Цей божевільний дійсно був ненормальним. Я відчув огиду, ніби дивився на якусь комаху і мимоволі відсахнувся.
— І Дзінь?
— Забирайся звідси, ти збочений виродку.
— Хаа, як це приємно… полай мене ще.
— Геть! Просто, вали звідси!
Навіть під час сутички з Еденом синхронізація тривала.
[Рівень синхронізації 20%…]
[Рівень синхронізації 25%…]
Синхронізація проходила швидше, ніж я очікував. То мав би насолоджуватися звуком зростання прогресу, але замість цього наступив брови, тому що цей чоловʼяга, такий нав’язливий, хапав мене за ноги.
Може, варто копнути його ще раз?
Ця думка затрималась в моїх голові, бо цей збоченець, напевно, із задоволенням закотив би очі. Не міг повірити, що він був популярним персонажем у чоловічій новелі, дивно що у такого як він, стільки фанаток. Я навіть не міг описати, наскільки розчарованим був.
Якби я міг швидко синхронізуватися та використати свої навички, то вже розірвав би його на шмаття. І саме тоді задумався—
— Що ти робиш? — Крижаний голос пронизав мої вуха.
Від несподіванки я здригнувся, і, звісно, Еден, який чіплявся за мої ноги, теж. Голос був льодяним, з непереборним відчуттям наполегливості.
Я обернувся й подивився на чоловіка. Побачив його бліде обличчя та вугільно-чорне волосся. Він виглядав так, ніби й справді міг би бути не людиною, а бліда шкіра надавала вампірського вигляду.
Волосся кольору воронячого крила та чорні очі. Його лице було настільки блідим, що було видно всі венки, а міцно стиснуті губи, які перевершували красою навіть жіночу зовнішність.
Я не міг повірити, що настав той день, коли справді захоплюся обличчям чоловіка.
Знову почув холодний голос, і він був збентежений:
— Я запитав, що ти робиш, Едене?
— …Тьху.
Еден, бурчачи, підвівся зі свого місця. Все ще шкодуючи, він міцніше вчепився у мої штани. Я швидко струсонув ногами й позбувся його.
Шурх-шурх~~
— Що привело тебе сюди, Сі Ху-хьоне?
— !…
Сі Ху?.. Пек Сі Ху? Той вбивчий монстр, Пек Сі Ху?
Я здивовано знову глянув на нього. Обличчя, яке тільки вважав красивішим за жіноче, тепер виглядало інакше.
На відміну від Хань І Дзіня та Едена, цей чоловік був справжньою загрозою. Я одразу ж зрозумів, що він — справжній лиходій серед лиходіїв.
Пек Сі Ху, S-клас талановитий член гільдії Локі. Попри свою красу, він мав складний і буйний характер. У романі він з’являвся як безжалісний вбивця, що перемагав навіть найважливіших персонажів із боку головного героя. Він був лиходієм, який завжди з’являвся у найнапруженіших епізодах.
Дивлячись на нього зараз, чії очі, наповнені вбивчою загрозою, здавалися трохи небезпечними. Я нервово стиснув кулаки.
— Я запитав, що ви робите?
— …
— Гадаєте я жартую? — запитав загрозливо, наближаючись. Його очі були прикуті до Едена, який важко дихав і бурчав, наче аура S-класу пробивала його наскрізь.
Я відчував його присутність, стоячи поруч із Еденом. Здавалося, нематеріальна енергія розширювалася, душачи мене.
— Угх… — Я захрипів і мимоволі застогнав. Але відчуття утиску швидко зникло. Трохи здивований, підняв погляд, і мої очі зустрілися з Пек Сі Ху.
— ?…
Чому він так дивиться на мене?…
Я захитався, не розуміючи його намірів, але довга рука потягнулася й обвила моє плече.
— Ми просто дуркували, хьоне.
— …
— Може, трохи заспокоїш погляд? Його ж явно налякало.
Еден продовжував сміливо говорити. Я був приголомшений і навіть забув відштовхнути його руку
Гей, це ж Пек Сі Ху! Як він узагалі може так говорити з ним? Це нормально?
