Розділ 8. Епізод 2 — Протагоніст (3) 

Я поглянув Лі Хьонсону і Хану Мьонго прямо у вічі та мовив: 

— Ви хочете померти від рук того хлопця за залізними дверима, чи випробувати свою удачу ззовні потягу? Що оберете? 

— Е-е... 

— Докча-ссі, чи є якісь гарантії, що людина за дверима — ворог? 

Сталевий Меч проявився у вирішальний момент. Була причина, чому Лі Хьонсон не міг бути лідером команди. 

— Позаяк цей хтось рухається з іншого вагону, це, швидше за все, уцілілий. Якщо ми зустрінемось... 

Я окинув поглядом закривавлену кімнату замість продовження. Лі Хьонсон прослідкував за моїм поглядом та тихо сказав: 

— ...Я був надто необачним. Давайте забиратися звідси. 

— П-пішли! Швидко йдемо! 

У цей момент обидва збагнули. Ті інші, що вижили в вагонах, повинні були пройти через те саме випробування. Їм не могло б так пощастити у знаходженні «комах». 

— Тут зламано! 

— Чорт, ми не можемо пройти тут! 

Слухаючи викрики Лі Хьонсона та Хана Мьонго, я також перевірив двері. Не було більше бар'єрів, тому дверей тепер можна було торкнутися. Окрім дверей, що з'єднували проходи між вагонами, загалом у метро було вісім дверей. Три виходи ще не перевірили. 

Кунг! 

Залізні двері виглядали так, ніби заледве витримають ще хоч одну хвилину. Я не думав, що він міг мати таку силу на початку, хоч він і був головним героєм. Мене справді здивувало те, що він міг зламати такі товсті залізні двері. 

— Докча-ссі! Тут— 

Я знайшов працюючу ручну коробку передач. 

— Ні! 

Пристрій відкривання і закривання працював безперебійно, але двері відчинились не повністю. Вони відчинилися десь на п'яту частину, перед тим, як повністю зупинитися, наче їх заклинило. 

— ...Здається, ці також зламані. 

— Як щодо інших? 

— Здається, це єдине місце, через яке є шанс втекти. 

Для дитини це було нічим, але проміжок був занадто вузьким для дорослих чоловіків та жінок, щоби пролізти і втекти. Хан Мьонго та Лі Хьонсон спробували відчинити двері, але вони анітрохи не поворухнулись. 

[Баланс: 4,700 М] 

Одним із застосувань для монет було підняття загальних статів. Я вже використав 2,700 щоб підняти рівень своєї витривалості до 10-го. 

Проблему можна було б вирішити, якби я використав залишок для збільшення сили. Але витрачати монети, коли ситуація невідома, було не мудро. 

Врешті-решт, залишався лише один вихід. 

— Лі Хьонсоне-ссі. Використай здібність. 

— Га? Здібність... 

Я мовчки активував «Перелік Персонажів». 

[Ексклюзивну здібність «Перелік Персонажів» активовано.] 

+++ 

[Інформація про персонажа] 

Ім'я: Лі Хьонсон 

Вік: 28 

Сузір’я підтримки: Повелитель Сталі 

Особистий атрибут: Солдат, що Закрив Очі на Несправедливість (Загальний) 

Ексклюзивні здібності: Здібності Багнета Lv. 2, Камуфляж Lv. 2, Терплячість Lv. 2 

Стигма: Великий Гірський Поштовх Lv. 1 

Загальні стати: Витривалість Lv. 8, Сила Lv. 8, Спритність Lv. 7, Магічна Сила Lv. 5 

Загальна оцінка: Загальні стати дуже хороші. Незважаючи на ігнорування несправедливості, він отримав схильність сузір'я. Для нього це нова можливість. 

+++ 

Інформація про Лі Хьонсона увійшла до моєї голови без жодних обмежень. На щастя, спонсор був тим же, що і під час мого читання «Шляхів Виживання». 

— Тобі слід було подивитись, коли ти відкрив вікно атрибутів. Ти військовий, тож там має бути здібність, яку можна використати в цій ситуації. 

— Ну... вона-то є, але як її використати— 

— Просто подумай про те, як ти її використовуєш. 

— ...Це спрацює? 

— Спрацює. Я зробив так раніше. 

Лі Хьонсон більше нічого не сказав, роблячи глибокий вдих задля більшої рішучості. 

— Геееп! 

Біцепси Лі Хьонсона роздулися, коли він схопився за двері. Так виглядало використання «Великого Гірського Поштовху» на практиці. Насправді, «Великий Гірський Поштовх» був не здібністю, а стигмою. Стигма була силою, отриманою від сузір'я. Я використав слово «здібність», щоб уникнути підозр. 

