[Члени однієї сторони зіткнулися!]
Дивлячись на ці системні повідомлення, всі ми були повністю ошелешені.
Хан Суйон поставила це питання, заледве його з себе видушивши. Однак ніхто не міг їй відповісти.
— Це ж не діти винні, так?
— Думаєш, вони такі як ти?
Хоч вони ще були дітьми, вони б не зробили чогось такого необдуманого в нашій ситуації.
Звичайно, я трохи хвилювався за Ґільона, але…
Я подивився на Анну Крофт і звернувся до неї:
Хоча сторінка майбутнього була вирвана, події, що призвели до її зникнення, все ще повинні залишитися. Подібно до того, як на знищення дефектної книги все ще потрібен якийсь час.
[Бали Хаосу збільшуються!]
— Ми не можемо більше чекати.
Першим з кімнати вилетів Ю Джунхьок.
Лоб Анни Крофт був мокрий від поту, коли вона намагалася знайти сторінки майбутнього. Зрештою ми з Хан Суйон теж вирішили піти.
— Анно, щойно щось знайдеш, повідом мене через голосову проекцію.
Ми залишили її позаду й вилетіли з салону. Наші компаньйони зібралися на палубі, відчувши, що щось не так.
— Докча-ссі, що відбувається?
Я передав ситуацію найпростішими словами, коли Джун Хівон запитала мене:
— Хтось атакує власну сторону.
— Ее? Навіщо робити щось подібне? — сказала Лі Джіх’є, насупившись, виказуючи нерозуміння. — Я думала, що всі помруть, якщо ці Бали Хаосу піднімуться ще вище? Хіба не тому янголи та королі демонів зібралися всередині тієї штуки..?
— Може це люди зі спільною з нашою метою?
— Якби так було, то вони б не збільшували Бали Хаосу в цей момент.
Мені не потрібно було пояснювати докладно, але мої компаньйони, здається, самі знайшли відповіді.
— У такому разі чи може це бути..?
— Незалежно від того, що станеться, ми повинні зупинити їх. Якщо ми цього не зробимо, станеться щось справді жахливе.
— Які божевільні виродки… Але чому??
Навіщо комусь намагатися прискорити знищення світу?
Мені було важко дати правильну відповідь на це питання. Однак у Зоряному Потоці була одна річ, яка працювала універсальною відповіддю на кожну окрему незрозумілу ситуацію, яку тільки можна уявити.
— …Знаєте, у цьому світі справді існує величезна кількість «оповідей».
У цьому світі існувало не тільки «Добро та Зло». Подібно до того, як існувала Компанія Кім Докчі, яка не була ні доброю, ні злою, у цьому світі були люди, які ганялися за тими оповідями, які ми просто не могли зрозуміти.
Хтось хотів би жити, щоб запобігти кінцю часів, але хтось жив лише для апокаліпсиса.
Імовірність нестійко коливалась у повітрі; іскри спалахнули в кількох місцях на полі бою.
Ю Джунхьок, який стояв на носі лінкора, ніби зачепився за розташування найбільших дуг іскор.
— Їх усього п’ять. Навсібіч, зараз.
Він закінчив віддавати накази, і його постать зникла у північному напрямку.
Я швидко дав вказівки своїм компаньйонам.
— Хан Суйон, ти бери схід. Юсон-і, Джіх’є та Ґільон-і, ви — на південь, будь ласка. Хівон-ссі, прошу, залишайся на лінкорі, оскільки ми не знаємо, що може статися.
Іскри вибухали на всі боки. Одна на північ, одна на схід, одна на захід і двоє на південь.
— Ми ще не знаємо, яка сторона почала здіймати хаос. Якщо це зробили члени тієї ж, до якої належите ви, не бийтеся з ними й покличте інших.
Тепер ситуація перевернулася з ніг на голову.
Якщо ми збільшили Бали Хаосу, борючись «Добро» з «Добром» і «Зло» зі «Злом», тоді нам потрібно було битися «Добро» зі «Злом» і навпаки. Лише дотримуючись оригінального правила Великої Війни Святих та Демонів, ми могли запобігти збільшенню Балів Хаосу.
— Чорт, мене справді бісить, що наша ситуація так раптово змінилася. Я розумію, чому сузір’я були такі розлючені раніше.
Першими вирушили Лі Джіх’є з дітьми, а одразу після цього — ми з Хан Суйон.
Її постать, що кинулася вперед, розкидаючи чорне полум’я, була вся в ранах, великих і маленьких.
Вона ледь скривилася й полетіла на схід.
