Розділ 97. Епізод 20 — Лихо Повеней (1) 

Моє серце впало в п’яти, щойно я почав шукати пульс Хан Суйон. Я був більше шокований тим фактом, що Хан Суйон була мертвою. Минуло трохи часу, поки до мене повернувся здоровий ґлузд. 

— ...Докча-ссі? — Ю Сана помітила щось та підвелась. Я оглянув труп Хан Суйон із її допомогою. 

— Ран немає. 

Все зайшло в глухий кут. Не було жодних ран. Тоді, отрута? Якщо була якась отрута, що змогла вбити Хан Суйон, не залишивши слідів, то це була жахлива отрута. 

Однак подібна не могла ще існувати. Це було не єдиною проблемою. Чому тільки Хан Суйон була отруєна, якщо всі інші були в порядку? Навіть якщо була людина з такою отрутою, не було причини труїти тільки Хан Суйон. 

І взагалі, це було дивно, що я раптом заснув. 

...Заждіть-но, я заснув? 

Я раптом озирнувся на Ю Сану. 

— Ю Сано-ссі, ти спала всю ніч? 

— ...Так. 

Ю Сана почервоніла, наче засоромилась. Якщо Ю Сана не прокинулась, то вчора ніхто не стояв на варті. Я був останнім сторожовим, і щойно я заснув — спали всі. 

Я був дурнем. Мої підозри повинні були початися з «Чому я заснув?», а не з «Хто вбив Хан Суйон?». 

Це було заклинання сну? Ні, тільки репатріанти мали подібну магію. Поцілити в Больову Точку? Вони мусили мати змогу обманути мої чуття, щоб використати це. 

Зрештою, залишалася тільки одна відповідь. Я підійшов до вогню, де висіли кістки ґроля, якого я вчора їв. 

Це єдина можлива причина того, що всі заснули. Я почистив кістки, м'ясо з яких було об’їдено, і на землю впав якийсь зелений порошок. 

«Це стебло янасплети». 

Очікувано. Була тільки одна причина присутності цього. Хтось змішав порошок зі стебла рослини з м’ясом ґроля. Стебло янасплети мало сильний ефект присипляння, якщо до того не випити його соку. Це не було отрутою, тому Донґуі Бонґам не міг з цим впоратись. Ось чому я завжди варив його з соком. 

— Хто готував ґроля вчора? 

— Це була Суйон-ссі... 

Я зітхнув подумки. М’ясо, що я вчора їв, належало малому ґролю, якого Шін Юсон не вдалось приборкати. І тією, хто його вбила, була ніхто інша, як Хан Суйон. 

— Це був один удар. 

Я підійшов до блідого тіла Хан Суйон. Я так розгубився, що на якийсь час забув. Аватар не зникав, якщо його голову не було знищено. 

Однак чому вона все так підлаштувала? Вона була зв’язана «Тимчасовою Обітницею» і не могла втекти. Тієї миті із її грудей полилось синє світло. Що це?.. 

— Зачекай-но. 

Я не хвилювався про чужу реакцію і наступив на голову Хан Суйон. Синє світло вирвалося, і аватар було зруйновано. 

[Аватар персонажа «Хан Суйон» отримав покарання за порушення контракту.] 

[Персонаж «Хан Суйон» запропонував свій аватар як пожертву, щоб компенсувати більшість покарання Тимчасової Обітниці.] 

— Ах... 

Ю Сана застогнала, наче щось усвідомивши. Я й уявлення не мав, що аватар мав такий ефект. Я бачив, щоб він отримував шкоду замість оригіналу, але не знав, що він може прийняти покарання контракту. Здавалося, наче тільки частка покарання була компенсована, але Хан Суйон не помре. 

Шін Юсон запитала: 

— Та унні пішла геть? 

— Здається, так. 

Питання «чому» не мало сенсу. Якщо так подумати, то Хан Суйон не мала багато спільного зі мною. 

—Підтримка мене сузір’ями зменшилась через те, що останнім часом я була з тобою. 

Я скоро зустрінусь з людьми з Чунмуро, і вони будуть ворожими до Хан Суйон, прямо як Ю Сана. 

Пхе. Людина, якій не можна довіритися, житиме в нещасті. Хан Суйон буде одна, оточена ворогами. На мить я переплутав її з компаньйоном. 

