Розділ 61. Епізод 13 — Війна Королів (3) 

[Сузір'я «Леді Парчевого Сну» чекає на вашу відповідь.] 

— Я не хочу, — я знизав плечима до впевненої Мін Джівон і відповів. 

Очі Мін Джівон різко затремтіли. Деякі чоловіки порозтуляли роти, і навіть акторка Мін Джівон не могла контролювати вираз свого обличчя. Вона заговорила приголомшеним голосом. 

— ...Га? — замість того, щоб прийняти дану реальність, вона вирішила засумніватися у своєму слуху. — Мені здається, я неправильно почула... ти можеш повторити? 

— Я не хочу бути твоїм підлеглим. 

Було смішно ставати її підлеглим лише за 2,000 монет. 

— Ходімо. Треба поспішати, — сказав я своїй групі, що чекала позаду мене. 

Ми без вагань обернулися, і Мін Джівон крикнула наполегливим голосом. 

— Почекай хвилинку! Я можу дати більше монет, якщо не вистачає. Я можу поговорити зі своїм спонсором— 

— Не треба. 

— Я сказала зачекати! — Вона швидко побігла і перекрила мені шлях. Це був досить швидкий рух порівняно з її рівнем спритності. — Хіба ти не знаєш вартості 2,000 монет? 

Хіба вона не знала? Я легко міг отримати 2,000 монет і більше. 

Мін Джівон говорила із примруженими очима. 

— Чи можеш ти дозволити собі так прикидатися? 

— ...Прикидатися? 

— Незабаром почнеться війна між трьома королівствами. Я не знаю, хто твій спонсор, але малі та середні групи на цій території будуть прибрані. Чесно кажучи, не достатньо того, що ти не прийняв 2,000 монет. Але хіба можливо, що ти цього ще не зрозумів? Я — король Сілли. Король, який незабаром об'єднає три королівства! 

Здавалося, що вона втратила розуміння реальності, занурившись у свою акторську гру. Ну, Мін Джівон спочатку була такою. 

Вона була чудовою акторкою, і завдяки її глибокій синхронності з «Королевою Чинсон» вона жила з думкою, що вона справді була останньою королевою Сілли. 

Ось чому «метод» акторської гри був страшним. 

— Здається, ти в чомусь помиляєшся. Це не епоха Пізніх Трьох Королівств[1]. 

— Ти той, хто помиляється щодо епохи. Республіка Південна Корея закінчилася. Ти все ще чекаєш на порятунок? — вона раптом почала говорити нісенітниці. — Відкрилася нова ера. Початок цієї ери почнеться з мене, Мін Джівон. 

Я помилився. Цей тип нісенітниць звучав правдоподібно, якщо помістити його в цей контекст. Я хвилювався, як віддалитись від цієї жінки, коли Ю Сана впоралась з цим замість мене. 

— К-королево-нім? 

— Що? 

— Наскільки я знаю... Сілла — найслабша країна в Пізніх трьох королівствах... чи не буде це важко, згідно з історією? Той, хто об'єднав три королівства... 

Мін Джівон зблідла від несподіваного нападу. 

— Т-та що ти знаєш? 

— Я... маю перший ступінь з історії Кореї. 

— Перший ступінь з історії Кореї... — заїкалась збентежена Мін Джівон. — Що такого чудового у першому ступені з історії Кореї? 

— Ходімо, Ю Сано-ссі. Вона погано знає історію. 

Від моїх слів обличчя Мін Джівон почервоніло. 

— Просто зачекайте! Моя пропозиція ще не закінчилася. Як щодо 3,000 монет? 

Я обернувся, нічого не сказавши. 

— 3,500 монет! Я дам тобі 3,500! 

Суму збільшили лише на 500. Тепер я знав масштаби капіталу королеви. Як і очікувалося, сузір'я мали різні рівні багатства відповідно до їхньої популярності. 

Я проігнорував її і продовжував йти. 

— 3,600, ні, 3,700..! 

Мої кроки зупинилися. Я озирнувся й побачив самовдоволене обличчя Мін Джівон. 

Я ще був поганцем. Я міг просто піти, але я хотів її розбити. Я відкрив рота і заговорив глухим голосом. 

— Скоріш я хочу зробити пропозицію тобі. 

— Що ти маєш на увазі? 

— 10,000, як щодо цього? 

— ...10,000? 

— О, занадто низько? Ти король... тоді 20,000. 

Вираз обличчя Мін Джівон став твердішим. Вона зиркнула на мене. 

— Ти зараз зі мною жартуєш? 20,000 монет? Я не думаю, що ти такого вартий... 

— Ні, я маю на увазі, що куплю тебе за 20,000 монет. 

— Га? 

— А точніше, тебе та всі твої війська. 

Її рот ошелешено відкрився, перш ніж вона ледь прийшла до тями. 

— У-у тебе не так багато монет. 

— Цікаво, що ти скажеш, коли я покажу тобі. 

