Розділ 64. Епізод 14 — Володар Престолу (1) 

Стигма Кім Юшіна, «Зібрати Хваран», була здібністю, яка скликала елітних Хваранів, що померли в історії, Квіткове Дерево Дракона. 

Простіше кажучи, це була земляна версія «Примарного Флоту», який використовувала Лі Джіх’є. 

Це не можна було зрівняти з силою Герцога Відданості та Війни, але це все одно була велика стигма, яку використовувало сузір’я. 

— Уперед! 

Поховані кістки було прибрано, і Квіткове Дерево Дракона піднялося, щоби протистояти армії Пекче. Деякі Хварани не мали очей, в той час як інші — рук чи ніг. 

Це було жорстоко. Вони підніматимуть свої клинки, допоки тут буде Кім Юшін. Тому що попри зношеність їхніх душ, їхня лють стерлась, і навіть серця зникли. 

Вони були солдатами, які боролись, щоби перешкодити падінню свого королівства. Тепер вони боролися за королівство, яке впало. 

— Ти досі боягуз, Кім Юшіне! Тепер ти змушуєш навіть мерців! 

— ... 

— Годі тобі! Нумо битись один-на-один! 

Це досі були провокації Кебека. Тому що Кім Юшін не хотів рухатися. Він розчавив би Кебека з переважаючою міццю Квіткового Дерева Дракона. Магічна сила, яка з’являлася з його меча, безжально заповнила повітря. 

— Кім Юшіне—! 

Крик пронизав повітря, і навіть беземоційні члени Квіткового Дерева Дракона завагалися на мить. 

Таким був Кебек. Останній повелитель Пекче, Кебек. 

Кебек був сузір’ям, яке переважало над Кім Юшіном тільки в плані фізичних здібностей. Насправді, Кебек ніколи не змагався один-на-один проти Кім Юшіна в битві за Хвансанбьоль. 

Якщо точніше, правильніше казати, що Кім Юшін уникнув конфронтації. 

[Персонаж «Чу Ван’ін» використав стигму «Готовий Битися до Смерті за Країну Lv. 2»!] 

Історично, армія Кебека виступала проти армії Кім Юшіна, яка в кілька разів їх переважала, та перемогла кілька неможливих битв. 

Останнім переможцем міг бути Кім Юшін, але Кебека не перемогли, поки не сталася фінальна битва за Хвансанбьоль. 

Він об’єднав солдатів патріотизмом, і його крики були за крок до божевільних. 

Я вів Кім Юшіна за собою зараз, але якби речі склалися інакше, я міг би викликати Кебека. 

Втілення Ґванчана крикнуло: 

— Генерале! 

— Не рухайся. 

Кім Юшін мовив моїми вустами. Мій вираз обличчя не змінився, навіть від того, що я дивився на помираючих членів Квіткового Дерева Дракона. 

Передався безтурботний образ Кім Юшіна. 

Кебек кричав: 

— Твоє боягузтво не змінилося навіть із твоїм становленням як сузір’я! 

Так і є. Кім Юшін був боягузом. Він боявся смерті та боявся поразки. Ось чому він був сильним. Його емоції були непохитними, і він не діяв нерозсудливо. 

Перемогти ворогів таким чином, щоб здобути перемогу. От як він переміг у фінальній битві за Хвансанбьоль, попри чотири попередні поразки. 

— Куааааак! 

Сотні членів Квіткового Дерева Дракона люто стикалися з Кебеком. Його втілення були так сильно поранені, що він більше не міг вижити. Все його тіло було вкрите кров’ю, на його руках, стегнах та боках були смертельні рани. 

Однак, Кебек продовжив рухатися крізь натовп членів Квіткового Дерева Дракона до мене. 

— Кім... Ю...шіне! 

[Стигму «Запит на Підкріплення» активовано!] 

Примарні солдати виникали, наче тіні, позаду Кім Юшіна та кидалися до Кебека. Зважаючи на різні предмети одягу на солдатах, вони могли не бути військами Сілли. 

Можливо, вони були військами Династії Танґ, скликані для знищення Когурьо. 

Як і очікувалось від Кім Юшіна. Єдиною важливою для нього річчю була перемога. Використання іноземних сил не було для нього серйозною проблемою. 

Численні списи пронизали його груди. Втілення Кебека не могло подолати біль та впало на коліна. 

— Кухьок!.. 

Втілення сильного Кебека тепер було на межі. 

Кебек реготнув. 

— ...Я обурений. Я не можу тебе торкнутися навіть на цій фальшивій сцені. Я хотів обмінятися ударами з тобою хоча би раз. 