Всередині мене все тремтіло, але страшнішою за його присутність була невблаганна увага Пек Сі Ху, яка зосередилася на мені.
Що мені робити? Можливо, він злився на мене більше, ніж на Едена? Як я, нікчемний дріб’язок, міг посміти влаштувати такий переполох у залі гільдії?
Зі скам’янілим обличчям я спершу скинув руку Едена, яка чіплялася за мене, наче п’явка.
[Рівень синхронізації 40%…]
[Рівень синхронізації 45%…]
Тим часом рівень синхронізації продовжував зростати. Слухаючи байдужий голос системи й намагаючись заспокоїти свій розум, я знову зустрівся поглядом із Пек Сі Ху.
— Вибачте, що влаштував такий переполох, хьоне.
— !…
— !…
Двоє чоловіків шоковано подивилися на мене.
Тільки не кажіть, що вибачення зайві?
Хань І Дзінь, тобі було байдуже на Пек Сі Ху? Справді? Скільки життів у тебе було? Ти, часом, не був котом?
Мені хотілося плакати. Але спершу я повинен узяти цю ситуацію під контроль.
— …Цей покидьок першим почав бійку.
— Що?!
Еден закричав, бо я звинуватив його:
— Гей, це неправда!
— Замовкни.
Еден насупився на мене й підвищив голос від роздратування. Я той, хто відкрив двері й виштовхнув його, але Хань І Дзінь — втілення нахаби. Він із тих людей, хто звинуватить інших, навіть якщо сам ударив першим.
Я ж не можу залишатися дурнем перед Пек Сі Ху, чи не так? Тож він повинен зрозуміти.
Хлопак проковтнув слова, які збирався сказати, і виглядав незадоволеним. Саме тоді, коли Еден знову відкрив рота, щоб висловити щось про мою нахабність, пролунало:
— Годі. — Глибокий голос рознісся по залі.
Ми з Еденом замовкли, наче проковтнули язики. Ті холодні чорні очі спочатку вкололи його, а потім знову звернулися до мене. Мої пальці затерпли від цього погляду — того самого, яким він, напевно, безжально знищував монстрів біля воріт і всіх, хто ставав йому на шляху.
— Іди за мною, Хань І Дзінь.
Я здивовано подивився на нього, почувши ці слова.
— …Я?
Тоді Пек Сі Ху кивнув із незворушним виразом обличчя.
— Майстер викликає.
— Ах…
Майстер Гільдії Локі, член Союзу Лиходіїв — Чан Тхе Сан. Раніше він був гангстером, але після пробудження своїх здібностей став талановитою людиною, перетворивши свою територію на пустку, і приєднався до Союзу Лиходіїв.
Попри свій S-клас, його навички й здібності були не зовсім бойовими. У романі він частіше діяв через своїх підлеглих. Чан Тхе Сан був розумним і майстерним інтриганом, завдяки чому іноді пригнічував головних героїв, одночасно контролюючи впливових осіб у політичних і бізнесових колах.
[Рівень синхронізації 60%…]
[Рівень синхронізації 65%…]
Я не міг повірити, що зустрінуся з майстром гільдії ще до завершення синхронізації. Це сталося так раптово. Якби міг, волів би зустрітися з ним після набору 100%. Але цього не уникнути. Еден був би легкою здобиччю, але Пек Сі Ху — надто сильний суперник.
Я прикусив губу й повільно рушив. Красиве й бліде обличчя, схоже на воскову ляльку, пильно дивилося на мене.
— Гаразд, ходімо.
— …
Я знову намагався вдати ввічливість, але він його догляд був дивним. Це теж не спрацювало? Невже Хань І Дзінь був настільки грубим?
Я відчував провину, ніби хтось іде за мною. Обернувшись, я побачив, як Еден слідує за мною й Пек Сі Ху.
— Чому ти йдеш за мною?
— Куди йде нитка, туди й слідує голка.
