Розділ 87. Епізод 18 — Битва Читача (1) 

Пролунав голос доккебі. 

Група низькорівневих доккебі дивилася вниз, наче спостерігала за будинком у вогні. Також можна було побачити фігуру Біхьона. Він свиснув, коли зустрівся зі мною очима. 

Доккебі в центрі натовпу повільно розтулив рота і звернувся до всього Сеула. 

[Втілення Сеула! Мушу повідомити вам сумну новину. На жаль, через дії деяких людей одне з лих прокинулося в Канґдон-ґу.] 

Доккебі посміхнувся, зустрівшись зі мною очима. Ця сволота? 

[Ах, ваші зітхання чутно навіть тут. Я бачу людей, які вже залишають Канґдон-ґу. Ха-ха, гей. Треба дослухати до кінця. Ви потім пошкодуєте, якщо втечете зараз. Це лихо, безперечно, є для вас можливістю.] 

Доккебі заговорив гучним голосом. 

[Хіба вам не було важко збирати монети? Я все це знаю. Ваше життя зруйнувалося раптово, і тепер дивні істоти забирають ваші монети. Люди, які вчора були друзями, сьогодні раптово встромляють вам ніж у спину. Я радий, що я не ви. Прямо зараз зірки на небі, мабуть, кажуть вам: «Гей, потряси трохи дупою. Я дам тобі 100 монет».] 

[Кілька сузір’їв регочуть і сміються.] 

Доккебі не сміявся. 

[Я розумію, що ви почуваєтеся лайном і ненавидите цих покидьків. Оскільки світ зруйнований, ви просто хочете жити так, як вам завгодно. Ви дуже сміливі, але відчуваєте безпорадність, коли розумієте, що цей світ розділений надвоє. Розчаровуєтеся, коли розумієте, що сузір'я, яке ви ледь здобули після трясіння дупою, поступається плеяді успішної людини. Ви відчуваєте злість через несправедливий світ. Я добре знаю.] 

[Деякі сузір'я виступають проти промови доккебі.] 

До речі, цей доккебі не був звичайним. Низькорівневий доккебі з недостатньою мужністю не зміг би цього сказати. Їхній канал був би зруйнований, якби від сузір'їв виникла зворотна реакція. 

Але це стосувалося лише малих каналів. Чим більший канал, тим більше різних доккебі. 

Вони знали закони оповіді. Вони б не могли розгорнути велику оповідь, якби були одержимі лише підписками. Справжній оповідач має мати справу з «особою», а не з «аудиторією». 

Я уважно спостерігав за доккебі, який все ще говорив. 

[Я приготував щось для вас. У вас, кому не пощастило, кому пощастило або хто багато працював, є шанс стати «кимось» за одну ніч.] 

Загострений ріг на тімені. Нога, що виднілася крізь білу накидку, робила його схожим на одноногу ворону. 

Хвилинку, не був же цей виродок... Докґаком? 

Цієї миті у повітрі з'явився величезний екран. На екрані показали скривавленого хлопця, що тікав. 

[Цей хлопець, якого ви бачите, є предметом SSS-класу, що ходить навколо! Ви дивитесь на нього з ніг до голови? Його ім'я Мьон Ільсан. Йому пощастило бути обраним Зоряним Потоком, щоб відправитися в інший світ. Ви можете собі це уявити? Уявіть, що вас покликали в інший вимір, ви раптово отримуєте могутню силу, проводите гарячу ніч із милою дівчиною-ельфом, рятуєте світ і вас люблять як воїна! Вірно. Цей клятий хлопець є «лихом», яке ви маєте зловити сьогодні.] 

Це було якось дивно. 

Мені було цікаво, чому низькорівневий доккебі замінив позицію посереднього доккебі. Це тому, що він був доккебі великого каналу. 

[Я вже чую ваше обурення. Як, у біса, можна вбити SSS-клас? Ха-ха, хвилюватися не варто. Зараз на цього хлопця накладений штраф. Його сили запечатані. Він сильний, але якщо ви всі вдарите по ньому відразу — він буквально скриня зі скарбами.] 

— ...Він моторошний, — Хан Суйон цокнула язиком. 

Як письменниця, вона вже збагнула наміри доккебі. 

Якщо лихо звали лихом, ніхто б не пішов на нього. Тоді що, якби лихо було скринею зі скарбами? 

