Модель

Розділ 719. Модель
 

Погода була прохолодною й освіжаючою, а небо — високим і затягнутим величезними хмарами. Саме так виглядав Золотий місяць в Алліні.
— Ось чому я найбільше люблю жовтень в Алліні... — Томпсон, член Комітету зі справ, стояв біля вікна з чашкою в руках, милуючись краєвидом за вікном.
Помітивши це, він обернувся і насунув окуляри в золотій оправі на ніс, перш ніж звернутися до Кондена, свого студента, — Ти увійшов, не спитавши мого дозволу, після одного стуку у двері. Є щось термінове?
Томпсон був привітним зі своїми друзями, студентами та підлеглими й мало дбав про протоколи. Тому він не надто дорікав Кондену за те, що той увірвався до нього.
Коли вони розмовляли, він закрив звіт про місію на столі. Це було правилом Комітету внутрішніх справ. Його не повинні бачити ті, хто не повинен його бачити, навіть якщо вони були його студентами.
Цей звіт про місію був саме тим, який подала Катріна. Оскільки вона чітко розслідувала справу про поклоніння демонам, звіт не привернув до себе особливої уваги в Зоні завдань. Старший чаклун, який наглядав за Цільовою Зоною, переглянув його і вирішив, що справа і так очевидна. Він вирішив, що місія Катріни виконана. Звісно, її звіт потрапив до архіву.
Томпсон, однак, приділив набагато більше уваги випадку поклоніння демонам, оскільки він мав щось спільне з кількома випадками в Рентато, Кокусі та на півночі країни, де викликали первісних дияволів або поклонялися їм, але все ж таки він був принципово іншим.
Тому, закінчивши свою роботу, він дістав звіт і приготувався ретельно проаналізувати його, щоб з'ясувати, чи не почав хтось із Повелителів демонів також розвивати в собі силу віри. А ще він хотів з'ясувати, чи був цей випадок самостійним, чи входив до низки випадків, які відбувалися в межах юрисдикції Конгресу Магії, щоб знайти Птаха Смерті за завісою.
Шкода, що він не побачив у звіті нічого, крім того, що великий лицар збільшував свою силу, поклоняючись демонам.
— Втім, деякі деталі занадто збігаються. Люди, про яких йде мова, вже мертві, і минуло багато часу. Навряд чи можливо продовжувати розслідування. Я ж не можу піти в безодню, щоб запитати Демогоргона Темряви, чи поклонявся йому віконт Андре, чи ні, або схопити Ніколя, Бурю Смерті, щоб він зізнався, чому він завербував віконта Андре в учні, чи не так? — Поклавши праву руку на звіт, Томпсон м'яко постукав по ньому.
Конден, який стояв з протилежного боку, був струнким і високим молодим чоловіком. Його щоки були запалими, а шкіра «обгорілою» до почервоніння, наче він занадто довго засмагав на сонці. На правому оці у нього був модний монокль. Він швидко вибачився, — Вибачте, вчителю. Після того, як я постукав, двері трохи відчинилися. Я подумав, що це натяк на те, що ви просите мене зайти...
Томпсон добре знав нетерплячість і чесність свого учня. Він розгублено запитав, — Двері самі відчинилися? Я забув їх зачинити?
— Я не знаю. Ну, я зіткнувся з Алферрісом у коридорі. Він виглядав задоволеним... — Конден раптом згадав ще дещо.
Томпсон з жалем скривився. — Облиш його... Я можу тобі чимось допомогти?
Колись він побився об заклад з Алферрісом, вважаючи, що його неможливо обдурити ілюзією Алферріса, оскільки він перебуває близько до дев'ятого кола, особливо в магічній вежі Алліну. Тому, якби Алферріс міг без сторонньої допомоги винести з кабінету будь-які речі, він би відкрив скарбницю і дозволив дракону набрати багато коштовних каменів. Здавалося, що він уже програв парі. Однак це не виглядало зовсім погано. Принаймні, йому більше не треба було бути весь час напоготові.
— Магістре, пан Еванс представив роботу під назвою «Детермінізм, свобода волі та джерело магії», в якій він побудував модель щодо сутності магії. Хоча багато питань залишаються без відповіді, наприклад, чому магічні патерни можуть допомогти нам спілкуватися з істиною світу і який механізм стоїть за ними, ця робота дійсно відкрила нові ворота для наших досліджень магії та надприродних сил... Після того, як сьогодні хтось випадково знайшов цю статтю в бібліотеці, вона одразу ж стала хітом...
Конден здавався схвильованим. Плюс його нетерплячий характер, він говорив швидко, як буря, і Томпсон ледве розумів, що він говорить. — Зачекай, зачекай, зачекай. Спочатку дай мені статтю!
Для арканіста старшого рангу читати статтю було набагато легше, ніж слухати схвильовану розповідь.
Взявши статтю, яку позичив Конден, Томпсон глянув на дату. Він сказав одночасно з подивом і полегшенням, — Це було подано три дні тому? Не дивно, що його не опублікували в «Арканах і Магії»...
Взагалі кажучи, жоден журнал не відмовився б від статті великого арканіста, якщо вона має якусь цінність. Вони навіть змагалися за такі статті. Однак роботи Люсьєна майже виключно публікувалися в Арканах, Природі та Елементі, хоча іноді, коли його просили, він писав і для «Щомісячного журналу для загальних арканістів». Не було жодного шансу, що Аркани випустили б таку важливу газету, а оскільки мова йшла про суть магії, «Магія» не дозволила б іншим людям так просто її опублікувати.
Він продовжував читати й насупився на ту частину, що була на початку статті. Здавалося, що детермінізм справді був у небезпеці!
