Розділ 91. Епізод 18 — Битва Читача (5) 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» розсудить вашу щирість.] 

[Сузір’я «Таємничий Інтриган» дещо роздратоване.] 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» активно випромінює роздратування.] 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» питає, чи ви справді хочете змінити канал.] 

Докґак усміхнувся, наче був зацікавлений. 

— Міст? 

— Під'єднай свій канал до мене. 

— Тоді хіба це не дубльоване з’єднання? 

— Це не має значення. Ти зможеш змінити канал через мене без необхідності страждати з сузір’ями. 

— Хмм. І правда. Дуже цікаво. 

— Також є дещо, що мене цікавить. 

— Цікавить? 

— Які типи сузір’їв є на каналі, з яким я укладу контракт? Мені просто цікаво, як виглядає великий канал, оскільки я був лише на маленькому, як цей. Я хотів би побачити це заздалегідь. Це нормально? 

Я навмисне звернувся до Біхьона. Я у реальному часі міг бачити, як його вираз обличчя скривився і став ображеним. На обличчі Докґака з'явилася задоволена усмішка. 

— Біхьоне, ти підписав контракт з дійсно гарним втіленням. Я справді так думаю. 

Руки Докґака рухалися в повітрі, і він почав маніпулювати системою. 

— Добре. Тоді давай я покажу тобі повітря великого міста. 

Наступної миті мені здалося, що у моєму тілі з’явився новий дріт. Певний зв’язок, який, здавалося, кудись вів. 

Я повільно кліпав очима й відчував на собі незліченну кількість поглядів. Один, два, три... все волосся на моєму тілі піднялося. Це дуже відрізнялося від каналу Біхьона. Я відчував їхню присутність лише з їхніх очей. 

Дивовижно. Це був канал доккебі, який панував у Токійському Куполі? 

— Як воно? Це нова ліга, в якій ти можеш грати. 

Здавалося, що тут були не тільки японські сузір'я. Чи цей козел мав фіксовані підписки на інших континентах чи в інших світах? Якби я працював у такому місці, скільки монет я міг би отримати за раз? Чесно кажучи, я навіть не міг здогадатися. 

— Чудово. Хіба він справді не великий? — пробурмотів я. 

— Тоді договір... 

— Перед цим я хочу хвилинку, щоб привітатися. Можна? 

— ...Прошу. 

Докґак зробив незадоволений вираз обличчя, але зрештою дозволив. Я почав говорити із закритими очима. 

— Сузір'я Токійського Куполу. Ви мене чуєте? 

[На вас дивляться деякі з сузір’їв, які ненавидять Корейський півострів.] 

— Я впевнений, що дехто з вас чув мою історію. Я Кім Докча, той, хто розтрощив Абсолютний Престол і став Королем Світу без Короля. Будь ласка, зверніть увагу, що у мене немає спонсора... ну, так. Це правильно. Я сподіваюся порозумітися з вами в майбутньому. 

[Сузір’я Токійського Куполу слухають вас.] 

Я лише коротко привітався і деякі сузір’я вже почали опосередковано наближатися до мене. 

Добре. Початок був непоганий? 

— До речі. В пам’ять про свій канал я зроблю невелику подію. Я маю на увазі спільну подію між Південною Кореєю та Японією... Якщо вам цікаво, під'єднайтеся до #BI-7623 прямо зараз. Я витягуватиму лотерейні білети для перших сузір'їв і роздаватиму монети— 

Потім зв'язок з каналом був розірваний. Я відкрив очі й побачив, як Докґак витріщився на мене й запитав: 

— Що, в біса, ти зараз робиш? 

— А що? Це подія. 

— Що ти думаєш? Ти хочеш померти? Сузір’я на моєму каналі не грають на такому мілководді... 

Я б із задоволенням здивував його, бо він перервав мене на тому місці, де люди почали цікавитися. Потім тіло Докґака повільно почало змінюватися. 

