При нагоді, він сумував за Байлі Цінм'яо, але ніколи не згадував Льов Сіньє — здавалося, його нова дружина стала невидимкою. Персонажка, яку так ненавиділи читачі "Жорстокого роману", перетворилася на тінь.
Ось так діяв "Бог Анігіляції". Хе Веньджао міг бути в стосунках із багатьма дівчатами протягом сюжету, іноді фліртуючи з іншими, але їх всіх більше ніколи не згадували. Тільки Байлі Цінм'яо та Майстриня Пурпурового Духа були персонажками, які постійно з'являлися в першому томі. Майстриня Пурпурового Духа була "хорошою дружиною", яка допомагала Хе Веньджао керувати гаремом; в очах читачів вона була ідеальною.
Байлі Цінм'яо була сюжетним інструментом. Коли б Хе Веньджао не доводилося кудись іти чи битися з новим ворогом, Байлі Цінм'яо "викрадав" новий чоловік. Хе Веньджао шукав її, вбивав чоловіка і підвищував свій рівень. Потім Байлі Цінм'яо знову "викрадали" і Хе Веньджао знову вирушав за нею, вбиваючи всіх: від Джонлі Цяня до Веньженя Е. Однак, Їнь Ханьдзян ніколи не згадувався, і було неясно, чому у "Бозі Анігіляції" не було жодних ознак його присутності.
Сюжет "Жорстокого роману" був набагато захопливішим за "Бога Анігіляції". Байлі Цінм'яо в муці покинула секту Шанцін, у Павільйоні Пекельного Вогню зустріла Джонлі Цяня, який побачив план Веньженя Е наскрізь, а потім і Веньжень Е показався з Їнем Ханьдзяном — навіть особистість Примарної Маски відкрилася на декілька сотень тисяч слів раніше. Розділ коментарів палав і здавався довшим за самі сюжетні розділи, достатньо, щоб розпливатися перед очима Веньженя Е.
[Надзвичайна подія, надзвичайна подія, "Жорстокий роман" (Виправлена версія) знову опинився в чартах. Ніколи б не подумала, що ця трешова робота повернеться в моє життя. Вітання авторам, стеження за виправленням з самого початку було того варте.]
[Не дивно, автори написали так багато сюжетних поворотів, що я за ними не встигаю. Я не можу передбачити, що вони напишуть наступним. Уся мелодрама з оригіналу стала повністю виправданою та логічною, дехто навіть розмістив порівняння на сторінках обговорення. Те, що автори зуміли так сильно змінити історію, не суперечачи старим персонажам, справді вражає.]
[Як новій читачці, яка бачила тільки відредаговану версію, мені цікаво, як так сталося, що у когось такого привабливого, як Шу Яньянь, раніше не було фанатів?]
[Тому, що в оригіналі Шу Яньянь з'явилася лише один раз — перед Байлі Цінм'яо переспала з непритомним Хе Веньджао та зробила його калікою. Для протагоністки вона була жахливою і принесла їй багато страждань.]
[Забудьте про стару Шу Яньянь, тепер ми маємо Сестрицю Яньянь, яка з любов'ю витиратиме сльози з вашого обличчя, називаючи "дурненькою". О, це було дивовижно.]
[Усі стенять Шу Яньянь? Я стеню Цінсюе. Я закохалася в неї в той момент, коли вона звела Хе Веньджао та Льов Сіньє. Яка унікальна жінка!]
[Йой, та годі, чому ви обговорюєте лише дівчат? Хіба Джонлі Цянь не розумний? Хіба Веньжень Е не крутий? Боже, його крутість у цьому виправленні навіть збільшилася. Я ніколи не бачила, щоб любовний інтерес номер два зводив ГГ з любовним інтересом номер три, щоб прибрати її подалі від головного героя. Цей чоловік має виняткові ідеї.]
[Дозвольте мені підсумувати попередній пост. Чому Веньжень Е хоче, щоб його дівчину вкрали?]
[У мене склалося враження, що цього разу Веньжень Е сприймає ГГ за дочку, і тепер хоче підібрати для своєї дурненької дівчинки гарного чоловіка.]
[Джонлі Цянь не вкрав його дівчину, він бачить її за сестру... ні насправді за молодшого брата. Я відчуваю, ніби наступної миті Джонлі Цянь знайде іншу дівчину, з якою познайомить ГГ.]
[Сміливий сміх Байлі Цінм'яо був кумедним. Я ніколи не думала, що Байлі Цінм'яо можна назвати сміливою. Веньжень Е геній, якщо прийшов до ідеї паразитів, що з'єднують серця.]
[Чекатиму подальшого розвитку. Не терпиться побачити, в яку високу літературу автори зможуть відредагувати цей роман.]
Побачивши, що більшість відгуків були позитивними, з кількома лише фанатами оригінальної історії, що покривали авторів сміттям, Веньжень Е покивав, відчуваючи незвичне відчуття виконаного обов'язку.
Закривши книгу, він потер відсутню руку та витяг з рукава декілька керівництв. Він вкрав їх у минулому під час уніфікації демонічних сект. Разом із техніками знищених сект, він навіть мав методи двох Захисниць та чотирьох Майстрів Вівтарів.
