Розділ 44. Епізод 10 — Майбутня Війна (3) 

...Пройшло не так багато часу від початку сценарію — і вже? 

Я спробував пригадати оригінальну історію, проте там не було згадок про таке раннє вторгнення. Це означало, що з'явилися змінні. 

У темряві фари вимкнулися, та почулася розмова людей. 

— О, ми нарешті дісталися Чунмуро. 

— Дійсно, довго ж вони виконували сценарій. 

— Гей, тихіше. Вони почують. І хіба ти не в курсі, що сценарії між станціями різняться? 

Я спостерігав, як озброєні люди підходили ближче. Найважливіше у битві — бути першим, хто візьме ініціативу. Я виступив наперед, за мною — Лі Хьонсон та Джун Хівон, тоді Ю Сана в тилу. Лі Ґільон досі спав. 

Скільки секунд пройшло? Четверо чоловіків та жінок вийшли з темряви до нас. Я відкрив рота. 

— Зупиніться там. 

— Ге? Ну, ну. 

Люди зупинилися, коли побачили лезо, яким я вказував у їхньому напрямку. Позаду них були білі байки. Я почув, як витягували зброю, але чоловічий голос був швидше. 

— Заждіть-но. Заспокойтеся. Ох, я не можу навіть говорити, я такий наляканий. 

— Опустіть зброю і підходьте повільно. 

Чоловік опустив зброю та наблизився з піднятими руками. Щойно він вийшов на світло, то видався непоганим. Він справляв досить схвальне враження. Його тонкі очі ніжно вигнулися. 

— Не треба так нервувати. Ми прийшли сюди не битися. 

— Тоді чому ви прийшли? 

— Давайте почнемо зі знайомства. Я Кан Ільхун, і я допомагаю керувати групою Тондемун. 

Кан Ільхун? В голові нічого не клацнуло одразу. Більш того, представник Тондемуну... Ситуація ставала дивною. 

[Ексклюзивну здібність «Перелік Персонажів» активовано.] 

Оскільки здібність спрацювала, він точно був персонажем роману. 

+++ 

[Інформація про персонажа] 

Ім’я: Кан Ільхун 

Вік: 31 

Сузір'я підтримки: Безсоромний Хороший Пліткар 

Особистий атрибут: Експерт Чуток (Загальний) 

Ексклюзивні здібності: Володіння Зброєю Lv. 2, Мистецтво Переговорів Lv. 3, Поширення Чуток Lv. 1 

Стигма: Зчинення Переполоху Lv. 1 

Загальні cтати: Витривалість Lv. 12, Сила Lv. 13, Спритність Lv. 13, Магічна Сила Lv. 10 

Загальна oцінка: На жаль, він не розвивав свого персонажа через незадовільного спонсора. Але він людина з хорошою здібністю, яку можна використовувати. Він поширює чутки незалежно від того, правдиві вони чи ні, тож будьте обережними. 

+++ 

Експерт Чуток... Це був час для початку дій подібних хлопів. Кан Ільхун глянув на мене з легкою нетерплячістю. 

— Твоє ім'я?.. 

— Кім Докча. 

Спалах здивування пробіг по обличчю Кан Ільхуна, коли він почув моє ім'я. Однак це була тільки мить. 

— Приємно познайомитися, Кім Докча. Оскільки ти маєш прапор, ти, певно, представник станції? 

— Так і є. 

Він придивився до кольору прапора, а тоді до людей навколо мене. Це для того, щоб упевнитися в силі на нашому боці. Його очі були уважними, але, на жаль, він зіткнувся не з тим противником. 

— Якщо побачив достатньо, то переходь до діла. 

— Хаха. Перепрошую. Нам також варто непокоїтися про безпеку, — Кан Ільхун продовжив говорити без будь-якої паніки. — Знову ж таки, ми прийшли не битися. Що, як ми прийшли з хорошою пропозицією? 

Я оглянув команду Кан Ільхуна. Ніхто з них не мав прапора. 

— Чому я маю вірити цьому? 

— Гмм, хіба не переконаєшся, якщо прочитаєш правила? Якби ми прийшли для бійки, то були б з представником. Тільки представник може захопити флагшток. 

Це правда. Це була очевидна правда. 

— Що за пропозиція? 

— Ми прийшли задля альянсу. 

Після цих слів члени Чунмуро почали бурмотати. Кан Ільхун трусонувся. 