— Зачекайте, сузір'я. Куди ви йдете? 

Потік змінювався. Сузір'я потроху почали заходити на канал Біхьона. 

[Кілька сузір'їв увійшли на канал #BI-7623.] 

[Рівень каналу зріс.] 

Я широко посміхнувся. 

— Вас багато прийшло. Дякую. Ви тут на подію? 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» роздратоване появою цих сузір’їв.] 

[Сузір’я «Бог Морської Війни» обурене появою ворожих сузір’їв.] 

— Зачекайте, не бийтеся. Я не кликав вас сюди, щоб битися. 

[Сузір’я, якому подобається Мурасама, закликає вас почати розіграш монет.] 

[Деякі сузір’я питають про монетну подію.] 

— Не поспішайте. Це буде трохи пізніше. Подумайте. Чи так важливо отримати монету чи дві? Який сенс, якщо у вас немає втілень, на які можна ці монети витратити? Йдіть повільно, повільно. 

[Деякі сузір'я дивляться на вас невдоволеними очима.] 

— Можливо, ви чули, але я повторю. Я Кім Докча, і я не маю спонсора. Я виграв війну між королями і запобіг лиху ще до його початку. Якщо подивитися на світ, то, напевно, є кілька втілень, сильніших за мене. Але не буде тих, хто без спонсора. До речі... важко буде протриматись так до кінця. 

Докґак почав бліднути, коли помітив мої наміри. 

— Зачекай! Ти..! 

Я сміявся з Докґака. Виробництво? Так, я йому покажу, що таке справжнє «виробництво». 

— У Сеульського Куполу зараз попереду п'ятий сценарій. Якщо ви тямущі, то зрозумієте, що це означає. Так, правильно. Скоро відбудеться подія, яка вам сподобається. 

Тепер до старту сценарію залишався менш як тиждень. Перед початком всього сценарію лиха буде організовано спеціальну подію. Бенкет для всіх сузір'їв Зоряного Потоку. Незабаром розпочнеться другий Вибір Спонсора. 

Я продовжував говорити. 

— З нагоди святкування я хотів би зробити сюрприз. Якщо кількість підписок на цей канал сягне 10,000 у день Вибору Спонсора... 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» ковтає.] 

— Я зроблю одне із сузір’їв на цьому каналі своїм партнером. 

[Сузір’я «Таємничий Інтриган» зацікавлено дивиться на вас.] 

— Немає значення, якої статі, раси чи з якого світу ви були. Неважливо, сильні ви чи слабкі, знамениті чи ні. Все гаразд. Я шукаю пристрасть. Сподіваюся, у вас вистачить бажання побачити кінець цієї клятої історії разом зі мною. 

[Сузір’я «Лисий Генерал Справедливості» витирає голову.] 

— Хто б то не був. Я буду чекати на вас. 10,000 глядачів. Ви пам'ятаєте? Будь ласка, передайте це належним чином іншим. 

— З-зачекай хвилинку! Зачекай! Просто почекай! — вигукував Докґак, але було вже надто пізно. Злий голос і нестримні повідомлення каналу з’явились одночасно. 

У мене запаморочилося в голові від непрямих повідомлень, що надходили звідусіль. 

Минув деякий час. 

На обличчі Докґака з'явився холодний гнів. Він прийняв рішення і направив на мене руку. 

— Втілення Кім Докча. Ти помреш тут. 

Так, я думав, що він так відреагує. Я розсміявся, вдаючи спокій. 

— Багато сузір’їв зараз спостерігають за нами. Ти не боїшся шторму? 

— Не недооцінюй майстра Токійського Куполу. 

На розлюченому обличчі Докґака не залишилося терпіння. Чорт забирай. 

— Ти думаєш, що я не можу впоратися із ймовірностями, спричиненими вбивством такого жука, як ти? 