Він знав, що те, що він отримав від підлеглих, не було повним. Деякі критичні деталі могли бути приховані чи виправлені. Але Веньженя Е це не хвилювало. У нього не було наміру справді практикувати їх, він збирав їх лише заради залякування.
Він переглядав один нефритовий сувій за іншим, уважно вивчаючи їх цілий місяць. Згадок про культивування крові майже не було. Десять тисяч років були великим терміном навіть у світі культиваторів, тож більшість записів про криваве вдосконалення вже давно загубилися. Веньжень Е вивчив Техніку Розділення Крові, коли отримав клинок Чимін.
Чимін був демонічним мечем, народженим у Кривавому Пеклі, старшим навіть за Старійшину Кривавого Демона, тож Техніка Розділення Крові, яку використав Веньжень Е, не походила від цього Старійшини. Однак, був рядок у записах тих, що вижили у війні проти Кривавого Демона десять тисяч років тому. Глава праведних сект того часу, Безсмертний Меча, говорив, що якщо культиватор крові хоче йти праведним шляхом, він повинен відродитися з власного попелу. Старійшина Кривавий Демон показав, що не має такої рішучості, тож світ культиваторів знищив його.
Відродитися з власного попелу?
Веньжень Е не був нездатним на таке рішення. Йому просто треба було зробити деякі попередні приготування. Якщо йому не вдасться, він мав впевнитися, що той, кого він залишить позаду, не загубиться без нього.
Веньжень Е хотів бути один у житті та смерті, ні з ким не мати зв'язків.
Та все ж...
Він подивився вдаль, у напрямку, де Їнь Ханьдзян присвятив себе культивації, сподіваючись стати сильнішим для свого Володаря.
Веньжень Е теж заспокоївся та зосередився на дослідженні стану власного тіла, намагаючись знайти спосіб поглинати природну духовну енергію. Принаймні, він хотів відновити свою руку.
Час не впливав на культиваторів. Як одна мить промайнув рік, і Шу Яньянь закінчила своє усамітнення на Спалюючому Небеса Барабані. Вона запаморочливо забрала своїх підлеглих, яких відправили в Головну залу, назад до свого палацу, де провела задовільний сеанс культивації. За цей рік, вона підвищила свою силу, тож її підлеглі отримали більше користі у відповідь. Їхня вірність Шу Яньянь виросла, і вони ще відданіше їй служили.
Була лише одна причина для хвилювання. Права Захисниця змусила своїх підлеглих купити багато книжок і наказала їм прочитати їх, сподіваючись виростити культурного джентльмена, щоб задовільнити своє прагнення. Однак, три місяці потому, вона здалася. Було легко створити зануд, але складно знайти справжнього джентльмена. Вона не була тою, що змушувала інших щось робити, і їй все ще подобалося, що її підлеглі були прямолінійними у своїх намірах та бажаннях.
Джентльмен, на якому Шу Яньянь зациклилася на три місяці до того як забула, покинувши Павільйон Пекельного Вогню супроводив Байлі Цінм'яо до секти Шанцін.
Оскільки Хе Веньджао тоді був у мандрівці, Байлі Цінм'яо привіталася з кількома старійшинами, а потім покликала Льов Сіньє, щоб віддати їй Семиколірну Серцевину Нефритового Лотоса.
— Д-де ти взяла таку містичну річ?, — спитала її наставниця, Старійшина Цінжон.
— З допомогою Безсмертної Цінсюе, я отримала її на Скелях Золотого Узбережжя, — відповіла Байлі Цінм'яо. — Я хочу віддати її Льов-шидзє, щоб допомогти їй одужати.
Цінжон не могла насварити свою ученицю перед іншими старійшинами, але вона шаленіла. Якщо Байлі Цінм'яо отримала такий неймовірний скарб, чому вона не використала його, щоб підвищити власний рівень, а натомість віддавала його Льов Сіньє? Її учениця мала лише один недолік, який полягав у тому, що вона недостатньо використовувала свій мозок. Після того, як вона стала названою ученицею Безсмертної Цінсюе, ця звичка тільки погіршилася.
— Дурне дитя, все, про що ти думаєш, це твоя Льов-шидзє?, — сказала Старійшина Цінжон, відчайдушно кліпаючи до Байлі Цінм'яо. — Ти хоча б подумала про себе? Подивися на свої очі. Весь цей час твоє ліве око закрите — ти його поранила? Тобі необхідно дозволити старійшині медичної зали оглянути його. Можливо, Семиколірна Серцевина Лотоса зможе його вилікувати.
Око Байлі Цінм'яо, що залишилося відкритим, світилося яскраво і ясно, поки вона обома руками тримала серцевину лотоса.
— Не хвилюйтеся, наставнице, — сказала вона. — Ця учениця теж має бажання.
Вона повернулася до Льов Сіньє. Згадавши слова, які їй допоміг відрепетирувати Джонлі Цянь, вона рішуче сказала:
— Льов-шидзє, ми завжди сперечалися. Усі в секті Шанцін це знають, і я не хочу приховувати від тебе свої думки. Ти мені не подобаєшся, і я не заради тебе віддаю серцевину лотоса, але щоб позбавитися власних фантазій.
