Таємна зустріч

Розділ 42. Таємна зустріч
 

Вийшовши з кімнати, Люсьєн, поки спускався вниз, розвіяв слід духу, який залишив на Дорі, бо не хотів, щоб Смайл якимось чином дізнався про його власний унікальний спосіб стеження.
Обережно Люсьєн підійшов до задніх дверей. Знову ж таки, за допомогою кількох легких заклинань Люсьєну вдалося непомітно покинути «Мідну Корону», і ніхто його не помітив. Про всяк випадок, Люсьєн спочатку пішов дуже обхідним шляхом, замість того, щоб повернутися до себе додому напряму.
Лежачи у своєму ліжку, Люсьєн відчував певне підбадьорення, оскільки тепер він був упевнений, що не самотній. Його втішав той факт, що були ще інші учні, які наполегливо працювали, ретельно ховаючись від церкви. Йому стало цікаво, скільки ж всього учнів, чаклунів і чаклунок було в Альто.
............
Наступні кілька днів життя Люсьєна було досить простим, але мирним. Люсьєн прокидався рано вранці, робив зарядку, а потім йшов на роботу. Іноді він читав музичні книги, іноді — книги про релігію та подорожі, іноді — читав у власній духовній бібліотеці та аналізував магічні структури.
Хоча П'єр іноді бував трохи дивним, коли він читав свої музичні книги, Люсьєн майже не відчував його існування. На щастя, Вульф на деякий час поїхав з міста, і ніхто з членів асоціації ніколи не завдавав їм клопоту.
У ці дні життя було майже ідеальним. Шкода тільки, що Люсьєн не мав можливості побачити пані Сільвію, відому скрипальку, яка все ще була неодруженою. За словами П'єра, вона була схожа на богиню і дуже талановита. Оскільки П'єр постійно згадував про неї, Люсьєну теж стало цікаво. Однак, пані Сільвія не дуже часто приходила до асоціації.
Паралельно з музикою Люсьєн продовжував вчитися читати, але тепер на це витрачалося набагато менше часу, оскільки він вчився дуже швидко. Як і решта учнів, після закінчення уроків Люсьєн залишався у пана Віктора і починав ще дві години займатися на фортепіано. Наполегливість Люсьєна дуже допомогла йому у навчанні. Він не припиняв займатися доти, доки не починали боліти пальці рук і ніг та не починав сильно пітніти.
Вечір був присвячений вивченню магії. Ніщо не могло вирвати Люсьєна зі світу магії в цей період часу.
У п'ятницю ввечері, коли Люсьєн прямував до тітоньки Аліси, він помітив, що в самому кутку стіни намальовані якісь візерунки, схожі на каракулі. Люсьєн швидко зрозумів, що вони означають.
— Десята година. Суботній вечір. Покинутий будинок у найсхіднішому районі Адерона. Сова.
Вираз обличчя Люсьєна зовсім не змінився. Він продовжував спокійно йти до будинку Аліси, ніби не бачив нічого незвичайного.
............
Люсьєн прибув на місце за десять хвилин до того у своєму чорному халаті, з Крижаним Месником на лівій руці. Перед тим, як покинути своє місце, Люсьєн перевірив усі магічні реактиви в кишенях мантії.
Тієї ночі не було ні місяця, ні зірок. Густі хмари закрили все світло в небі.
Щойно Люсьєн прибув на місце, він почув у темряві совине ухання. Це Доро сиділа на високій вербі, виконуючи роль вартового. Під деревом стояв Смайл в чорній мантії. Щоб Люсьєн міг його впізнати, Смайл зняв капюшон.
— Ласкаво просимо, пане Професоре. — Смайл підійшов до Люсьєна і надів капюшон, — Я розповідав про вас іншим членам гуртка, і вони з нетерпінням чекали на вашу присутність. Кілька учнів також хотіли попросити у вас допомоги з деякими магічними проблемами. Звичайно, вони заплатять.
Знаючи, що Смайл намагається його перевірити, Люсьєн, однак, не нервував. Він був упевнений, що володіє більшими знаннями, ніж більшість його однолітків-учнів, хоча й не міг гарантувати, що зможе розв'язати всі проблеми, — Я спеціалізуюся на астрології та магії стихій. Тож якщо ці питання пов'язані з ними, то я зможу трохи допомогти.
— Тоді прошу за мною, пане професоре, — кивнув Смайл, — прошу за мною.
Смайл зупинився перед старими дерев'яними дверима покинутого будинку. Постукавши у двері в унікальному ритмі, Смайл імітував совине ухання.
Через кілька секунд двері повільно відчинив чоловік у такому ж чорному халаті. Побачивши Люсьєна, він злегка кивнув у бік Люсьєна: «Це, мабуть, пан Професор».
Люсьєн зрозумів, що це був не справжній голос чоловіка.