Докґак ворухнув пальцями. Це був такий жест, наче він якраз відкидав жука. Навколо мене з'явилися потужні іскри. Спеціалізацією Докґака був «розрив повітряної кулі». Через струмені моє тіло лопне, як повітряна кулька. Мої роздуті кишки розлетяться, а всі шматки, з яких складається моє тіло, стануть пилом, розкиданим у Всесвіті. 

Це те, що мало статися. 

— ...Що це? 

Він спробував ще раз. Докґак ще двічі клацнув пальцями. Однак змін не було. Невдовзі зникли навіть іскри. 

— Ц-це... — збентежений Докґак витріщився на свої пальці. Проте він все ще не розумів. Проблема була не в його пальцях. 

Похолодало, позаду з’явилася величезна тінь, затьмарюючи зір. 

— Гей. Доккебі. 

Раптом почувся голос. Я підсвідомо знав наступне: власник цього голосу тепер захищав мене. Це було природно, якщо так подумати. Доккебі, що використовував систему, міг заборонити її використання. 

— Чи весело демонструвати свою силу? — це був перший раз, коли я почув справжній голос Біхьона. 

— Е, як ти отримав Спокуту Персонажа?.. — здивований Докґак заїкався. 

— А, це? Хіба ти не знущався з мене нещодавно, показуючи свою силу? 

Обличчя Докґака почервоніло. Запізніла лють заповнила його обличчя. 

— Ти в кращому випадку низькорівневий доккебі... Біхьоне! Що ти маєш на увазі під цією грубістю? 

— Низькорівневий? Ти також низькорівневий, попри кількість підписників. 

— Я навмисно не отримав підвищення. Ти смієш злити мене, майстра Токійського Куполу? 

— Токійський Купол? Добре, Токійський Купол. Чи багато там хороших сузір’їв залишилося? 

Біхьон, що до цього був позаду мене, рушив до Докґака. 

— До речі, ти і був таким малим? 

Вони виглядали так само, але тепер Біхьон був у кілька разів більший за Докґака. 

Гігантська тінь Біхьона доводила це. Знову сила доккебі зросла разом із кількістю підписників. 

Охоплений страхом Докґак похитнувся назад.  

— Я-як..? 

— Раніше ти дуже добре говорив. Що? Я нелегально маніпулював сценарієм? — чорна рука вийшла з тіні Біхьона й схопила Докґака за шию, піднявши його в повітря. — Покидьок, що краде втілення інших... хто навчив тебе бізнес-етики? 

— У-ух. Ти абсолютно не будеш в безпеці, якщо зробиш це..! 

— Та блять! — права рука Біхьона сильно виросла. — Йди на Андромеду і знайди свою концепцію! 

Кулак тіні прорвався крізь щит на стелі, і Докґак полетів на далекий бік Всесвіту. 

Він не помре, тому що це доккебі, але на деякий час буде сильно вражений. Біхьон видихнув, наче відчув полегшення. 

До речі, я мало не загинув. Я зітхнув із полегшенням і підійшов до Біхьона. Канал щойно розрісся, але Біхьон здавався дивним. Ми подивилися один на одного, і я побачив збентежені очі Біхьона. 

Я не міг зрозуміти, сміється він чи плаче. Можливо, у доккебі було таке обличчя, коли вони були справді щасливі. 

— Ти знаєш, що я зараз бачу? 

Я не знав, але міг уявити. Напевно, це мало чим відрізнялося від того, що бачив я. 

[Рівень каналу зріс.] 

[Рівень каналу зріс.] 

[Рівень каналу зріс.] 

. 

. 

. 

[Сузір’я, якому подобається Корейський півострів, хоче стати вашим спонсором.] 

[Сузір’я, яке хоче історичного примирення, хоче стати вашим спонсором.] 

[Сузір’я, яке любить змінювати стать, задумується про ваше серце.] 

[Сузір’я, яке любить субкультуру, зацікавлене вами.] 

Нескінченні повідомлення почали заповнювати мої вуха та вуха Біхьона. Тепер сцена пошириться на весь світ.