На екрані сузір'я «Добра» та «Зла» випромінювали страшні аури. Напруга була міцно натягнута, як гумка, готова розірватися в будь-який момент. І лише найменшій, але яскравій туманності вдалося зберегти баланс.
[Я дійсно давно вже не бачив, як усі з «Добра» та «Зла» збираються в одному місці…]
Вартовий Мандали Шак’ямуні дивився на екран із незрозумілим виразом обличчя. Давні спогади вирували в його райдужках.
Сценарій до початку сценаріїв, епоха, коли «Добро», «Зло» та захисники нейтралітету працювали разом. Розповідь про те, як усі разом боролися з Драконом Апокаліпсису, щоб запобігти настанню самого Апокаліпсису...
—Я теж хотіла б допомогти своїм компаньйонам.
Шак'ямуні почув цей голос і перевів погляд на маленьку цистерну. Маленька кулька душі, що ледь світилася, розмовляла з ним, зависаючи всередині посудини.
—Коли я зможу реінкарнуватися?
[Це місце не твоє поле битви, о любе дитя. Ти переродишся як істота, народжена для виконання ще більшої мети.]
Навіть коли вона стала душею, голос Ю Сани залишався рішучим.
—Якщо я не зможу врятувати їх там, то моя реінкарнація не матиме сенсу.
Шак'ямуні знову перевів погляд, цього разу на іншу посудину, розташовану навпроти Ю Сани. Всередині було жіноче тіло втілення, одягнене в буддистські роби.
[Ти займеш тіло дитини, про яку я піклувався.]
—Я займу чуже тіло? Але я думала, що перероджусь?
[Ти переродишся з цим тілом як своїм тілом втілення.]
—Але як щодо оригінального власника цього тіла?
Чи міг Будда теж відчувати горе?
У той момент Ю Сана дещо зрозуміла.
Нічого не кажучи, Шак'ямуні продовжував спостерігати за жінкою в буддистській мантії всередині цистерни.
[Вона повернулася до провидіння космосу, от і все. Все це просто пусте обертання колеса.]
—Ви справді так почуваєтеся? Ви дуже дбали про неї, так?
[Ти скоро це зрозумієш, дитя. Зрештою, якраз це і значить стати реінкарнатором.]
[Ти невдовзі зрозумієш, що немає сенсу бути зв’язаною такими кайданами – усе, що вам було дорого, було просто марним.]
—…Ваше хобі — проклинати людей?
[Я говорю лише правду, любе дитя.]
Шак'ямуні ще раз подивився на поле бою на екрані. Там були сузір'я, які жили дуже довго.
[Сузір’я все життя страждають від безсоння. Вони не можуть заснути без сценаріїв, і навіть коли вони бачать сни, вони все одно бачать чужі оповіді. Завдяки цьому жадібному поглинанню вони хочуть стерти сценарії, в яких вони опинилися. І вони весь час відчувають тривогу, навіть якщо не розуміють, чому вони так почуваються.]
Найдавніше з них сузір'я, Шак'ямуні, продовжувало говорити.
[Ніби застрягши у вічній мрії, вони не можуть вирватися зі сценарію. Вони відвертаються від смерті, тому не знають її справжнього значення. І оскільки вони не знають смерті, вони не можуть прокинутися від ілюзії сценарію. Усі вони помилково вважають, що десь є одна оповідь, яка може їх врятувати.]
Сузір’я, які підтримували Компанію Кім Докчі або ставилися до неї вороже, надсилали непрямі повідомлення всередині екрана.
Шак’ямуні повільно перевів погляд на середину цього зайнятого екрана.
[Однак реінкарнатори інші.]
Саме там можна було знайти реінкарнаторів цього острова.
Вони слідували за Компанією Кім Докчі. І вони все ще були змушені бути рабами великої оповіді після того, як приєдналися до сторони «Добра» або «Зла».
Шак'ямуні подивився на них і заговорив:
[Реінкарнатори житимуть вічно, як сузір’я, але вони повинні помирати й відроджуватися знову. Вони знають, що означає прокинутися, оскільки розуміють смерть, і оскільки вони розуміють значення пробудження, вони також усвідомлюють, що вони просто гвинтики у махінаціях сценарію. Реінкарнація полягає в осягненні справжньої суті сценарію.]
