Розділ 10. Похмілля та рішення
Поки Чень Ченя розбудив адміністратор читального залу, минуло п'ять годин.
— Студент, темніє, бібліотека скоро зачиняється.
— Гаразд, тітонько, дозвольте мені трохи зібрати речі, тоді я піду.
Коли Чень Чень прийшов до тями, перед ним лежало кілька книжок. Від [Суть Читання] до [Кембридзький IELTS] і [Молекулярної Фізики], все було на столі.
Чень Чень узяв книжки й поклав їх на місце. Потім він вийшов з бібліотеки.
Для Чень Ченя рідко траплялося побачити нічні краєвиди на кампусі.
Він бачив лампочки помаранчевих вуличних ліхтарів на химерній доріжці, що світилися, як зірки на нічному небі.
Подув поривчастий вітер, від якого зашелестіли дерева при дорозі.
Наближалася рання зима, і в грудні в кампусі почало ставати холодно.
Чень Чень нічого не їв і не пив протягом п'яти-шести годин, але він не відчував ні голоду, ні спраги.
Мало того, він усе ще почувався енергійним. Він не відчував втоми. Він ніби щойно прокинувся.
Він знав, що це все ефект NZT-48.
~З цього моменту час для прийняття NZT має бути встановлено приблизно з десятої ранку до полудня. Таким чином, це могло б синхронізуватися з часом, який я відпочиваю.
Чень Чень мовчки вирахував. У фільмі дія NZT-48 може тривати дванадцять годин. Якщо його розрідити глюкозою та ввести у вени, це може тривати до тринадцяти годин.
Однак Чень Чень вирішив не морочитися з методом уколу.
Зрештою, було забагато руху. Процес був надто складним і його важко було приховати.
Між придбанням та утилізацією шприців і слідом від голки, який з’являвся на руці Чень Ченя, у людей було надто легко скластись неправильне враження.
Якщо хтось склав неправильне враження і повідомив у поліцію, тоді NZT-48 буде викрито. Далі буде нагляд уряду Китаю. Після цього навіть секрет USB-накопичувача не буде у безпеці.
Був період, коли Чень Чень був одержимий читанням кримінальної психології. Він давно забув зміст цих книг, але під дією NZT він зміг отримати доступ до свого сховища спогадів.
З однієї з книжок була така цитата:
— Коли людину допитують, її сила волі — як тюбик зубної пасти. Щойно з’явиться отвір, усе інше виллється зі стисненням.
Тобто Чень Чень не мав інтересу використовувати свою силу волі, щоб оскаржити метод допиту чиновників.
Коли він штовхнув двері до гуртожитку, на нього налетів запах алкоголю.
У гуртожитку Чжоу Цзе лежав на ліжку керівника гуртожитку Ван Вея. Він крутився в ліжку, виючи й плачучи. Ван Вей стояв поруч і плакав без сліз.
— Купа дилетантів розтратилася?
Чень Чень увійшов і втратив дар мови.
— Носовик ще навіть не почав працювати.
На обличчі Лі Бо був сумний вираз, — його кинули.
Чжоу Цзе отримав прізвисько Носовик, тому що він мав те саме ім’я, що й певна знаменитість, яка стала вірусною завдяки мему. У мемі була дуже помітна ніздря знаменитості.
— Цзе був у стосунках? — трохи здивувався Чень Чень.
— Яка це була нещасниця?
— Не дивно, що ти не знаєш. Це закінчилося, навіть не почавшись, — мовчки сказав начальник гуртожитку Ван Вей, який зняв окуляри.
— Ооооо, маленька Мей, маленька Мей! Я хочу ще пива. Принеси мені пива!
Чжоу Цзе, який лежав на ліжку, здавалося, почув Чень Ченя.
Він знову продемонстрував свій біль, протоптавши купу слідів на матраці Ван Вея.
— Добре, я дозволю йому сьогодні спати на моєму ліжку. Я буду спати вище.
Ван Вей почав хвилюватися, — Чень, ти спи там. Допоможи подбати про нього сьогодні ввечері.
— Я вважаю себе щасливим, поки він не рве.
Чень Чень зупинився. Раптом він згадав, що не доїв своїх булочок. Вони можуть зіпсуватися наступного дня.
За принципом, щоб він не марнував, Чень Чень взяв булочки й почав їсти.
— Якого біса? Чень, ти занадто економний. Не дивно, що брат Бо сказав, що ти не хотів їсти разом. — Ван Вей був приголомшений.
— У мене немає вибору, у мене залишилося лише двісті на цей місяць. Я повинен бути ощадливим.
