Аномалія вночі

Розділ 514. Аномалія вночі
 

Королівська магічна вежа Холма знаходилася в районі вельмож. Люсьєн швидко підійшов до воріт. Він зняв маску і, пройшовши перевірку, увійшов до вежі.
На дворі вже стемніло, але в чарівній вежі було набагато жвавіше, ніж під час попередніх візитів Люсьєна. Оскільки королева була з Міста Пісень, ще не було відомо, чи зміниться ставлення до чаклунів. Тому заради своєї безпеки деякі з чаклунів, що жили в Рентато, перевезли свої сім'ї в Аллін, а деякі сховалися в королівській магічній вежі в Холмі.
Це було одразу після вечері. Чаклуни групами по двоє-троє блукали або обговорювали щось у залі. Час від часу лунав веселий дитячий сміх.
Ребека розмовляла з кількома чаклунами Волі Стихій про найпопулярнішу «нову систему алхімії», коли побачила молодого чоловіка у високому капелюсі, що входив через ворота. Її очі раптом застигли, і вона вигукнула одночасно в паніці і шоці, — Доброго вечора, містере Еванс.
Усі звуки в залі зникли. Всі перевели очі на Люсьєна і один за одним привітали його: «Добрий вечір, містере Еванс».
Вони були настільки шанобливі, що, здавалося, перед ними не молодий чаклун, якому не більше 25 років, а один з легендарних великих шишок.
Люсьєн гостро відчув, як змінилося ставлення до нього чаклунів Волі Стихій і холмської гілки. Якщо раніше вони поважали його і заздрили йому, то тепер вони шанували і поклонялися йому, як великому арканісту або легендарному чаклуну.
Чи було це через нову алхімію?
Поглянувши на жінку, яка привіталася з ним першою, Люсьєн кивнув і сказав, — Давно не бачилися, Ребеко.
Її «помилка» дозволила Люсьєну взяти участь у щорічній зустрічі елементів та алхімії, де його доповідь про періодичну таблицю була схвалена Равенті. Тому Люсьєн дуже добре її пам'ятав. Крім того, вона була дуже близька з Лазарем, який постійно говорив про неї. Цілком ймовірно, що незабаром вона стане місіс Лазар.
— Ви... Ви все ще пам'ятаєте мене, містере Еванс? — здивовано і захоплено запитала Ребека.
Люсьєн з посмішкою показав на свою голову, — У мене завжди хороша пам'ять. До того ж, Лазар постійно про вас згадує.
— Цікаво, коли він повернеться? — з деяким занепокоєнням сказала Ребека.
Після розмови Люсьєн з посмішкою попрощався з нею і піднявся на верхній поверх.
Коли він зник у ліфті, інші чаклуни з'юрмилися довкола нього і почали перешіптуватися, — Ребеко, ти так добре знаєш містера Еванса?
— У мене є багато запитань і міркувань щодо нової алхімії. Чи не могла б ти передати їх містеру Евансу від мене?
— Можеш запитати пана Еванса, чи потрібні ще чаклуни в Інституті Атома?
Ребека раптом відчула, що час дійсно летить. Вперше вона почула ім'я Люсьєна Еванса через свою любов до «Симфонії долі» та великого музиканта. Потім від Лазаря вона дізналася, що з'явився геніальний арканіст, чия перша робота була високо оцінена. Лише через вісім років тихий юнак створював одну статтю за іншою і ось-ось мав досягти вершини аркани, щоб разом з кількома великими арканістами оцінити краєвид висоти.
Однак вона не заздрила йому, бо прірва між нею та страхітливим арканістом, який вигадував революційні теорії, була надто великою для будь-яких ревнощів. Вона могла відчувати лише безпорадність і захоплення.
Крім того, нова алхімія відрізнялася від попередніх досягнень Люсьєна, які підтверджувалися і приймалися лише після підозр і суперечок. Від самого народження вона вважалася іскрою мудрості, яка осяє новий світ. Більшість чаклунів були в захваті від цього.
Всі вони розуміли, що «нова алхімія» суттєво відрізняється від попередньої «алхімії» тим, що вона була більше внутрішньою моделлю атомів і системою, яка була побудована на такій моделі і зображувала зміни елементів. «Алхімія» була лише додатковим знанням, а основним її змістом були таємниці мікросвіту.
Це було дуже важливо для чаклунів, які наполегливо досліджували глибини і темряву мікросвіту. З цього моменту дослідження в цій галузі перестало бути сліпим. Це як зірки, що світять темної ночі, або маяк, який нарешті побачили кораблі, що потрапили в шторм.
Звичайно, вони знали, що багато проблем, пов'язаних з «новою алхімією», ще належить вирішити, але вона, безсумнівно, відкрила браму творіння. Завдяки їй Люсьєн колись стане великим арканістом!
— Можливо, колись ми зможемо вільно змінювати матерію. — зі щирим захопленням сказав один чаклун.
Інший чаклун подивився на ліфт і із захопленням зауважив, — Коли цей день настане, містер Еванс, безумовно, стане одним з найяскравіших імен в історії магії.
...
Нові альтернативні виміри все ще досліджувалися. Архімаги та чаклуни вищого рангу, в тому числі й Равенті, здебільшого ще не повернулися. Люсьєн увійшов до свого кабінету і подивився у вікно на палац Нексо, який виглядав як галактика на Землі. Потім він увімкнув своє «комунікаційне скло».
— ... Алло, Люсьєне? — Голос Наташі здавався виснаженим.
Її сережки були модифіковані Люсьєном, що дозволило їй почути зашифрований голос.
Добрий вечір, ваша величносте, — посміхнувся Люсьєн, — ви читаєте файли розвідки? Ви читаєте справи розвідувального відділу і таємної бібліотеки?
