Розділ 51. Епізод 11  —  Ніч Пророків (3) 

Я перебував у глибокому сні. Це був довгоочікуваний міцний сон. 

[Ефект глибокого сну повністю відновив ментальну силу.] 

[Деякі з ваших ексклюзивних здібностей оновлено.] 

Я подивився на годинник і побачив, що вже 16:00. 

Минулої ночі станція Донмьо та прилеглі території були зайняті, і накопичена втома сильно відбилася на мені. 

[Наразі Захоплено: Чунмуро (Головна База), Мьондон, Парк Історії та Культури Тондемун, Тондемун, Донмьо, станція Сіндан, станція Чонґу, станція Яксу, станція Сінсол-дон] 

Завдяки тому, що я захопив Групу Донмьо, я мав дев'ять станцій. Тепер мені потрібна була ще одна, і сценарій Дороги Короля закінчиться. 

Ще трохи, і я зможу досягти однієї з ключових цілей початкових сценаріїв — Короля Невбивання. 

Коли я вийшов, на мене чекали Джун Хівон і Лі Хьонсон. 

— Ми готові. Коли підемо? 

— Будь ласка, зачекайте трохи. 

Я подивився на чоловіків, що прямували до мене. 

— Ви добре спали? 

Вчора ввечері я вирішив приєднати всіх членів Донмьо до моєї групи. Двоє чоловіків переді мною були результатом цього рішення. 

Джун Мінсоб вклонився мені й відкрив рота. 

— ...Будь ласка, не вбивайте мене. 

— І мене, і мене. Хник! 

Спочатку я планував убити Лі Сонгука та Джун Мінсоба, але передумав. Ці двоє були корисними, поки я повністю не знищив пророків. 

Я помістив їх у Групу Чунмуро і змінив колір прапора на «коричневий». 

З коричневого прапора стало можливим обмежувати дії учасників групи. 

[Ви скористалися правом представника.] 

[Члени групи Лі Сонгук і Джун Мінсоб мають обмеження щодо своєї поведінки.] 

Вирази обличчя Лі Сонгука та Джун Мінсоба змінилися після появи системних повідомлень. 

— По-перше, віднині ви не можете розповідати іншим про мою особу. 

— Так, так! 

— По-друге, ви повинні безумовно підкорятися моїм наказам, і вам не дозволяється діяти окремо без мого дозволу. 

— ...Звичайно. 

[Члени групи Лі Сонгук і Джун Мінсоб готові прийняти їхні обмеження.] 

[Ці обмеження є «довічними».] 

[Якщо вони порушать обмеження, члени групи Лі Сонгук і Джун Мінсоб помруть.] 

Я кивнув і сказав. 

— Ну... гаразд. Я не знаю, коли передумаю, але нехай всі працюють наполегливо. Я ухвалю рішення, спостерігаючи за вами. 

Вони ковтнули і скорчили смішні обличчя. Я не знав, про що вони думають. У будь-якому випадку, вони б не змогли пристати до Ю Джунхьока, тож краще пристануть до мене. 

— До речі, Представнику-нім. Як нам називати вас в майбутньому..? 

— Називайте мене так, як зараз. Але називайте мене Ю Джунхьоком перед іншими пророками. А, Джун Мінсоб. 

— Так. 

— Дай мені Маску Втікача. 

Джун Мінсоб був засмучений, але зрештою дав її мені. У будь-якому випадку, якщо я хотів піти на Ніч Пророків, мені довелося прикинутися Ю Джунхьоком. Ця «маска» була превентивним заходом для ситуації, якої я не очікував. 

За мить м'язи на моєму обличчі заворушилися у незвичній манері, коли моя зовнішність почала змінюватися. Це було трохи дивно, але я швидко до цього звик. 

— Га, так це справжня зовнішність Ю Джунхьока. 

— Дуже вродливий... Одкровення не було помилковим. 

Ці виродки... 

Я хотів зірватися на них, але закрив рота. Мені не потрібно було злитися через щось подібне. 

Це нагадало мені, що про всяк випадок було б краще знати подробиці про цих хлопців. 