Дудудуду. 

Звучало, наче поверталась велика пружина, і двері почали рухатися. 

— Що? Цей хлопець дійсно сильний! 

— Так його! Це справді чудово! 

[Персонаж «Лі Хьонсон» почав довіряти вам.] 

[Ваше розуміння персонажа «Лі Хьонсон» збільшилося.] 

Замість того, щоб виникла підозра, до мене, навпаки, зросла довіра. Лі Хьонсон був простішою людиною, ніж я думав. 

— Нумо, вилазьте! 

Але я відчув полегшення. Я передав Лі Ґільона Лі Хьонсону. 

— Лі Хьонсоне-ссі. Понеси дитину на спині. 

— Зрозумів. 

Тепер залізні двері було майже зламано. Але якщо я передбачив вірно, то проблемою зараз були не двері. 

[...А, дійсно. Я знав, що таке станеться. Хіба я не бачив це раніше? Я казав вам нікуди не йти, чорт! Сценарій ще не готовий—] 

Доккебі виглядав злим, висячи в повітрі над мостом Донхо. 

— Ваа! Я знав, що це трапиться! Я казав вам не виходити! 

Хан Мьонго схопився рукою за голову, наче думав, що вона вибухне. Але причини для хвилювань не було. 

[Ех... нічого не вдієш. Ви дійсно удачливі люди.] 

Все тому, що другий сценарій почався в ту мить, коли двері потягу відчинилися. 

[Прибув другий сценарій!] 

+++ 

[Другорядний сценарій — Втеча] 

Категорія: Другорядна 

Складність: Е 

Чіткі умови: Перетніть зламаний міст та увійдіть на станцію Оксу.

Обмеження в часі: 20 хвилин

Компенсація: 200 монет

Невдача: ??? 

+++ 

— Докча-ссі, щось не так. Тут сказано «зламаний міст», але ж він досі... 

— Не зважай і просто біжи! Швидко! 

— З-зрозуміло! 

Насправді, Ю Сана мала рацію. Міст поки не було зламано. Інакше кажучи, «міст буде зламано». 

— Докча-ссі, пішли швидше! 

— Йду. 

Його ще не було зламано, тому що ми вибралися з потягу «надто швидко». Доккебі сказав, що на підготовку виділено 10 хвилин. Але ми втекли на три хвилини раніше. Хтось може назвати це боягузтвом, але цей сценарій не можна було б виконати без скорочення шляху. Особливо якби я застряг з такими тягарями, як Ю Сана та Лі Ґільон. 

— Гхе, гхе. Справді, Лі Хьонсон-ссі — солдат, і має хорошу витривалість. 

— Не відкривай рота. Ти втратиш силу. 

Лі Хьонсон біг з дитиною попереду. Він був монстром від природи, який не вкладав жодних монет у свої стати, але сума його сили, витривалості та спритності все одно перевищувала 23 очка. 

Наступним йшов Хан Мьонго, за ним Ю Сана, я ж замикав. Це було б в притик, але я вважав, що встигнути перебігти цілком реально. 

— Еее, що це таке? 

В той же час пролунав зойк Хана Мьонго. В середині річки Хан був величезний вир, який пускав бризки води. Серед бризок був гігантський монстр. Іхтіозавр. Проблемою було те, що іхтіозавр на вигляд був удвічі більшим за того, якого я бачив через вікно. 

Це була не проста морська зміюка... то був їх ватажок. Звичайний морський змій був монстром тільки 7-го класу. Беручи до уваги те, що нормальним людям було важко впоратися з жахливим наземним щуром 9-го класу, монстр 7-го класу просто розірве людину на шматки. 

Інакше кажучи, штука, що наближалась зараз, не була монстром, якого можна було б вполювати на ранніх стадіях. Звичайно, не було потреби його ловити. Воно не для того було створене. 

Ку ку ку ку! 

Ріка Хан піднялась, наче то було цунамі, іхтіозавр рушив слідом. Він жував опори мосту. 

— Міст руйнується! 

— Тікаймо! Якщо побіжимо, то зможемо перетнути його! 

Залишалося приблизно 200 метрів. Якщо мої розрахунки були вірними, з нашою швидкістю ми могли перетнути міст до його обвалу. 

[Не весело, коли гра занадто легка.] 

Звичайно, такою була б історія при меншій кількості змінних. 

[Складність сценарію відкоригована.] 

[Складність сценарію: Е -> D] 

Було чутно сміх доккебі. 

[Хіба буде цікаво, якщо ви просто втечете? Нумо створимо якусь атмосферу!] 

[Лихі думки мертвих повернулись.] 

