Чорний лицар

З-під капюшона Уйон бачив ідеальної форми губи Дохьона. Легкі коливання сигарети виглядали якось чуттєво. Зосередившись на червонуватих губах Дохьона, Уйон повільно почав говорити.

– Якщо у вас є...

Відчувався слабкий аромат, але це були не феромони Дохьона, а запах його сигарети. Штучний аромат, що імітував феромони, не міг зрівнятися з природною аурою, яку випромінював Дохьон.

– У вас є бажання? – підвівши очі, Уйон спитав Дохьона.

Прибравши руку від капюшона, Дохьон затиснув сигарету між вказівним і середнім пальцями. Він випустив струмінь диму, який розвіявся в повітрі.

– То ж, що б мені загадати?

Уйон відчував, що все буде добре, якщо це був Дохьон. Незалежно від того, чи це буде виконання доручень, чи щось дратівливе, навіть якщо він попросить позичити гроші, Уйон погодиться на це.

Проте насправді здивованими були інші.

– Сонбе, ви серйозно збираєтеся загадати бажання?

– Ти, нахабний запроданцю, його змушували пити тільки, щоб потім просити виконати бажання.

– Я не думав, що ви такий, хьоне...

Поки сипалися скарги, Дохьон, трохи зніяковілий, прикусив сигарету. Але навіть він усміхався, тож здавалося, що це був просто жарт. Дохьон загасив недопалок об стіну і скуйовдив волосся Сонґю.

– Треба було казати це тому сонбе.

Сонґю проковтнув язика. Зрештою, його тоді там не було. Інший хубе теж опустив голову, і лише Ґарам, запалюючи чергову сигарету, зітхнула.

– Якщо будеш так говорити, то всім буде ніяково.

Дохьон лише мовчки знизав плечима, його погляд ненадовго ковзнув по Уйону. Ґарам зробила затяжку і видихнула в небо.

– Говоріть, якщо є що сказати. Якщо ви не хочете пити – не пийте. А якщо якийсь сонбе намагатиметься вами командувати, кажіть, що викладете це в мережу. Серйозно, у який час ми живемо? Цей хлопець – ніщо поза межами університету.

Закінчивши свою тираду, Ґарам голосно вигукнула: «Кім Джінсане, ти наволоч!». Це було так голосно, що навіть люди, які курили деінде, обернулися, щоб подивитися. Звісно, ніхто не повторив за нею.

– Ну... Першокурсникам важко зупинити сонбе у подібних ситуаціях.

– Ти так жорстко говориш про недоумків, а сама намагаєшся дати задню, га?

Не вагаючись, Ґарам вдарила Дохьона ногою ззаду під коліном. Дохьон плавно ухилився вбік, ніби звик до цього, і відкинув волосся назад. Його вологе волосся зафіксувалось у новому положенні, відкриваючи чоло.

– Ви не маєте змушувати себе пити, якщо не хочете.

Уйону здалося, що Дохьон звертається саме до нього. Він також подумав, що Дохьон, схоже, у поганому настрої. Його зазвичай лагідні очі та акуратні брови здавалися трохи стягненими, ніби від роздратування.

– Ви будете стикатися з таким весь час, коли опинитесь у дорослому світі, тож навіщо мати справу з цим ще і в університеті?

– Хьоне...

Сонґю широко розвів руки, його очі сльозилися, наче він був готовий кинутися на Дохьона. Дохьон швидко зробив крок назад. Його приятель також виглядав схвильованим, але Ґарам була обурена.

– Агов, я сказала те саме, то чому реакція інша?

– Нуно...

– Занадто пізно, дурко.

Уйон був вдячний, що Дохьон натягнув капюшон на нього раніше. Його обличчя палало, і він був впевнений, що виглядав дивно. Він хотів подякувати Дохьону, але відчув, якщо відкриє рота, то його емоції виплеснуться назовні.

– Так чи інакше, у такому випадку я вип’ю весь алкоголь, який дістанеться Уйону. 

Уйон ледве почув хвалькувату заяву Ґарам. Не мало значення, що він мав той статус, коли ніхто не може змусити його пити. Єдине, що мало значення, це те, що Дохьон піклувався про нього.

– Нуно, а як же я?

