Перстень

Розділ 33. Перстень
 

Вихопивши кинджал, Люсьєн обережно наблизився до купи попелу.
Блискучий предмет виявився різьбленим срібним перснем, інкрустованим зверху маленьким блакитним камінчиком.
— Він належав зомбі? — здивувався Люсьєн. Він взяв каблучку в руки та почав уважно її розглядати.
На його поверхні виднілися рядки літер, які були написані звичайною мовою.
— Людська натура може бути холоднішою за сніг.
Перстень був звичайним на вигляд, але коли Люсьєн обережно потер його, він відчув таємничу і дивовижну силу, що виходила від каменя. Через кілька хвилин, коли сили Люсьєна почали повільно відновлюватися після магічного впливу, він знову уважно оглянув перстень, використовуючи свою духовну силу.
Поранена душа Люсьєна була трохи шокована, як тільки його дух увійшов у перстень. Він відчув всередині самоцвіту те, що здавалося силою хуртовини, але його структура була набагато складнішою, ніж у магії рівня учня.
— Це ж магічний перстень! Можливо, саме тому зомбі здавався набагато сильнішим за інших. — Люсьєн був схвильований, — Здається, перстень навіть сильніший за Знак Істини Бенджаміна. Цікаво, до якого рівня сили належить перстень...
З його залишками духовної сили Люсьєн не міг навіть зрозуміти магічну структуру персня, не кажучи вже про те, як залишити свій духовний відбиток на структурі, щоб використовувати силу.
Чаклун, який володів заклинанням першого кола «Ідентифікація», міг безпосередньо розуміти магічні властивості всіх магічних предметів першого рівня, без необхідності аналізувати їхню внутрішню структуру. Вміння використовувати Ідентифікацію зростало разом із накопиченими знаннями, і, таким чином, людина могла прогресувати та починати використовувати предмети вищого рівня.
Іноді на деяких з них містилася додаткова інформація, зокрема про їхніх творців, про те, для чого вони були зроблені тощо.
Згідно із записами відьми, всі магічні предмети можна було розділити на різні рівні: рівень учня, рівні з першого по дев'ятий та рівень легенди.
Критерієм оцінки була сила магічного предмета: якщо сила дорівнювала магії першого кола або здібностям лицаря першого рівня, то це був, відповідно, магічний предмет першого рівня. Проте, у межах кожного рівня було чотири ранги — низький, середній, високий і досконалий. Наприклад, якщо взяти перстень, зачарований заклинанням третього кола «Блискавка», то якщо його можна було використовувати один раз на день, то це був перстень низького рангу третього рівня; якщо його можна було використовувати тричі на день, то він вважався предметом середнього рангу третього рівня; якщо перстень мав додаткові переваги, наприклад, підвищував магічний опір користувача, то він вважався предметом високого рангу третього рівня.
Якщо магічний предмет мав якийсь постійний ефект підсилення, то він був би на рівень вище, ніж інші звичайні предмети. Наприклад, заклинання «Порожній розум» було заклинанням восьмого кола, і магічний предмет з імунітетом до цієї магії кільця-вісімки вважався б дорогоцінним магічним артефактом дев'ятого рівня.
Крім того, градація також застосовувалася до магічної зброї та обладунків.
Люсьєн не дуже добре знав перстень, тож не наважувався носити його випадково, раптом на ньому було якесь прокляття. Поклавши перстень до кишені, він був у досить гарному настрої.
Однак, коли він помітив навколо себе трупи та кров, то зрозумів, що має ще багато роботи. Найголовніше, йому потрібно було навчитися зберігати мозкову тканину водного зомбі.
Люсьєн ще не знав, як використовувати учнівське заклинання «Збереження органів», але мозкова тканина зомбі повинна була протриматися від трьох до п'яти днів — цього часу Люсьєну повинно було вистачити, щоб освоїти заклинання.
Згідно з нотатками, «Збереження органів» було закляттям, яке насправді можна було використовувати для збереження свіжості багатьох інших речей, окрім органів. Закляття тривало двадцять чотири години. Магічний реагент не потрібен.
Розрізавши кинджалом череп зомбі, Люсьєн побачив його чорний мозок, схожий на незліченну кількість огидних черв'яків, що обплутали один одного. Обережно, Люсьєн поклав мозок у мішок разом зі своїми кришталевими камінцями.
Знаючи, що для навчання магії в майбутньому знадобиться багато грошей, Люсьєн вкрав усі гроші з тіл, у тому числі з двох пустоголових у річці. Загалом він отримав тридцять три нари та п'ятдесят два фели.
Дивлячись на його роздутий мішок з грошима, на обличчі Люсьєна з'явилася посмішка.
Однак, коли Люсьєн збирав гроші, він помітив, що не може чітко бачити речі, а в голові у нього іноді гуде. Нарешті він зрозумів, що це були наслідки ушкодження його духу. У записках не було згадано жодного чарівного зілля, яке можна було б використати для лікування такої травми. Тому одужання могло затягнутися надовго.
Тоді Люсьєн узявся до роботи. Затамувавши подих, він загортав кишки, розкидані на землі, і викидав їх у річку разом з тілами. Поступово він почав звикати до цієї сцени й навіть придивився до нирки Шрама. Люсьєн вірив, що незабаром всі вони стануть кормом для риб у річці Белем.
Змивши кров на землі, він вирішив покинути це місце.
~Здається, єресь не має нічого спільного з водним зомбі. — Люсьєн думав про себе на ходу, — А як же тоді червоноокі щури...?
Люсьєн вирішив, що завтра вранці він поїде до маєтку лорда Венна, щоб знайти Джона, а потім поїде до Асоціації музикантів. Він повинен був поговорити з Джоном про єресь, але, звісно, не розповідаючи йому, що тут насправді сталося.
............
Кілька пасторів-стажерів раз на три дні спускалися до каналізації, щоб за допомогою заклинань прибрати сміття в річці.
Але людина, що вийшла з тіні після відходу Люсьєна, точно не була новим пастором.
— Повелитель Срібла, вічна тиша... — людина хихикнула в суміші огиди й веселощів, безперервно розмовляючи сама з собою, — Інше ім'я, інша особистість? Цікаво... Та людина, мабуть, була зачарована ним. Не можу дочекатися, коли побачу його тінь на землі. Битва між ним і кардиналом Альто буде дуже цікавою...
— Хм... Напевно, є якась спадщина, залишена попередньою стародавньою магічною імперією, яку він міг би використати.
— Але церква, напевно, завадить його планам.
Людина озирнулася навколо. На його обличчі з'явилася хитра посмішка.
— Досить розумний молодий хлопець щойно сам створив нову учнівську магію, Сірчану Вогняну Стіну. Вражаюче... Він може бути мені дуже корисний...
Потім його фігура розпалася на незліченну кількість маленьких тіней, і він раптово зник.
Лишилося тільки його хихотіння, що відлунювало в трубах.