Маленька крамничка

У ту саму мить, коли святий меч пронизав його тіло, останній подих Володаря демонів вже завмирав. І саме тоді в його голові пролунав таємничий голос, який розкрив жахливу істину: усе його життя було лише сюжетом якоїсь гри. А він сам — фінальний бос, якого гравці мали перемогти, щоби завершити гру. Кожна дія, кожен злочин, навіть неминуча смерть — усе це було видумано богом, що створив гру, і керував усім невидимими нитками долі. Але голос у його голові зробив пропозицію: дав шанс уникнути долі останнього боса, що має померти в кінці, в обмін на виконання певної місії. Хоча Володар демонів не знав, у чому саме полягатиме завдання, він погодився. Адже що може бути жорстокішим за життя, де тобою керують, змушують вбивати й нищити, аж поки весь світ не починає тебе ненавидіти? Та… [ Місія доволі проста, мій Володарю. Усього лише зробіть так, щоб герой замість того, аби просадити вас мечем… скоїв “отаке”. ] — …