У цю коротку мить їхні погляди зустрілися.
「— Ви всі знаєте, як справитися з королями демонів, чи не так?」
Вони зазнали однакових страждань і жили з однаковим болем.
Життя дорогих їм людей губилися у них на очах.
「— Почнімо останній сценарій.」
Багато разів врятувати своїх компаньйонів їм не вдавалося.
Ось чому вони ніколи не могли відвернутися від людей, які гинули просто перед ними.
Усе їхнє прожите життя цьому їх навчило.
Джун Хівон підстрибнула й приземлилася на руку Лі Хьонсона, і той з усіх сил кинув її вперед.
Вона пролетіла, смугою світла перетнувши поле бою. Полум’я Пекельного Вогню протягнулося в повітрі дугою та кинулося вперед, змусивши короля демонів Гааґенті задихатись від болю.
Істота швидко загасила вогонь, який зміг відрізати шматок її тіла, і люто заревла у відповідь.
Гааґенті кинувся вперед без зволікань, піднімаючи густу хмару пилу.
Поки Лі Хьонсон почав боротися з Гааґенті, схопивши його за ріг, Джун Хівон почала трясти непритомного Кайла.
— Кайле! Візьми себе в руки! Кайле!
Вона наче знову стала Еріхом Страйкером; вона відчайдушно гукала ім'я Кайла. Вона приклала руку до його носа і, на своє полегшення, виявила, що він ще не помер.
「— Спробуємо сценарій ще раз...」
Ці люди зайшли так далеко після того, як почули її голос та слова Компанії Кім Докчі. Вони слідували за нею, щоб знайти власні оповіді.
Тож вона просто не могла дозволити їм тут померти.
— Дозвольте мені забрати його.
Лицарі-охоронці вчасно підійшли до неї, і один із них поклав Кайла собі на спину.
— Потурбуйтесь про нього.
— Будь ласка, залиште його нам.
Лицар урочисто кивнув і швидко побіг углиб поля бою, а вона міцніше стиснула свій меч, збираючись допомогти Лі Хьонсону. Але саме тоді…
…Холодне передчуття лоскотало всю її постать.
Вона ніколи раніше не відчувала подібного за все своє життя.
Навіть коли вона збиралася втратити Кім Докчу в Темному Замку, ні коли вона втратила його ще раз у 73-му Царстві Демонів, а потім...
Тоді ж Лі Хьонсон охопив її ведмежими обіймами й припав до землі. Тонкий промінь світла промайнув повз її передпліччя. Саме тоді вона нарешті усвідомила, що такий жахливий крик міг вийти з її власних вуст.
Це була куля, випущена Барбатосом.
Колір обличчя Лі Хьонсона змінився на блідо-блакитний; ще до того, як вона встигла запитати, чи з ним усе гаразд, він заговорив першим:
— Відступай перша. Я спробую виграти трохи часу.
Він зупинив наступ Гааґенті обома руками, а зубами зловив палаючий спис, кинутий Емі здалеку. Навіть попри високу температуру, від якої розплавився його язик й зварилися очні яблука, Лі Хьонсон все витримав лише завдяки своєму непохитному, незламному духу.
Він надіслав голосову проекцію, здібність, яка з’єднувала її з Лі Хьонсоном, коли вони застрягли на архіпелазі Кайзенікс. Саме так він до неї і промовляв.
—Я можу це витримати! Але намагаючись захистити тебе — ні!
Раніше чи прямо зараз; Лі Хьонсон завжди наполягав на тому, що він здатен робити те, чого насправді не може. Ось чому Джун Хівон не могла втекти.
Вона відбила удар сріблястих кігтів короля демонів Столаса й стиснула зуби. Полум'я Пекельного Вогню поступово слабшало, а тріщини на панцирі Лі Хьонсона ставали все більшими та більшими.
Король Демонів Спокуси та Безпліддя Зепар засміявся.
[Яка це сумна доля. Але мені подобається така трагедія.]
[Кілька сузір’їв плачуть через оповідь втілень.]
Джун Хівон відчайдушно розмахувала мечем, щоб залишити безсумнівний доказ того, що їхні життя не були просто якимись оповідями для чужої розваги.
Втікаючи, реінкарнатори спостерігали за їхньою боротьбою.
