Розділ 394. Епізод 75 — Чиєсь Серце (2) 

— Ми зможемо. Ми не дізнаємося, поки не почнемо битися, — сказала Джун Хівон рівно три години тому. — Неважливо, що вони королі демонів, нехай приходять. Ми вже не такі слабкі, чи не так? 

Її слухали реінкарнатори; ті, хто обрав «Добро» під час минулих регіональних конфліктів, а також ті нечисленні щасливчики, які вижили на полях битв, які Компанія Кім Докчі зробила недійсними. 

Це були люди, які втратили свій світогляд. 

[Починається 117-й регіональний конфлікт!] 

[Ваша сторона — «Добро».] 

— Якби я знав, що таке станеться, я б не прийшов... 

— ...А ми можемо повернутися до нашого старого світу? 

Кілька людей почали перелякано бурмотіти, і в натовпі миттєво поширився неспокій. 

— Як нам боротися проти подібного?! 

— Ах, ааааа... 

Здалеку насувався корабель «Зла». Він був величезним. Без сумніву, це була зброя оповіді, оснащена неймовірними функціональними можливостями. 

Ґгі-ііііігк! 

Хвилі, що підтримували масивний корабель, насправді були великою армією, що складалася з демонів 7-го класу, Темних Воїнів. Їх було так багато, що порахувати усіх було майже неможливо. На перший погляд, їх мало бути кілька десятків тисяч. 

Це було видовище, яке не можна назвати звичайним регіональним конфліктом. 

— Уваааааа!! 

Джун Хівон побачила очі реінкарнаторів, наповнені страхом, і подумала. 

Вона не могла вимагати від усіх хоробрості. 

Звичайно їм буде страшно. 

Вони все життя прожили в клітках свого світогляду, і все це лише для того, щоб їх використали зовнішні загарбники. Вимагати від таких людей бути хоробрими було самим актом насильства. 

Джун Хівон хотіла сказати їм; сказати, що вони не повинні боротися, що вона зробить щось, щоб вирішити це сама, якось інакше. 

— Сховайтеся за мною. 

Але знайшовся чоловік, який заступився за її серце. 

— Я заблокую їх. 

Він був одним з її найдавніших компаньйонів, а також людиною, яка мужньо зустріла негаразди, з якими зіткнулася Компанія Кім Докчі на передовій. 

— Ти можеш зупинити це все самотужки? 

— Звичайно, це неможливо. 

Побачивши щедру посмішку Лі Хьонсона, її засмучене серце, здавалося, трохи розслабилося. Раніше він здригався від одного лише дотику пальцями, але в цей момент вона відчула, що вони стали дуже близькими. 

— Визначимося з нашими ролями. Я прийматиму на себе всі атаки. А ти, Хівон-ссі... 

— Нападати, так? Так, як тоді в Кайзеніксі. 

На архіпелазі Кайзенікс були часи, коли вони билися пліч-о-пліч, як зараз. Вони ділилися спогадами про боротьбу з мародерськими загарбниками. 

Найміцніший щит і найгостріший меч Компанії Кім Докчі. Хоча ця тактика була простою, вона найкраще оптимізувала їхні індивідуальні сильні та слабкі сторони. 

— Почнемо? 

[Оповідь «Меч та Щит» почалась.] 

Першим кинувся вперед Лі Хьонсон. 

— Хаааааафп!! 

Як і належить людині, що вірить у забобон «чим голосніше кричиш, тим сильніше стаєш», він закричав досить голосно, щоб струсонути світ, і зіткнувся з темними хвилями. 

[Втілення «Лі Хьонсон» активує стигму «Сталева Трансформація Lv. 10»!] 

Сталевий панцир, що досяг своєї зрілості, тепер покривав усе його тіло. Темні Воїни, зіткнувшись зі сталевим зовнішнім шаром, що виблискував яскравим білим, падали вниз, як кеглі для боулінгу, і розбивалися на смерть. 

[Втілення «Лі Хьонсон» активує стигму «Великий Гірський Удар Lv. 10»!] 

Його сталевий кулак, що здійнявся в повітря, з силою вдарився об землю — хвилі, створені Темними Воїнами, нестабільно захиталися, змусивши корабель також сколихнутися. 