— А, ви невпевнені, бо Чунмуро тільки відкрилася. Насправді, четвертий сценарій вже в дії два дні. 

— ...Два дні? 

Ю Сана рефлекторно пробурмотіла. Кан Ільхун кивнув. 

— Так, третій сценарій трохи відрізняється за змістом та тривалістю між станціями... Можливо, ви цього не знали? 

— А... 

Третій сценарій тільки закінчився, але я це вже знав. В оригінальній історії Чунмуро була запізнілою, в порівнянні з іншими станціями. Інакше кажучи, ми почали з деякими прогалинами в інформації. 

Таким чином, альянс Кана Ільхуна був своєчасною спокусою. Ми потребували інформацію, і це було поза нашими можливостями. Проблемою було те, що отримає інша сторона. 

— Складно прийняти цю пропозицію. Не знаю, чи нема у вас прихованого мотиву. 

— Грмм, слова Докчі-ссі однозначно вірні. Ти не повіриш в альянс, тому я спершу скажу, що ми з нього отримаємо. Якщо коротко, Чунмуро не є нашою «ціллю». 

— Чому маю вірити? 

— Можеш вірити або ні. Але, будь ласка, подумай про це. Якби Чунмуро була нашою ціллю, ми б притягнули основну міць нашої станції сюди. Чесно кажучи, флагштоки найбільш уразливі якраз коли станція відкривається. 

Це не звучало дуже переконливо. 

— Що ви робитимете, якщо наша ціль — Тондемун? 

— Хаха, не потрібно про це турбуватися. Ми вже знаємо станцію, що націлена на нас. Ми не прийшли до вас просто так. 

— Ясно. Виконати сценарій, допомагаючи одне одному, оскільки наші цілі різні... Ви це маєте на увазі? 

— Так і є. Хіба це не добре — допомогти одне одному в такий час? 

Кан Ільхун усміхнувся та кивнув. Я мовчав якусь мить, і Ю Сана відкрила рота. 

— У мене є питання. 

Кан Ільхун вишкірився до Ю Сани. 

— Так, яке, красуне? 

— Чому ви прийшли на Чунмуро? Якщо ви з Тондемуна, ви могли утворити альянс з іншими станціями. 

Це була несподівано гостра думка. Кан Ільхун виглядав трохи збентежено. 

— О, ну... як я й казав. Чунмуро тільки відкрилася. Тобто... ем, інші станції вже сформували альянси. Але я подумав, що Чунмуро не мала б... хаха, мушу запитати, чи не зробила Чунмуро вже альянс? 

Гммм... 

— Ні, ще ні. 

Через мої слова Кан Ільхун виглядав щасливим. 

— Тоді утворіть альянс з Тондемуном. Ви не пошкодуєте. Понад усім ми маємо «виграшне вирішення» для цього сценарію. 

— Виграшне вирішення? 

— Так, насправді, наша група знає приховані секрети цього сценарію. 

Кан Ільхун вишкірився та забив останній цвях: 

— Ми скажемо вам, якщо ви погодитеся на альянс з нами. 

*** 

Через деякий час я сидів з Ю Саною, Лі Хьонсоном та Джун Хівон й обмінювався думками. Ю Сана сказала: 

— Що нам робити? Чи слід встановлювати альянс? 

— Я не погоджуюся. Не можу їм вірити. Почуваюсь тривожно. 

Щойно Джун Хівон мовила, Лі Хьонсон висловив свою думку. 

— Але не буде погано, якщо вони мають інформацію про сценарій. Безумовно, ми не можемо повністю їм довіряти, як Хівон-ссі сказала... 

Нарешті вони глянули на мене. Я знизав плечима. 

— Тоді поки... 

Як тільки ми дійшли висновку, ми покликали Кан Ільхуна та групу Тондемун, які озиралися по станції Чунмуро. 

— Я вирішу, коли зустріну вашого представника. 

— О, то он як? 

— Де ваш представник? 

— На Тондемуні. Якщо ви не проти, я вас проведу... 

— Будь ласка, проведи. 

Ми зайняли задні сидіння на байках, на яких вони приїхали. Людьми, яких я взяв із собою, були Лі Хьонсон, Ю Сана та Джун Хівон. Лі Ґільон залишився разом з Ґоном Пільду. Тому що він зловживав Різноманіттям Спілкування та ще не прокинувся. Звичайно, я не забув розпорядитися, щоб Лі Ґільона захищали. 

