Головний герой (4)

— Докча-ссі! Позаду! — раптом закричала Сана.

Я рефлекторно ухилився від скривавленого кулака, що летів в мою сторону. Знайомий кулак, вкритий енергією.

Щось почало падати в мою сторону і я мимоволі відштовхнув це. Мені навіть не треба було озиратися, аби дізнатися, що ж було позаду мене.

Людиноподібне створіння 9 класу, демонічна людина. Мутанти, породжені впливом чорного етеру на людину. Була причина, чому демонічні люди входили до категорії особливо небезпечних створінь, попри свій невеликий ранг. Демонічні люди, що з'явилися зі звичайних людей нічим не відрізнялися від звичайного зомбі. Але якщо особа мала якісь особливі здібності...

Тіло з пошкодженою головою. В шкільній формі. З нашивкою імені.

— ...Кім Нам'ун.

Хлопець, чия голова вибухнула кілька хвилин тому, прийшов по мою душу у вигляді демонічної людини.

Залишки його голосових зв'язок мали жахливий вигляд.

— Кх-х-ха.

[Активовано особисту навичку Точка зору всезнаючого читача Рів. 1!]

[Ця особа не при свідомості. Активацію навички Точка зору всезнаючого читача скасовано]

Чорт, як я і думаю.

Рвак!

Нам'ун кинувся до мене, лишивши на моєму стегні подряпини від своїх чорних кігтів.

Пекучий біль віддавався всією ногою. Шкіра, яку не зміг розрізати навіть ніж, легко рвалася від його кігтів. В цьому й була причина, чому демонічні люди настільки небезпечні. Вони ставали набагато сильнішими, ніж були за життя.

— Ю Сано-ссі, зараз же... — почав я, але відчув щось дивно.

Навіть не озираючись, я зрозумів, що відбувається.

— Пусти! Пусти, сказала! Докча-ссі! Докча-ссі!

Мьон'о, що ще недавно накульгував, перекинувши Сану через плече, з неймовірною швидкістю пересікав міст.

[Сузір'я «Таємний інтриган» захоплено тим, наскільки легко вас надурити]

[Сузір'я «Демоноподібна Суддя Полум'я» вражена вашою жертвою]

[Вам спонсорували 100 монет]

Хто б сумнівався, що він спробує мене тут лишити.

До речі, біг він якось дивно. Хоч одна з його ніг була пошкоджена, біг він не гірше атлета-олімпійця. Це не могло бути його особистою навичкою, адже Мьон'о не міг похвастатися підтягнутим тілом. Тож це мала б бути стигма його спонсора.

«Одноногий прудкий кінь».

І я вже навіть знав, що за сузір'я надало йому таку стигму. Я використав Список персонажів на Мьон'о, що з кожною миттю все віддалявся.

[Ви не можете прочитати інформацію про людину через «Список персонажів»]

І, знову ж таки, Список персонажів не спрацював.

Якщо я правильно пам'ятав, стигма «Одноногий прудкий кінь» належала сузір'ю «Кульгавий Шулер».

Кульгавий Шулер не мав жодних стигм, які б давали встановлювати ментальний бар'єр, а Мьон'о з самого початку не володів жодною навичкою. Іншими словами, те, що використання моєї навички провалилося, ніяк не пов'язано зі здібностями Мьон'о.

...Я дурень.

Я ще раз глянув на повідомлення перед моїми очима та розсміявся.

[Обрана людина не зареєстрована в «Списку персонажів»]

Я надумав собі бозна-що, а воно все саме так, як написано. Список персонажів надавав мені інформацію про персонажів. Ні Сана, ні Мьон'о не з'являлися в «Способах вижити». Якби я не врятував їх, вони б просто померли. Звісно ж про них нічого не може бути в Списку персонажів.

— Кх! Гх-х! Гр-р!

З одного боку Нам'ун та демонічні люди, з іншого — Мьон'о, що вже був на середині моста. Хьонсон та Ґірьон вже опинилися в безпечній зоні, тож на їхню допомогу я теж розраховувати не міг.

Я й справді був у скрутному становищі. Самому мені міст не перетнути.

Думки змінювали одна одну з шаленою швидкістю.