Червоні очі Кебека заплутали мене. Ґванчан був живим, історія змінилася. Але це було єдиною незмінною частиною. 

Кім Юшін запитав: 

— Кебеку. Чому ти це зробив? 

— ... 

— Якщо ти помреш в такому стані, ти якийсь час не зможеш обрати інше втілення. Чому ти раптом покинув сценарій? 

Кебек виглядав відсторонено, а тоді багатозначно посміхнувся. Кім Юшін зачекав перед тим, як витягнути клинка. 

Я квапливо перебрав контроль над своїм голосом. 

— Його не можна вбивати моїми руками. 

[Чому?] 

— ...Є обмеження. 

Король Невбивання означав, що я не міг здійснювати прямі вбивства. Щойно я вб’ю одну людину, я втрачу свій престол. 

Кім Юшін кивнув, наче зрозумів. 

[...Ясно. Більш-менш розумію. Не хвилюйся. Зорі вшанують твою відданість. Але це я, Кім Юшін, хто покінчить з Кебеком, не ти.] 

— Але... 

[...Це затяжна прив’язаність, прошу, зрозумій.] 

Кім Юшін зробив якийсь жест, і один з членів Квіткового Дерева Дракона кивнув. Я передав свій голос Кім Юшіну. 

— Кебеку, зустрінемося в наступному світі. 

Втілення Кебека підвело на нас погляд без слів. Він хотів щось сказати, але не міг відкрити свого рота. В останню мить його обличчя виглядало швидше як дрібний актор, що грав його роль, ніж Кебек. 

Тоді голова втілення тихо злетіла в повітря. 

[Сценічну Трансформацію завершено.] 

[Ви взяли участь в Битві за Хвансанбьоль.] 

[1,000 монет було отримано в якості компенсації.] 

Я озирнувся та побачив, що всю армію Пекче змело. 

[Влада Короля Невбивання зберігається через непрямий характер вбивства.] 

Пощастило. Король Невбивання втрачався, тільки якби я вбив когось прямо своїми руками. Життя, яке забрав член Квіткового Дерева Дракона, не розпізнавалось, як моє вбивство когось. 

— Представнику-нім! Ви в порядку? — за собою я почув Лі Сонгука. 

Ю Сана зітхнула з полегшенням, поки Лі Ґільон був незадоволений тим, що він не зміг зробити багато. Тоді Мін Джівон запитала: 

— Що це, в біса, було?.. 

Вона мала такий вигляд, наче вона ледь не віддала свою душу праотцям. 

Я знизав плечима та відповів: 

— Вам слід вчити історію, якщо хочете бути королем. 

Я, може, й викликав Кім Юшіна, але я не належав до Сілли або Пекче. Я викликав Кім Юшіна, тому що він найбільше підходив для розправи над Кебеком. 

Так чи інакше, я був радий, що результат виявився кращим, ніж я очікував. Я зміг ретельно перевірити дію Ґапьонґі, та зміг отримати кілька монет та предметів від членів Пекче. 

[Ви заробили 5,400 монет.] 

[Баланс: 74,950 М] 

Тепер я не боявся фінальної фази четвертого сценарію. 

— Час йти на північ. 

[Залишилося три хвилини до кінця виклику.] 

Божественне благословення Кім Юшіна досі залишалося. Мені слід скористатися часом, що лишився для Ґапьонґі. Його можна було використовувати тільки сім разів, тому я не міг витрачати це марно. 

— Підведись, Квіткове Дерево Дракона! 

Зламані частини Квіткового Дерева Дракона піднялися знову, і я вказав на північ своїм мечем. 

— Вперед! 

Затрата магічної сили була величезною, тому час дії Квіткового Дерева Дракона був коротким. Підрозділ Квіткового Дерева Дракона почав наступати на північ, випадково змітаючи зі шляху малі та середні групи. 

Було б можливо стерти з лиця землі всі сили інших королів, які зібралися біля Національного Палацу-Музею. 

Лунали крики, поки війська билися по всій вулиці. 

— Що це за скелети? Ааккх? 

Втілення, які бігли на мене, були розчавлені підрозділом Квіткового Дерева Дракона. 

Оскільки це не я атакував, я не отримав штрафу за вбивства. Так, цей смак бадьорив. 

В голові прозвучав голос Кім Юшіна. 

[З тобою щось не так. Твій розум досі цілісний, хоч ти чув мій істинний голос...] 

— У мене сильна психіка. 

Його слова мене трохи здивували. Сузір’я використовували «непрямі повідомлення» для комунікації не просто так. 

Кім Юшін був тільки низькоранговим сузір’ям, але більшість людей обісцяли би штани або втратили свідомість від звуку цього святого голосу. 

