Обставини

Ву Сінсюе відчув, що торкнувся чогось. Він подивився на дзвіночок снів на своєму поясі, на мить замислився і сказав Сяо Фусюаню:

— Можливо, причина, по якій я відправився в Безсмертну Столицю двадцять п'ять років тому, пов'язана з Лінванем на цій часовій лінії, - він повільно продовжив, — Я думав про це. Якби мій дзвіночок снів ніколи не губився з самого початку, але б дізнався, що клан Хуа отримав в небесний скарб дзвіночок снів, я б обов'язково пішов поглянути на клан Хуа. Якби дзвіночок снів, який випадково отримав клан Хуа, був ідентичний моєму ...

— Ти захочеш дізнатися, звідки він з'явився, - продовжив Сяо Фусюань.

Ву Сінсюе злегка кивнув.

— Так.

Насправді в той час багато людей були спантеличені. Враховуючи здібності володаря міста Чжаоє, він міг легко відібрати небесний скарб у клану Хуа так, щоб ніхто про це не дізнався. Однак він не доклав жодних зусиль, щоб приховати свої дії. Незалежно від того, чи взяв він його, чи повернув, чутки широко поширилися, майже всі знали про це.

Роздумуючи про це зараз, можливо, все це було зроблено навмисно. Він хотів виманити підказки, щоб підтвердити деякі здогадки. Наприклад, чи був тут ще один Лінван. І якби такі здогадки підтвердилися... Тоді судилося бути великій біді. Тож руйнування Безсмертної Столиці, має бути пов'язано з цією справою.

З цими думками Ву Сінсюе злегка ткнув Сяо Фусюаня і попросив його передати повідомлення Фан Чу.

Сяо Фусюань подивився на нього і запитав:

— Чи надавав ти якісь вказівки перед тим, як вирушити до Безсмертної Столиці двадцять п'ять років тому?

Одразу після запитання Сяо Фусюаня схопили за руку. Він озирнувся і побачив, що пальці лорда демонів стискають і тиснуть на його пальці, а печатка скріплена обіцянкою ледь проступає під тиском.

Сяо Фусюань злегка підняв брову і запитав:

— Що ти робиш?

— Нічого, просто нагадую про нашу домовленість. Незалежно від того, що ти дізнаєшся, ти не можеш відмовитися від свого слова.

Сяо Фусюань дозволив йому стискати свою руку.

— Відчуваєш провину?

Лорд демонів сухо хихикнув і думки пронеслися в його голові:

Як можна відчувати себе таким винним без причини, тільки тому, що я не пам'ятаю, але цілком усвідомлюю свою провину.

Втім, раніше він думав, що залишив якісь вказівки Нін Хуайшаню і Фан Чу, але тепер ні. Якщо це дійсно пов'язано з "часовою лінією" або "Лінванем", він не зміг би розповісти про це. Зрештою, безладні лінії й Лінван були пов'язані з небесним шляхом Лінтай.

Як і очікувалося, Фан Чу відповів:

[Ченчжу тоді нічого не наказував].

Ву Сінсюе подивився на людину поруч з ним. Він побачив, що вираз обличчя Сяо Фусюаня не було здивованим, він лише смиренно пробурмотів:

— ...Як я й очікував.

Фан Чу відправив ще одне повідомлення:

[Насправді, коли Ченчжу покинув резиденцію, то мав щось доручити. Він покликав мене до себе, і я думав, що мені хочуть щось доручити. Однак, зрештою, Ченчжу сказав лише два речення. Одне з них полягало в тому, щоб ми з Нін Хуайшанем не залишалися в місті Чжаоє протягом наступних кількох днів].

Вони були слухняними, тому тієї ж ночі вони покинули місто Чжаоє. Але до смертних міст вони теж не пішли, натомість ризикнули вирушити до гори Тайїнь. І оскільки вони не могли піднятися до Безсмертної Столиці, з тривогою блукали навколо підніжжя гори.

Пізніше, коли Безсмертна Столиця зруйнувалася, найсильніша безсмертна аура у світі зійшла з небес, спрямувавшись прямо до міста Чжаоє. Тисячі демонів у місті Чжаоє ледь не загинули разом з безсмертними. Навіть якщо вони не загинули, їхня життєва сутність була сильно пошкоджена, і їм знадобилося дуже багато часу, щоб відновитися. В той час як він і Нін Хуайшань уникли цієї катастрофи.

[Друге... друге речення було трохи дивним, я ніколи не розумів його тоді].

Сяо Фусюань запитав:

[Що він сказав?]