Я стиснув вказівний і великий палець разом. Потім на кінці мого вказівного пальця показалася частина моїх монет. 

[20,000 монет.] 

Покерфейс, який ледь підтримувала Мін Джівон, нарешті розвалився. 

— Ц-це смішно! 

— Тепер ти мені віриш? 

Минуло небагато часу, щоб недовіра перетворилася на подив, а подив перетворився на жадібність. 

Це було природно. 20,000 монет — це справді величезна сума. Це була сума, яка могла вплинути на домінування сил у Пізніх трьох королівствах. 

На жаль, жадібність не змогла зламати її гордість. 

— Ти намагаєшся купити мене грошима? 

— Чому? Це неможливо? Ти перша зробила пропозицію. 

Лідер її підлеглих виступив. 

— Як ти смієш! 

Він мав струнке тіло і був дуже гарний. Здавалося, у нього не так багато м'язів, але вони були приховані. Ю Сана сказала: 

— Докча-ссі, цей чоловік... 

Я зрозумів це, коли Ю Сана заговорила. Так, Сілла мала це сузір'я. 

Сілла не була в абсолютно невигідному становищі у війні між трьома королівствами. Якщо дивитися на епоху, то компетентних людей було досить багато. 

Наприклад, Кім Юшін чи... проблема була в тому, що в нинішній період Сілла не мала Кім Юшіна. 

— Ґванчан — гарне сузір'я. Але він поспішний. Що, якби моїм сузір'ям був Кебек? Я не думаю, що ви хочете відтворювати битву за Хвансанбьоль[2]. 

Очі збентеженого чоловіка розширилися. 

— Ти... ти з Пекче? 

[Сузір'я «Хваран[3] Не Знає Відступу» сердиться на ваші коментарі.] 

Ця людина справді була його спонсором. 

Хваран Не Знає Відступу, Ґванчан. Його стигма не була такою чудовою, але його вірність занепалому королівству була дивовижною. 

— Я не з Пекче. Я звичайний південнокореєць. 

— Цей хлопець! 

— Я поважаю ваш патріотизм, але ви повинні бути розсудливішими. У мене не тільки 20,000 монет. 

Я ще раз поворушив пальцями, і кількість монет почала зростати. Обличчя чоловіка почало бліднути. 

Багатство було об'єктом бажання бідних. Однак величезне багатство викликало побожність і страх. Особливо для тих, хто був знайомий із силою «монет». 

Мін Джівон, яка на деякий час завмерла, із запізненням відкрила рота. 

— Ти... хто ти? 

Вона запитала мене занадто рано. Я, звісно, не мав наміру відповідати. 

— Мін Джівон-ссі, ти не можеш вирішити все у світі за допомогою грошей. Я думав, ти це знаєш, оскільки ти акторка. Я розчарований. 

Нарешті я розвернувся і почав іти. Члени команди пішли за мною, щойно я почув голос Мін Джівон. 

— З-зачекай! 

Однак, вона більше не могла йти за мною. Коли ми відійшли на певну відстань від групи Сілли, Ю Сана заговорила трохи буркотливим голосом. 

— Докча-ссі, я можу тебе дещо запитати? 

— Так. 

— Вона відома людина? 

Я на мить завагався перед несподіваним запитанням. 

— Га? Гм... можливо? 

— Зрозуміло. Докча-ссі та Сонгук-ссі впізнають її... Раніше я дивилась багато історичних драм, чому я її взагалі не пам'ятаю? 

Через це вона була такою дратівливою? 

— Нуно, я теж її не знаю, — перебив Лі Ґільон. 

— А, хаха. Я рада. 

Це не було дивно. Для Ю Сани та Лі Ґільона було природно не знати «Мін Джівон», якщо вона з'явилася лише в романі. 

Проблема була в Лі Сонгуку. 

— Лі Сонгуку-ссі. 

— Ах, так. 

Лі Сонгук відповів із задньої частини групи. Краса Мін Джівон, здається, справляла певне враження. 

— Я чув, що ти фанат Мін Джівон..? 

— Га? Ха-ха. Так. Хіба ти не знаєш? Вона відома акторка... а? 

Вираз обличчя Лі Сонгука став дивним. 

— Е... Мін Джівон... ссі? А? Чому я знаю Мін Джівон? Ні, я знав її з самого початку..? 

Я тихо активував Перелік Персонажів. 

[Ексклюзивну здібність «Перелік Персонажів» активовано.] 

+++ 

[Інформація про персонажа] 

Ім'я: Лі Сонгук 

Вік: 25  

Сузір'я підтримки: Вартовий Старого Маятника 

Особистий атрибут: Гіпнотизер (Рідкісний) 

Ексклюзивні здібності: Гіпноз Lv. 3, Блеф Lv. 4, Володіння Зброєю Lv. 3, Виявлення Атрибутів Lv. 2... 