Що як я впіймаю одну демонічну людину і спробую перетнути міст? Можна було спробувати, але навряд чи все завершиться успіхом. Попри їхню назву, демонічні люди вважалися нелюдськими створіннями, а значить, людьми вони не вважалися.

— Кх-ха!

Кілька демонічних людей, втративши баланс, впали з моста, і одразу ж стали кормом для іхтіозаврів. Вони, мов ті піраньї, враз накинулися на демонічних створінь, розриваючи їх на шматки.

Десь в підсвідомості заграв страх. Якщо кількість людей на мості виявиться «непарною», я стану наступним. Перетнути його одному — неможливо.

Тоді?..

— Не варто поспішати... — пробурмотів я і спробував зібрати думки до купи.

Зараз головне зберігати тверезу голову. У мене ще є кілька козирів в рукаві, тож найважливішим було розібратися з тим, що відбувалося просто переді мною.

Зробивши глибокий вдих, я зробив крок в сторону демонічних людей.

— Кх-ха?

На щастя, завдяки інерції скинути їх з мосту виявилося надзвичайно легко. Кількість демонічних людей поступово зменшувалася. Таймер у повітрі почав блимати. До кінця сценарію лишилося 15 хвилин.

— Ха-а...

Зі сліпої зони в моє плече вчепилися гострі кігті. Яким би спокійним я не був, якою б інформацією не володів, ніщо не заважало мені так, як нетреноване тіло.

— Кгх-х!

Шалені атаки Нам'уна ставали дедалі швидшими.

Ліве плече.

Праве стегно.

Голова.

Треба було збити його з ритму. Ледь встигнувши оминути його кігті, я вдарив його по нозі.

— Гх?

Але він не був при свідомості. І болю не відчував. Я відступив, вдарившись об зламану сталеву раму моста. Знизу, коло стовпів, чулося шалене ревіння іхтіозаврів.

[Кілька сузір'їв радіють вашому нещастю]

[Сузір'я спонсорували вам 200 монет]

У мене потроху накопичувалися монети. Тепер у мене було 5 000 монет. Величенька сума для початку.

[Вау, а ти непогано виживаєш! А тепер, чи бажає хтось з сузір'їв допомогти цьому бідоласі?] — сказав докебі професійним тоном. Хотілося просто розірвати йому горлянку. — [Божечки, невже справді ніхто?]

Ну звісно ж. Було б дивно, якби хтось з сузір'їв підтримав мене після того, що сталося під час Вибору спонсора.

[Що я казав? Варто було розумніше вибирати, поки була можливість. Дуже шкода.]

Нам'ун знову і знову кидався на мене. Я потроху виснажувався. Звісно, мені вдалося пошкодити йому лівий бік ножем. Завдяки цьому вміст його живота висів бовтався зі сторони у сторону, мов скакалка.

Щоб вбити демонічну людину треба повністю знищити її серце. Але саме навколо серця їхня шкіра найміцніша. Її неможливо було прорізати одним тільки складним ножем.

Чорт, було б набагато легше, якби у мене була хоч одна бойова навичка.

[Активовано ексклюзивну навичку «Закладка»]

Закладка?..

[Активовано «Закладки персонажів»]

[Доступні слоти для створення закладки: 3]

[Викликання списку доступних закладок]

[Люди, перелічені в слотах закладки]

Закладка. За 3,000 розділів «Способів вижити» я жодного разу не зустрічав цю навичку. Але інтуїтивно я розумів, як нею користуватися.

— Активувати першу закладку.

Здавалося, в моїй голові проносяться сторінки роману. Це були сцени «Способів вижити», в яких з'являвся Нам'ун.

«Ха-ха-ха! Я переповнений силами!»

«Здохніть! Здохніть! Здохніть!»

«Новий світ — нові правила».

Здавалося, все моє тіло, до останнього м'язу та нерву отримало його спогади. В мені спалахнула сила іншої людини.

[Активовано першу закладку]

[Навичка Закладка має низький рівень. Час її використання скорочено]

[Період активації: 1 хвилина]

Одна хвилина. Мені вистачить.