[Тоді Ченчжу сказав мені, що якщо я побачу його знову в майбутньому, не підходити до нього, не думати одразу, що це він, бути більш пильними. Він спеціально попросив мене нагадувати про це Нін Хуайшаню].

Він ніяково сказав:

[Тоді я подумав, що Ченчжу попереджає нас бути обережними з тими, хто видає себе за нього].

Ця фраза закарбувалася в його пам'яті надовго, настільки, що навіть через двадцять п'ять років, коли він вирушив на Північну територію Цанлан, щоб знайти Ву Сінсюе, він все ще часто згадував цю фразу. Тому, коли він виявив амнезію Ву Сінсюе, то вважав це дуже підозрілим, незалежно від того, як він виглядав. Тому він серйозно нагадав Нін Хуайшаню: «Можливо це самозванець, який видає себе за Ченчжу».

Коли вони вперше потрапили до долини Великого Смутку, вони з Нін Хуайшанем навіть змовилися провчити "фальшивого" Ву Сінсюе. Згадуючи про це зараз, ті події були просто занадто соромними, щоб про них згадувати.

[Тепер, коли я побачив Лінвана у Безсмертній Столиці, я нарешті зрозумів справжнє значення цих слів. Але... цей Лінван насправді не здається небезпечним, чому Ченчжу спеціально наголосив на цих словах, кажучи нам бути особливо пильними?]

Він знав, що це питання було трохи дурним, і в минулому він не наважився б його поставити. Але відтоді, як він дізнався, що на ньому є мітка, він раптом став набагато сміливішим.

Почувши це, Ву Сінсюе подумав, що зараз він бунтуватиме, підштовхуючи Сяо Фусюаня до відповіді:

[Якщо він дізнається, що ти не з цього світу, буде біда].

Фан Чу був шокований:

[О ні!]

Ву Сінсюе: "?"

[Він, мабуть, вже знає ...]

Він розповів Сяо Фусюаню і Ву Сінсюе про те, що Лінван запитував його раніше, в тому числі про мітку на ньому і слова: «Ці двоє хлопчиків все ще поруч зі мною, так звідки взявся ти?»

Почувши це, Ву Сінсюе насупився. Він уявляв, як бувши Лінванем, зустрів когось на кшталт Фан Чу, він би точно зрозумів, що це хтось з іншої часової лінії, який помилково потрапив у реальний світ. Він відчував би близькість та емоції до Фан Чу через його походження, але він не пом'якшив би своєї позиції. Навіть з усіма цими емоціями, він буде шукати цю хаотичну лінію і відсікати її начисто. Саме так він би й вчинив, тож нинішній Лінван Безсмертної Столиці, ймовірно, вчинить так же.

Вони запитали Фан Чу:

[Ти сказав, що Лінван щойно вийшов, куди він пішов?]

Ву Сінсюе потай сподівався, що він пішов до Південного Вікна або в якесь інше місце в Безсмертній Столиці. Але Фан Чу сказав:

[Він взяв свою маску і меч, ті два хлопчики сказали, що він спустився у світ смертних].

Вираз обличчя Ву Сінсюе змінився. Те, що він не взяв з собою хлопчиків, а тільки маску і меч, було дуже поганою новиною. Якщо два Лінвана безпосередньо зіткнуться один з одним, обидва вважатимуть, що інший з часової лінії, в той час, як вони самі знаходяться в реальному світі, наслідки будуть жахливі.

Якщо тільки ...

Сяо Фусюань рішуче заговорив:

[Йдемо до клану Фен].

Ву Сінсюе був на мить приголомшений, але одразу ж зрозумів ситуацію. Результат раптової зустрічі двох Лінванів, безумовно, був би катастрофічним, але якби один з них зміг усвідомити, що він сам походить з часової лінії, то все було б інакше.

Відправною точкою цієї часової лінії був клан Фен, людиною, яка створила цю часову лінію, був глава клану Фен. Там вони знайдуть найвагоміші докази.

***

Поки Сяо Фусюань і Ву Сінсюе прямували до клану Фен, маючи намір заманити туди Лінвана, хтось уже прибув до клану Фен раніше за них.

Учні клану Фен все ще були одягнені у звичайний білий траурний одяг, і навіть на паперових ліхтариках, які вони несли, було написано "Траур". Коли вони почули, що за воротами доторкнулися обмеження, то подумали, що це гості прийшли висловити співчуття. Але коли вони відчинили двері й побачили, хто це був, то були приголомшені.