На місці, де аватар перетворився на білий порошок, було трохи монет та клаптик паперу. 

—Ціна страв. 

Ось так вона прощалася. Наче перетворюючи весь час, що ми провели разом, у ніщо, її аватар здуло сильними вітрами ріки Хан. 

Все ж, мені досі було цікаво, чому Хан Суйон залишалася зі мною так довго, хоча могла використати «Сурогатну Смерть» з допомогою своїх аватарів. 

Я не знав. Я не міг прочитати думки Ю Сани або Хан Суйон. «Шляхи Виживання», які пояснювали все, не сказали мені цього. 

— Нам слід встати. 

Тоді мене переповнило дивне відчуття. Це була Точка Зору Всезнаючого Читача? Я інстинктивно глянув у напрямку, який відчув, але нічого не побачив. 

...Я помилився? 

*** 

— Дурень. 

Хан Суйон глянула на покинуту будівлю з віддаленої багатоповерхівки. Вітер річки Хан пройшов крізь її рвані джинси, і він був холодним. Вона прикусила губу та пробурмотіла: 

— ...Хіба ти не маєш вдати, наче відчув щось? 

Однак, вона знала, що він цього зробити не міг. Це природно. Він був «читачем», наскільки була й вона. 

Вона повернулася, ввімкнула нотатки та почала щось друкувати. Це авторська звичка — писати щось, коли находить натхнення. 

「Читання книжки не означає розуміння людей.」 

«Побачимося знову». 

Вона не знала, якого фіналу хотів Кім Докча. Однак, вони точно ще зустрінуться, поки продовжують рухатися до кінця. 

「Вона не знала, будуть вони ворогами за наступної зустрічі чи ні.」 

Хан Суйон сховала смартфон та почала йти. 

*** 

Ранкові години минули швидко. 

Того вечора спритність та магічна сила Шін Юсон сягнули сценарного ліміту в 60-й рівень. Я відчув, що час прийшов, та купив Контракт Спонсора у Біхьона. Біхьон буркотів, але все одно дав мені його. 

[...Ти ж знаєш, що це не змінить лихо?] 

«...» 

[Теперішня вона не зв’язана з майбутнім лихом напряму. Лихо приходить зі світу, похідного від лінії «першого світу». Навіть якщо їхнє існування пов’язане, історія...] 

«Не говори марні речі та дай мені контракт». 

Я завершив його написання та вручив Шін Юсон. 

— У мене зараз немає стигми, і я не можу позичити тобі свою силу, як інші сузір’я. Я тільки маю багато монет. 

— ... 

— Ти не мусиш підписувати контракт, якщо не хочеш. Однак, ти не пошкодуєш, якщо підпишеш. 

— Мама казала мені не займатися такими речами... 

— Все гаразд. Не те щоб я збирався бути звичайним спонсором. 

— Якщо я підпишу це, я зможу мати контракт з іншим сузір’ям? 

— Так. 

Шін Юсон рішуче кивнула. 

— Добре. Я вірю аджоссі. 

[Контракт Спонсора укладено.] 

[Ви стали спонсором втілення «Шін Юсон».] 

Сліпуче світло піднялося та огорнуло нас з Шін Юсон. На відміну від світла, скромне повідомлення вигулькнуло. 

[Ви не сузір’я. Ви не можете використовувати більшість функцій спонсора.] 

+++ 

[Список Доступних Функцій] 

1. Спонсорство втілення. 

2. Підбадьорення втілення. 

+++ 

Що ж, я цього очікував. Наразі це було все. 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» глузує.] 

[Сузір’я «Таємничий Інтриган» вітає вас з вашим першим контрактом.] 

[5,000 монет було переказано.] 

[Певна кількість сузір’їв хоче бути вашим спонсором.] 

Реакція сузір’їв була гарячою. Вона відрізнялась від того випадку з Ґоном Пільду. Шін Юсон тепер була моїм втіленням напряму. Таким чином, група «шукачів втілень» божеволіла за мною. 

Я не був сузір’ям, я був «втіленням» з «втіленням». Якби вони підписали зі мною контракт, Шін Юсон природно також була би під моїм сузір’ям. Коли я збільшив кількість своїх втілень, кількість сузір’їв, які мене хотіли, зросла стрімко. 