Не втрачаючи нагоди, Лі Хьонсон активував свою останню стигму. 

[Втілення «Лі Хьонсон» активує стигму «Великий Гірський Поштовх Lv. 10»!] 

Спочатку це була стигма, яка могла лише відчинити застряглі двері в метро. Але зараз ця сама стигма дозволяла йому відштовхнути судно розміром з лінкор. 

Цу-чучучучут! 

Обидві його руки, вкриті Сталевою Трансформацією, забарвилися в чорний, а частина панцира, що вкривав його тіло, здерлася. Проте Лі Хьонсон сплюнув ще один гучний крик і витримав біль. 

— Ааааааа!! 

Він не відступив навіть під зливою іскор. 

Його нога глибоко вгрузла в землю, і здалеку він нагадував маленький цвяшок, встромлений у землю. Але цей цвяшок успішно зупиняв рух всього лінкора. 

— Він, він зупинився! 

— Лі Хьонсон-нім зупинив військовий корабель! 

Реінкарнатори раділи цьому неймовірному диву. 

На жаль, справжня битва тільки починалася. Щит зробив свою справу, тож настав час для меча. 

Наступивши на плечі Лі Хьонсона, Джон Хівон злетіла високо в повітря і приземлилася на палубі корабля, перед тим як розмахнути Судним Мечем навколо себе. 

[Куваааахк!] 

Вона випустила комбінацію Вбивства Демонів і Пекельного Вогню. Вона зовсім не стримувалася, і сузір’я історичного рангу, заскочене зненацька, було миттєво знищене, а його тіло втілення повністю вибухнуло. 

Джун Хівон, розкидавши блакитнувате примарне полум'я і випромінюючи чисто-біле світло, мала надзвичайно шляхетний, доброчесний вигляд. 

[Частина сузір'їв любить оповідь «Меч та Щит».] 

Кка-гагагак!! 

На жаль, недовго довелося чекати, поки її меч зупиниться. 

Винуватцем була рука, здається, затягнута в похмурий чорний відтінок. Істота, що зловісно гиготіла, схопила її меч, а потім підкинула його в повітря. 

Вона ступила в повітря і розвернулася, щоб безпечно приземлитися назад на палубу. 

Перед нею стояли сузір'я, які вже створили бойовий стрій. 

Ку-ґуґуґуґу! 

Ні, це були не сузір'я. 

[Зважаючи на прокляту стигму, ти, мабуть, втілення того архангела.] 

[Ти мала б знати, що це пастка, але все одно... Як нерозумно. Це ж треба, ти добровільно пішла назустріч власній загибелі.] 

Вони були повністю огорнуті чорною демонічною аурою; істоти, які займали темряву в небі Зоряного Потоку. 

Джун Хівон оглянула п'ятьох королів демонів, що стояли перед нею. 

—Це список істот, з якими ти мусиш вміти битися, а також тих, з якими не повинна вступати в бій, Хівон-ссі. Прошу, запам’ятай їхній вигляд, незважаючи ні на що. 

Вона відчайдушно намагалася пригадати зміст пояснень Кім Докчі. 

Першим королем демонів, на якого вона звернула увагу, була істота з вогняним списом і головою людини. 

—З ним ти можеш битися. З теперішніми вміннями Хівон-ссі активації Судного Часу буде достатньо. 

Володар 58-го Царства Демонів «Голова Полум'я», Емі. 

—Що стосується цього... все буде гаразд. Однак якщо він раптом підніме свій ріг і накинеться на тебе, ситуація стане небезпечною, тому без вагань атакуй його першим. 

Володар 48-го Царства Демонів «Золоторогий Бик», Гааґенті. 

—Починаючи з нього, буде небезпечно. Коли ти будеш на піку своєї сили й зможеш битися сам на сам, тільки тоді спробуй йти проти нього. 

Повелитель 36-го Царства Демонів «Срібнокрила Сова», Столас. 

Судячи з витоку статусу, вона відчувала — усіх крім нього вона могла якось побороти. 

Проблема полягала в тому, що двоє інших витріщалися на неї з-за спин перших трьох. Перш за все, на неї дивився вродливий король демонів у червоних обладунках, кульгавий на одну ногу. 