Однак, коли Люсьєн продовжував розповідь, його брови знову розслабилися. Він час від часу зсував окуляри й тихим голосом зауважував, — Ефект спостерігача не зовсім абсурдний... «Нестійкість» матеріальної основи... Це щось новеньке, але якщо це правда, то все поводиться так нормально, коли не задіяні магія і надприродні сили. Чи не пов'язано це з таємничим переходом від мікроскопічного до макроскопічного масштабу? Хм, Люсьєн також думав про це... Слабкі спостерігачі й сильні спостерігачі...
Його увага була повністю зосереджена на статті. Навіть незважаючи на те, що стаття не була підтверджена жодним експериментом чи явищем, а ефект спостерігача був відкинутий основною частиною Конгресу, вона була логічно несуперечливою і здавалася легітимною.
Кондена не здивувала реакція вчителя. Він узяв перо і записав на аркуші паперу запитання та думки свого вчителя.
— ... Енергія, яка поповнює духовну силу, походить від істини світу? Додаткова матерія, викликана магією, походить від правди світу? Хм... — У своїй підозрі Томпсон щось згадав. Він поспішив розвернутися і витягнути з книжкової полиці номер журналу «Елемент». Потім, тримаючи окуляри, шоковано запитав, — Це проблема, яку може вирішити океан негативно-енергетичного стану?
— Так. Всі арканісти, які читали статтю, згадали про океан негативного енергетичного стану. Виявляється, він вирішив кілька найважливіших питань у статті містера Еванса про сутність магії!
Конден нашорошив вуха, щоб вловити бурмотіння свого вчителя.
Він схвильовано промовив, — Ці два питання пов'язані між собою. Один зосереджений на джерелі магічної енергії, а інший пропонує гіпотезу про сутність магії. Разом вони створили повну магічну систему!
Коли він сказав «магічна система», він не мав на увазі систему заклинань.
— Я боюся, що це перша легітимна модель про сутність магії, ні, всіх надприродних сил, яка має теоретичне обґрунтування. — Томпсон також захвилювався.
В історії магії вже перші чаклуни задавалися питанням, що таке магія, і пропонували свої власні відповіді, наприклад, систему чотирьох стихій, а саме землі, вогню, вітру і води. Стародавні чаклуни створили певні припущення про основу світу, де вони вважали, що існують енергетичні площини, які складаються з тих самих елементів. Такі площини мали назви «Країна Вогню» , «Океан Води» , тощо. У їхніх відповідях також фігурувала коренева система — вони вірили, що магія має корінь, якиі є частиною істини світу.
Таке бачення магії впливало на покоління чаклунів і донині, про що свідчить такий термін, як «вогняна стихія». Однак, через недостатню дослідженість стародавніх чаклунів, їхнє бачення магії було суто уявним і не мало жодного теоретичного підґрунтя. Це було більше схоже на фантазію, ніж на модель, визначену за допомогою арканів.
Під час розквіту Магічної Імперії чаклуни приділяли більше уваги регулярним дослідженням і застосуванню. Ніхто не замислювався над сутністю магії. Все, що їм потрібно було знати — це те, що духовна сила є необхідною умовою для виконання заклинань. Тому навіть такий великий, як Король-Сонце, Танос, не придумав моделі суті магії.
Після Магічного конгресу дослідження сутності магії продовжилися. Однак, через недостатність інших теорій, прогрес був незначним. Тому Дуглас та інші великі арканісти не стали необачно пропонувати свою модель сутності магії, на випадок, якщо їхні химерні ідеї вплинуть на інших арканістів.
Лише сьогодні Томпсон нарешті побачив модель, яка описує магію від суті та походження, і вона також ґрунтується на найсучасніших дослідженнях у мікроскопічній області!
Незалежно від того, чи була модель правильною чи ні, вона, безумовно, була історично значущою ... Томпсон був ніби в трансі. Він знову став свідком історії, чого за останні десять років траплялося чимало.
Конден схвильовано сказав, — Хтось описав результат цих двох робіт як «модель Еванса-Телавіва». Це перша модель сутності магії!
Після деякої дискусії Конден попрощався з Томпсоном, заявивши, що йому потрібно уважніше прочитати статтю, коли він повернеться.
Томпсона трохи розвеселило, коли він побачив, як його учень складає списаний папірець і акуратно кладе його в чарівну торбинку. Потім учень підійшов до дверей.
Раптом Томпсон щось зрозумів і крикнув, — Стій!
Але в цей момент Конден вже вийшов у коридор!
Він різко розвернувся, і навколо нього здійнявся туман. Коли туман розвіявся, він перетворився на маленького кришталевого дракона з красивою лускою.
Він витягнув з-під живота величезне морозиво і з великим задоволенням лизнув його. Потім він сказав дитячим і зловтішним голосом, — Томпсоне, ти програв!
Дракон прийшов, коли він обмірковував питання, відволік його, сказавши, що двері не зачинені, і «Алферріс» пройшов повз, дав йому статтю, щоб полонити його, повівся точно так само, як Конден, і тільки забрав списаний папірець, де була записана їхня розмова... Згадуючи все це, Томпсон змушений був визнати, що Алферріс мав нові прориви в ілюзіонізмі, але саме він зазнав втрат!
Проводжаючи Алферріса з жахливим обличчям, Томпсон не втримався і продовжив вивчати статтю Люсьєна. — Слабкі спостерігачі... Сильні спостерігачі...
Він раптом був приголомшений. Згадуючи нещодавнє розслідування, він подумав, дещо злякавшись, — Накопичення сили віри, здається, є збиранням особливих електромагнітних хвиль, але насправді це збирання слабких спостерігачів, щоб перетворитися на сильного спостерігача?
— Ну...
Як би подивилися на цю статтю експерти, які добре знаються на грі з силою віри?