– Ви ж і за мене вип’єте?

– Ви, хлопці, самі по собі.

– Ого, подивіться, як вона змінює свою думку.

Уйон засунув руку в кишеню, крадькома дивлячись на Дохьона. Іншою рукою він несвідомо торкнувся вуха. Він не міг зрозуміти, як Дохьону вдавалося весь час поводитися так круто. Від цього в Уйона засвербіло в горлі.

***

– Я не можу більше пити, угх.

Ґарам затулила рота рукою і низько опустила голову. Її акуратно зав’язане волосся тепер було в повному безладі. Вона була схожа на примару з телевізійного шоу, що змусило Уйона несвідомо відсахнутися вбік від несподіванки.

– Гей, хто-небудь, відведіть цю невдаху в кімнату.

Одна із другокурсниць, звикла до такого, допомогла Ґарам підвестися. Вона хиталася, наче п’яна по саме нікуди. Та навіть коли її вже відводили, вона простягнула руку до Уйона.

– Я подбаю про цю дитину… угх!

– Дідько, онні! Не смійте блювати!

Ця пиятика тривала вже дві години. Ті, хто хотів пограти в алкогольні ігри, зібралися у вітальні, а решта сиділи за обіднім столом на кухні. Уйон хотів сісти за стіл, але врешті-решт пішов за першокурсниками до вітальні. Першою вибула Ґарам.

– Невже називати її «нуною» так важко? – запитав Сонґю Уйона, дивлячись, як Ґарам із ганьбою йде геть.

Уйон уникав його погляду, надто збентежений, щоб відповісти. Побачивши рідкісний вираз провини на обличчі Уйона, Сонґю ніяково почесав щоку.

– Сьогодні я чорний лицар Сон Уйона.

Існувала коротка історія про те, чому Ґарам опинилася у такому становищі. Після того, як Ґарам гордо оголосила себе чорним лицарем Уйона, вона сіла поруч із ним, щоб дотримати свого слова. Дуже вчасно Джінсан сонбе сів навпроти, і вони вдвох вступили в дивну боротьбу за владу, ведучи ігри з випивкою.

– Уйона спіймано!

– Онні, ви збираєтеся пити за нього?

– Неси все мені. Ця дитина сьогодні не вип’є ані краплі.

Дотримуючись своїх сміливих слів, Ґарам випила все, що їй запропонували. Сидячи зі схрещеними ногами і прямою спиною, вона виглядала майже як генерал. Але невдовзі вона ганебно пала.

– Знову програв Уйон?

– Ґарам сонбе знову збирається пити?

– ...Принеси його сюди. Я дотримаю свого слова.

В Уйона була майже комічна нездатність до вивчення алкогольних ігор. Навчи його чогось одного, і він засвоював лише половину; навчи його двох речей, і він забував, що вивчив раніше. До того ж Джінсан сонбе націлився саме на Уйона, а це означало, що Ґарам несла на собі весь тягар наслідків.

– Онні, ти щось винна Уйону?

Коли Ґарам випила більше двох пляшок, один із сонбе занепокоєно запитав. Відчайдушність, з якою вона взяла на себе роль чорного лицаря, створювала враження, що вона повертає великий борг. Ґарам із захмелівшим поглядом похитала головою і твердо відповіла.

– Я просто хочу, щоб він називав мене «нуною».

– Я надто нетямущий у таких іграх.

Уйон не хотів все ускладнювати. Він не мав жодних негативних почуттів до Ґарам, і йому не було неприємно називати її «нуною». Просто він був новачком в алкогольних іграх і намагався запам’ятати всі правила.

– Гаразд, тепер, коли Мун Ґарам хоробро пала, настала черга Уйона пити, правильно?

Джінсан сонбе, зрадівши, що «перешкода» зникла, почав охоче розливати напої. Наразі всі були вже напівп’яні, тож ніхто не втрутився, щоб зупинити його. Гра почалася знову, і звісно ж, обрали Уйона.

– З тобою все гаразд?

– Я в порядку.

Уйон випив соджу під стурбованим поглядом Сонґю. Хоча він і раніше пив пиво, але соджу пив уперше, і його смак виявився не таким поганим, як він очікував. Кім Джінсан задоволений тим, що Уйон без вагань п’є, заплескав у долоні на знак схвалення.