Чень Чень продовжував їсти й випив великий ковток холодної води.
Можливо, через те, що він лише пив і нічого не їв, Чжоу Цзе відкрив очі, коли почув, що хтось їсть.
— Цефалоспорини [1], хочеш?
[1] засіб проти інфекцій
Чень Чень узяв булочку і передав її.
Чжоу Цзе: ...
— Дідько, вставай з мого ліжка, якщо ти тверезий.
Ван Вей міг зрозуміти, що Чжоу Цзе стає тверезим, просто подивившись на обличчя хлопця, тому він негайно вигнав його.
Упертий Чжоу Цзе не хотів вставати, — у мене все ще болить голова. Дай ще полежати, трішки!
— Швидше! Поспішай!
Ван Вей почав трясти поруччя ліжка. Вся підлога голосно скрипіла від руху.
Поки вони вдвох возилися, людям внизу набридло. Вони почули, як хтось кричить з вікна:
— Гей, мовчи нагорі. Ви, хлопці, сваритесь чи що?
Ван Вей спочатку цього не почув. Він зрозумів це лише після того, як люди внизу почали злитися.
— Ти даси мені спати? Чого ти нагорі трясеш бовдур?
Почувши постійну лайку знизу, Ван Вей негайно зупинився. Йому стало ніяково.
Однак Лі Бо, який весь час грав в ігри, теж набридло. Він розсунув штори й крикнув вниз: «Чого ти кричиш так голосно? Йди до керівника гуртожитку! Кричи!».
Ван Вей швидко смикнув його за рукав, — добре, добре, продовжуй кричати, і ти привернеш сюди керівника гуртожитку.
— Покидьок, я збираюся завітати до них завтра. Подивимось, який він насправді міцний.
Лі Бо докоряв: «Я людина добродушна. Я не люблю лаятися. Але вони першими вилаяли нас, пацюки...».
Після цієї бійки Чжоу Цзе перестав створювати проблеми. Він узяв у Чень Ченя булочку, а потім мовчки повернувся до свого ліжка, щоб поїсти.
...
Оскільки вони втрьох випили досить багато пива, Ван Вей і Чжоу Цзе заснули в той момент, коли їх голови доторкнулися подушки. З іншого боку, Лі Бо пішов спати після чергового раунду гри.
Чень Чень був останнім, хто вимкнув світло. Він трохи полежав на ліжку, але не міг заснути.
Чень Чень знав, що це через NZT-48.
Дія NZT тривала дванадцять годин. Він прийняв таблетку о другій годині дня. Якщо він хотів спати, йому доведеться чекати до другої години опівночі.
Тож він знову піднявся, пошукав свій комп’ютер у темряві й увійшов до Jacount[2].
[2] база знань Шанхайського університету Цзяо Тун
Раніше Чень Чень був настільки наївним, що бажав дослідити компоненти NZT. Він хотів знайти спосіб протидіяти побічним ефектам препарату, як це зробили герої фільму.
Однак, посилаючись на свої знання про людський мозок, Чень Чень зрозумів, що він випереджає себе.
З нинішнім технологічним прогресом було неможливо відтворити NZT-48, на додаток, намагатись усунути побічні ефекти NZT-48.
Якби Чень Чень захотів почати своє дослідження, йому знадобилася б підтримка гігантської організації, як Pfizer або Johnson & Johnson.
Враховуючи десять-двадцять років і десятки мільярдів коштів, можливо, вони могли б знайти деякі підказки про NZT-48.
До того часу Чень Чень давно б здався.
Підсумовуючи, Чень Ченю не було потреби розглядати реалістичну сторону речей. Наразі його єдиним виходом було скористатися можливостями NZT, щоб заробити багато грошей.
Після цього купити фабрику. Тоді він міг використовувати промислове електроживлення AC380V для зарядки USB-накопичувача та використання його можливостей.
Звичайно, у Чень Ченя була альтернатива: припинити прийняття препарату.
Це був би найбезпечніший варіант. Наразі він прийняв лише одну пігулку NZT. Від цього він ще не матиме серйозних побічних ефектів.
Спочатку він міг заробити достатньо, щоб купити фабрику, і почати заряджати USB-накопичувач. Тоді він міг почати приймати препарат після того, як він успішно вжив щеплення постійного імунітету.
Тоді виникла нова проблема.
Без наркотиків він міг би заробити стільки грошей?
Навіть якби він міг впоратися, скільки років це займе?
Десять? Двадцять?
Після прийняття препарату Чень Чень міг бачити речі з надзвичайною чіткістю.