— …
Губи Едена смикнулися, і він видав криву посмішку, що пасувала його ефектній зовнішності, але з якоїсь причини вона мене розлютила. Як тільки я насупився, він широко й відразливо всміхнувся.
Чорт…
Здавалося, тепер я крокую серед S-класних і A-класних талановитих людей. Можна сказати, що це розкішний ескорт. Однак насправді це більше нагадувало ув’язнення й нагляд.
Чим більше я думав про це, тим менше розумів. Що було в Хань І Дзіні такого, що змушувало їх заходити так далеко? Можливо, коли я зустрінуся з майстром гільдії, то трохи зрозумію, чому він це робить.
[Рівень синхронізації 70%…]
[Рівень синхронізації 75%…]
Мене турбував темп синхронізації, який здавався повільнішим, ніж раніше. Чи зможе вона завершитись до зустрічі з майстром гільдії?
Ми йшли напружено, і члени гільдії, що проходили повз, кидали на нас двоякі погляди. Вони, схоже, були низькорівневими класами, але всі дивилися на мене й перешіптувалися.
Що це таке, чорт забирай? Чого вони витріщилися? Ніколи не бачили красивих чоловіків?
Я зиркнув на них з таким виразом, що вони відразу відвернулися. Як Хань І Дзінь зміг отримати таку увагу навіть у гільдії, де збираються злочинці? Думаючи про це, почув тихий шепіт біля вуха.
— Мені їх усіх вбити?
— …Га?
Рожеві очі Едена засяяли. Вони світилися непереборним очікуванням. Він не жартував, коли це сказав. Справді, якби я кивнув, він би обернувся і знищив тих самих членів гільдії.
Цей божевільний, боюся, ти навіть не лиходій.
У середині роману Едена підпорядкували через ідеологічну обробку. До того моменту він був просто кровожерливим лиходієм. Божевільним, який провокував інших, кажучи подібні провокаційні речі.
— Залиш їх.
— Ха, ніякого задоволення. Зазвичай це ти створюєш переполох.
— …
Я знав, що Хан І Дзінь не став би це терпіти. Здавалося, він звик бігати за такими, хто косо дивився на нього й шепотів за спиною. Міг навіть уявити як це.
З огляду на текст роману, легко було припустити, що головний герой легко здолав його.
Його обличчя було таким гарним, але що не так із характером?
[Рівень синхронізації 80%…]
[Рівень синхронізації 85%…]
Ліфт зупинився на верхньому поверсі. Пек Сі Ху першим вийшов з нього, рухаючись неквапливо. Потім вийшов я, а за мною — Еден. Здавалося, ніби все ще перебуваю під супроводом висококласних талановитих людей, спереду й позаду.
Сеульське відділення гільдії Локі виглядало, як будівля великої корпорації. Я був вражений сценою, яку часто бачив по телевізору. У романі гільдії лиходіїв удають, що ведуть чесний бізнес, і виглядають вони дійсно відповідно.
Коли ми дійшли до кінця коридору, зупинилися. Це була кімната, де, ймовірно, перебував майстер гільдії.
— Заходь.
— Ага. — Я збирався кивнути, але раптом тіло скам’яніло від несподіваного тяжкого відчуття. Гаряча хвиля почалася в животі й піднялася до грудей.
— Ух…
— І Дзінь.
[Рівень синхронізації 90%…]
[Рівень синхронізації 95%…]
Хтось підхопив моє хитке тіло. Мені було байдуже, хто це. Холодний піт струмками стікав по моєму обличчю й капав на підлогу.
Це… через завершення синхронізації? Мій розум поступово ставав порожнім.
[Синхронізацію завершено]
Наче музика для моїх вух.
Я зітхнув і підняв голову.
— Ти…
Очі Пек Сі Ху затремтіли, коли наші погляди зустрілися.
Що з ним? Він здивований тим, що я майже зомлів?
Я вже збирався сказати, що все гаразд.
— Хань І Дзінь, припини негайно — у відповідь, крижаний голос, якого раніше ніколи не чув.