[Ваші життя ще не зруйновані. Скоріше можу сказати, що вам пощастило. Другорядний сценарій, який я зараз пропоную, стане чудовою сходинкою, щоб змінити ваше життя. Тепер шанс буде тільки на один день! Рухайтеся негайно! Лише той, хто буде найшвидшим, може заволодіти предметом SSS-класу!] 

Щойно вони почують це, то втілення, розкидані по всьому Сеулу, зберуться в Канґдон-ґу. 

[Другорядний сценарій оновлено.] 

+++ 

[Другорядний сценарій — Полювання SSS-класу] 

Категорія: Другорядна 

Складність: B~ ??? 

Чіткі умови: Позбудьтеся Мьон Ільсана SSS-класу. 

Обмеження в часі: Немає 

Компенсація: 50,000 монет, ??? 

Невдача: Падіння Сеульського Куполу 

+++ 

Починався найгірший сценарій. 

Можливо, через невдачу сценарію, що сяяла у повітрі червоним, величезна винагорода, якої ніколи раніше не бачили, здавалася незначною. 

— Швидко знайдіть його, поки всі не загинули. 

— ...Чи не вплине на нього ймовірність? 

— Ймовірність певною мірою компенсується інтересом сузір’їв. 

Ось чому доккебі віддавали перевагу захопливим сценаріям. Історії, яких бажали багато сузір’їв, нівелювали ймовірності. Звісно, відповідальність за невдачу лягла б на доккебі, але ця ситуація була іншою. 

[Очі багатьох сузір’їв сяють.] 

Якщо все піде так, як планував Докґак, Сеул загине раніше, ніж почнеться п’ятий сценарій. Хан Суйон негайно використала всю свою магічну силу, щоб викликати аватари для пошуку. 

Минуло п’ять хвилин, перш ніж Хан Суйон крикнула: 

— Я знайшла його. Він у двох кілометрах на північний захід звідси! 

Я біг дорогою з Хан Суйон і незабаром почув голоси. 

— Отут! Ось він! 

— Цей хлопчисько пішов сюди! 

Туди уже збіглися люди. Мьон Ільсан сміявся, тоді як його оточувала група людей. 

— Е... так. Я тут. 

— Гей, мудак! Тобі весело? 

— Мені дуже весело... 

— Цей їбани... гей! Вбийте його! 

Дивно було бачити стільки людей з комплексом неповноцінності. Мьон Ільсан уникав мечів, що розмахували в повітрі, і запитав: 

— Заздриш і хочеш, щоб я відправив тебе в той інший світ? 

— Що, відправиш мене туди? 

— Звичайно. Відправлю. Справді хочеш, так? 

— Якщо я можу, то, звичайно, хочу! Це краще, ніж цей сраний світ... 

Мьон Ільсан кивнув і простягнув праву руку до натовпу. 

[Восьму печать репатріанта «Мьон Ільсан» знято.] 

[Дев'яту печать репатріанта «Мьон Ільсан» знято.] 

...... 

— Тоді йди. Хоча я не знаю, чи там краще, ніж тут. 

— Що? 

[Дванадцяту печать репатріанта «Мьон Ільсан» знято.] 

[Тринадцяту печать репатріанта «Мьон Ільсан» знято.] 

[Чотирнадцяту печать репатріанта «Мьон Ільсан» знято.] 

...... 

Дивлячись на повідомлення, що з’являлися в небі, я відчував безнадію. Було надто пізно. 

— Оскільки те місце я знищив. 

[Персонаж «Мьон Ільсан» активував «Мала Гармата Чорного Вогню Lv. 3»!] 

Я схопив Хан Суйон і кинувся за будівлю. 

Фіолетовий спалах осяяв ліс будівель. Десь пів дюжини багатоповерхівок потрапило під удар і зникла ціла вулиця. Ті, хто бігли до нього, розпалися, не залишивши навіть пилу кісток. 

Єдина сутність, яка може стати лихом. У цьому була справжня сила репатріанта. 

Хан Суйон впала біля мене. 

— Божевільний... як нам перемогти таке? 

Це був справжній страх. Наші тіла змусив тремтіти страх, а не здібність. Я говорив, намагаючись протистояти цьому.  

— Ми можемо перемогти. 

— Не кажи дурниць і повернімося. Ми ніколи не зможемо вбити цього хлопця. 

— Ні. Я можу його зловити. Нам буде краще, якщо я вб'ю його зараз. 