Почувши "фантазій", Старійшина Цінжон глибоко зітхнула. Хе Веньджао мав гарні здібності та був улюбленим учнем секти Шанцін, тож навіть якщо він мав деякі неналежні стосунки з жінками, старійшини секти могли закрити на це очі. Поки він не спричиняв великих проблем та не зазнав відхилення, вони дозволятимуть йому це.
Але коли справа стосувалася Байлі Цінм'яо, яка багато років була з ним пов'язана, Хе Веньджао справді погано з нею поводився. Кожного дня, поки Льов Сіньє ходила нездорова, розум Байлі Цінм'яо застрягав би на Хе Веньджао, вона б думала темні думки на кшталт: "Я б хотіла, щоб Льов-шидзє вже померла". Зрештою, це нашкодило б її культивації. Таким чином, її вибір можна було вважати відкриттям нового шляху для себе. Це не було бездумним альтруїзмом.
Звичайно, Льов Сіньє хотіла еліксир. Вона втомилася від того, як на неї дивився Хе Веньджао. Вона пожертвувала заради нього своїм духовним коренем, але після одруження, кожного разу, коли Хе Веньджао дивився на неї, він зітхав. Він був людиною, яка очевидно не говорила б щось подібне до: "Ти — причина, чому я не можу отримати Байлі Цінм'яо". Але Льов Сіньє продовжувала думати — якби вона була сильнішою, шисьон любив би її більше?
Вона простягнула за ним руку, але Байлі Цінм'яо відступила.
— Байлі Цінм'яо!, — тривога піднялася в серці Льов Сіньє, коли вона поглянула на дівчину.
— Я була б щаслива віддати тобі Семиколірну Серцевину Лотоса, і натомість мені від тебе нічого не треба. — сказала Байлі Цінм'яо. — Але я отримала її не сама. Я змогла зробити це тільки з допомогою наставниці Цінсюе, тож спочатку Льов-шидзє має подякувати наставниці Цінсюе.
Вона передала серцевину лотоса Цьов Цонсюе.
— Га?, — озвалася Цьов Цонсюе, яка весь цей час дрімала. З зусиллям, вона підняла повіки та витягла з-під мантії неушкоджену руку, щоб прийняти її. Зараз у неї була відсутня більша частина тіла, і їй доводилося зосереджуватися на втриманні плоті на обличчі, тож навіть цей рух не був легким.
— Безсмертна Цінсюе, — промовила Льов Сіньє, дивлячись на Цьов Цонсюе. Вона могла злитися на Байлі Цінм'яо, але не готова була кинути виклик мандрівній безсмертній.
Семиколірна Серцевина Лотоса була еліксиром для відновлення духовних коренів та сил і не годилася для відновлення плоті, тож Цьов Цонсюе була не надто в ній зацікавлена. Проте, вона була демонічною культиваторкою і не віддавала б щось цінне комусь іншому, навіть якщо сама це використати не могла.
Вона декілька разів підкинула сяючий скарб у руці. Погляд Льов Сіньє слідував за ним вгору і вниз, вона була налякана, що Цьов Цонсюе впустить його і забруднить на підлозі.
— Чому ти хочеш віддати їй щось настільки хороше?, — з зусиллям, Цьов Цонсюе пригадала події на Скелях Золотого Узбережжя. — Щоб отримати цю річ, я годинами плавала в океані без духовної енергії, — нещасно сказала вона.
Після того, як її Володар скинув її в океан, їй довелося плисти назад до скель.
З гіркотою, Льов Сіньє впала на коліна:
— Безсмертна Цінсюе, серцевина лотоса для вас марна. Чи не могли б ви дати її цій учениці? Я присягаюся, у майбутньому я відплачу вам.
— У майбутньому?, — Цьов Цонсюе насупила брови з презирливим виразом обличчя. — І що в цьому хорошого? Що, якщо у майбутньому я вознесуся? Що, якщо у майбутньому ти помреш?
Льов Сіньє:
— ...
Її наставниця*, Старійшина Ціньґвей, швидко ступила перед нею.
*насправді, у тексті не вказали стать наставників Льов Сіньє, тому це виключно моє припущення
— Хіба це не тому, що Сіньє зараз не має духовного кореню, і це майже як бути звичайною людиною? Навіть якщо вона присягнеться щось зробити для вас, вона не зможе. Це причина, чому вона має пообіцяти відплатити вам у майбутньому.
— Я не вірю в майбутнє, — категорично заявила Цьов Цонсюе. — Я візьму плату зараз. Принеси духовну клятву, що відплатиш мені скарбом вдвічі ціннішим. Якщо ти не зможеш, твій дух і Зароджена Душа стануть моїми.
Льов Сіньє:
— ...
— Безсмертна Цінсюе, ця... ця ваша вимога занадто важка, — сказала Старійшина Ціньґвей. — Важко знайти інший скарб, подібний Семиколірній Серцевині Лотоса, що вже казати про вдвічі цінніший. Якщо ви змусите її принести цю клятву, чи не заберете ви справді в майбутньому її дух та Зароджену Душу?
— Звичайно, заберу. Їх можна використати для перетворення еліксирів та деяких магічних інструментів, — безтурботно сказала Цьов Цонсюе. — Або я можу сама з'їсти їх, або надіслати слівце тим, хто зацікавиться в їхній покупці. Я впевнена, що знайду когось, хто захоче чимало мені заплатити.