— Джун Мінсобе, який твій атрибут... 

У цей момент в моїй голові промайнуло системне повідомлення. 

[Історію цієї людини оновлено.] 

...Що? 

Я спробував ще раз використати Перелік Персонажів, щоб перевірити. 

+++ 

[Інформація про персонажа] 

Ім'я: Джун Мінсоб 

Вік: 25 

СУзір'я підтримки: Проклятий Гладіатор 

Особисті атрибути: Проєкція Світла (Рідкісний), 1,089-та Людина, що Зійшла (Загальний) 

Ексклюзивні здібності: Володіння Мечем Lv. 2, Потужний Удар Lv. 2, Берсерк Lv. 3, Покращена Пам'ять Lv. 5... 

Стигма: Відплата Образ Lv. 1 

Загальні стати: Витривалість Lv. 18, Сила Lv. 16, Спритність Lv. 12, Магічна Сила Lv. 10 

Загальна оцінка: Втілення, що володіє хорошими комплексними здібностями та атрибутами. Його спонсор трохи слабкий, але його здібності як воїна значні. Він міг би бути одним із 12 апостолів, якби був трохи більше терплячим. Він дуже шкодує. 

+++ 

...Що означало оновлення Переліку Персонажів? 

Людина, вікно атрибутів якої я не міг побачити вчора, раптом стала персонажем. 

Він був пророком. Іншими словами, персонажем поза романом. Чому він раптом перетворився на персонажа? 

— О, мій атрибут... 

— Нема потреби. 

— Так. 

Я також підтвердив атрибути Лі Сонгука. 

На щастя, його атрибути були такими ж. Гіпнотизер і 9-та людина, що зійшла... Останній був сміттям, але перший був досить гарним атрибутом. 

— Дай мені свій смартфон. 

— Так! Ось. 

Я отримав смартфон від одного з них і доєднався до чату. 

Ах... Інтернет не працював. Вчора відключили... 

[Персонаж «Хан Донхун» використав «Глобальний Інтернет Lv. 5» на вашому смартфоні.] 

[Інтернет на пристрої тепер доступний.] 

Щойно я про це подумав, Інтернет був підключений. Я глянув у бік намету, де знаходився Хан Донхун. Смартфон завібрував, вказуючи на те, що надійшло повідомлення. 

—Я повірю в тебе лише раз. 

Можливо, щось змінило Хан Донхуна після того, що сталося вчора ввечері. Я дуже хвилювався через це, тому був радий. 

Я надіслав відповідь Хан Донхуну. 

—Дякую. 

Рано чи пізно я мав би можливість поговорити з ним. Я знову відкрив чат Пророків у смартфоні Лі Сонгука. 

[Чат] 

[Список учасників: №9, 15 Я зараз Здохну, 124 Давай Це Закинемо, №763, 887 Зійшов, №645... загалом 36 осіб.] 

Я подивився на цифри в їхніх іменах і зрозумів, хто вони. Але щось було дивно. 

— ...36 людей? 

— Усі пророки у чаті рано перестали читати. Апостолів там немає, — відповів на моє запитання Джун Мінсоб. 

Зрозуміло. 

— До речі, Представнику-нім. Хіба ви не казали це вчора? «Вам слід було прочитати до кінця»... Тобто ви знаєте всю Книгу Одкровення? 

Я подивився на Джун Мінсоба, що очікував на відповідь, і розсміявся. 

Я знав. Чи ти знаєш? 

— Ти не пошкодуєш, якщо підтримаєш мене замість Ю Джунхьока. 

*** 

За деякий час ми попрямували до станції Анґук, уникаючи навколишніх зон конфлікту, бо у нас було заплановано проведення Ночі Пророків. 

Я стежив за ними через смартфон Лі Сонгука. 

+++ 

№519: Справді? Ю Джунхьок прийде сьогодні ввечері? 

№67: Сумнівів немає. №9 і №1089 сказали про це вчора. 

887 Зійшов: 9-й новенький, але я можу повірити, якщо це 1089-й... 

124 Давай Це Закинемо: Цього разу ми їх усіх обженемо. 