Ця дурепа, я лише хвилювався за неї, але навіть так…
—Ти будь обережним. Бовдур.
Полуденний Союз, що запрацював трохи пізніше, змусив мене почуватися трохи дивно. Чи забагато я думав, коли виявив, що і Ю Джунхьок, і Хан Суйон сильно змінилися?
[Бали Хаосу збільшуються!]
Я активував Шлях Вітру й кинувся по повітрю.
Коли я використовував Трансформацію Короля Демонів, сила прискорення цієї здібності була справді вражаючою. Я миттєво перетнув небо й дістався до джерела іскор. Я почав уважно оглядати околиці.
На полі бою були розкидані трупи реінкарнаторів. І була жменька наляканих уцілілих, які впали додолу, дивлячись на всі мертві тіла.
Без сумніву, тут хтось продовжував масово вбивати людей зі своєї ж сторони.
[Ексклюзивну здібність «Розуміння Прочитаного» активовано!]
[Атрибут «Тлумач Сценарію» активовано!]
[Ваша проникливість, що аналізує ситуацію шляхом збору непрямих доказів інциденту, зросла!]
Я швидко прочитав розкидані частини оповідей. Я мав рацію щодо різанини, яка тут відбувалася. Проте слідів втечі винуватця помітити не вдалося.
— В-врятуй нас, Демоне-Королю-нім!
Шестеро реінкарнаторів, що залишилися в живих, стали навколішки й почали тягнутися до мене. Я уважно спостерігав за ними; більшість із шістьох були важко поранені, з їхніх тіл безперервно текли кров та оповіді.
За винятком цього одного, оповідь якого виявилася надзвичайно стабільною.
Очі чоловіка, який повільно піднімав голову, були сповнені якогось злого глузування. Я говорив, дивлячись прямо в ці очі.
У цей момент чоловік відчайдушно кинувся на мене. Але я вже був готовий до нього й легко уникнув його нападу, перш ніж схопити його за шию.
[Ексклюзивну здібність «Перелік Персонажів» активовано!]
Як я і думав, це був винуватець, якого я шукав — підлеглий короля демонів. Більше не було потреби глибоко вдивлятися у його вікно атрибутів.
— Ви вже почали свої дії? Але ж ще не час?
Чоловік, якого я схопив за шию, огидно посміхнувся.
— Н-незабаром настане великий апокаліпсис. Усі сценарії вже закарбовані. Благородна й абсолютна оповідь стане реальністю!
Я трохи відсахнувся, подивившись в його очі, які сяяли, як у релігійного фанатика.
Точно, більшість Шукачів Кінця були схожі на цього хлопця в оригіналі, чи не так.
Вони вірили, що існує лише одна «Абсолютна Оповідь», яка підтримує цей світ, і що кожен сценарій — це лише воля цієї оповіді, яка втілюється в життя.
Я чув, як глузливий регіт Четвертої Стіни пролунав у моїй голові.
Без сумніву, ці Шукачі Кінця не підозрювали, що оповідь, яку вони вважали знайомою, насправді була романом, який я вже читав.
「Це прав да, що всім суди лося бу ти зни ще ни ми.」
«Поняття «судилося» немає».
Я пригадав незліченні реґресії, які пережив Ю Джунхьок. Велика Війна Святих та Демонів повторювалася сотні разів, і їхні висновки були здебільшого однаковими.
Однак так було лише протягом «оригінальної оповіді».
— Говори. Скільки з вас проникло у цю Велику Війну Святих та Демонів?
З рота чоловіка пішла піна.
— Ви хочете звільнити Дракона Апокаліпсиса? Якщо ви це зробите, всьому прийде кінець. Замість того, щоб досягти кінця оповіді, за якою ви гналися, закінчиться сама оповідь.
Чоловік нічого не відповів і просто зареготав.
— Схоже, ти не хочеш відповідати.
[Король демонів «Демон-Король Спасіння» випустив свій статус!]
Реінкарнатори навколо нас закричали від брижів статусу та швидко відступили. Чоловік, який отримав головний удар мого статусу, сильно здригнувся, перш ніж кров потекла з усіх семи його отворів.
Я говорив, не розкриваючи губ.
[Назви мені всіх своїх друзів, які беруть участь у цій битві.]
Навіть під загрозою значного статусу чоловік не потрапив у лапи страху. Ні, насправді було навпаки.
— Де, мон Ко, роль, Спа, сіння...
Він почав набувати вираз чистого захопленого екстазу. Оскільки кров продовжувала витікати з його губ, він почав говорити голосом когось, кого рятували.