Стиснувши зуби, Льов Сіньє на колінах принесла клятву. Цьов Цонсюе грубо витягнула клаптик її душі, а тоді нарешті віддала їй серцевину лотоса.
Весь цей час, Льов Сіньє витріщалася на Байлі Цінм'яо.
Байлі Цінм'яо ж лише згадувала слова Джонлі Цяня: "Панно Байлі, я хотів би, щоб ви передали остаточне рішення Старійшині Цінсюе. Не для того, щоб ускладнити все для Льов Сіньє, але для того, щоб перевірити Хе Веньджао. Якщо Льов Сіньє не зможе заплатити свій борг, чи допоможе їй Хе Веньджао? Він винен Льов Сіньє своє життя, тож це правильна річ, яку він має зробити. Якщо він волітиме бачити, як його дружина втрачає душу через договір, не піднявши руку, щоб допомогти їй, тоді ви знатимете, що помилилися щодо нього.
Відтак, Байлі Цінм'яо не покинула секту Шанцін негайно, а на декілька днів залишилася, щоб дочекатися повернення Хе Веньджао. Коли Хе Веньджао почув про повернення своєї маленької шимей, він проігнорував свою дружину та кинувся до Байлі Цінм'яо.
Байлі Цінм'яо одним оком дивилася на Хе Веньджао, інше покривала стрічка, така сама чорна, як мантії Цьов Цонсюе. Хе Веньджао зупинився на півдорозі. Набравши повітря, він спитав:
— Шимей, твоє око... ти поранилася?
— Це дрібниця, — відповіла Байлі Цінм'яо. Вона приклала руку до серця та усвідомила, що воно спокійне. Мовчки, вона обмінялася вдячним поглядом із Джонлі Цянем перед тим, як продовжити: — Шисьоне, хіба ти не хочеш побачитися з Льов-шидзє? Вона зараз в усамітненні, за декілька днів її духовний корінь відновиться.
— Шимей!, — Хе Веньджао схопив Байлі Цінм'яо за руку. З проникливим поглядом, він сказав: — Ти знаєш, хто та людина, яку я справді люблю.
— Але крім любові, обов'язок та борг також важливі, — Байлі Цінм'яо твердо забрала свою руку. — Шисьоне, — прохолодно сказала вона, — якщо ти цінуєш свою відповідальність, тоді поки ти не в тому положенні, щоб одружитися зі мною, будь ласка, приховуй свої бажання. Не зраджуй двох жінок у твоєму житті. Якщо ти не можеш впоратися навіть із цим, як ти впораєшся з керівництвом сектою Шанцін у майбутньому? Як хтось, хто не може розв'язати власні проблеми, робитиме світ кращим місцем?
Вона рішуче відвернулася та відзвітувала Старійшині Адміністративної зали, що воліє на декілька десятиліть вирушити в мандрівку світом, щоб повернутися, коли примириться зі своїми емоціями.
Старійшина Цінжон у сльозах схвалила це.
У підніжжя гори, Джонлі Цянь тримав тростину, чекаючи на неї зі слабкою усмішкою.
Команда з один оком привіталася усмішками й вже збиралася вирушити, коли їх наздогнала Старійшина Цінсюе. Вона гордовито сказала:
— Мені нудно у секті Шанцін. Я вирішила піти та вкрасти... знайти можливість підвищити свою культивацію.
— Я рада, що наставниця може піти з нами, — сказала Байлі Цінм'яо, обіймаючи Цьов Цонсюе. Вона торкнулася її рукавів. — Га? Наставнице, що сталося з вашим тілом?
Джонлі Цянь:
— ...
Захисниця Цьов справді була винятковою.
Таким чином, трійця подорожувала світом тридцять років. Джонлі Цянь піднявся до Махаяни, поки Байлі Цінм'яо натрапила на багато можливостей та зуміла досягнути Єдності Тіла, тепер входячи до списку високорангових культиваторів світу.
Розділ коментарів був не зовсім задоволений таким розвитком подій.
[Йоой, та гаразд, якщо Байлі Цінм'яо та Джонлі Цянь хочуть подорожувати світом, як це стосується тебе, Безсмертна Цінсюе?]
[Йоой, та гаразд, якщо Байлі Цінм'яо хоче подорожувати світом зі своєю наставницею Цінсюе, як це стосується тебе, Джонлі Цяню?]
Всі скарги були такого типу.
Переглянувши коментарі, Веньжень Е згорнув книгу, Він створив нову ілюзорну руку з кривавого туману, відкрив масив та вийшов з кімнати.
Їнь Ханьдзян вже вийшов з усамітнення і чекав за дверима. Побачивши вихід Веньженя Е, він миттєво підійшов ближче, щоб засвідчити свою повагу. Його Вельмишановний окинув його дивним, голодним поглядом, квапливо відвівши його.
— Вищий рівень Кордону Порожнечі, на межі Махаяни, — легковажно сказав він. — Лідер секти Їнь досяг надзвичайного прогресу всього за тридцять років.
— Це все завдяки Масиву Збору Духа, який встановив Вельмишановний, — відповів Їнь Ханьдзян.