Молодші учні якусь мить стояли нерухомо, а дехто здивовано вигукнув:

— Безсмертний... Безсмертний Тяньсю?!

Чоловік, що стояв за дверима, мав надзвичайну зовнішність, холодну і красиву. Три чорні траурні цвяхи були пробиті в мочці його вуха, випромінюючи моторошну ауру. Це був не хто інший, як Тяньсю з Безсмертної Столиці, фігура з цієї часової лінії.

Учні клану Фен жахнулися, побачивши це обличчя. Адже, за їхніми уявленнями, це була вже друга зустріч з Безсмертним Тяньсю, Сяо Фусюанем. Першого разу, коли вони його побачили, Сяо Фусюань зв'язав усіх учнів їхнього клану в заїжджому дворі на Гірському Ринку Падаючого Цвіту, розлютивши Фен Хуейміна і Фен Шулань до такої міри, що вони особисто прийшли до гірського ринку. Пізніше Сяо Фусюань пішов за ними до клану Фен, а після цього... обвал забороненої зони в клану Фен, смерть Фен Хуейміна і глави клану. Ось чому вони були одягнені в траурний одяг. Ці молодші учні, звісно, не знали, що Тяньсю, який двічі приходив до їхніх дверей, - це не одна й та сама людина. Побачивши відвідувача, вони могли тільки в паніці подумати: «Навіщо ти прийшов знову?!». Але вголос вони не наважувалися висловити свої думки, лише шанобливо привіталися з ним і запитали:

— Чи можемо ми запитати, навіщо прийшов шановний безсмертний?

Той, хто стояв за дверима, відповів:

— Щоб усунути лихо.

Учень Фен був шокованим:

— Що? Усунути... лихо?

Але перш ніж вони встигли ще щось сказати, порив вітру пронісся повз них. Тяньсю з-за воріт вже промайнув повз них і увійшов. Він не той, кому вони могли перешкодити або поставити його дії під сумнів. Насправді навіть якби вони попросили Тяньсю розповісти конкретніше, він би не відповів. Тому що цього разу його візит до клану Фен відбувся після отримання Небесного Указу.

Після того, як він передав Лінвану душу, яку зустрів у гірському селі, то отримав Небесний Указ, що наказував йому прийти до клану Фен і усунути демонів.

Небесні Укази, які він отримував раніше, були переважно двох видів. Перший полягав у тому, що в якомусь місці з'явився злий демон, який спричиняє хаос і безчинства, з якими не в змозі впоратися ні люди, ні безсмертні. Коли він приходив, то вбивав і карав їх, повністю знищуючи. Другий вид, коли демон вже помер, але все ще становив багато загроз. Коли він приходив, то прибирав залишки цього демона.

Цього разу його візит до клану Фен підпадав під другу категорію.

Тяньсю пройшов крізь учнів і прибув до зруйнованої високої вежі клану Фен, роздивляючись безлад навколо. Серед цього безладу все ще висіла якась похмура, зловісна аура, тож він пішов слідами цієї аури до зали предків Фен. Там він побачив чотири труни. Дві з них були довгими, в одній лежав Фен Хуеймін, а в іншій - глава клану Фен. Було ще дві менші труни, і з табличок він зрозумів, що в них лежали молодші син і дочка глави клану Фен, які рано померли.

Для глави видатного безсмертного роду, який мав такі сильні злі наміри й став нічим не відрізнятися від злого демона, це справді становило багато загроз у майбутньому. Ці чотири труни, оповиті темрявою, разом з руїнами високої вежі, засипані уламками, спричинили те, що весь клан Фен був огорнутий зловісною аурою.

Тяньсю мовчки стояв, оглядаючи все навколо. Він розгорнув Небесний Указ і подивився на нього, а потім відправив листа Лінвану з повідомленням, що затримається в клані Фен на деякий час. Лише після цього він витягнув меча з піхов.

***

Насправді отримавши листа від Тяньсю, Лінван не став досліджувати так звану "хаотичну часову лінію", а замість цього попрямував до клану Фен. З іншого боку, Ву Сінсюе і Сяо Фусюань також прямували в напрямку до клану Фен.

Спочатку все, що сталося з кланом Фен, було найкращим доказом хаотичності часової лінії, але все залежало від того Небесного Указу, який отримав Тяньсю.

Коли Ву Сінсюе і Сяо Фусюань поспішили до клану Фен, вони виявили, що все, що могло б довести витоки цієї хаотичної часової лінії, - чи то руїни високої вежі, що обвалилася, чи то глава клану Фен і Фен Хуеймін - було повністю знищено згідно з Небесним Указом.