Стигма: Комфортний Сон Lv. 1 

Загальні стати: Витривалість Lv. 13, Сила Lv. 13, Спритність Lv. 17, Магічна Сила Lv. 18 

Загальна оцінка: Поточна комплексна оцінка зараз триває. 

+++ 

Це був другий раз, коли я бачив інформацію Лі Сонгука. Нічого сильно не змінилося, крім одного. Атрибут Лі Сонгука «9-та людина, що зійшла» зник. 

— Лі Сонгуку-ссі? 

— Гм... так? 

— Ні, нічого. 

Я перестав говорити, щоб не заплутатися. У світі «Шляхів Виживання» атрибут зникав лише тоді, коли кваліфікація для цього атрибута більше не відповідала. 

Усі ті, хто «зійшов», знали «майбутнє» цього світу. Однак майбутнє, яке знав Лі Сонгук, було доволі близьким до прологу. Еволюція поточного сценарію перевершила інформацію, яку він знав. 

Потім виникла гіпотеза. Можливо, усі ті, хто «зійшли», ставали простими персонажами, щойно вони наздоганяли «майбутнє», яке вони знали? 

Це все ще була різка зміна, але гіпотеза була можливою. Якщо це було так, зрозуміло, чому інформація Лі Сонгука та Джун Мінсоба стала доступною. 

Якщо це було так... 

Можливо, одного дня я також..? 

[Персонаж «Мін Джівон» виказує слабку симпатію до вас.]

...Усі мої думки розбіглися від цього абсурдного повідомлення. Я рефлекторно озирнувся. Мін Джівон усе ще стояла на місці й дивилася у наш бік. Я не бачив її обличчя, але її жести здавалися сердитими. 

Тоді це повідомлення... ні, зачекайте. Чому я забув той епізод? 

Мені раптом спало на думку. Під час 11-ї реґресії вона дала ляпаса Ю Джунхьоку, щойно він її зустрів. Тоді Мін Джівон підтримувала його протягом усієї реґресії... 

Раптом мене охопило зловісне відчуття. Можливо... хіба могло таке бути? 

Принаймні, мені не дали ляпаса. 

*** 

За годину ми рухалися крізь ліс будівель поблизу Ґванхвамуну із поспіхом. Я не бачив людей, але було ясно, що королі, які купили мій текст, ховаються тут поблизу. 

— Зверніть увагу, коли вони почнуть рухатися. Ми будемо рухатися в такт з ними, — сказав я групі, обережно рухаючись. 

У всякому разі, я знав цілі королів. 

「Коли він підійшов до входу в Національний палац-музей, його серце забилося сильніше. Більшість артефактів, які знаходилися тут, були сміттям. Тільки один із них був справжнім. 

Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь. 

Найсильніший предмет SSSSS-рівня був захований тут, у Ґванхвамуні!」 

Я написав це, але мої руки та ноги підігнулися просто від читання слів. 

Це правда, що Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь був у Національному палаці-музеї. 

Звичайно, рейтинг предмета був не SSSSS. По-перше, такого рейтингу не було. 

Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь мав чудові характеристики, і насправді Ю Джунхьок із третьої реґресії також віддавав перевагу цьому мечу на початку. 

— Хьоне, якщо є такий предмет, чи нам не потрібно отримати його першими? 

— Нема потреби. 

Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь був хорошим мечем, але не був необхідним зараз предметом. 

Однак плагіатор та інші королі думали б інакше. Вони могли отримати найкращу бойову силу на початку за допомогою Демонічного Меча Знеголовлення Чотирьох Їнь. Вони напевно шукали б Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь. 

Мій план був простий. Взяти інші артефакти, поки вони цілилися на меч. 

Проблема полягала в тому, коли вони почнуть рухатись? Про це не потрібно було турбуватися заздалегідь. 

У цьому клятому світі вони завжди з'являлися, коли сценарій стояв на місці. 

[Ха, це справді дивно. Усі ключові особи зібралися.] 

Все було так, як я очікував. Були іскри і посередній доккебі з'явився з повітря. 

[Чи не треба винагороджувати хороших дітей?] 

Почулось, як з центру Ґванхвамуна щось підіймається. 

Це був єдиний престол, осяяний золотим світлом. 

Скрізь у Ґванхвамуні чулися зітхання. Пояснень ще не було, але всі королі зрозуміли б цієї миті. 

Тільки один король міг зайняти цей престол. 

[Головний сценарій оновлено!] 

[Головний сценарій #4 — Кваліфікація Короля почався.] 

___ 

[1] Пізні три королівства Кореї складалися з Сілли, «Пізнього Пекче» і «Пізнього Когурьо». Цей період виник через національні заворушення під час правління королеви Чинсон з Сілли. 

[2] Битва при Хвансанбьолі відбулася між військами Сілли та Пекче в Хвансанбьолі. Сили Пекче очолював Кебек. Війська Сілли Кім Юшіна перемогли. 

[3] Хваран був елітним молодіжним корпусом Сілли.