[Персонаж «Хан Суйон» використав «Детектор Брехні Lv. 2».] 

[Персонаж «Хан Суйон» підтвердив правдивість ваших слів.] 

Очі Хан Суйон розширилися. 

— ...Справді? Ти не міг вбити його раніше. 

— Як ти можеш жити, якщо думаєш тільки про одне? — я говорив лише половину правди. Фактично, початковий план полягав у тому, щоб перемогти Лихо Запитань і створити другу оповідь. 

Проблема полягала в тому, що мій план базувався на вивченні Шляху Вітру. 

— Чи ще хтось хоче на той світ? Підніміть руки! Я відправлю! 

Люди кричали і тікали. Мьон Ільсан підходив ближче. 

Потім із напівпрозорого вікна почувся голос Ю Джунхьока. 

—У тебе немає шансів, якщо битимешся з ним лоб в лоб. 

—Знаю. Але я все одно повинен спробувати. 

—Чому ти створив таку ситуацію? 

—Що? 

—У тебе було багато шансів. Ти міг убити Лі Сольхву. Або якби ти вбив Антінус з Лікаоном, то міг би зупинити лихо. 

Я не міг виправдовуватися. Я не вбив Лі Сольхву через Ю Джунхьока і не бився разом з Лікаоном, тому що не міг знайти проміжок. 

—Я не реґресор, як ти. Я повинен бути обережним у разі невдачі. Якщо я не додумаю до кінця... 

—Обережним? Не будь таким зухвалим. Вважаєш себе сузір'ям? Знання майбутнього не означає, що ти можеш контролювати все. 

Я відчув, ніби мене хтось вдарив. Як не дивно, я подумав, що Ю Джунхьок правий. 

[Ексклюзивна здібність «Четверта Стіна» зараз використовується.] 

Це була зарозумілість від знання майбутнього. Я думав, що зможу якось все пройти, навіть якщо історія була спотворена. Можливо, це призвело до нинішньої ситуації. 

—Тоді чому б тобі трохи не побитися? 

Я не міг відповісти. 

—Не використовуй відсутність таланту як виправдання. Відсутність «Шляху Вітру» не означає, що ти не можеш перемогти. 

—Я можу перемогти? 

Ю Джунхьок на мить замовк. У той момент, коли я збирався порушити мовчанку, голос Ю Джунхьока продовжив. 

—Мій атрибут — «Про-геймер». Який твій? 

—Що? 

—Я питаю, що ти вмієш робити добре? 

...Що я вмію робити добре? Десь глибоко в голові було почуття лоскоту. Я відчував, що втрачаю щось важливе. Але часу на роздуми не було. 

— Знайшов! Ви ще не пішли. 

Мьон Ільсан свиснув, завернувши за ріг. Хан Суйон застогнала, а я відступив. 

— ...Га? Люди з Асоціації Мисливців раніше? — Мьон Ільсан засміявся. — Чудово. Я дуже хотів зустрітися з вами. Хіба ви не знаєте, що мої чудові дебютні плани були зруйновані через вас? 

— ... 

— Я намагався добре жити. Убити кілька втілень S-класу, перемогти поганих людей та любити гарненьких нун. Але що це? Я зовсім став лиходієм. Що я маю робити? 

Я схопив свій меч замість відповіді. 

[Стигму «Пісня Меча Lv. 1» використано.] 

[Ваш меч наповнений словами, залишеними Герцогом Відданості та Війни.] 

「Сьогодні я готовий до смерті. Я молю Бога на небі, щоб я знищив ворога.」 

Слова Герцога Відданості та Війни, записані в його військовому щоденнику. На щастя, цього разу Герцог Відданості та Війни став на мій бік. 

[Стигму «Пісня Меча» активовано.] 

[Рішення померти покращило вашу бойову силу.] 

Я вичавив всю свою магічну силу одразу. 

[Лезо Віри активовано!] 

Лезо Віри спалахнуло. Я побіг до нього. Руки Мьон Ільсана злегка вдарили по Лезу Віри. 

Нестерпний біль змусив мене послабити хватку. Це був лише один удар, але я чітко це знав. Загальні стати Мьон Ільсана вже перевищили межі цього сценарію. 

— Що, ти хочеш битися? Справді? Хіба ти щойно не бачив, як я бився? 

Я подивився на нього, сміючись, і згадав «Шляхи Виживання». Що я міг робити добре? «Читати». 