887 Зійшов: № 124, ти в Сеулі, гиги. Як ти хоч когось обженеш? 

124 Давай Це Закинемо: Ах, крім мене, звичайно. Місцеві, перемога ^ ^ v 

887 Зійшов: Я хотів би бути реґресором... Якби я тоді прочитав роман... Ні, якби я прочитав хоча б до 50... Я заздрю цим покидькам апостолам... 

15 Я зараз Здохну: Але ти не вважаєш, що люди, що прочитали понад 50 розділів, ненормальні?? Я не знаю, як вони прочитали понад 50, гигиги 

124 Давай Це Закинемо: Справжні психи гигигиги 

+++ 

Як і очікувалося, люди, що ховалися за анонімністю, відкриють правду. Можливо, номер перед нікнеймом був позицією, на якій вони зійшли. 

+++ 

№888: Але ви впевнені, що txt файлу з цим романом не існує? 

№124: Кілька днів тому я шукав в Інтернеті, і там дійсно нічого не залишилося... Ах... Роман без txt файлу... (плак) 

№763: Навіть якби у вас була копія, ви б не поділилися нею. Якби я дійсно міг продати свою душу, я б її купив. 

+++ 

З'явилася ідея спробувати прочитати «Шляхи Виживання». Ці люди, вони повинні були прочитати це зі мною ще тоді. Тепер вони не знали, що станеться далі. 

— Ми на місці. 

Я збирався сказати: «Що, вже?», коли побачив перед собою платформу станції Анґук. Також було видно пророків, які прибули заздалегідь. 

Але щось було дивно. 

— Це місце ніхто не займав? 

— Так, це обіцянка між пророками. Зустріч на зайнятій станції може бути небезпечною. Це щось на зразок ДМЗ. 

Потім підійшов пророк і помахав рукою. 

— Гей, №1089! 

— О, це №763-хьон. 

Джун Мінсоб помахав рукою та привітав людину. 

— Як справи? З обличчя видно що не дуже. 

— Маєш рацію. Деспотичний Король мені остобісив. 

— Я сказав тобі не просуватися до сторони Добону. Чому ти не послухав... 

№763 глянув на мене, і його обличчя раптом напружилося. 

— М-Можливо... він..? 

Джун Мінсоб кивнув. 

В очах №763 читалося здивування. 

— Ц-це справжня честь. Ю Джунхьоку-нім! 

Переполох змусив розсіяних пророків зібратися один за одним. 

— Чи це..? 

Пророки збіглися і штовхалися переді мною. Було також кілька пророчиць. 

— Він навіть кращий, ніж я собі уявляла! Я №998! 

— Дуже приємно познайомитися з Вами, Ю Джунхьоку-нім! Я №1055! 

Це... я почувався справжнім королем. Їхні блискучі очі хотіли якось завоювати мою прихильність. Мені було цікаво, як вони всі зміняться на обличчі, коли зрозуміють, що я насправді не Ю Джунхьок. 

Більшість із них не варті уваги. Їхні знання про майбутнє були тьмяними, а їхні здібності — слабкими. 

Але були й видатні люди. 

— Це було дуже захопливо, коли ви билися проти Короля Демонів Асмодея під час другої реґресії. 

О? 

— Про це коротко згадувалося в Книзі Одкровень... тепер, коли я зустрів Ю Джунхьок-німа, мені хочеться почути про це від вас. 

«Шляхи Виживання» почалися з «третьої» реґресії Ю Джунхьока, і всі історії з другої реґресії розглядалися як спогади. 

Але цей хлопець знав про Асмодея? Чому він був так вражений, коли не дочитав до кінця? 

— Хто ти? 

— Я №1168. 

Тоді він майже дочитав до 50-го розділу. Можливо з присутніх більше за всіх прочитав саме він. 

— Вибачте, зараз третє коло Ю Джунхьок-німа? — запитав мене №1168. 

— Це так. 

— Ах, як і варто було очікувати... 

Деякі пророки мали тьмяні вирази обличчя. 

Так, я знав. 