[Оточення заповнене темним етером.] 

[Одержимі люди прокинулися!] 

Було чутно, що щось переслідує нас ззаду. Ю Сана пробурмотіла сама до себе: 

— З-зомбі? 

Тіла, схожі на зомбі, наближались величезними хвилями. Серед них були і ті, хто ще недавно ділив з нами вагон. 

— Нам треба тільки пройти трохи далі! Швидко! 

Відстань до іхтіозавра тепер була менше ста метрів. На щастя, Лі Хьонсон ніс Лі Ґільона і перетнув безпечну лінію. Проблемою була решта з нас, включаючи мене. Хан Мьонго заверещав: 

— В-ви, сволото! 

Одержимих було надто багато. Якби там були тільки трупи з метро, ми могли б забратися звідси. Проблема в тому... 

— Кйооо! 

Що водії, які померли на мосту, теж стали одержимими. Шлях, який подолав Лі Хьонсон, був тепер ними вкритий. Я метнувся поглядом між одержимими на дорозі та іхтіозавром, що наближався. 

— ...Всі лягайте. 

Було запізно. 

Квааанг! 

Опори моста сильно затряслись, коли іхтіозавр вкусив їх. Луска іхтіозавра сяяла крізь пил, що сипався в річку Хан як дощ. Рибний запах крові і води заповнив середовище. 

Я, повагавшись, піднявся. Як тільки пил улігся, вид переді мною почіткішав. Купи розбитого бетону та порізаної сталі. Трупи одержимих людей, яких іхтіозавр прогриз. Зламані опори мосту. 

— ...Док...ссі...аразд? 

Ю Сана та Хан Мьонго піднялися трохи подалі. Одна з ніг Хана Мьонго виглядала пораненою, мабуть після попереднього струсу. Лі Хьонсон та Лі Ґільон кричали щось з того боку моста, але їхні голоси, здається, блокувалися безпечною зоною. 

Що мені слід зробити? Я мав плани на випадок, якщо міст зламається. Але я не очікував, що Хан Мьонго та Ю Сана будуть зі мною. 

Зверху пролунав голос. 

[Хтось отримав прихильність сузір'я.] 

[Сценарій сузір'я «Deus Ex Machina»[1] активовано.] 

Одночасно з цими словами вмить було зведено діамантовий міст прямо посеред залишків зламаного мосту Донхо. Тоді переді мною зависло повідомлення. 

+++ 

[Deus Ex Machina — Парний Міст] 

Опис: Міст зі світла, створений сузір'ям. Тільки «парна» кількість людей може перетнути міст. Міст зникне, щойно непарна кількість людей спробує його перетнути. 

+++ 

— Докча-ссі. Це, в моїй голові, раптом— 

Я зустрівся з поглядом Ю Сани, що говорила нісенітниці. Я міг приблизно здогадатися, про що вона. Deus Ex Machina. Сузір'я ризикували понести великі збитки, втручаючись в сценарії. 

— ...Це спонсор Ю Сани-ссі. 

Я не знав, що то було за сузір'я, але хтось обрав Ю Сану як своє втілення і хотів, щоб вона жила. Deus Ex Machina був рідкісним феноменом в «Шляхах Виживання». Ю Сана була людиною, яка повинна була б вже померти. 

На мить я засумнівався. Що за сузір'я стояло за Ю Саною? 

[Інформація про цю людину не може бути прочитана в «Переліку Персонажів».] 

[Ця людина не зареєстрована в «Переліку Персонажів».] 

Я був трохи здивований. Я не міг прочитати її за допомогою своєї здібності? Чому? Невже в неї було якесь особливе походження? Чи в неї є ментальний бар'єр? Але якщо вона мала щось таке з самого початку... ні, стривайте-но. Можливо, то був... 

— Докча-ссі, що нам робити тепер? 

Я почув збентежений голос Ю Сани. В мене не було багато часу на роздуми. 

Ку ку ку ку! 

Річка Хан закручувалась у вирі. Іхтіозавр зжер одну з опор моста й розвертав своє величезне тіло кругом з іншої сторони річки. Я прикусив губу та знову прочитав пояснення щодо перетину моста. 

Тільки «парне» число людей могло перетнути міст. Зрештою, «Deus Ex Machina» була іграшкою, створеною бісовими сузір'ями, які полюбляли трагедії. 

Не було способу вижити всім. Тіло Хана Мьонго трусилося, коли його погляд зустрів мій. 

Зрештою, хтось мусив померти. 

___ 

[1] Deus Ex Machina — прийом в античній драматургії; латинська фраза, що означає несподіваний поворот у фабулі завдяки втручанню сторонніх могутніших сил чи обставин.