[Ви маєте низький рівень розуміння персонажа. Буде активована лише частина навичок персонажа]

[Активовано Затьмарення Рів. 1]

Нам'ун з хрипом ринувся до мене. Його тіло було погрозливо вкрито чорною енергією.

Я щодуху кинувся йому на зустріч. Якщо наші навички ідентичні, я нізащо не програю.

В той момент я й справді був Кімом Нам'уном. Божевільним вбивцею, що разом з головним героєм панував над світом «Способів вижити». А завдяки Затьмаренню, перемогти демона омани Нам'уна було нелегкою задачею.

— Кх-ха!

Складний ніж важко увійшов в мертве тіло, розриваючи плоть та м'язи від лівого плеча аж до самого серця. Нам'ун відсахнувся, мов справжня жива людина. Були б у нього очі, впевнений, вони витріщалися б на мене.

Кх, вби-ит... и-и... По... мри...

Юнак, що був розчарований у світі настільки, що його єдиною мрією став тотальний крах. Якби події «Способів вижити» так ніколи й не сталися, можливо, він вступив би до університету і насолоджувався б студентським життям.

...не...хо-чу... поми...рати...

Я спостерігав як Нам'ун каменем летить вниз з мосту. Хоч він і був загально ненависною персоною, від цієї картини у мене були змішані почуття.

[Ваше розуміння персонажа «Кім Нам'ун» покращилося]

[Дію першої закладки припинено]

Щойно чужі сили залишили моє тіло, мене накрило хвилею втоми.

Було важко. Дуже.

— Кх-х!

Лишалося 10 хвилин. Демонічних людей довкола все ще було забагато.

Навіть з витривалістю 10 рівня мені було не до снаги позбутися їх всіх. Але я з самого початку не планував справлятися з ними всіма самотужки.

З невеликим запізненням, але він ось-ось мав з'явитися.

Нарешті долинув хрускіт, ніби він тільки й чекав влучного моменту для виходу.

Так і знав. Звісно ж він буде робити безглузді речі, тільки б отримати більше досягнень та донатів.

Хлюп! Хрусть!

Звук був такий, ніби тіла демонічних людей відбивали кувалдою, а не звичайними кулаками.

У мене було стільки монет, що я навіть подумав на мить, що здатен протистояти головному герою. Зараз же я розумів, наскільки помилявся.

Від самого метро й до моста демонічні люди тільки й розліталися у різні сторони, мов крізь них пробивався танк. Чи здатна була хоч одна «людина» на таке?

— Кх-х?

Зрозумівши, що щось не так, безголові демонічні люди почали озирати. Однак, було вже запізно.

Хрусть!

Цей чоловік знищив всіх демонічних людей, що несли для мене загрозу й нарешті постав переді мною. Попри відсутність зброї, від нього відчувалася шалена сила. Він пробився крізь демонічних людей аж сюди лише завдяки власним кулакам.

Морально я вже був до цього готовим, але моєю спиною все одно виступив холодний піт.

Протистояти йому? Божевілля. Я не виграв би, навіть якби мої показники були вдвічі більші, ніж зараз.

— Ти. Хто ти? — спитав він, переводячи на мене холодний погляд.

Я несвідомо активував Список персонажів, аби впоратися з тваринним жахом всередині себе.

[Активовано особисту навичку «Список персонажів»]

[Забагато інформації про цю людину. Інформація персонажа перетворена на Підсумок]

[Підсумок персонажа]
Ім'я: Ю Чунхьок
Ексклюзивний атрибут: Регресор (3тє коло) (міфічний), проґеймер (рідкісний)
Ексклюзивні навички: Очі мудреця Рів. 8, Рукопашний бій Рів. 8, Володіння зброєю Рів. 8, Психологічний бар'єр Рів. 5, Контроль над натовпом Рів. 5, Мислення Рів. 5, Виявлення брехні Рів. 4...

Список його навичок здавався нескінченним. Перш ніж я встигнув їх всі прочитати, міцна рука вже вчепилася в мою горлянку.

— Ти. Яким бісом ти живий?

«Перший спосіб» вижити в зруйнованому світі. Той, хто підтверджував ефективність цього способу стояв просто переді мною.

Регресор Ю Чунхьок. Найбільша трагедія цього світу почалася з нього.