— Оскільки ти сам тепер високорівневий культиватор, цей Вельмишановний призначає тобі завдання, — сказав Веньжень Е, поклавши руку на його рукав. — У секті Сюаньюань є зрадник, який у майбутньому об'єднає проти нас сили з Хе Веньджао. Його ім'я Цень Дженці. Я не впевнений, чи він вже приєднався до секти, та чи він не змінив своє ім'я. Знайди цього чоловіка для мене.
Їнь Ханьдзян якусь мить витріщався. Він не здивувався, що в секті був зрадник. Власне кажучи, в секті Сюаньюань зрадниками були всі, крім Їня Ханьдзяна. Якщо Веньжень Е покаже хоча б найменшу слабкість, усі можуть обернутися проти нього.
Веньженя Е не хвилювала зрадливість його підлеглих. Він уже говорив раніше, що звертав увагу лише на некомпетентність.
Тридцять років тому, Веньжень Е ніколи не згадував про пошук зрадника, ані протягом Великої Війни Сект, ані протягом впорядкування секти після неї. Як так сталося, що тридцять років потому він раптово занепокоївся непокорою серед власних людей?
Їнь Ханьдзян із сумнівом підвів погляд, але побачив, що Веньжень Е на нього не дивився. Він не міг зустрітися з теплим поглядом свого Вельмишановного.
Далі
Розділ 38 - Мандрівник із Журавлиним Волоссям
Веньжень Е заблокував своє відчуття запаху і зробив усе, що в його силах, щоб не дивитися на Їня Ханьдзяна. За останні тридцять років, він не лише не досяг успіху в пошуках методу відновити тіло, але і його прагнення крові зросло. Культивуючи, він самостійно усвідомив, як використовувати криваве мистецтво. Йому просто треба було використати кривавий туман свого тіла, щоб обволокти ціль та розчинити її, а потім направити потік крові у візерунки, вирізьблені на душі. Після того, як ця кров пройде тілом тридцять шість разів, жертва буде безслідно засвоєна, а вся її духовна сутність збережеться. Культиватори Махаяни, навіть якщо вони мали незрівнянні здібності та безмежні можливості, витрачали щонайменше століття, щоб досягти цієї стадії. Але культиватори крові могли отримати таку силу всього за три дні. Якщо хтось культивуватиме криваве мистецтво зі Створення Основи та зуміє поглинути достатньо культиваторів, тоді ще до кінця року він зможе стати Великим Золотим Безсмертним. За десятиліття, він зможе перевершити вимір безсмертних та вознестися до божественного. Веньжень Е вже говорив раніше, що "демон" у "демонічний шлях" відрізнявся від справжніх демонів. Що ж було справжнім демоном? Якщо у світі існує хоча б один демон, усе живе в ньому вимре, а земля стане безплідною. Ось це було демоном. У міріадах шляхів культивації, численні світи створили численних демонів. У прадавні часи, боги працювали разом, щоб заблокувати 180 тисяч демонічних богів. Зазнавши втрат, що зменшили їхню кількість більш ніж вполовину, вони запечатали їх у демонічному вимірі, що поєднувався з іншими світами лише Кривавим Пеклом. Ніхто не міг увійти в Криваве Пекло та повернутися. Виконуючи наказ Веньженя Е, Їнь Ханьдзян пішов перевірити список членів секти Сюаньюань з Майстром Вівтаря Юанем. Веньжень Е та Їнь Ханьдзян зазвичай не звертали увагу на цих неважливих майстрів та залишили управління персоналом кмітливішому Майстру Вівтаря Юаню. Їневі Ханьдзянові знадобиться його допомога, щоб знайти Ценя Дженці. Коли він пішов, Веньжень Е повільно розвернувся. Він сподівався, що за ці тридцять років Їнь Ханьдзян досягне Махаяни та відпустить прив'язаності, тож не втратить розум, якщо Веньжень Е помре. Таким чином, Веньжень Е зміг би безтурботно увійти в Криваве Пекло. У першому томі "Бога Анігіляції", Хе Веньджао змовився зі Старійшиною Кривавим Демоном та Ценем Дженці. Разом, вони заманили Веньженя Е до Кривавого Пекла чутками, що Байлі Цінм'яо в небезпеці, а після битви зуміли скинути його в море крові. Здавалося, деякі речі були визначені долею. Веньженеві Е судилося увійти в Криваве Пекло, а Кривавому Пеклу судилося стати його могилою. Він уникнув долі бути врятованим Байлі Цінм'яо у Великій Війні Сект, а Байлі Цінм'яо з допомогою Джонлі Цяня відпустила Хе Веньджао. Веньжень Е думав, що після того, як він стільки досягнув, доля могла б трохи змінитися. Але за тридцять років він не досягнув прогресу. Здавалося, у нього не було іншого вибору, крім як увійти в Криваве Пекло. Тоді Їневе Ханьдзянове божевілля теж було визначене заздалегідь? Ні, воно не може. Веньжень Е поглянув униз на цілу руку та стиснув кулак. Поліс не паде, а Алькаїд не збожеволіє. Він лише дозволив би Алькаїду пасти разом із ним. Він вже сказав Їневі Ханьдзянові, що той може супроводжувати його після смерті. Він вже приготувався до найгіршого. Тепер йому треба