Розділ 3

Початок

Наступні кілька днів Сон Цінлань взагалі не бачив Дзі Юйши. 

За словами Двань Веня минулі кілька днів Дзі Юйши відвідував заняття з новими студентами вранці та тренувався на самоті в кімнатах для особистих тренувань після обіду. Весь його розпорядок дня повністю заповнений. Керівниця Ван якось відвідала його й дуже хвалила. 

В очах лідерів ці цивільні робітники, ймовірно, виглядають так, ніби дуже багато працюють, чим би вони не займалися. 

Керівниця Ван покликала Сон Цінланя, щоб попередити: 

— Сяо Дзі розумний та старанний. Коли прийде час, ви повинні працювати командою. Його рейтинг також становить дві зірки, а після закінчення цієї місії він досягне одної зірки. Не думай, що я не знаю про твої наміри відноситися до нього, як до «вази з квітами». 

Сон Цінлань удав, що не зрозумів: 

— Як таке може бути? 

Тренувальні майданчики мають індивідуальні кімнати для тренувань, а також командну систему для моделювання бою. 

За два дні до місії усі, як завжди, зібралися для командного тренування. Після того як Сон Цінлань усіх зібрав, він помітив відсутність Дзі Юйши.

— Старий Двань, ти його повідомив? 

— Я думав Лі Чвень сказав йому вчора. 

— Трясця, навіщо мені йому казати? 

— Тан Ці, ти організовуєш тренування. 

Сон Цінлань вирішив особисто знайти його, щоб керівниця Ван знову не звинуватила його. 

Залишаючи тренувальний майданчик, Сон Цінлань одразу попрямував до нової бази для набору персоналу. 

Як наймолодший капітан, Сон Цінлань провів перший бойовий урок для цих нових студентів, які вступили до Тяньцйон. Навички ближнього бою Сон Цінланя зуміли побити учнів престижних шкіл і тих, у кого була висока самооцінка, тому, коли його обличчя з'явилося за вікном, ті, хто розслаблявся, негайно напружилися. 

Спеціально призначений інструктор все ще викладав на сцені. Після короткого погляду, Сон Цінлань дуже швидко знайшов людину, яку шукав. 

Дзі Юйши сидів біля вікна. 

— Простір становить Всесвіт, у якому ми перебуваємо, і час — це Всесвіт, який ми знаємо. 

Інструктор маніпулював голографічним зображенням на сцені й намалював барвисту дугоподібну лінію. Невідомо, де вона починалася, і кінець її також розчинявся в порожнечу. 

Деякі студенти зітхали нахвалюючи. 

Голова Дзі Юйши була опущена і він ніби не помічав цієї дивовижної презентації. 

— Час схожий на плинну нитку, що дозволяє нам мати минуле та майбутнє. 

— Минуле неможливо змінити — людина не може повернутися в минуле і вбити свого предка. Це парадокс предків. Російський учений Новіков також запропонував принцип несуперечливості. Це означає, що навіть якщо люди можуть повернутися в минуле, вони не можуть змінити хід історії. Простіше кажучи, наше сьогодення — це остаточний результат після незліченних змін. 

У повітрі миготіло світло. 

Інструктор продовжував: 

— Тож, як щодо майбутнього? Більш ніж двадцять років тому, наша команда створила Тяньцйон. Вони відкрили, що існує більше одної часової лінії. 

Інструктор махнув рукою і дуга світла в повітрі змінилася.

— Потужні обчислювальні сили Тяньцйон можуть розраховувати незліченну кількість майбутніх подій, що відбуваються з нашого теперішнього часу. З його існуванням людство вперше усвідомило існування паралельних світів. За останні двадцять років різні країни по всьому світу використовували Тяньцйон і Охоронців з паралельних світів у майбутньому, щоб успішно запобігти 1771 можливим терористичним атакам, 542 заворушенням, 6 війнам, а також 3 великомасштабним стихійним лихам. 

………… 

Під час цього пояснення різні матеріали прокручувалися на екрані. 

Сон Цінлань підійшов до вікна: «…»

І це називається «розумний і старанний»?