— Тоді поїхали. 

Пролунав звук заведення байку, і ми почали рухатися. Щойно пройшло 20 секунд, я відкрив рота. 

— До речі, Кан Ільхуне-ссі. 

— Так? 

— Ці люди, вони казали щось іще про Чунмуро? 

— Га? Що це?.. 

— Наприклад, якби ви прийшли сюди, то тут би був дуже страшний чоловік з іменем Ю Джунхьок... 

— Хаха, що ти каж... 

Я подав сигнал, та наша команда зістрибнула з сидінь байків одночасно. 

— Ю Сано-ссі! 

Ю Сана використала Пов'язуючу Павутину та зв'язала чотири байки разом. Вони заревіли, коли зіткнулися один з одним. 

Кваааанг! 

— Аааакг! 

Члени Тондемуну закричали при аварії. 

На щастя, наша команда безпечно висіла у повітрі завдяки тому, що павутина Ю Сани була прикріплена до стелі. Це був вид пояса безпеки. Це неймовірна особливість, яка змушувала Ю Сану виглядати як Людина-Павук. 

Кан Ільхун був вкритий пилом, поки лежав на землі та кричав. 

— Щ-що ти робиш? 

— Що я роблю? Це те, що я хотів запитати, — я глянув на темний тунель. — Для того, щоб зробити нам засідку, вам слід ще трохи підняти рівень стелсу[1]. 

Цього було достатньо, щоб я їх виявив, незважаючи на те, що я не мав Абсолютного Чуття. Кан Ільхун помітив, що щось не так, та викрикнув: 

— Атакуйте їх! 

Майже одночасно з'явились люди, які ховалися по всьому тунелю. Я знав. Вони націлилися на мій прапор. 

[Персонаж «Джун Хівон» активував ексклюзивну здібність «Судний Час».] 

[Сузір'я Абсолютного Добра погодилися на використання цієї здібності.] 

[«Судний Час» активовано.] 

— Е? Я думала, воно не... хіба тут не абсолютний безлад? 

Джун Хівон засміялася зі здивованим виразом обличчя. 

— Знайти поганих людей важко. 

Джун Хівон промовляла холодним голосом, та її меч спалахував в темному тунелі. Її очі були червоними від використання Убивці Демона. Криваве світло проносилося крізь темряву, поки вбивало людей. 

— Щ-що? 

— Ця божевільна дівка!.. Аааакх! 

Сьокьок! Сьокьокьок! 

Там було 10 людей, але Джун Хівон вбила їх без перешкод. Це була сцена, що показала, наскільки стати Джун Хівон виросли після виконання прихованого підземелля. 

Я також використав Найчистішу Енергію Меча та з легкістю подолав Кан Ільхуна. Кілька годин до того я мав справу з Ю Джунхьоком. З цим хлопом не було дуже важко. 

— Докча-ссі, Чунмуро!.. 

Я озирнувся на вигук Лі Хьонсона та побачив, що на Чунмуро був переполох. На них напали із засідки, щойно ми покинули Чунмуро. Я залишив Ю Сані пов'язати Кан Ільхуна та кинувся до Чунмуро. 

Там вже відбувалися ближні бої на платформі. Але я вирішив якийсь час поспостерігати за ситуацією. Було дещо, що мені треба було спершу перевірити. 

— Що це за мерзотники! 

Десятки членів групи, що бігли від напрямку Мьондону, махали зброєю на людей Чунмуро. До речі, зброя, яку вони несли, була знайомою. 

— Це зброя Кім-ссі! 

Асоціацію Землевласників, що направився до Мьондону, вже побили ці хлопці. Справді, блукачі, що втратили свої групи, були тільки розмінною монетою. 

Найбільш помітним ворогом був хтось із червоним прапором, зав'язаним навколо голови, наче бандана. 

— Отримаєте контроль пізніше! Все закінчиться, якщо я просто заберу прапор! 

Правильно. Він був «представником» 

___ 

[1] Стелс (англ. Stealth — нишком, таємно) — жанр відеоігор, у яких гравцеві потрібно непомітно пересуватися, ховатися, потаємно та швидко вбивати ворогів, і уникати викриття, щоб виконати поставлене завдання. Тут (і не тільки) слово використане саме як здібність.