[Канал божеволіє!..] 

Біхьон щасливо кричав, поки я дивився на команду. 

— Нам час іти. Ми перетнемо річку Хан. 

— Ми досі не знайшли жодного мосту. Чи буде все гаразд? 

— Ми підемо вплав. 

— Га? 

— Ти не вмієш плавати? 

— Вмію, але... — Ю Сана глянула на річку занепокоєно. 

Я знав, про що вона хвилювалась. Рівень води річки Хан піднявся. Там було більше іхтіозавтрів, ніж вчора, і вони ревіли із перервами. Вони всі були 7-го класу. Шін Юсон пробурмотіла: 

— Я не вмію плавати... 

— Тримайся за оце. 

Я витягнув коробку з пінопласту, яку отримав заздалегідь. Я попросив Ю Сану прикріпити коробку до мене Павутиною Арахни. 

— Нумо. 

Я стрибнув у річку Хан без вагань, і Ю Сана одразу ж рушила за мною. Шін Юсон була налякана, але вона швидко схопила пінопластову коробку та занурила ноги у води річки Хан. 

Холод річки огорнув моє тіло. Чувся запах дивних звірів, і рухи іхтіозаврів почали змінюватися. Ю Сана запитала: 

—Все справді гаразд? 

Звичайно, це не було гаразд. Однак, це був єдиний шлях, зважаючи на те, скільки залишилось часу. 

—Якщо стане справді небезпечно, ми заберемося звідси якнайшвидше. 

—...Ага. 

—Ось чому тобі треба вдати, що ми в небезпеці до того, як ми справді в ній опинимося. 

—Га? 

—Це для того, щоб Юсон швидко пробудилася. Я навмисне намагаюсь створити кризу. Розумієш? 

Я потягнув пінопластову коробку та почав пливти річкою Хан. Ось чому я піднімав рівень здібностей Шін Юсон без хвилювань. У вікні атрибутів цього не було видно, але вона мала вроджену здатність до адаптації. 

Звичайна дівчинка не дожила б до п’ятого сценарію. Шін Юсон на вигляд була хорошою дитиною, але її внутрішнє «я» не було таким простим. 

Дитина, що вбила свою собаку, що обманювала дорослих і маскувалася, щоб отримати прихильність сильних. Такою дитиною була Шін Юсон. Коли ми вперше зустрілися, в її голові відбувалося багато розрахунків. 

Я заговорив до Шін Юсон, яка озиралася на всі боки. 

— Юсон. 

— Т-так! 

— Не втікай. 

— ... 

— Якщо ти звідси втечеш, то не зможеш повернутися, — Шін Юсон закрила свій ледь відкритий рот. Шін Юсон була розумною дитиною, а не жорстокою. — Роби, що можеш. 

Хитрощі з нею не спрацюють. Я не можу захищати її тільки тому, що вона дитина. 

— Розумію. 

Страх був страхом, страх був рішучістю. 

[Персонаж «Шін Юсон» використав «Покращене Різноманіття Спілкування Lv. 3».] 

Вбивчий намір був скрізь навколо мене. Хижаків, що шукали здобич, більшало. Я бачив десятьох над поверхнею води. Таку кількість зараз було б важко бороти. Однак, я міг втекти та вижити. Іхтіозаври не гнатимуться за мною, щойно я покину річку Хан. 

— Докча-ссі! 

Ю Сана викрикнула попередження. Напад іхтіозаврів почався. Гострі ікла летіли з усіх напрямків. 

[Лезо Віри активовано!] 

Я змахнув лезом і одразу ж проштрикнув іхтіозавра. Зміїне тіло вдарилось об поверхню води. 

Звивання іхтіозавра збурило річку Хан. Я полетів у повітрі разом із водою. Озирнувшись, побачив, що Шін Юсон відпустила пінопластову коробку і також піднімалася в повітрі. 

Щось піднялося в небо швидко, і павутина Ю Сани огорнула Шін Юсон. Вона наче поєднала Метод Ходьби Гермеса та Павутину Арахни. 

Ю Сана повернула Шін Юсон у безпечне місце, поки я став на померлого іхтіозавра та почав розмахувати мечем на іхтіозаврів, що наближалися. 

— Сюди, паскуди! 

