Розділ 52. Епізод 11 — Ніч Пророків (4) 

Червона аура з’явилася довкола метеориту, і сяюче світло спалахнуло по всій платформі. 

— Ооо! Нарешті! 

Пророк закричав. 

Джун Хівон та Лі Хьонсон швидко наблизилися до мене. 

— Тікати? Що… 

Було надто пізно. Червона аура поширилася платформою і слабка завіса оточила станцію. Тепер ніхто з пророків не зможе покинути станцію Анґук. 

[Сузір’я протестують проти надмірного фільтрування.] 

[Очі багатьох сузір'їв сяють у «передвісті».] 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» спостерігає за ситуацією з цікавістю в очах.] 

[Сузір’я «Таємничий Інтриган» очікує вашу геніальну стратегію.] 

Сузір’я були збуджені та надсилали мені непрямі повідомлення. 

Найнебезпечнішою ситуацією у світі «Шляхів Виживання» була така, у якій сузір’я святкували. 

Я запитав схвильованого Джун Мінсоба: 

— Це №1124 запропонував, щоб ви всі зібралися тут сьогодні? 

— Га? Я не знаю. Ми всі погодились разом… 

Я відчув обурення, наче хтось згодував мені десять солодких картоплин[1]. Я не міг повірити, що все зайшло настільки далеко. 

—Всі рухайтеся позаду мене. 

Я уважно стежив за метеоритом, поки захищав їх. 

—Ми не збираємося тікати? 

—Ми не можемо піти. Якщо озирнешся, то побачиш бар’єр? 

—Га? Який бар’єр? 

Я не відповів, бо витріщався на метеорит по центру платформи. 

[Метеоритом] була головна подія п’ятого сценарію. Небезпека, що спала всередині метеориту, відрізнялася в залежності від кольору, яскравості, розміру та виду. Однак, метеорит, на який я дивився зараз, був тим, що ніколи б не мав вилупитися. 

Вони виглядали розгублено, тому що метеорит, що дав зоряну реліквію в третьому колі реґресії був «яскраво-червоним»… 

— Цікаво, яка зоряна реліквія з’явиться? 

— Ну… 

Деякі пророки поки не помітили та торкнулися метеорита. 

[Передвістя п’ятого головного сценарію з’явилося.] 

Тоді вигулькнуло повідомлення. 

— Е? Що це таке? 

— Чому раптом головний сценарій… 

Поверхня метеориту тріснула, і червоне світло пробилося назовні. Першим, чого торкнулося світло, був пророк, який з цікавістю витріщався на метеорит. 

Тіло пророка, який втратив свою голову, повільно впало на землю, наче зламана лялька. 

— Що відбувається?! 

Пророки закричали та відступили, але вони вже не могли втекти від цієї кризи. 

Я взяв команду із собою, поки відступав до краю, та оглянув ситуацію. Я згадав, що бачив такий вид метеоритів у «Шляхах Виживання», але знання того, що з них вийде, було каверзою. 

Будь ласка, хай це не буде те «лихо». Метеорит розколовся, і червона лава полилася назовні. 

Оточуюча платформа згоріла та випустила поганий запах. Тоді температура повітря швидко піднялася, і дихання стало болючим. 

Навколишнє середовище змінювалося. Це… зона лави? Тобто… 

[З’явився вогняний дракон 5-го класу «Менший Дракон Іґніл»!]  

— Блядь! Що? Зоряна реліквія?.. 

Кілька збентежених пророків із запізненням використали здібності. Однак метеорит витягнув довгий хвіст та впіймав кілька втікаючих пророків. 

— Куааак! 

Тіло пророка, яке спіймав хвіст, раптово загорілося. Деякі пророки використали здібності, щоб атакувати хвіст, але їхня зброя почала плавитися. 

— Ц-цей монстр… 

Метеорит був довжиною максимум два метри, але монстр, який виповзав з прогалини, мав більше п’яти. 

Джун Хівон запитала: 

—Що це в біса таке? 

—Це — лихо. 

—Лихо? 

Залишки метеориту розкололися навпіл, та дракон увійшов у цей вимір. 

Куооооох! 

Жорстокий дракон щойно народився. Попри те, що він був погіршеною версією дитинчати, дракон досі правив на вершині всіх монстрів. 

Монстр 6-го класу міг стерти усіх пророків тут, а це був вогняний дракон 5-го класу. 

— Ю Джунхьоку-нім! 

Хтось із пророків гукнув до мене, і вся увага досі була привернута сюди. 

Я насупився. Інцидент спричинили вони, проте вони хотіли, щоби його вирішив я? 

— Відійдіть до країв. 

Наче слухняні цуцики, вони всі рушили до кута платформи. Ті, хто були швидкими, вже бігли вгору від платформи. Проте. 

— От лайно, тут бар’єр! 

Менший дракон був «лихом». Коли з’являлося лихо, розмір відчаю був різним. Принаймні, це шаблон, який я знав. 