було лише розв'язати деякі інші проблеми перед тим, як піти до Кривавого Пекла. Коли тридцять років тому він отримав "Бога Анігіляції", він не надто звернув увагу на зрадника демонічної секти, Ценя Дженці. Він не міг пригадати його ім'я, як би не намагався. Секта Сюаньюань була великою, усі Майстри Вівтарів та Захисниці керували власними територіями. Веньжень Е навіть не знав, що Шу Яньянь мала підлеглого на ім'я Хелянь, тож як він міг пам'ятати Ценя Дженці? Він відправив Їня Ханьдзяна на пошуки, щоб він був відносно недалеко, але не поруч. Таким чином, він зможе протистояти спокусі кривавого мистецтва, при цьому бувши впевненим, що Їнь Ханьдзян не почуватиметься покинутим. Веньженя Е не хвилювала зрадливість його підлеглих. Члени секти Сюаньюань, які самі не хотіли стати Володарями демонів, не багато вартували. Але в оригінальній історії, Цень Дженці скоїв три вчинки, які не можна було пробачити. По-перше, він допоміг Хе Веньджао вбити Шу Яньянь. Хе Веньджао ненавидів Шу Яньянь і об'єднався з посереднього вигляду Ценем Дженці, щоб влаштувати для неї пастку. По-друге, він допоміг Хе Веньджао знищити опозицію у праведних сектах, переклавши провину за це на Веньженя Е. По-третє, він разом із Хе Веньджао вбив Веньженя Е. Після смерті Веньженя Е, Цень Дженці захопив владу в секті Сюаньюань, а Байлі Цінм'яо тим часом вознеслася разом із Хе Веньджао. Хто знав, чи другий том знову зачіпав секту Сюаньюань, та як багато Захисників та Майстрів секти вижило? Навіть якщо Веньжень Е хотів піти до Кривавого Пекла, він увійде в нього на своїх умовах, а не впаде туди через зрадника. Тим, хто найбільше підходив для пошуків Ценя Дженці у секті Сюаньюань і тим, хто не дозволить цій інформації поширитися, був Їнь Ханьдзян. Їнь Ханьдзян відвідав Майстра Вівтаря Юаня та взяв декілька реєстрів імен. Вони були дуже ґрунтовними та містили записи навіть про людей, які вже померли, коли сектою керував попередній глава. Майстер Вівтаря Юань також старанно записував, коли люди приєднувалися до секти Сюаньюань, хто їх привів та будь-які зміни у їхньому положенні за певний проміжок часу. — Цей старий приєднався до секти Сюаньюань три сотні років тому, а дві сотні років тому став Майстром Головної Зали. Відтоді, усі записи повні. З трьох до двох сотень років тому все записане з пам'яті, ці записи не можна назвати справді завершеними. Раніше трьохсот років нічого немає, — Майстер Вівтаря Юань говорив про себе, як про старого чоловіка, але насправді він не був старим, просто пухким. Він виглядав типовим чоловіком середнього віку. Їнь Ханьдзян уважно переглянув всі імена та не знайшов ніякого Ценя Дженці. Він повернув записи двохсотрічної давнини Майстру Вівтаря Юаню та узяв неповні ранні записи. Він збирався перевірити кожне ім'я тих, що приєдналися до секти Сюаньюань три сотні років тому та все ще були живими. — Для чого Вельмишановному ці реєстри? Цей старий може допомогти?, — з улесливою посмішкою спитав Майстер Вівтаря Юань. — Немає потреби, — відповів Їнь Ханьдзян, скручуючи список. Він жодним чином не згадував Ценя Дженці. Якщо він був зрадником і змінив ім'я, тоді він стане обережнішим, якщо почує його. Спочатку, Їнь Ханьдзян викреслив зі списку усі імена з Зародженням Душі та нижче. Якщо рівень був занадто низьким, не було жодного шансу зрадити секту Сюаньюань. Ті, що все ще були живими після більш ніж двох сотень років, були Майстрами Вівтарів, Захисницями секти та їхніми найдовіренішими підлеглими. Триста років тому, Цьов Цонсюе була примарною культиваторкою Павільйону Пекельного Вогню. У неї не було мозку, і вона наврядчи могла бути зрадницею, тож її можна було викреслити. Шу Яньянь приєдналася до секти сто п'ятдесят років тому. Бувши близькою до старого глави секти, вона миттєво стала Правою Захисницею, тож її теж можна було не враховувати. Однак, вона мала підлеглого на ім'я Хелянь Ї, який багато років залишався на Єдності Тіла. Він приєднався до секти Сюаньюань триста років тому, і його записи були не надто детальними. Було трохи дивно, що він весь цей час був задоволений роллю хлопчика для задоволення Шу Яньянь. Фінальними кандидатами були Хелянь Ї та Майстри Вівтарів М'яо, Жвань та Юань. Жоден із них не був зручним для розслідування. Їнь Ханьдзян повернувся до Веньженя Е та відзвітував про свої знахідки. Веньжень Е схвально кивнув, читаючи "Жорстокий роман". Цень Дженці з'явився в історії на сто років пізніше, тож, можливо, він ще не приєднався. Але цих чотирьох підозрюваних, яких визначив Їнь Ханьдзян, теж не можна було пропустити. Потрібно було тихенько за