[Ексклюзивну здібність «Точка Зору Всезнаючого Читача 1-й етап» активовано!] 

Тоді я почав чути його рухи. 

「Праве плече.」 

「Ліве стегно.」 

Удари все ще потрапляли по мені, попри те, що я читав ходи. Кулаки, оточені фіолетовим світлом, нещадно сипалися на мене. 

「Живіт, живіт, живіт, живіт.」 

З мого рота текла кров, і зір тремтів. Я не здався. Я думав і ще раз думав. 

[Персонаж «Мьон Ільсан» захоплюється вашим духом.] 

[Ваше розуміння персонажа «Мьон Ільсан» збільшилося.] 

Його не можна було перемогти лише інформацією з «Шляхів Виживання». Це було інакше, ніж коли я полював на Вартового Тіней. Я не міг битися, попри те, що все розраховував. 

「Сильний, слабкий, тулуб, голова...」 

Забагато інформації надійшло відразу, через що моє запаморочення посилилося. Це все незважаючи на запозичення сили стигми. З такою швидкістю битва закінчилася б миттєво. Я витер кров із рота й відступив. 

...Чи мені доведеться використовувати Ґанпьонґі? Мені було гірко, що останнім способом, який я мав, було запозичити силу сузір’їв. Якби я назвав потужне сузір’я, я міг би виграти. 

Однак після останнього випадку був тягар ймовірності, і понад усе я не хотів бути зобов’язаним сузір’ям. 

Чорт, хотів би я мати талант. Було б краще, якби я міг вкрасти чийсь талант. 

...А? Хвилинку. Вкрасти? Тупий шок наповнив мою голову. Поки що моєю основною зброєю була «інформація». Проте «інформації» було стільки, що я дещо з неї забув. 

Жалюгідний. Чому, в біса, я забув про цю здібність? Хіба це не було першим, що я мав зробити? 

[Ексклюзивну здібність «Закладка» тепер можна активувати.] 

[«Закладки Персонажів» активовано.] 

[Доступні Слоти Закладки: 4] 

[Відображення списку доступних закладок.] 

+++ 

[Люди, перелічені в Слотах Закладки] 

1. Демон Омани Кім Намвун (Розуміння 35); 

2. Сталевий Меч Лі Хьонсон (Розуміння 75); 

3. Демагог Чон Інхо (Розуміння 20); 

4. Порожній слот. 

+++ 

Не було жодних змін, крім одного додаткового слота. 

Я вибрав порожній слот. 

+++ 

[Список людей, яких можна зареєструвати в закладках] 

1. Отруйниця Лі Сольхва (Розуміння 10); 

2. Король Краси Мін Джівон (Розуміння 25); 

3. Деспотичний Король Джун Юнхо (Розуміння 10); 

4. Відлюдний Король Тіней Хан Донхун (Розуміння 30); 

5. Пророк Анна Крофт (Розуміння 1); 

6. Повелитель Озброєної Фортеці Ґон Пільду (Розуміння 30); 

. 

. 

+++ 

Як і очікувалося, імені Ю Джунхьока в списку не було. Головний герой був головним героєм. Перед його розблокуванням повинні бути виконані спеціальні умови. 

Крім того, у списку не було людей, які не були персонажами, таких як Хан Суйон, Ю Сана та Лі Ґільон. 

Це не мало значення. Це були не ті люди, які мені зараз потрібні. Я трохи погортав і нарешті знайшов потрібну особу. 

Ось він був. Чому я забув, що він теж «персонаж». Я не вагаючись поставив його в четверту закладку. 

[Рівень здібності «Закладка» низький, скорочення часу активації.] 

[Час активації: 30 хвилин.] 

[Ваше розуміння персонажа визначне. Ви можете обрати деякі з його здібностей для імпорту.] 

Я обрав здібність. Наступної миті навколо мого тіла виник сріблястий шторм. Я відчув, як у моєму тілі гніздиться відвага вовка. 

Дідько, я почувався дурнем. Чого я намагався навчитися досі? Я не був ні реґресором, ні репатріантом. 

[Персонажа «Принц Лікаон Ім’юнтару» було зареєстровано на четвертому слоті.] 

[Четверту закладку активовано.] 

Я був «читачем». 

[Ексклюзивну здібність «Шлях Вітру Lv. 8» активовано.] 

І я боровся саме так.