– Ти добре п’єш! Мабуть, був розчарований, що не міг пити через Мун Ґарам?

І знову Уйон був обраний у наступному раунді гри. Той факт, що Уйон і почав гру першим, і був спійманим у результаті, здавався Сонґю чимось на кшталт таланту. Без жодних скарг Уйон випив ще один стакан.

– Гаразд, знову Уйон!

Один стакан, два стакани. Кількість випитого алкоголю наближалася до цілого ящика. Звісно, пив не лише Уйон. Сонґю час від часу виступав у ролі чорного лицаря, інші також брали участь у грі, але найбільше пив саме Уйон.

– Ого, Уйоне, ти казав, що не вмієш пити, але ти гарно справляєшся!

Очі Джінсана сонбе були затуманені. Єдиними, хто досі залишалися тверезими, були Сонґю, який добре грав в алкогольні ігри, і Уйон, який сидів рівно. Однак Сонґю ставав дедалі більш занепокоєним, оскільки кількість випитого Уйоном зростала.

– З тобою справді все гаразд?

– Я в порядку.

Зовні Уйон виглядав добре. Його колір обличчя був звичайним (якщо не казати, що він виглядав блідішим, ніж зазвичай), і реагував він спокійно. Але його колись ясні очі тепер були трохи розфокусовані.

– Нумо, немає часу на закуски!

Сонбе почав нову алкогольну гру. Цього разу це була «Гра в асоціації»*. На питання «Хто виглядає так, ніби походить із заможної родини?» Уйон отримав всі голоси, а на питання «Хто, ймовірно, створював найбільше проблем у середній школі?» він знову отримав більшість голосів.

– Ви, хлопці, досі граєте в алкогольні ігри?

Дохьон вийшов з кухні в потрібний момент. Він сів на пусте місце, де сиділа Ґарам, і взяв порожній паперовий стаканчик. Інші, вже напідпитку, запитали, чи не хоче він приєднатися до гри, але він відмовився і налив собі випити.

– Куди поділася Мун Ґарам... І кого обрали цього разу?

– Мене.

Уйон втупився в соджу незадоволеним поглядом. Дохьон розгублено нахилив голову від різкої відповіді. Коли Дохьон придивився до нього уважніше, Уйон ображено буркнув.

– Вони думають, що я схожий на хулігана.

– ...Гра в асоціації?

Уйон кивнув. Дохьон із двозначним виразом обличчя взяв напій у центрі столу і недбало запитав дозволу у Джінсана.

– Не проти, якщо я вип’ю за нього?

– Гей, чому ти...

– Все нормально.

Перш ніж хтось встиг відреагувати, Уйон вихопив паперовий стаканчик у Дохьона і випив його одним махом. Джінсан сонбе засміявся, ніби кажучи: «Бачиш, він чудово п’є».

– Від самого початку він добре справлявся...

– Сонбе, будь ласка, припиніть.

Це Сонґю з роздратованим виглядом нарешті втрутився в розмову. Присутність Дохьона додала йому трохи сміливості. Зітхнувши, Сонґю заговорив впевнініше.

– Уйону незручно.

– ...Якого біса, я нічого такого не зробив. Уйоне, скажи нам – тобі незручно?

Уйон поставив свій порожній паперовий стаканчик на підлогу з безвиразним обличчям. Незважаючи на весь випитий алкоголь, його обличчя залишалося блідим і стриманим. Він повільно кліпнув очима і відповів спокійним тоном.

– Ні, мені не незручно.

– Бачиш? З ним все добре...

– Не те, щоб мені було незручно, мене це просто бісить.

Усі, включно з Дохьоном, завмерли. Незважаючи на погляди інших, Уйон зустрівся очима із Джінсаном сонбе.

– Серйозно, годі вже. Тільки тому, що я мовчу, ви думаєте, що можете так поводитись?

* Гра в асоціації – гра заснована на голосуванні. Кожен по черзі каже «Найбільше схожий на…». На рахунок три кожен вказує на людину, яка, на їхню думку, найкраще відповідає опису. Той, хто набере найбільше голосів у даній асоціації, має випити.