ними спостерігати. Крім справи зі зрадником, Веньжень Е також приділяв увагу тому, що відбувалося на стороні Байлі Цінм'яо. Байлі Цінм'яо, Безсмертна Цінсюе та Джонлі Цянь разом мандрували тридцять років. З опису в книзі, Цьов Цонсюе багато разів розкрила себе, залишаючись непоміченою тільки завдяки прикриттю Джонлі Цяня та довірливості Байлі Цінм'яо. Сюжет за ці роки не змінився, автори написали лише кілька розділів про шматочки їхнього життя. Навіть просто читаючи, Веньжень Е нервував через Цьов Цонсюе. А Джонлі Цянь увесь час був поруч із нею. Двадцять два роки тому, він посивів за одну-єдину ніч. Тепер, із білим волоссям та юною зовнішністю, він ще більше нагадував безсмертного. Чому його волосся стало білим? Причиною був "юний", "невинний", "грайливий" та "добрий від природи" новий вісімнадцятирічний учень Байлі Цінм'яо. Вона також була пов'язана з ним долею. Вісімнадцять років тому, коли вона вперше вирушила за межі секти Сюаньюань, вона натрапила на поселення з привидами. Вона допомагала знищувати їх і тому на декілька днів спізнилася з прибуттям на Тисячомильні Крижані Рівнини та змусила Веньженя Е та Їня Ханьдзяна чекати на неї. Вісімнадцять років потому, Байлі Цінм'яо випадково повернулася до поселення та знайшла юнака з пристрастю до бойових мистецтв, який без навчання зумів досягнути стадії Очищення Ці та був за крок від Створення Основи. Байлі Цінм'яо, яка тоді була на Божественній Трансформації, вирішила взяти його собі в учні, побачивши такі неймовірні здібності. Поки Джонлі Цянь допомагав Цьов Цонсюе втікати від праведних культиваторів, які весь час гналися за ними, вона допомогла хлопцю створити основу, а коли Джонлі Цянь повернувся, юнак вже вклонився їй як наставниці. Байлі Цінм'яо привела його, щоб познайомити з Джонлі Цянем та Безсмертною Цінсюе. Зі своїм духовним пізнанням, Джонлі Цянь міг бачити, що хлопець був життєрадісним перед Байлі Цінм'яо, але за її спиною його обличчя темнішало, а погляд ставав жорстоким. Коли Безсмертна Цінсюе гучно похвалила юнака за гарну поведінку та слухняність, миттєво з ним поладнавши, Джонлі Цяня почав мучити головний біль. Усміхаючись, Байлі Цінм'яо сказала: — Брате Джонлі, Су Хвай народився того дня, коли я виганяла звідси привидів. Може, нас звела доля? Джонлі Цянь одразу ж відчув побоювання і хотів не дати їй прийняти хлопця, але він не міг піти проти Безсмертної Цінсюе. Він лише сів медитувати ввечері, а наступного дня сонце вже сяяло на його білому волоссі. Байлі Цінм'яо: — ... — Брате Джонлі, це тому, що я тривожилася, що не зможу правильно навчити учня, і не спала всю ніч? Це я вибілила твоє волосся? Джонлі Цянь повільно похитав головою. Коли Байлі Цінм'яо прийняла учня, вона лишень із щасливим нетерпінням чекала на їхнє спільне проведення часу. Вона не спала всю ніч, хвилюючись, тому що Джонлі Цянь не спав усю ніч, дивлячись на зорі та думаючи, що ніколи не зможе виправити шляхи Байлі Цінм'яо. Байлі Цінм'яо тривожилася лише тому, що він тривожився. — Досягнувши Зародження Душі, культиватори можуть змінювати власні тіла, — сказав Джонлі Цянь. — Навіть якщо я хвилювався, моє волосся стало білим не через це, — він зав'язав його, приводячи себе до ладу. Його слова означали, що він сам зробив своє волосся білим, і поки що не планував відновлювати його. Байлі Цінм'яо цього не зрозуміла, як і читачі "Жорстокого роману". [Ця подорож дика. Всього три ока на трьох людей, але принаймні вони мають по одному на кожного. Але як так сталося, що в них і мозок один на трьох? Хіба Джонлі Цянь не перепрацьовує, тягнучи на собі всю команду?] [Мееен, я помилялася. Я думала, що Цінсюе — гарний супровід для ідіотки протагоністки з тим, якою владною вона була, але я не знала, що все зайде так далеко. Якби в них не було Джонлі Цяня, ніщо б не стояло на їхньому шляху. Єдине, що тримає Цінсюе від вбивства кожного, кого вони зустрічають, або від смерті цих двох — присутність Джонлі Цяня.] [Чим більше я читаю, тим більше відчуваю, що з Цінсюе щось не так? Коли клан Наньґво надіслав запрошення на іменини свого новонародженого, вона перекинула Стелу Стримування Примар на їхньому задньому дворі, викриваючи, як клан Наньґво діставав духовні корені своїх байстрюків та дітей побічних гілок, щоб народити спадкоємця з чистим духовним коренем, і випустила на волю зграю ображених дитячих привидів.] [Хіба це не гарний вчинок? Безсмертна Цінсюе така доброчинна мандрівна безсмертна!] [Проблема в тому, що вона не засудила клан Наньґво разом з іншими праведними культиваторами, а натомість, сповнена ентузіазму, схопила главу