Реінкарнатори з низьким статусом втратять пам'ять разом зі смертю, але так траплялося не з усіма. Були деякі, хто зберігав свої колишні спогади, як Нірвана, коли вони перевтілювалися. Вони перевтілювалися в різні види та різні статі, і продовжували виконувати сценарій.
Як людина, як жаба, як орк, як ельф, як мураха…
Швидше за все, вони надбали ці вигляди, переживши незліченну кількість перевтілень.
—Вони ніби всі змирилися.
[Це тому, що вони розуміють, що нічого не зміниться незалежно від того, хто виграє.]
—Сценарії можна змінювати. Це те, що ми робили досі.
[Однак це не змінило того факту, що це все ще «сценарій».]
—Отже, ви просто здастеся зараз? Бо що б ви не робили, сценарій залишиться сценарієм? Ви просто намагаєтеся втекти. Це те саме, що визнати поразку, навіть не вступивши в битву.
[О, любе дитя. Ти зараз ображаєш життя реінкарнаторів. Вони постійно боролися зі сценаріями протягом своїх незліченних життів…]
—Ви коли-небудь боролися з усім, що стояло на кону, не відмовляючись при цьому від жодного життя?
Шак'ямуні закрив рота, почувши це запитання.
Не відмовляючись від жодного життя, сказала вона.
Перш ніж він встиг відповісти, першою заговорила Ю Сана.
—Є людина, яка не відмовилася від свого життя, навіть коли воно повторювалось більше 1800 разів.
Ю Сана подивилася на екран. Там був чоловік у чорному плащі.
—Є ще одна людина, яка прожила це життя разом з ним.
А потім чоловік у білому пальті, який стояв поруч, спостерігаючи за своїми компаньйонами. В кінці її погляд зупинився на Лі Хьонсоні, що лежав на землі.
[Це тіло пережило надто великий період часу, щоб порахувати його цифрами. Однак є одне число, яке я все ще можу порахувати.] — Шак’ямуні продовжував, дивлячись на Лі Хьонсона. — [Ще один буде доданий до реінкарнаторів цього острова.]
Я помацав пульс нерухомого Лі Хьонсона. Биття не було. Він також не дихав, і якщо відкрити його повіки, було видно лише білки.
Джун Хівон подивилася на мене з обличчям людини, яка хоче вірити в чудеса.
Я глянув на її біле волосся і здогадався, що тут сталося.
Усі мої компаньйони, здавалося, заплуталися. Здавалося, Лі Джіх’є вважала, що я брешу з добрих намірів, тоді як Ґільон наче повірив би мені, навіть якби я справді брехав.
— Ти вже вирішив змінити визначення смерті? — запитала Хан Суйон.
— Якби Хьонсон-ссі справді помер, то Повелителя Сталі теж би виключили зі сценарію.
Я глянув на небо. Хоча я не чув жодних непрямих повідомлень про це, Повелителя Сталі не викинули зі сценарію.
Джун Хівон різко схопила мене за руку.
— Тоді чому Хьонсон-ссі...
— Як ти еволюціонувала, так і станеться з Хьонсоном-ссі.
Я перевів погляд на слабкі частини оповіді, що текли на шкірі Лі Хьонсона, оповіді «Сталі».
Ззовні цього не було видно, але його нутрощі вже мали бути заповнені оповіддю «Сталі» по вінця.
[Персонаж «Лі Хьонсон» перебуває на порозі еволюції атрибута.]
Не дарма в оригінальній історії Лі Хьонсона називали «Найвеличнішим Щитом».
Захист когось, пожертвувавши собою, дозволить Імператору Сталевого Меча досягти останнього етапу Сталевої Трансформації. Коли він прийде до тями, він мав би стати найміцнішим щитом у світі.
— То, виходить, він ще живий? — тремтячим голосом запитала Джун Хівон.
— Це правда? Ти не брешеш?
Сльози текли по її зморщених щоках. Потім вона поклала руку на груди Лі Хьонсона. Його серце не билося. Відчуваючи цю байдужу тишу, вона знову заговорила з деякими труднощами:
Я знову подивився на Лі Хьонсона.