—Чесно кажучи, твої шанси на перемогу невеликі, коли ми маємо справу з першою двадцяткою. Якби Уріель здійснила Пришестя Напівбога, то все могло б бути інакше, але... 

Володар 16-го Царства Демонів «Демонів-Король Спокуси та Безпліддя», Зепар. 

—І звідси ти повинна беззастережно їх уникати. 

Їй не потрібно було нагадувати, щоб зрозуміти це — остання істота, що стояла в кінці шеренги п'яти королів демонів, мовчки спостерігала за розгортанням подій. Це була істота, яку вона ніколи не могла б перемогти. 

Володар 8-го Царства Демонів «Безжальний Мисливець проти Небесної Волі», Барбатос. 

Король демонів у ковбойському капелюсі та з рушницею посміхався їй крізь каскад світлого волосся. 

[Справді, найсмачніший відчай — це «нездійсненна надія».] 

Джун Хівон загорілась бойовим духом і міцніше стиснула руків'я меча. 

Вона вже воювала проти королів демонів. Тоді вона не була в змозі проявити всі свої здібності, але... Як буде зараз? 

[Ексклюзивна здібність «Судний Час» готується до активації!] 

Її атрибутом була Суддя Зла. 

Саме сила архангела керувала валькіріями в минулій Великій Війні Святих та Демонів. 

Якими б могутніми не були її супротивники, вона все одно не могла пограти, доки вони були «Злом». 

На жаль... 

[Більшість сузір'їв системи абсолютного добра виступають проти активації здібності.] 

[Активацію здібності скасовано.] 

Барбатос почав сміятися, наче вже знав, що з нею відбувається. 

[Як наївно, о, втілення Уріель. Ти досі не розумієш, в якому становищі опинилася?] 

Кім Докча сказав, що цей «регіональний конфлікт» був пасткою. 

Він сказав, що, навіть якщо вони це знають, вони все одно мусять брати в ньому участь. 

[Янголам подобається концепт «жертовного ягняти». І, здається, цього разу ним будеш ти.] 

Метою Едему була перемога у Великій Війні Святих та Демонів. 

І щоб вони досягли цієї мети, Компанія Кім Докчі не повинна існувати. Незалежно від того, була Джун Хівон «Добром» чи «Злом», з їхньої точки зору, вона була просто людиною, якої потрібно було позбутися. 

Вона вже все це знала. Але це не означало, що вона розуміла реальність всього навіть зараз. 

«...Я не знаю, як щодо інших янголів, але навіть Уріель зрадила мене?» 

[Я відпущу тебе з миром.] 

Вона почула, як Барбатос навів рушницю. Відчувши, як раптово похолола її потилиця, Джун Хівон вискочила назовні корабля. 

Ку-вааааа!! 

Куля, випущена в повітря, розірвала тканину часу й простору, пробивши чорну діру в небі. 

Рука з мечем злегка тремтіла. Вона була готова ось-ось кинутися в бій проти такого монстра. 

—Незважаючи ні на що, ніколи не намагайся йти проти короля демонів десятого рангу або вище сам на сам. Відразу тікай. І чекай на всіх інших. Пам’ятай це. 

За будь-яких інших нормальних обставин вона б не послухалася його слів. Але зараз все було інакше. 

— Хьонсон-ссі! 

Лі Хьонсон, зайнятий тим, що забивав до смерті Темних Воїнів на чолі загону, побачив її падіння. Цього швидкого обміну поглядами було достатньо, щоб він зрозумів поточну ситуацію в битві. 

Почулися глузливі голоси королів демонів. 

[Хахаха! Ти прийняла мудре рішення.] 

[Дійсно, це поле битви величезне. Однак, як довго ти зможеш тікати?] 

У небі здійнявся бурхливий шторм демонічної аури. 

Меч і щит бігли. 

Неможливо боротися з ворогами, проти яких вони навіть не могли встояти. І вони також не могли дозволити собі померти тут.  

— Скоро прийдуть Докча-ссі та Ю Джунхьок-ссі. Маємо протриматися до тих пір. 