Саме завдяки цій ясності він зміг це зрозуміти. Виходячи зі своїх звичайних здібностей, він, ймовірно, міг би пристойно заробляти на життя, але про збагачення не могло бути й мови.
Крім того, наркотик був як диявол. Одна справа, якщо він ніколи його не споживав, але він уже скуштував і відчув те швидкоплинне відчуття, що все контролює, яке прийшло з наркотиком. Коли він прокинеться завтра вранці, чи справді він матиме все необхідне, щоб більше ніколи не торкатися цього?
~хех
Природа звикання до наркотику не тільки виникла на основі фізіології, але й живилася природою звикання людської психології.
Крім того, запропоновані варіанти полягали в тому, щоб жити посереднім життям або досягти великих результатів, але з більш ніж п’ятдесятивідсотковим шансом раптово впасти мертвим через рік. Чи ви очікували, що більшість людей зможуть зробити раціональне судження?
Чень Чень не був упевнений щодо інших людей, але він знав, що він не зможе зробити раціональне судження.
Тому він не збирався припиняти прийняття таблеток. Він не міг припинити приймати їх протягом свого життя.
Щодо деяких дешевих тактик на кшталт «продати трохи NZT, щоб заробити грошей» або «вкрасти високовольтну електроенергію, щоб зарядити USB-накопичувач», то про них не могло бути й мови. Він би не пробував їх, навіть якби був у відчаї.
Далі
Розділ 11 - Наприкінці науки лежить теологія?
Розділ 11. Наприкінці науки лежить теологія? Чень Чень не знав, коли він заснув. Лише пам'ятав, що шукав різну інформацію в інтернеті, щоб краще протистояти викликам, які можуть виникнути в майбутньому. Розвиток інтернету створив сценарій «інформаційного вибуху». Тепер люди можуть легко отримати безмежні знання користуючись Інтернетом. Попри це, мало хто міг перетворити ці знання на справжнє багатство. Це було не питання наполегливості, а обмеження логічного мислення та рівня суджень. Інформації в інтернеті було незліченно, як океан. Цей океан даних був сповнений різноманітного сміття та фейкових новин. Кожному знадобиться дивовижна кмітливість, щоб відрізнити хороше від поганого. Однак коли людині з надзвичайним розумом було дано ці знання, інтернет перестав бути перешкодою. Навпаки, вони зможуть повною мірою використовувати переваги інтернету. Саме в такому стані Чень Чень переглядав різні академічні вебсайт та форуми. Роблячи це, він навіть набув деяких навичок хакерства самостійно, щоб він міг обійти обмеження та фільтри, встановлені для гостей форуму. Чень Чень не знав, о котрій годині він заснув. Здавалося, було після другої години ночі. Коли дія препарату зникла, виснаження охопило його, як приплив. Чень Чень навіть не встиг вимкнути комп’ютер, як ліг на спину й заснув. Проте, сон Чень Ченя не був спокійним. Залишкова дія препарату збудила його мозок до незвичайної міри, і всю ніч йому снилися кошмари. — О ні, ми пізно прокинулися. Сьогодні вранці урок Старого Вана! — Крізь туман сну тривожний голос Ван Вея пролунав біля його ліжка. Чень Чень рефлекторно розплющив очі й побачив, що зараз ранок наступного дня. Чень Чень сів, але його охопила хвиля запаморочення та різкого головного болю. Він не міг сказати, де було джерело дискомфорту. Це було схоже на сильну застуду. Він відчував слабкість у всьому тілі, а в животі закрутило. Не встиг він навіть заговорити, як Чень Чень змінився. Він швидко закрив собі рота, зіскочив з ліжка й кинувся до туалету. Барф!~ — З вбиральні долинали блювотні звуки. Ван Вей, Лі Бо і Чжоу Цзе обмінялися поглядами. — Ми вчора нічого не помітили. Чому реакція Ченя гірша, ніж у Носовика? Ван Вей витріщився на Чжоу Цзе, який був похмільний, і збентежено запитав. — У Ченя теж розбите серце? — Чжоу Цзе пригнічено почухав свою розпатлану голову. — Скажи ж! Не дивно, що він такий бідний, що може дозволити собі лише булочки. Лі Бо похитав головою, зітхнувши. — Він, напевно, витратив усе на свою богиню. Я вже казав, хлопаки-гаманці не мають щасливого кінця. На щастя, Чень Чень був зайнятий блюванням і не почув, що вони сказали. Інакше він би зірвався. Після нападу блювоти його шлунок трохи покращився. Чень Чень підвівся й відкрив кран, бризкаючи на обличчя, не зважаючи на температуру. Крижана вода вразила