Джун Хівон і Лі Хьонсон билися, щоби врятувати їх.
[Вплив туманності «Компанія Кім Докчі» зростає.]
[Основа «Великої Війни Святих та Демонів» розхитується.]
Королі демонів, гріючись в розслабленому повітрі, змінили вирази облич.
[Шкода, що ми більше не можемо цим насолоджуватися.]
І знову вибухнув ще один чорнуватий промінь світла. Куля розірвала простір і полетіла вперед. Це була спеціальність Барбатоса, Куля Зоряного Знищення.
Цього разу її не уникнути.
Джун Хівон згорбилася, намагаючись мінімізувати потенційну площу ураження, але хтось її прикрив. Разом із відчуттям глухого, сильного удару вона почула якийсь вибух.
Перша, потім друга, і ще одна; кулі, випущені одна за одною, підривали, ламали, руйнували «щось».
[Оповідь «Найчистіше Компанійство» хвилюється.]
Джун Хівон відчайдушно сталася обняти людину, яка її захищала, щоб покотитися до землі. Це тіло людини було розтерзане кулями. До неї усміхалося закривавлене обличчя. Він щось говорив, але повільно, так повільно, і заплющив очі.
[Оповідь «Меч та Щит» закінчилась.]
[Сузір’я «Повелитель Сталі» зазнало великої шкоди.]
— Хьонсоне-ссі, будь ласка, вставай.
Стрілянина відразу ж припинилася, ніби настав антракт.
Щось в її голові зламалося. Джун Хівон потрясла Лі Хьонсона ще раз.
Він не відкривав очей. Його губи нічого не говорили, а ніс нічого не видихував. Його вуха теж нічого не чули.
Але ж вона ще не дала йому відповіді.
А потім… королі демонів знову почали рухатися.
Джун Хівон швидко підняла велике тіло Лі Хьонсона й щосили помчала. Вона бігла з найбільшою спритністю, якої будь-коли досягала. Вона бігла настільки швидко й сильно, що м’язи на її ногах порвалися, а серце напружилося. Незабаром стрілянина поновилася, і на її тілі почали збиратися шрами.
Проте вона все одно продовжувала бігти. Вона продовжувала тікати від усього в цьому місці.
Якби це був Кім Докча; якби це був він, він міг би врятувати Лі Хьонсона.
Він врятував Шін Юсон, і йому також вдалося врятувати Ю Сану. Тож він точно зміг би врятувати Лі Хьонсона.
Смерть тут була порожнім місцем.
Смерть не могла їх розлучити.
Джун Хівон бігла, а сльози стікали її обличчям. Хоча це було не що інше, як виграш часу, цей час був вирішальним для переломного моменту.
Отже, вона бігла. І потім бігла ще. Скільки вона так бігла? Її зір затуманився, і зрештою вона впала в калюжу бруду. Гнильний сморід мертвих реінкарнаторів наповнив пейзаж. В її тілі не залишилося жодної краплі енергії.
А якщо говорити про серцебиття Лі Хьонсона, то вона його більше не чула.
[Втілення Уріель, де ти ховаєшся?]
Вона відчула присутність королів демонів, що були все ближче, і затамувала подих. Незалежно від того, чи пощастило їй, чи ні, її поточний статус зараз був зламаним до невпізнання, і її було важко відрізнити від інших реінкарнаторів.
[Якщо не хочеш виходити, то добре, ми просто вб’ємо решту.]
Король демонів Емі розсміявся й почав розмахувати вогняним списом.
Навколо неї було ще багато вцілілих реінкарнаторів. Вони були людьми, яких Джун Хівон мала захищати. Вони були людьми, яких вона і мала врятувати.
Це все, на що вистачало її відчуття праведності.
Вона почула полум’я вибухів і почала уявляти сцени, які вона побачить, коли знову розплющить очі.
Види реінкарнаторів, яких спалюють до смерті, руйнують і підривають; обличчя присмерті, сповнені образи на неї; їхні вирази обличчя, коли вони вказували на неї пальцями, намагаючись втекти.
Джун Хівон молилася; вона молилася, щоб хоча б ще комусь вдалося втекти. Навіть якщо трохи далі, витримати, поки не прийде Кім Докча.
— Я є втіленням Уріель, Джун Хівон!