Джун Хівон кивнула. Якими б могутніми не були їхні вороги, коли компанія збереться в одному місці, вони зможуть їх здолати. У минулих битвах вони програвали ще гірше, ніж у цій. Компанія Кім Докчі не посиплеться тут. 

Вони вдвох подбали про поранених реінкарнаторів і продовжували громити наступ Темних Воїнів, відступаючи від своїх бойових ліній. 

[Вплив вашого спонсора слабшає.] 

Що ще гірше, навіть благословення Уріель ослабло. Її розум вигадував лише найгірші сценарії розвитку подій, але Джун Хівон хитала головою, щоб позбутися їх. Швидше за все, Уріель, мабуть, воювала в іншому регіональному конфлікті; не могло такого бути, що її зрадила її спонсорка. 

Далі над полем бою прокотився несамовитий істинний голос короля демонів. 

[Геть з дороги, сміття!] 

Реінкарнатори, які втратили шанс втекти, були вбиті натовпами з усіх сторін. 

Сміливці, які намагалися дати відсіч, першими втрачали голови, а тим, хто в жаху відступав, наскрізь пронизували серця. 

Проте були й такі, хто міг вистояти проти сили короля демонів. 

[Хо-хо, майстер фехтування, так? А ти непоганий боєць.] 

Хтось оборонявся від золотого рога Гааґенті. 

Меч цієї людини був покритий Етерним Лезом. Старий, що тримав цю зброю, був тим, кого Джун Хівон дуже добре знала. 

— ...Кайле? 

Кайл Берте. 

Він був лицарем-охоронцем найвищого рангу, який супроводжував її на архіпелазі Кайзенікс. 

「Капітане, служити вам було честю для мене.」 

「Взагалі-то, я надто старий, щоб виходити у зовнішній світ, але...」 

「Я щиро бажаю, щоб моя мізерна сила могла хоч якось вам допомогти.」 

Кайл бився добре. Йому вдалося кілька разів відхилити ріг Гааґенті, і він навіть зміг трохи подряпати руку бичачого короля демонів. 

Але це все, на що він спромігся. 

Клинок майстра фехтування зламався, і він впав на коліна. З самого початку його супротивник не був тим, проти кого міг би битися старий. 

Його схопили за горло і підняли, як іграшку. 

[Персонаж «Еріх Страйкер» починає хвилюватися.] 

Емоції Еріха здіймалися всередині Джун Хівон. 

З такою швидкістю Кайл помре. Її думки рухалися мляво; імена членів Компанії Кім Докчі проносилися повз її свідомість. 

Першим, про кого вона подумала, був Ю Джунхьок. 

「Реінкарнатори переродяться, навіть якщо помруть.」 

Він би не намагався врятувати Кайла. Зрештою, на Острові Реінкарнаторів не можна було померти. Можна було втратити пам'ять і стати іншою істотою, але душа все одно продовжувала існувати. Тож він дозволив би Кайлу померти заради загальної картини. 

Наступним вона згадала Кім Докчу. 

「Нам слід його врятувати. Але, зробивши це, ти помреш за нього, Хівон-ссі.」 

Кім Докча міг казати правильні речі, але через те, що він хвилювався про неї, він міг закрити очі на скрутне становище Кайла. 

「У чому проблема? Використай його, щоби забити короля демонів насмерть. Все просто.」 

Хан Суйон могла б сказати щось таке. Ну, вона все одно ніколи не була зацікавлена в порятунку людей. Для того, щоби закінчити жахливу ситуацію хорошим результатом, вона б цілилась відразу в шию короля демонів. 

А тоді, поки він помирав, губи Кайла промовили до неї наступне: 

«Прошу, втікайте». 

Однак його очі говорили зовсім інше. 

「Прошу... врятуйте мене.」 

— Хівон-ссі. 

Вона почула голос Лі Хьонсона. 

Вони вдвох були найбільш схожими серед усіх з Компанії Кім Докчі. 

Звичайно, їхні особистості та пристосування були різними, але принаймні коли справа стосувалася подібної ситуації, вони завжди б приймали однакове рішення. 

[Ексклюзивну здібність «Пекельний Вогонь Lv. 10» активовано!] 

І не треба було вагатися. 

Адже їх обох теж колись так врятували.