Насправді, я також про це трохи хвилювався. 

[Пам’ятай, що ти у великому боргу переді мною. Для допомоги тобі мені треба було зібрати більше ймовірностей, ніж необхідно.] 

В його голосі було щось зловісне. Я поквапився виразити свою вдячність. 

— Я вдячний. Я не забуду допомогу Генерала. 

[Ти запальний, друже. У тебе поки немає, кому це передати...] 

— ...Хіба це не станеться колись? Якщо я народжу дитину, я точно розповім їм про те, що сталося сьогодні. 

[Але ти, здається, не маєш спонсора.] 

У мене було зловісне передчуття. Чорт, цей старий лис продовжив говорити. 

[Ти мені подобаєшся. Якщо ти не проти, я б хотів стати твоїм спонсором у цьому світі.] 

Його слова були приємними, але це просто означало, що я стану його рабом. 

— Це буде проблемою. 

[Чому? Моєї сили недостатньо? Ти можеш стати найсильнішим у цій ері тільки з моєю стигмою.] 

Стигма Зібрати Хваран була хорошою. Але тоді, коли вона застосовувалась для саги Кім Юшіна. 

Найсильнішим у цій ері? Він намагався мене надурити. 

Слова були сміховинними для когось, хто не був оповідного рангу. Якби Великий Мудрець, Гідний Неба почув це, він би міцно стиснув голову Кім Юшіна. 

— Тепер не ера Трьох Королівств. Ти старий, і тобі варто перепочити. 

Ми повеселилися разом, але тепер нумо не бачитись більш ніколи. 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» сміється з «Короля Хинму Великого».] 

[300 монет було переказано.] 

Кім Юшін мовчав якусь мить, можливо, тому, що зачепили його гордість. Я подумав, що він відступить, але гострий біль раптом пронизав мою голову. 

[Ти вже забув, що моє благословення досі в силі?] 

Наразі Кім Юшін і я були зв’язані через Ґапьонґі. М’язи мого тіла судомило на незвичний манер. Не зважаючи ні на що, хіба не був він видатним діячем Кореї?.. Ні, можливо, він міг робити це якраз тому, що був видатною постаттю Кореї. 

Чорт забирай. 

[Буде краще подумати ще раз.] 

Ю Сана схвильовано глянула на мене. 

— Докча-ссі? 

— Ю Сано-ссі. Тікай від мене. Негайно! 

Моя тремтяча рука не слухалася, поки я піднімав Незламну віру та почав вказувати нею на Ю Сану. 

Кім Юшін почав поширювати контроль над моїм тілом. 

[Ти сказав, що у твоїх дій були обмеження? Цікаво, що це за обмеження. Що, як я вб’ю цю жінку прямо зараз?] 

— Кім Юшіне, це твоя воля. Це не моя карма. 

[Хуху, я не знаю. Що, як я від’єднаюсь якраз у ту мить, коли штрикну мечем? Чи не розпізнається воно, як твоя дія? І ця жінка виглядає дорогою для тебе?] 

— ...Припини. 

[Пообіцяй. На наступному Виборі Спонсора ти обереш Кім Юшіна.] 

Намір цього старого лиса був очевидним. Другий Вибір Спонсора почнеться в ту мить, коли завершиться четвертий сценарій. Кім Юшін хотів використати цю обіцянку, як нагоду здобути мене. 

Якби я не читав «Шляхи Виживання», це міг би бути непоганий вибір. Кім Юшін був досить хорошим сузір’ям, і було кілька сценаріїв посередині, які можна було б виконати з самим лише Зібрати Хваран. 

Однак, якщо я збирався обирати спонсора, то я б зупинився на Великому Мудреці, Гідному Неба ще на початку. Чому я мушу обирати Кім Юшіна зараз? 

— Я сказав ні. 

До того ж, у мене був контракт з Біхьоном, який не дозволяв мені обрати спонсора. 

Голос Кім Юшіна затвердів. 

[Ти впертий юнак. Але це неправильний вибір. Скільки ти зможеш витримати?] 

Лезо в моїй руці почало рухатися в сторону Ю Сани. 

— Ю Сано-ссі, швидко—! 

Чому розумниця Ю Сана не рухалася? Я глянув на свою праву руку, що рухалася проти моєї волі, та нарешті прийняв рішення. Чорт забирай, я поважав його, як велику людину, але він змусив мене до цього... 

Я глибоко вдихнув. Це моє тіло. Я ніколи не віддам його цьому хлопцю або будь-якому сузір’ю. 

[Ексклюзивну здібність «Четверта Стіна» активовано!]