Розумний і старанний Дзі Юйши концентрувався в класі… граючи в чорно-білу портативну консоль, яка була популярна століття тому. 

Під його вправними рухами, блоки Тетрису швидко змінювали позиції та з неймовірною швидкістю падали на свої місця. Чотири ряди… п’ять рядів… а потім шостий і сьомий ряди. Рахунок продовжував злітати до небес, і кожен блок приземлявся з точністю кожного разу, створюючи видимість ніби гра ніколи не закінчиться. 

Дзі Юйши був безсумнівно майстром Тетриса. Де б ви не шукали, вам не вдалося б знайти людину, яка б грала краще за нього. 

Оскільки його голова була опущена, хребет Дзі Юйши був трохи вигнутий, а його тонкі лопатки ледь видно. 

Він виглядав дуже зосереджено і його довгі вії були опущені. Чистий профіль, довгі пальці та доглянуті нігті давали зрозуміти, що він ніколи не відчував жодних труднощів. 

Сон Цінлань думав, що можливо ця людина взагалі не мала наміру приходити сюди, щоб страждати. 

 

***

 

У день перед місією, всі зібралися для зустрічі. 

Як і будь-якої попередньої зустрічі, карта з їхнім місцем призначення, на якій було кілька позначень, висвітлювалася на великому екрані. 

Цього разу за організацію місії відповідав третій командний центр штабу Тяньцйон. Конференц-зал заповняли від тридцяти до сорока осіб. За винятком сьомої команди, всі інші були внутрішніми співробітниками місії. Командир місії стояв на сцені, пояснюючи завдання, і навіть шеф Ван сиділа в аудиторії. 

— Місяць тому Тяньцйон повідомила, що в зоряну еру 1460 року чисельність населення Сідзін різко змінилася. Протягом цього періоду коливання становили до 3%. 

Командир збільшив карту і вказав на миготливу червону крапку. 

— Згідно зі звітом, після виключення стихійних лих, бомбардувань та інших можливих причин, Тяньцйон дійшла висновку, що ця місія, ймовірно, пов'язана з біохімічною терористичною атакою. Рівень місії — А. 

— Біохімічна терористична атака? 

— Хіба ми раніше не стикалися з цим?

— Раз плюнути! 

— Я хочу зробити запит, — Сон Цінлань сидів у кутку кімнати, червона пляма на карті відбивалася в його темних очах. — Після успішного завершення цієї місії рівня A я хотів би подати заявку на місію рівня S. 

Як тільки він це сказав, в конференц-залі одразу почалося обговорення. 

Усі знали, що одна місія рівня S вартує п’ять місій рівня A. 

Завершивши успішно дванадцять місій рівня A, сьома команда, сформована лише два роки тому, одразу вирвалася на вершину, ніби темна конячка. Проте вони ще не виконали місію рівня S, тому не могли протиснутися в найкращі три, і могли лише залишатися під ними. 

Саме тому сьома команда завжди виявляла бажання завершити місію рівня S. 

Дзі Юйши чув про це. 

Сидячи зі своїми товаришами по команді, він ясно бачив зовнішність Сон Цінланя. У тоні Сон Цінланя ясно виражалися зарозумілість, марнославство і прагнення до перемоги. 

— Запит прийнято. — Командир зробив паузу і сказав Сон Цінланю, — Після цієї місії, командний центр проведе повторну оцінку на основі ваших дій. Будь ласка, будьте готові прийняти місію рівня S у будь-який час. 

Цю фразу Сон Цінлань вже чув багато разів. 

Він холодно сидів там, його обличчя залишалося беземоційним. 

Люди не могли не підозрювати, що ця нова некерована зірка, рано чи пізно, вибухне, якщо її змусити чекати знову і знову. 

Наприкінці зустрічі належало провести невелику стратегічну нараду. Потім Сон Цінлань ще дві години розмовляв із керівницею Ван та іншими лідерами. 

Коли він вийшов, його товариші по команді переодяглися в цивільний одяг і чекали на нього. 

— Покличте новенького, — недбало сказав Сон Цінлань. 

Напередодні місії вся команда збиралася з'їсти гарячий горщик. Це був їхній звичай — переконатися, що вони «добре поїли перед від'їздом». 