Серед численних реґресій Ю Джунхьока він точно натикався на цього хлопця. 

Я поглянув на членів команди. 

—Скоро почнеться прихований сценарій. 

—Прихований сценарій? 

—Це створіння, яке не мало з’являтися в четвертому сценарії. Воно має незвичайну складність, тому скоро хтось втрутиться. 

Щоби зарадити цьому лихові, потрібні різноманітні переваги п’ятого сценарію. Наприклад, якби з’явився блакитний метеорит… 

Але зараз ми не мали нічого. Так, нам повинні щось дати для відновлення балансу. 

[Деякі сузір’я скаржаться на незвичну складність сценарію.] 

Дійсно. У наступну мить в повітрі пролетіли іскри, за якими з’явилася мала, схожа на дитину, присутність. 

Це не був низькорівневий доккебі, як Біхьон. Він був одягнений в охайний костюм, мав два маленькі роги на голові. Він був вражаючим хлопцем з маленьким комком, що стирчав з його бокової кишені. 

Я не знав його імені, але я знав, ким він був. Він був посереднім доккебі. 

[Грмм. Це складно. Як ви, народ, отримали цей «рут»? Він був встановлений лише нещодавно…] 

Щойно пролунав його голос, рухи меншого дракона зупинилися. Посередній доккебі справді міг втручатися в сценарії такого рівня. 

[Лихо пробудилося в четвертому сценарії?] 

Прибуття посереднього доккебі означало, що «ранні сценарії» майже закінчилися. 

Поки він спостерігав за цим місцем, я заледве міг бачити переваги контракту з Біхьоном. 

[Деякі сузір’я отруйні, тому я не можу вас пожаліти… Понизити складність також важко…] 

Його погляд сфокусувався на мені. 

— Але це неправильно! Ми не виконали четвертий сценарій! — викрикнув один пророк. 

Я міг бачити пророків навколо нього, що швидко прикривали йому пельку. Кричати на доккебі зараз було поганою ідеєю. 

[Я вирішив. Я не понижуватиму складності.] 

Пророки зиркнули на доккебі. Було чутно тільки звук дихання. Вони читали «Шляхи Виживання», тому вони знали. 

Доккебі не можуть змінити закони. Але вони це також знали. 

[Однак… не буде цікаво, якщо ви таким чином всі помрете. Я використаю власний розсуд, щоби змінити вміст сценарію.] 

Доккебі був більш балакучим, ніж я думав. 

[Прибув прихований сценарій!] 

Менший дракон почав рухатися знову. Лапи, вкриті червоною лускою, вдарили підлогу платформи. Я ухилився від розкиданих уламків та поглянув на прибулий сценарій. 

+++ 

[Прихований сценарій — Об’єднані Помрете, Розкидані Помрете] 

Категорія: Прихована 

Складність: А 

Чіткі умови: За даний час вполюйте «Меншого Дракона Іґніла» або переживіть його атаки. 

Обмеження в часі: 20 хвилин

Компенсація: 3,000 монет

Невдача: Смерть 

Приховані частини заховані в цьому завданні. 

+++ 

20-хвилинне завдання на виживання. Від назви до вмісту — все було кумедним. 

Лі Хьонсон запитав: 

—Нам треба його перемогти? 

—Ні, навіть не мрій про це. 

Це лихо було лихом не просто так. Навіть справжній Ю Джунхьок не зміг вполювати вогняного дракона 5-го класу. Я оглянув ситуацію на платформі. Потоки полум’я почали розливатися. 

Квак ква ква! 

— Куааак! 

Від пророків, які попалися в полум’я, лишився тільки прах. Стіни, спалені полум’ям, розплавилися та жахливо спотворилися. Він повільно рухався у цей бік. 

— Всі біжіть проти годинникової стрілки! 

Я відкрив рота та побіг попереду напрямку обертання. 

На щастя, Джун Хівон та Лі Хьонсон слідували за мною добре. Джун Мінсоб та Лі Сонгук трохи відставали, але вони досі виглядали в нормі. 

Цього разу, ми ухилилися, тому що я знав його поведінку. Проблемою було те, що такий вид атак появлявся не постійно. 

[Вогняний дракон 5-го класу «Менший Дракон Іґніл» готує «Полум’я Руйнування».] 

…Почалося. Ми якимось чином уникли основного нападу, але криза прийшла зараз. 

— Шукай опорну позицію. 

— Так? 

— Номер 5… або 2 і 3! Неважливо, просто швидко знайдіть щось, що дає суму у вигляді 5! 

[Приховану частину активовано.] 

[Числові опорні позиції активовано.] 

[Щойно потрібний номер людей входить в опорну позицію, «Абсолютний Щит» активується в межах 10-ти секунд.] 

[Абсолютний Щит не активується, якщо число на опорній позиції перевищене.] 