Вона розплющила очі; людина, яка сказала це, була тим, кого вона дуже добре знала. Це був не хто інший, як лицар Кайл, якого вона врятувала нещодавно.
А поруч з ним був лицар, який виніс пораненого Кайла.
— Ні, це я! Я це вона! Приходь і вбий мене натомість!
[…Ви, виродки, ви всі гуртом збожеволіли?]
Ті, хто прийшли разом з нею з архіпелагу Кайзенікс, ті, кого їй вдалося врятувати під час інших регіональних конфліктів, усі вони стояли поруч, щоб кричати з усіх сил.
Реінкарнатори підвелися і промовляли її ім’я та ім’я Лі Хьонсона, ніби воно належало їм. Хоча вони знали, що станеться, якщо вони це зроблять.
Усі присутні дивилися на власну смерть.
Вони вигукували імена своїх рятівників, імена Компанії Кім Докчі.
Ніби це була праведність, якої вони всі вирішили дотримуватися. Або ніби вони вирішили стати богами, які б також врятували їх.
Вигукнувши її ім'я, Кайл кинувся до найближчого короля демонів. Реінкарнатори, які тікали в протилежному напрямку, тепер поверталися.
Хтось був у сльозах, хтось у люті, а хтось у розпачі.
[Вплив «Компанії Кім Докчі» у відповідному сценарії посилюється ще більше!]
Королі демонів збентежились, почавши розкривати свої статуси.
[Як сміють ці божевільні дурні..!]
Реінкарнаторів розривали на шматки прямо на її очах.
Вони навіть не могли витримати легкого поштовху короля демонів. Навіть тоді вони не переставали кричати. Хтось вигукував ім’я Джун Хівон, а хтось — Лі Хьонсона. Деякі вигукували ім'я Кім Докчі, кидаючись в обійми смерті.
Потрапивши в пастку на цьому полі бою повного пандемоніуму, Джун Хівон почала здригатися.
Вона подивилася на зраненого Лі Хьонсона внизу, перш ніж кинути погляд на темне небо Зоряного Потоку. Безліч зірок дивилися на неї вниз.
Хоч там і було стільки блискучих зірок…
…Ніхто не спустився їй допомогти.
Джун Хівон підвелася зі свого місця.
А потім побігла до королів демонів.
Кігті пролетіли та подряпали їй спину, перш ніж зникнути.
[Ви подали запит на активацію ексклюзивної здібності «Судний Час»!]
Навіть якщо тільки раз, неважливо, хто це — якщо вони можуть позичити мені свою силу…
[Більшість сузір’їв системи абсолютного добра заперечують активації здібності.]
[Активацію здібності скасовано.]
Чому не можна судити тих, кого вона так відчайдушно хотіла?
Що тоді було «Добром», а що — «Злом»?
— …Що за нісенітниця це «Абсолютне» лайно?
Чому це ви свавільно вирішуєте?
І чому я маю цього дотримуватися?
Її змучені емоції стали вогнищем, яке спалахнуло люттю.
[Усі ваші оповіді реагують на ваше нещастя.]
Кожна її емоція тепер вказувала лише на одну.
[Усі ваші оповіді реагують на вашу волю.]
[Зоряний Потік зараз спостерігає за вашою оповіддю.]
[Всередині вас проростає нова оповідь!]
У наступну мить потужні промені світла вибухнули з усього її тіла.
Цей величезний вибух світла змусив траєкторію Кулі Зоряного Знищення відхилитися від курсу, і королів демонів, що знаходилися поблизу, водночас також відкинуло.
Тоді Джун Хівон почула повідомлення, що лунали в її вухах.
[Насувається еволюція атрибута втілення «Джун Хівон».]
[З’явилася можливість розвинути свій атрибут!]
«Згорблена фігура» колись стала «Суддею Зла», щоб винести вирок над усім злом, з яким вона стикалася.
Що в такому разі сталося б із суддею, яку зрадило «Добро»?
[Ви отримали легендарний атрибут.]
Аура блискучого білого світла вибухнула з її меча; кипляча, переповнена енергія оповіді вивільнилася з усієї її постаті. А потім, коли вона побачила королів демонів, в очах Джун Хівон матеріалізувалося Кільце Хаосу.
[Ви стали «Суддею Знищення».]