Причина, чому він говорив з Наташею з королівської магічної вежі в Холмі, полягала в тому, що він не хотів викривати себе.
Хоча Сард чи Крітонія ніяк не могли зламати його алгоритм шифрування, вони могли виявити джерело електромагнітних хвиль, які вони сприймали. Якби він зв'язався з Наташею з Алліну, це викликало б підозру щодо його справжніх стосунків з нею, але якби він був у королівській магічній вежі Холма, це ввело б людей в оману і змусило б їх думати, що він є Хатевей, адже це цілком нормально, коли старший піклується про молодшого.
— Так, хоча ви багато розповідали мені про Холм у минулі роки, це було уривчасто і несистематично. Мені потрібно осягнути його глибше і всебічно. — Наташа посміхнулася і сказала, — Як вірний лицар королеви, граф Люсьєн Еванс, що ти пропонуєш?
Променистим лицарям зазвичай давали титули віконта або графа. Отже, чаклуни вищого рангу могли користуватися таким же привілеєм.
Люсьєн сказав з посмішкою, — Зустрінься по черзі з великими вельможами, могутніми вельможами і вельможами, які обіймають важливі посади. Поговори з ними і знайди людей, яким ти можеш довіряти і на яких можеш покластися. Як королева, ти маєш природне право командувати ними. Тут немає про що турбуватися. Гаразд. Після похорону почни перевіряти лицарів Меча Істини, Лицарів Вироку і Лицарів Святого Хреста. Перегрупуй частину загонів. Звісно, найголовніше — вдосконалюй себе. Чим швидше ти досягнеш восьмого рівня і візьмеш Меч Істини третього рівня, тим легше тобі буде брати ініціативу в свої руки.
— Але кому я можу довіряти і на кого покластися? — з глузливою посмішкою сказала Наташа.
Люсьєн заспокоїв її, — Перш за все, ти повинна знати своє серце і свою віру. Якщо ти не знаєш, чого хочеш, ти ніколи не зможеш відрізнити ворогів від друзів. Хоча ти можеш посилити конфлікт між лібералами і консерваторами і підтримувати баланс, але це не буде тривати довго. Адже за консерваторами стоїть Церква, а за лібералами — Конгрес.
Замість того, щоб чекати відповіді Наташі, Люсьєн вирішив стимулювати її віру. — Згідно з новинами з Конгресу, принца могли вбити.
— Що? Хто? — Поки Наташа вважала, що смерть її діда і дядька — це збіг обставин, що вони обидва були на межі життя і смерті, це ще можна було допустити. Але почувши те, що сказав Люсьєн, вона була більш ніж шокована і розлючена.
— Ми підозрюємо, що це зробив Крітонія, «Серце часу». Тільки його здібності керувати часом могли змусити принца бездоганно померти від горя. У цей час Сард і Рекс перебували в палаці Нексо. — Люсьєн жалів Наташу, але все одно жорстоко покінчив з нею.
Наташа глибоко зітхнула. — Ти хочеш сказати, що церква і частина консерваторів спланували це? Які у тебе є докази?
— Прямих доказів немає. Що можна підтвердити, так це наступне: Сард, Рекс і Крітонія були тоді в палаці Нексо, про що можуть свідчити багато вельмож і служниць; також Її Високоповажність Хатевей оглядала принца Патріка перед новим роком і вважала, що він може прожити ще п'ять-шість років; ліберали, включаючи герцога Джеймса, доводили, що принц і король були так само байдужі один до одного, як і вороги. Як він міг настільки засмутитись? Ти, мабуть, знаєш дещо про них. — Люсьєн представив розвіддані, які він зібрав за минулий день.
Після довгої мовчанки Наташа хрипко сказала, — Я попрощаюся з тілом дядька на похороні. Цікаво, чи вдасться мені щось знайти...
Її голос звучав розгублено і пригнічено, і це боляче вразило Люсьєна. Розуміючи, що зайшов надто далеко, він поспішив виправити ситуацію, — Навіть якщо це було зроблено Церквою, це ще нічого не означає. Бог Істини знаходиться в серці кожного, і кожен може молитися до Нього безпосередньо. Церква ж — лише організація, яка намагається відділити віруючих від Господа. Вона може бути праведною, а може бути і злою.
— Просто проаналізуй свій шлях як лицаря і подумай, над чим ти наполегливо працювала. Ти збираєшся захищати славу Бога Істини чи славу Церкви?
— Звичайно, я захищаю Господа. Але якщо Церкву занедбано, то як ми можемо організовувати обряди і прославляти Господа? — Наташа потрапила в пастку деталей.
— Церква — це інструмент між віруючими і Богом. Якщо він більше не потрібен, просто викинь її. Якщо вона ще корисна, можна модифікувати і зробити так, щоб вона відповідала твоїм потребам. Не треба чіплятися за Південну Церкву, — сказав Люсьєн з посмішкою.
— Зачекай, зачекай, зачекай. Мені треба розібратися зі своєю вірою. — Той факт, що принц Патрік міг бути вбитий Церквою, був для Наташі справжнім шоком.
...
Під нічним небом Юліана, яку викликали з Альто, чарівним тоном промовила до кількох нічних вартових, що стояли поруч з нею, — Церква слабка, вельможі зарозумілі, а слава Господня сильно заплямована. Тому ми очистимо її від нечистих на руку віруючих, як того вимагає воля Господня.
Вона вказала на віллу неподалік. — Барон Остін — корумпована людина, схильна до чаклунства. За словами його слуг, він щодня слухає «Голос Аркани». Наша мета — очистити його і захистити славу Господню, але ми, ймовірно, будемо покарані Церквою. Чи готові ви це зробити?
— Ніч збирається, і тепер починається моя варта...