«Шляхи Виживання» являли собою нескінченну петлю, тож ті, хто виявив, що це рання стадія реґресій Ю Джунхьока, були б дуже розчаровані. 

Ці придурки, вони отримали милу сторону Ю Джунхьока на початку... В будь-якому випадку ті, хто не дочитав до кінця, не залишилися задоволені. 

Потім позаду мене почалося хвилювання. 

— Лі Хьонсоне-нім! 

— Сталевий Меч Лі Хьонсон? 

Лі Хьонсон почервонів, коли його оточили люди. 

— Що ви робите? Я не Сталевий... Що б це не було! 

— Вау, прямо як у справжньому одкровенні. Подивіться на ці біцепси! 

— Ой! Такий підтягнутий! 

Лі Хьонсон мав гарне обличчя і був досить популярним серед пророчиць. У той час один пророк виявив інтерес до Джун Хівон. 

— Вибачте, можливо... ви Морський Адмірал Лі Джіх'є? 

— Ні. 

— Тоді ви... 

— Я Джун Хівон. А що? 

— А, гаразд. 

Розчарований пророк рушив повз Джун Хівон до Лі Хьонсона. Джун Хівон розглянула ситуацію та заговорила зі мною в груповому чаті. 

—Чому... я нікого не цікавлю? 

—Хівон-ссі не відома у майбутньому. 

—Цк. 

—Тож відтепер здобувай собі славу. 

Я відвернувся від нещасної Джун Хівон. Я прийшов на Ніч Пророків не дарма. Я не міг витрачати час на такі розмови. 

— Де зброя? 

— Га? 

— Зброя, яку ви сховали. Спочатку я її перевірю. 

— А, ось. 

763-й пророк схвильовано перемістився в центр платформи та зняв тканину, яка щось прикривала. Там знаходився великий камінь. 

Я згадав момент, коли побачив метеоритний дощ на даху театру. Ні, секунду. 

— Це метеорит? 

— Ха-ха, так. Наразі Ю Джунхьок-нім може не знати... згідно з Книгою Одкровення, у ньому була потужна зброя. 

— Зброя? 

— Так! Правильно. Можливо, навіть зоряна реліквія високого класу. 

— Хіба метеориту не потрібен час для висиджування, і він не може бути використаний зараз? 

— Ха-ха, у нас є ротація, яка дасть магічну силу. Він вилупиться сьогодні ввечері. Ми працювали над цим кілька днів... 

Мені ставало холодніше, коли я дивився на цього гордого виродка. 

Червоний візерунок. Це була нісенітниця. Ця річ не повинна бути відома принаймні до четвертої реґресії? 

— Який виродок дав тобі інформацію? 

— Га? 

— Та людина, яка принесла вам метеорит. 

— О, той... №1124, він був перший... 

№1124? Людина, що рано перестала читати, знала цю інформацію? 

— Де він? 

Джун Мінсоб озирнувся навколо і пробурмотів. 

— Е-е... мабуть, він ще не прийшов. 

Інформатор не прийшов. Я задумався лише на мить, перш ніж відкрити рот. 

— Ми повинні забиратися звідси. 

Це була пастка. 

— Га? 

— Прямо зараз. 

Це був перший раз, коли в мене виступив холодний піт, відколи «Шляхи Виживання» перетворились на реальність та відтоді, як я вперше зустрів Ю Джунхьока. 

Це була зброя? Хто був настільки дурний, щоб так подумати... 

Я озирнувся на пророків, які дивилися на мене наївними очима. Тоді платформа почала вібрувати. 

Кукукунг..! 

Я подивився на тремтячий «метеорит» і відступив. Я прийшов сюди, щоб змести пророків, тільки щоб бути зметеним самому. 

— Щ-що це? 

Джун Мінсоб видав дурний звук. 

Чорт забирай. Четвертий сценарій ще навіть не завершився, а «лихо» п'ятого сценарію вже збиралося з’явитися. 

— Тікайте! — крикнув я у бік Джун Хівон та Лі Хьонсона. 

Саме тому я не міг довіряти тим, хто не дочитав до кінця. Через цих клятих людей, які рано зійшли, сьогодні все сталося не так, як належало.