Його серце загартувалося, як сталь, що може похвалитися стовідсотковою чистотою. Воно більше ніколи не заб’ється. Правда нинішня Джун Хівон не могла б зрозуміти, що це означає...
— Однак Хьонсон-ссі точно живий. Тому, будь ласка, не хвилюйся.
— У будь-якому разі, він нам зараз не принесе користі, — байдуже сказав Ю Джунхьок, випускаючи свій статус. — Усі ви, будьте розумними. Зараз не час поринати в смуток.
По той бік поля бою було видно два табори, що зиркали на нашу туманність. Один табір був «добрим», а інший — «злим». Але для нас вони були просто ворогами.
Центрами цих двох таборів керували Небесний Писар Метатрон і Володар Східного Пекла Агарес.
Це питання спричинило ремствування по полю бою.
Барбатос, який займав 8 місце в рейтингу королів демонів, помер. Однак, замість того, щоб бути приголомшеними, присутні королі демонів мали веселі обличчя.
[Подумати лише, що ви втрутитесь у «Велику Війну Святих та Демонів», ви всі з глузду з’їхали.]
Їхні погляди, прикуті до моїх компаньйонів, були повні явного знущання. Їхні насмішки були сповнені впевненості у тому, що ми більше не зможемо покладатися на удачу, щоб вижити, як це було досі.
Їхні здогади були правильні; члени Компанії Кім Докчі наразі були не в тій формі, щоб битися належним чином. Запас магічної енергії Ю Джунхьока майже вичерпався після боротьби з Індрою, а Хан Суйон також перебувала у надзвичайно втомленому стані після боротьби з архангелами.
Також не було потреби згадувати розбитого Лі Хьонсона чи вимучену Джун Хівон.
Тими, хто виявився корисним, були троє дітей, які пішли до Наступніста.
— Аджоссі, не хвилюйся. Я їх усіх позмітаю.
Лі Джіх’є, яка стукала себе в груди, кажучи це, і Шін Юсон, яка кивала головою, вселили в мене велику впевненість. Як я собі це й уявляв, вони, мабуть, зазнали неймовірного зростання в Наступністі. Навіть очі Лі Ґільона також яскраво виблискували.
— Хьоне, кого нам вбити першим? Хто дасть нам найбільше балів досвіду?
Незважаючи на те, що ми були в надзвичайно невигідній ситуації, він говорив так, наче грав у гру.
[Спонсор втілення «Лі Ґільон» дивиться на вас.]
Надто рано. Ще не настав час використовувати Лі Ґільона. І навіть якби я це зробив, гарантії перемоги не було.
Анна Крофт поруч зі мною запитала:
— Ти справді збираєшся битися? Ти ж знаєш, що для вас тут немає надії на перемогу, так?
Було досить очевидно, що вона мала на меті, запитуючи подібне. Вона вже була частиною сторони «Добра». Найкращим результатом для неї було б вдарити мене ножем в спину, якщо щось піде не так, і приєднатися до протилежної сторони.
— У будь-якому разі, ми ніколи не мали хороших шансів на перемогу. І так, я збираюсь битися з ними, і я також впевнений у перемозі. Якщо ти нас не зрадиш, тобто.
При згадці про зраду Анна Крофт примружила очі й підняла руку вгору. Коли вона це зробила, Селена Кім і Айріс, що стояли позаду неї, зробили крок вперед.
[Туманність «Асґард» підтримує «Компанію Кім Докчі».]
Сузір’я та королі демонів вигукнули в щирому подиві.
[Асґард, ви теж збожеволіли?]
[Бог молотів, мабуть, нарешті вдарив себе по голові.]
[О, боже обману! Ви що, плануєте спричинити хаос у цьому місці?]
Незважаючи на те, що істинні голоси збентежено літали навколо, було кілька тих, хто все одно вибухнув сміхом, наче ситуація розгорталася в цікавому для них напрямку.
Наприклад, п’ятий за рангом король демонів Чорногривий Лев Марбас.
[Яке дурне рішення, о дорогий Асґарде. Ваша туманність може бути могутньою, але кількість сузір’їв, що беруть участь, невелика. Цього просто замало, щоб розгойдати це поле бою!]
— Це не лише одна туманність.