клану та спитала, як вони виростили таких чудових ображених примар і чи не віддадуть вони їх їй. Якби Джонлі Цянь не пояснив, що вона жартує, праведні культиватори знищили б її разом із примарами.] [Також почувши про злу техніку, вона дивилася на Байлі Цінм'яо сяючими очима. В мене аж сироти пробігли шкірою. Я злякалася, що одного дня Байлі Цінм'яо прокинеться з викраденим духовним коренем.] [Я в це не вірю. Безсмертна Цінсюе піклується про Байлі Цінм'яо більше за всіх. Вона, мабуть, намагалася врятувати тих стражденних дітей.] [У вас у всіх відмер мозок, як у Байлі Цінм'яо? Навіть Джонлі Цянь бачить проблему з Цінсюе, а він сліпий. Чи не могла б Байлі Цінм'яо пожертвувати йому своє око? Дозвольте моєму Цяню знову побачити світло!] [Мене не хвилює боротьба Джонлі Цяня та Цінсюе за Байлі Цінм'яо. Мене турбує лише одна річ. Авторе, подивися на свою назву. "Жорстокий роман: Ти один у моєму серці". Як так сталося, що історія більше їй не підходить?] [І добре, що вона не підходить назві.] [Так, це добре.] Байлі Цінм'яо могла не зрозуміти, чому волосся Джонлі Цяня посивіло, але Веньжень Е знав. Він використав техніку пригнічення примар — Безмовне Дитя. Її можна було вивчити лише в чотирьох великих кланах, що глибоко вивчали конфуціанство. Ті, хто використовували її, мали за одну ніч відчути на собі перипетії людського суспільства, внаслідок чого і сивіло їхнє волосся. Після завершення техніки, примарні культиватори боялися б наблизитися до користувача, пригнічені великими чеснотами. І справді, після того, як волосся Джонлі Цяня побіліло, Цьов Цонсюе та Су Хвай трохи заспокоїлися. Принаймні, Цьов Цонсюе була особистістю гнучкою і від Джонлі Цяня навчилася думати перед тим, як діяти, і тепер спочатку все обговорювала з ним. Їх більше не переслідували десятки праведних культиваторів. Використавши Безмовне Дитя, Джонлі Цянь вирішив у своїх мандрах поширювати філософію, навчаючи сільських дітей читанню та письму. Три різні покоління — Цінсюе, Байлі Цінм'яо та Су Хвай теж спокійно йому корилися та допомагали керувати школами. За двадцять років Джонлі Цянь пробудився до власного Дао — вчитися, навчаючи інших. Він зумів повністю вирватися з кайданів клану Джонлі, підіймаючись до Махаяни власними силами. На Махаяні, він із легкістю міг повернути своєму волоссю чорний колір. Але Джонлі Цянь відчував, що так був більше схожий на вчителя, тож залишив все як є. Він узяв собі ім'я Мандрівника із Журавлиним Волоссям, залишаючи свою спадщину у світі культиваторів. За тридцять років, кожен із трьох досягнув прогресу на власному шляху. Навіть Байлі Цінм'яо після років викладання зуміла стати спокійнішою. В кінці, автори, здавалося, згадали, що їхній твір називається "Жорстокий роман", і Байлі Цінм'яо отримала повідомлення зі своєї секти. Старійшина Цінжон розповіла їй, що глава секти, який багато років лежав без свідомості, тепер для одужання потребував тільки еліксиру з Серцелистої Трави. Секта Шанцін дізналася, що Павільйон Пурпурового Духа, що на багато років відрізав себе від світу, володів цією травою. Хе Веньджао вирушив просити її, але там дістав багато клопоту. Вони боялися, що Хе Веньджао відмовлять, тож якщо Байлі Цінм'яо хотіла, Старійшина Цінжон сподівалася, що вона зможе прийти йому на допомогу. Побачивши слова "Хе Веньджао", Байлі Цінм'яо відчула біль у серці, яке стільки років перебувало у спокої. Джонлі Цянь відчув біль Байлі Цінм'яо і спокійно сказав: — Ми можемо піти разом. Ти повинна відплатити своїм наставникам та пройти власні випробування. Неможливо вічно уникати проблем. Після всіх цих мандр, ти зможеш побачити, чи зріла тепер твоя психіка. Оскільки Джонлі Цяня вже вважали лідером групи, вони всі вирушили до Павільйону Пурпурового Духа. Павільйон лежав далеко на півночі, на Горі Справжньої Їнь; він був нейтральною сектою, що приховала себе від світу. Це була секта, оповита таємницею, яка навіть не брала участь у Великій Війні Сект. Відредагована версія закінчувалася тут. Веньжень Е все ще пам'ятав ту мандрівну безсмертну з Павільйону Пекельного Вогню, яку він колись переміг, і її техніку захоплення тіл. Мандрівні безсмертні насправді досягали того самого стану, що й культиватори крові, хоча і різними шляхами. Вони відкидали власні тіла заради суто духовного існування і не обмежувалися світом смертних. Можливо, техніка оволодіння мандрівних безсмертних зможе допомогти йому впоратися з жагою крові. Веньжень Е закрив книгу, вирішивши, що йому теж варто вирушити до Павільйону Пурпурового Духа.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!