Всі пророки почули це системне повідомлення. В той же час, опорні позиції розміром у два пьонґа з’явилися по всій станції. 

— Опорні позиції? А, точно! 

— Тут приховані частини! 

Я глянув на рух пророків та прикусив губи. Хихикаючі сузір’я відображалися в моїх очах. Чому багато сузір’їв були проти складності сценарію? 

Все було просто. Не було веселощів в історії «лише зі смертю». Вони не хотіли, щоб мурах роздавив велетень. Вони хотіли, щоби мурахи билися за виживання. Для того, щоб вижити, мурахи кусали би своїх. 

[Багато сузір’їв спостерігають за ситуацією зі збудженням в очах.] 

Клята сузір’яна наволоч. 

— Лайно, йди! 

— Кухьоок! 

Пророки, які дружньо називали номери один одного, тепер піднімали свою зброю один проти одного, щоби боротися за опорну позицію з номером «1». Деякі пророки впали, стікаючи кров’ю, коли підібралися до опорної позиції. 

Швидкі пророки вже ступали на опорні позиції, посилюючи свою пильність. 

Я приглядав за ними. Хтось точно спланував цю пастку. Можливо, вони були апостолами. 

Вони знали, що пророки зберуться тут, та вирішили використати цю можливість, щоби прибрати всіх, хто рано зупинив читання. 

Це було гарною ідеєю. Не важливо, якою тривіальною була інформація, чим менше знало про майбутнє, тим краще. 

Зазвичай, апостоли сміялися б з пророків здалеку. Якби вони були «звичайними» людьми. 

Ті, хто прочитав більше 50-ти розділів нудного роману, не були нормальними. Вони називали себе апостолами та були достатньо жадібними, щоб контролювати інформацію. 

Якщо вони достатньо розумні, щоб використати метеорит, як пастку, то чи не знали б вони, як перемогти лихо? 

Якби я був на їх місці… 

—Представнику-нім! Тут нема опорної позиції. 

—Тут теж нічого! 

Джун Хівон та Джун Мінсоб закричали терміново. Не було опорних позицій там, де розмістилася наша команда. 

—О, одна є тут! Але… 

Опорна позиція заледве знайшлася і мала зловісний номер. Чотири. Інакше кажучи, тільки чотири людини могли вижити на цій опорній позиції. Але наша команда мала п’ятьох. 

[Вогняний дракон 5-го класу «Менший Дракон Іґніл» використовує «Полум’я Руйнування».] 

Величезна іскра почалася в центрі платформи та поширилася по станції. 

Це була здібність меншого дракона для повної атаки. Жару було достатньо, щоб обпекти мою шкіру навіть попри таку велику відстань. Якщо щит зараз не активується, мою команду буде зруйновано. 

— П-представнику-нім? 

Лі Сонгук та Джун Мінсоб здригнулися, коли зустріли мій погляд. Я схопив руків’я Незламної Віри. 

В той момент. 

— Ю Джунхьоку-нім! 

Я озирнувся та побачив одного пророка. Номер «2» був написаний на його опорній позиції. Попри терміновість ситуації, чоловік виглядав розслабленим. 

— Йдіть сюди! 

Цей хлопець?.. Кілька спогадів швидко промайнули. Я побіг до нього, поки кричав на людей за ним. 

— Активуйте щит! 

[Абсолютний Щит активовано!] 

Куооооох! 

Тоді полум’я спалило все на платформі. Якби воно торкнулося мене хоч трохи, я б розплавився. 

— Ух… Я радий. 

Чоловік, який активував щит на швидкості, від якої перехоплювало подих, зітхнув із полегшенням. Я запитав його: 

— Хто ти? 

Чоловік легко розсміявся. 

— Я розчарований. Ви вже забули? Я №1168. Про Асмодея… 

Я згадав. Він був тим, з ким я розмовляв про Короля Демонів Асмодея. 

— Я спитав не це. 

Очі №1168 затряслися. 

Я не думав про це раніше. 

Сцена протистояння Короля Демонів Асмодея та Ю Джунхьока. Точніше, друга реґресія Ю Джунхьока була одностороннє переможена королем демонів. 

Це була сцена, яку я пам’ятав, тому що вона мені справді подобалась. Однак… цей спогад не з’являвся до 50-го розділу. Я міг сказати впевнено, як повноцінний читач «Шляхів Виживання». 

Я витягнув меча та відкрив рота. 

— Запитаю ще раз. Хто ти? 

[Завдяки ефекту вашого ексклюзивного атрибута пам’ять про деякі сцени покращилась.] 

Історія Короля Демонів Асмодея з'явилась точно у 57-му розділі «Шляхів Виживання». 

На спокійному виразі обличчя чоловіка почала ширитися тріщина. 

 ___

[1] (попередньо згаданий у 34-му розділі) корейський вислів, що означає ситуацію, яка розчаровує і дратує настільки, що ви наче задихаєтесь.