[Ой, а хто там ще? Компанія Кім Докчі? Ти справді хочеш назвати невелику групу з тобою як єдиним сузір’ям «туманністю»?]
Серед королів демонів пролунав гучний сміх. Але потім…
[Сузір’я «Батько Багатої Ночі» дивиться на сузір’я крижаним поглядом.]
[Туманність «Потойбіччя» підтримує «Компанію Кім Докчі».]
…Сміх раптово закінчився.
[О, Олімпе! Що відбувається?! Хіба це не підпорядкована вам туманність?]
Разом із цими словами відкрився куток поля бою, і з’явився Олімп.
Як і очікувалося, вони також брали участь у цьому сценарії. На їхньому фронті стояло добре знайоме нам сузір’я.
[М-мм, це неприємно… Ми також не можемо відтворити «Гігантомахію» в цьому місці.]
Це був Бог Вина та Екстазу, Діоніс, з дуже незграбною усмішкою на обличчі.
— Діонісе, ти збираєшся битися з нами?
[Фуу, ти змушуєш мене зараз хотіти випити.]
Він витяг із внутрішньої кишені пляшку й хильнув трохи вина.
[Арґх, мені байдуже. Я хвилюватимусь про це після того, як нап’юся. Демоне-Королю Спасіння, чому б і тобі не хильнути? У нас є багато про що поговорити, чи не так?]
— Дякую за пропозицію, але зараз не найкращий для цього час.
Діоніс усміхнувся й підняв тост на мою честь. Однак все було так, ніби що Олімп дав мені відповідь.
Вони б нас не підтримали, але й не ворогували б з нами.
Тепер, коли велика туманність раптово вирішила відкласти свою участь, певна схвильована атмосфера проникла в табори «Добра» та «Зла».
Я не пропустив цю заминку й відразу почав.
— Ну, схоже, тепер знайомства закінчилися. Отже, давайте вже битися.
Мої провокації викликали гнів сузір'їв і королів демонів з обох таборів.
Анна Крофт, мабуть, не очікувала, що я буду таким прямолінійним, тому що зараз вона дивилася на мене з виразом, який так і казав: «Ти збожеволів?»
— Як на пророка, до тебе досить повільно доходить, еге ж? Просто сиди й дивись.
Анна Крофт закрила рот після того, як їй дорікнула Хан Суйон.
Тим часом король демонів виступив уперед, оголюючи чорний як смола меч.
Незважаючи на те, що ситуація ставала все більш нестабільною, Агарес і Метатрон мовчали.
[Багато королів демонів виявляють сильну неприязнь до вас!]
Разом із різким шумом розколеного повітря, меч короля демонів кинувся до мене, але в цей момент з’явилося повідомлення.
[Члени однієї сторони зіткнулися один з одним!]
[Збільшення Балів Хаосу прискорилося!]
[Бали Хаосу зросли на один.]
Король демонів кліпав очима від величезного шоку.
А вдалині я бачив запеклі вирази облич Метатрона й Агареса. Тепер вони дивилися на нічне небо Зоряного Потоку. Вони, мабуть, уже все зрозуміли.
Щоб привернути увагу сузір'їв, я використав свій істинний голос.
[Супротивники, з якими ви хочете битися, не є ані «добрими», ані «злими».]
Компанія Кім Докчі включала членів як «Добра», так і «Зла». А вороже ставлення до нашої туманності означало, що вони виступали проти самої суті Великої Війни Святих та Демонів.
[Якщо ви хочете нас убити, я впевнений, що ви зможете. Однак що станеться з вами, якщо ви це зробите?]
На дальньому боці неба зловісно клубочилися хмари, наповнені аурою хаосу.
Коли кількість Балів Хаосу перевищить 80, почнеться зворотний відлік до Апокаліпсису. Це означало, що відтепер це буде гра на виживання.
[Найдавніше Добро зиркає на вас.]
[Найдавніше Зло зиркає на вас.]
Це була гра, де програє той, хто першим злякається і відступить.
[Що буде швидше: ми помремо чи вас усіх знищить Дракон Апокаліпсису? Хіба вам не цікаво?] — Я витягнув Незламну Віру й посміхнувся. — [Мені от дуже цікаво, насправді.]