Більш ніж десяток іхтіозаврів попливли у моєму напрямку. Величезні хвилі розгойдувалися в річці, і тіло іхтіозавра, на якому я стояв, опинилося в небезпеці. Я глибоко вдихнув та виправив свою поставу. 

Шлях Вітру дозволить мені легко впоратися з цією кризою, але ще не час. 

— Аджоссі! 

Обличчя Шін Юсон стало відчайдушним в руках Ю Сани. Кілька ікл націлилися на мою шкіру, поки я орудував мечем. Кілька іхтіозаврів отримали смертельні удари та попадали додолу. Текуча кров охолола, і ця зона робилась все більш наповненою. Однак я засміявся. 

Стати більш терміновим. 

Стати більш тривожним. 

Стати більш відчайдушним. 

Це єдиний шлях. 

Я отримав жахливе поранення, коли ікла іхтіозавра зачепили мою шкіру. З рани почала литися кров. 

「Ні—!」 

Крик пронизав мої барабанні перетинки. 

[Персонаж «Шін Юсон» скоро еволюціонує.] 

[Втілення «Шін Юсон» увійшло в стан трансу.] 

Очі Шін Юсон біліли. Це було те саме, коли Лі Ґільон використовував свої сили. Все було, як я і думав. Все це було підлаштоване для пробудження Шін Юсон. 

[Персонаж «Шін Юсон» використав «Приборкання Lv. 9».] 

Магічна сила 60-го рівня почала ширитися річкою Хан, аура розливалась, наче водоспад. 

Імпульс іхтіозаврів сповільнився. Вони затремтіли та застогнали, наче у відповідь надзвичайному духові. 

Кількість іхтіозаврів, видимих над поверхнею води, зросла. До того їх було близько 10, а зараз — більш як 20. Це означало, що під водою зібралося вдвічі більше іхтіозаврів. 

Тоді вони почали дивитися знову на мене. Збентежені іхтіозаври випускали гострий вбивчий намір та стали більш агресивними. 

Чорт забирай, це провал? 

— Ю Сано-ссі! 

Нічого не вдієш. Найкраще використати її стигму для швидкої втечі. Ю Сана кивнула, втекла від іхтіозаврів та випустила свої нитки. Я покликав Шін Юсон. 

— Юсон. Можеш зупинитися. Шін Юсон! 

Однак, Шін Юсон не відповіла. Хвилі навколо Шін Юсон сильнішали, і її тіло вкрила синювата аура. 

Тієї миті в центрі річки Хан з’явився коловорот. Довколишні іхтіозаври закричали. Я заледве стерпів відцентрову силу, тримаючись за луску іхтіозавра. 

Наступної миті був сильний сплеск води. Тоді іхтіозавр, в п’ять або шість разів більший за інших, повільно підвівся. 

Він був таким великим, що навіть не виглядав, як іхтіозавр. Він був набагато більшим за морського ватажка, якого я вбив раніше. Він мав чарівну бороду та пихаті очі, які домінували над його видом. 

Всі іхтіозаври навколо схилили голови до поверхні води. 

[Морський вид 5-го класу «Королеву Мірабад» виявлено!] 

...Чорт, вона викликала цього монстра? Я знав, що Шін Юсон мала великий талант, але не знав, що він був достатнім для виклику «королеви». Це був монстр на рівні лиха. 

Я відкрив Закладки та готувався використати Шлях Вітру, коли почув голос Ю Сани. 

— ...Докча-ссі? 

Я озирнувся та побачив, що тіло Шін Юсон летіло в повітрі. 

Вона слідувала шляхом аури, що витягнулася до Королеви Мірабад, і Шін Юсон повільно наблизилася до королеви. Королева глянула на Шін Юсон, а Шін Юсон — на королеву. Тоді маленька рука Шін Юсон тихо торкнулася носа королеви. 

Річкова вода заспокоїлась, і іхтіозаври повільно зникли. Я підвів погляд і побачив Шін Юсон на голові королеви. Тепер я усвідомив, хто така Шін Юсон. 

Повелителька Звірів. Правитель усіх монстрів. 

Колір повільно повернувся до очей Шін Юсон, коли вона дивилась на мене. Вона витерла кров зі свого носа, ніби це було дрібницею, та сказала: 

— Пішли, аджоссі. 

Я кивнув.