— Покликав. Радник Дзі сказав, що не піде. 

— Він все ще в кімнаті для тренувань. 

Сон Цінлань подумав про сцену, де ця людина грає в Тетрис у класі, і знайшов це трохи кумедним. 

Він наказав усім йти першими. 

На полігоні були сотні особистих тренувальних кімнат, а сьома команда має свої стаціонарні кімнати. Завдяки авторитету Сон Цінланя йому не знадобилося багато зусиль, щоб знайти людину, яку він шукав.

Дзі Юйши справді тільки завершив тренування. 

Він щойно вийшов із симулятора і все ще був у поту, навіть виріз його сірої футболки був мокрим. Підійшли дві роботизовані руки, одна простягнула йому рушник, а інша — пляшку води. 

Дзі Юйши отримав воду й здивувався, побачивши Сон Цінланя:

— Капітане Сон?

Сон Цінлань трохи постояв у дверях зі зведеними руками, ніби чекаючи розумного пояснення. 

— Чому ти не йдеш на вечерю?

Дзі Юйши зробив ковток води. На його красивому обличчі все ще виднілися крапельки поту. 

Очевидно, вони обидва чоловіки, але Сон Цінлань раптово відчув себе трохи дивно. Здавалося, що... поява в тренувальній кімнаті товариша по команді була чимось на кшталт виходу за межі. 

— Вибач, мені заздалегідь призначили дзвінок сьогодні ввечері, — відповів Дзі Юйши. 

— Ти не зможеш відповісти на дзвінок пізніше? — запитав Сон Цінлань.

Дзі Юйши підняв рушника, щоб витерти піт:

— Занадто приставучий. Розізлиться. 

Ці слова на щось вказали, нагадавши Сон Цінланю про важливий момент.

Він підняв брову:

— Є хтось вдома?

Роботизована рука вже спритно забрала рушник і відсунулася.

Однак з чола Дзі Юйши скотилася ще одна крапля поту. Він підсвідомо схопився за поділ футболки й витер нею піт.

У цей момент виявилися оголеними міцна талія і живіт молодої людини. Вона відрізнялася від талії Охоронців Тяньцйон: ця талія була тонкою і м'якою, а шкіра сліпучо-білою. Коли чоловік рухався, круглий пупок раз у раз показувався на талії його штанів.

Сон Цінлань відвернувся. 

— Капітане Сон, ви не заперечуєте? — Дзі Юйши ясно розумів, чому він відчуває суперечність, але його слова і дії були дуже природними. — Чи не потрібно продезінфікувати тренувальну кімнату, в якій я перебував?

Що стосується серйозності гомофобії Сон Цінланя, Дзі Юйши теж чув про це.

Подейкують, що його публічно переслідувала людина тієї самої статі, і через це навіть кабінети, в які входив гей, потрібно продезінфікувати.

Сон Цінлань не відреагував на провокацію.

Потім Сон Цінлань розповів про свою справжню мету, з якою він прийшов у тренувальну кімнату. Однак це не було сказано так різко, як він спочатку припускав:

— Я просто хотів сказати тобі, що є багато людей, які хочуть легко пройти місію рівня A, змішавшись із нашою командою, і незабаром вони розуміють, що переоцінили себе, тому що місії рівня A набагато небезпечніші, ніж вони думали. Якщо радник Дзі все ще піклується про людей навколо, ще не пізно відступити. Я можу організувати твоє повернення в місто Нін.

Однак Дзі Юйши поводився так, немов не чув сарказму в його словах:

— Але для мене вже занадто пізно відступати. 

Атмосфера була напружена. 

— Добре, тоді в мене є тільки одне прохання, — посміхнувся Сон Цінлань. 

Дзі Юйши виглядав дуже спокійним і зустрів погляд Сон Цінланя. 

Сон Цінлань вимовив кілька слів:

— Виконуй накази, «лягай і перемагай» [1].

 

[1] 躺赢 [tǎng yíng] — «лежати й здобути перемогу». Образно: виграти, навіть не поворухнувши пальцем, перемога подана на блюді.