його, і він здригнувся. Його в’янучий дух негайно одужав. Бух бух бух~ — Ван Вей постукав у двері. — Чень, ти зможеш піти? Чи захворів? Чень Чень відчинив двері, на його обличчі все ще була вода, і він тихо сказав: — Зі мною все гаразд. Можливо, у мене грип. — Отже, ти приймав цефалоспорини, га? — запитав Чжоу Цзе. — ... — Він не міг заперечити цей коментар. Чень Чень не міг побалакати. Помившись, він вийшов з туалету і взув шкарпетки та черевики. Ван Вей підганяв його, як настирлива мати. Після того, як усі четверо поспішно зібралися, вони разом спустилися вниз і кинулися до їдальні. — Чень, не мори себе голодом, якщо ти розбитий. У мене ще є гроші цього місяця, і я можу позичити тобі. У їдальні Ван Вей згадав, що Чень Чень вчора їв булочки. Говорячи, він поплескав Чень Ченя по плечу. — У мене поки що достатньо. Якщо мені знадобляться, я тобі скажу. Чень Чень махнув рукою. Він взяв свою картку, купивши чашку соєвого молока та дві булочки, які з’їв, йдучи до навчального блоку. Випивши чашку гарячого соєвого молока, Чень Чень відчув, що оживає. Він голосно видихнув, утворюючи хмару туману. Наближалося зимове сонцестояння... Четверо з них навшпиньки зайшли в клас. Зараз передні сидіння були зайняті. Вони могли шукати лише місця на задньому ряду. — Добре, починаємо урок. — Професор Ван Сі побачив, що клас майже заповнений, і почав свою лекцію. — Перш ніж ми почнемо, поговорімо про зв’язок між богослов’ям і наукою. Професор Ван Сі відрізнявся від інших професорів. Він рідко читав лекції за підручником. Для нього було нормально торкнутися зовнішніх тем, щоб викликати інтерес студентів. Наприклад, міркування про походження життя чи дослідження безсмертя тощо. Наразі старий професор посміхався, крокуючи. — По-перше, хто чув про вислів: «Наприкінці науки лежить теологія»? Усі, хто перебував під платформою, були вражені, сумніваючись озираючись. Нарешті майже всі нерішуче підняли руки. — Ну, це добре. Це означає, що всі більше займаються наукою. — У такому разі розгляньмо це речення «Наприкінці науки лежить теологія», хто це сказав і які його аргументи. Вираз обличчя професора Ван Сі став урочистим, коли він розпочав цю тему. — Перш за все, дозвольте мені сказати, що ця лінія, на перший погляд, виглядає досить розумною. В інтернеті, наприклад, люди часто згадують, скільки вчених вивчали теологію за останні роки. — Квінтесенцією фігур є Ньютон, — батько ранньої сучасної фізики, і Ейнштейн, — батько сучасної фізики. — Як творця ньютонівської механіки, можна сказати, що Ньютон сам приштовхнув світовий науковий прогрес. Що стосується Ейнштейна, то він відомий як найвидатніший вчений двадцятого століття. Попри це, чому ці два титани науки вивчали теологію? Професор Ван Сі надав загадкового виразу й стишив голос. — Вони відкрили ще якусь таємницю, яка криється за наукою? Почувши це, більшість людей здивовано перезирнулися один на одного, не знаючи, що має на увазі професор Ван Сі. — Зрештою, я не спав всю ніч, досліджуючи, намагаючись знайти відповідь на це питання. Професор Ван Сі зробив обличчя з удаваним полегшенням і продовжив говорити. — Всім відомо, що Ньютон народився в 1643 році нашої ери. У ту епоху все західне суспільство керувалося теократією. Після народження Ньютон здобув теологічну освіту, тобто з моменту свого народження став католиком. — Це ще не все. Якщо ви подивитесь на життя Ньютона, то побачите, що він витрачав більшу частину свого часу на пошуки коду, який Бог використав для створення Всесвіту. У пізні роки життя він активізував свої дослідження в області теології, намагаючись довести існування Бога. — За все життя Ньютона 80% його праць були теологічними, налічуючи понад 1,4 мільйона. — Усе це неможливо відокремити від часу та місця, у якому він перебував. В епоху, коли релігійний вплив пронизував націю, а безвірні переслідувалися, можливо, зрозуміло, що на фізика вплинула ідея Бога. По кімнаті було тихе хихикання. — Ось тут суть справи. Справа не в тому, що Ньютон заглибився в теологію лише наприкінці свого життя. Навпаки, він завжди був насамперед богословом, а потім вченим.
Читати
Відгуки
А скільки Ченю років? Я пропустив чи в ранобе не згадувалось ще.