— Убий мене! Швидше!! Будь ласка, вбий менееее!
Я не міг зрозуміти, що в біса було з його головою. У будь-якому разі я не міг більше гаяти тут часу. Якщо я не зміг отримати імена від цього хлопця, то мені доведеться знайти особисто.
Я збирався без вагань розбити людині голову, але раптом з’явилося повідомлення.
Чорт, я забув, що він теж «Злий».
Щойно я відпустив його шию, оповідь, що витікала з його семи отворів, раптово збільшилася в об’ємі, а його тіло почало швидко розширюватися. А потім він почав дивно посміхатися.
…Протокол самознищення, так?
Але відразу після цього звідкись прилетіла смуга світла й прямою лінією проникла в тіло чоловіка.
Це був спис, зроблений із такого яскравого світла, що воно, мабуть, йшло від самого сонця.
У цьому яскравому промені світла Шукач Кінця здригнувся, наче його вдарило струмом. Вибухова сила, що поширювалася назовні, тепер поглиналася списом.
Він миттєво втратив усі ознаки життєвих сил і помер, перетворившись на чорний як смола попіл.
Я оглянув оповідь світла, яке розсіялось навколо мене.
…Заждіть, хіба я вже не знав цієї оповіді?
[Ти забув покликати мене на таке грандіозне свято. Я розчарований, о, Демоне-Королю Спасіння.]
Щойно я почув істинний голос, я зрозумів, хто це.
Це був Верховний Бог Світла Сур’я.
Колись давно він був сузір’ям Вед, але після битви на Олімпі натомість ділив з нами гігантську оповідь.
[Ти досяг неймовірного рівня статусу з того часу, як я ми бачилися востаннє. Я чув, що ти переміг Індру.]
[Правда, розсіяний Індра інколи може здаватися місцевим дурнем, але все ж його не можна перемогти, покладаючись на удачу.]
Можливо, через те, що він покинув Веди, Сур’я не здавався таким стурбованим, коли говорив про долю Індри. Він переглянув частини Шукача Кінця, якого щойно вбив, і мовив.
[Мені було цікаво, чому щось не так з гігантською оповіддю, але тепер я бачу, що тут з’явилися Шукачі Кінця.]
[Ці виродки вже одного разу проникали у Веди.]
Тепер, якщо так подумати, я десь чув, що раніше у Ведах був внутрішній конфлікт. Можливо, це вина Шукачів Кінця?
Іскри, що танцювали в усіх куточках поля бою, почали вщухати з помітною швидкістю. Цілком ймовірно, що моїм компаньйонам вдалося успішно погасити ситуацію.
— …Здається, про це більш-менш подбали. Можливо, тих, хто взагалі зумів проникнути на це поле бою, було не так багато.
Незважаючи на те, що увійшли Шукачі Кінця, це був досить незначний результат.
[Члени однієї сторони зіткнулися!]
Я поспішно оглянув поле бою, але ніде не побачив жодної іскри. Забудьте про одну і ту ж сторону, там взагалі ніякого бою не було.
[Члени однієї сторони зіткнулися!]
Навіть тоді Бали Хаосу продовжували підніматися вище. Холодне відчуття пробіглось по спині.
Заждіть, чи може це бути..?
Я почув слова Сур'ї й рефлекторно подивився в небо.
Точніше, на сіру сферу, яка там витала. Архангели та королі демонів мали б проводити в ній перемовини, але вона люто хиталася туди-сюди, а звідти вибухала неймовірна кількість іскор.
…Шукач Кінця був там теж?
[Члени однієї сторони зіткнулися!]
Бали Хаосу піднімалися лише тоді, коли ті, хто належав до однієї сторони, билися один проти одного. Але, якщо таке відбувається всередині цієї сфери…
[Атмосфера великого поля битви починає змінюватися!]
Хмари, що зібралися в небі, почали обертатися у величезному вирі.
[Аура Лиха в найспекотнішому місці Пекла відкриває очі!]
Навіть вираз обличчя Сур’ї помітно затвердів.
[Здається, я сьогодні знайшов свою смерть.]
Саме тоді з’явилося повідомлення, яке я справді не хотів бачити.
[Бали Хаосу перевищили 90!]
[Гігантська оповідь Апокаліпсиса починає ворушитися.]
[Гігантська оповідь «Останній Дракон Книги Одкровення» готується до розповіді!]
Землетрус спалахнув на всьому великому полі битви.
Невимовний відчай, який я відчував під час 95-го сценарію, знову відроджувався.