— Так, це пан Професор, — голос Смайла також був нижчим, ніж минулої ночі, — а це, пане Професоре, Вогняний Вовк.
— Приємно познайомитися. — Люсьєн злегка нахилив голову і привітався. Його ліва рука залишалася в рукаві, а Крижаний Месник був напоготові.
Пройшовши через вітальню та ще одні двері, Вогняний Вовк привів їх до комори. У кутку кімнати були сходи, що вели під землю.
Підвал! Він здивувався, чому йому ніколи не спадало на думку побудувати підвал під своєю халупою, замість того, щоб ризикувати та щоразу спускатися в каналізацію. І разом з тим він міг би побудувати більший склеп у Мельцерському Шварцвальді, щоб практикувати більш потужні заклинання.
Це був не дуже просторий підвал. Навколо довгого столу стояло одинадцять низьких табуретів. Мерехтливі свічки ледь-ледь освітлювали приміщення. За столом вже сиділи інші вісім учнів. Всі вони були одягнені в чорні мантії.
Люсьєн з великою обережністю спустився вниз, а за ним — Вогняний Вовк і Смайл. Вони зачинили двері підвалу перед тим, як сісти.
— Друзі, сьогодні ми маємо честь запросити до нас пана Професора, який обміняється з нами ідеями та думками. — Смайл підвівся і почав вступне слово: «Пан Професор — справжній чарівник. Я впевнений, що зустріч нашої учнівської групи отримає багато користі від глибоких знань пана Професора».
— Це Білий Мед, Ранкова Зірка, Олень, Біла Рукавичка, Дуб, Філософ, Ртуть і Вішалка, — почав представляти присутніх учнів один за одним Смайл.
— Це велика честь для мене. — Люсьєн злегка вклонився: «Прошу вибачити мені мою прямоту. Я прийшов сюди значною мірою через журнал «Аркана». Чи можу я спершу поглянути на нього?».
— Без проблем, Професоре. Не поспішайте, і ми можемо спершу поспілкуватися у довільній формі. — Філософ кивнув і повільно простягнув Люсьєну чорну книгу у твердій палітурці. — Крім того, я чув від Сови, що вам потрібен цілий набір лабораторного посуду, і я приніс його сюди сьогодні ввечері. Я буду радий віддати їх вам в подарунок, якщо ви зможете вирішити для мене одну проблему.
Люсьєн не одразу відкрив книгу, а спершу уважно оглянув її обкладинку.
На чорній обкладинці було кілька окремих сріблястих ліній, які в кінці з'єднувалися разом, утворюючи слово «Аркана» прямо по центру. Під назвою журналу в один рядок було написано: «Том 11, рік 392 від Різдва Христового». Всередині були пергаментні сторінки.
На сторінці змісту Люсьєн побачив, що в журналі було двадцять чотири статті. Першою з них була «Дискусія про п'яту невдачу у відкритті нових планет». Люсьєна це зацікавило, і він почав читати.
— Теорія гравітації, запропонована Дугласом, могла пояснити багато заклинань силових полів, навіть більшість заклинань астрологічної школи. Крім того, три закони руху планет також випливають з цієї теорії, що має величезне значення для орієнтації в області ворожіння.
— На основі цієї теорії ми створили багато нових і потужних заклинань. Таким чином, можна сказати, що якщо існують дві основні колони, які підтримують класичну магічну систему, то теорія гравітації може бути оцінена як найважливіший фундамент для однієї з колон — вивчення силових полів.
......
— Залишилося продемонструвати ще одне питання: Теорія гравітації дозволяє нам вивести багато формул, і таким чином ми знаємо, що континент, на якому ми живемо, також належить планеті. Планета продовжує обертатися і водночас обертається навколо Сонця, так само як і решта планет на небі. За формулами, згаданими вище, ми також можемо визначити розташування цих планет.
— Однак нікому, навіть найвеличнішому чаклуну чи чаклунці, ніколи не вдавалося дістатися до планет за допомогою найдосконалішої космічної магії, включаючи мене. Навіть якщо ми можемо обчислити їхні координати, ми не можемо знайти жодної з них у передбачуваних місцях у космосі.
— Коли я намагався застосувати просунуту космічну магію, хоча я не міг досягти планети, я відчував тяжіння цільової планети з мого передбачуваного транзитного місця. Планети були там, але одночасно їх там не було.
Коли Люсьєн дізнався, що планети в цьому світі можуть пророкувати долі, він уже був дуже здивований. Тепер він знову був здивований і дуже збентежений.

Перекладач Medoo: Білий Мед гарний псевдонім, мені подобається)