Розділ 391. Епізод 74 — Велика Війна Святих Та Демонів (7) 

Сила Потойбіччя була неймовірною. 

Армія Потойбіччя, яка вступила в 121-й регіональний конфлікт, повністю змела бійців як зі сторони «Добра», так й зі сторони «Зла», і повернула все добро й зло на полі бою до «нейтралітету». 

[Вперед!!] 

Сузір'я, які брали участь у 121-му регіональному конфлікті, побачили, як армія Пекла вдерлася на поле бою, і або втекли, або втратили дієздатність. 

[121-й регіональний конфлікт примусово завершено.] 

[Результат відповідної битви не може бути визначений.] 

[Підтверджено відсутність бажання воювати в учасників відповідного бою.] 

[Відповідний регіональний конфлікт виключено з категорії «Велика Війна Святих та Демонів».] 

Я глянув на поле завершеного бою і, не відриваючись, перевів погляд на наступні Ворота. 

[117-ті Ворота наразі активовано.] 

[119-ті Ворота наразі активовано.] 

[123-ті Ворота наразі активовано.] 

Згідно з планом, мої компаньйони мали зараз бути в центрі повітряного бою всередині 117-х і 119-х Воріт, розділившись раніше. Джун Хівон і Лі Хьонсон були в 117-х Воротах, тоді як 119-ми займалися Хан Суйон і Ю Джунхьок. 

Тобто я маю допомагати з ситуацією в 117-му, а не в 119-му… 

[Сузір’я «Виробник Масової Продукції» каже, що ви повинні увійти до 123-х Воріт.] 

…123-х? 

Але там нікого не повинно бути? 

Я зосередився на розмитих зображеннях поля бою, які виднілися з воріт. А потім… 

— Що за х..? 

…Одразу віддав новий наказ про наступ. 

— Увесь особовий склад, ми проходимо через 123-ті Ворота! 

Мій наказ спонукав понад 30,000 бійців із Потойбіччя пройти через ворота. Велика армія підземного світу, що їде на чорних як смола хмарах, перетнула портал і почала прибувати в небі 123-ї зони регіонального конфлікту. 

— Ю Джунхьоку, ти дурний виродку! 

Там він і був, сильно стікаючи кров’ю і помираючи. А Анна Крофт несла його на спині. 

Я начебто розумів, чому той дурень вирішив не дотримуватися плану й взяв участь саме в цій битві. 

— Демоне-Королю Спасіння!! 

Я почув її терміновий вигук і водночас помітив ворогів, які поспішно гналися за нею та її людським вантажем. 

Це були сузір'я з дуже розгніваних Вед і Папірусу. Більшість із них були історичного рангу, але серед них було й кілька оповідних. 

[Ваша сторона — «Зло».] 

Тим часом Ю Джунхьок і Анна Крофт були на стороні «Добра». 

Іншими словами, вороги, які їх переслідували, були «злими». Якби це була Велика Війна Святих та Демонів з оригінального сюжету, то саме вони були б моїми компаньйонами. 

— ...Убийте їх усіх. 

На жаль, мої союзники на цьому полі бою не були ні «добрими», ні «злими». 

[На славу Потойбіччя!] 

Троє суддів, що їхали на пекельних конях, що палали в пекельному полум’ї, дружно заревіли й кинулися до ворожих рядів. 

Еак Милосердя і Праведності. 

Мінос Мудрості та Закону. 

Радамант Неупередженості та Непідкупності. 

Коли були живі, вони йшли шляхом короля, а тепер ступають шляхом підземних суддів. Вони випустили аури, що належали сузір’ям оповідного рангу, якими вони були, і почали скорочувати кількість наближення ворогів. 

[Як так, що Потойбіччя має..!!] 

[Кувааах!!] 

Я приземлився поруч з Ю Джунхьоком і Анною Крофт, спостерігаючи, як вороги стікають оповідями та вмирають. 

Все його тіло було вкрите тяжкими ранами. Навіть його пальто, яке було дуже стійким до тепла, не витримало високої температури й наполовину розплавилося. Я також не чув його дихання. 

Я оглянув його ліву ногу, якої зараз не було. Були сліди її «зникнення» через силу внутрішнього розширення. 

…Цей дурень, напевно, використав Поріз Падаючої Зірки. 

Він міг би обдурити інших, але він не міг обдурити мої очі. Це були справді приголомшливі темпи зростання. 

Спочатку Поріз Падаючої Зірки був прихованим козирем Ю Джунхьока, який він ледве встиг вивчити після того, як пройшов тисячне коло реґресії. Але ось, йому вдалося досягти цього лише на третьому колі. 

— Він все ще дихає. 

— Як він опинився в такому стані? 

— Він намагався мене врятувати… 

— Ю Джунхьок рятував тебе?? 

Вона тихо подивилася на мене, але згодом її погляд опустився нижче. Далі її голос прозвучав гірко. 

— Він сказав, що моя смерть не є частиною твого плану. 

На мить я й не знав, що думати. 

Чому б Ю Джунхьок... 

Я перейняв догляд за ним від Анни Крофт. Я натиснув на його больові точки, щоб зупинити кровотечу, і, поклавши його додолу, я краще оглянув його поточний стан. 

Поріз Падаючої Зірки був технікою, з якою нинішній він ще не міг впоратися. Ліву ногу, яка якось витримала вибуховий поштовх вперед, було неможливо врятувати. Розчленування кінцівок не можна було вилікувати навіть за допомогою Есенції Елайн Форест. 

Я на мить зітхнув, перш ніж дістати певний предмет із внутрішньої кишені. І це було щось таке, що нагадувало щупальця темного закіптявілого кальмара. 

[Фрагменти сьомого щупальця Кальмара Кім Докчі.] 

Анна Крофт підозріло подивилася на предмет.  

— Що це? 

— Не так давно я отримав його в подарунок. 

— Подарунок? …Це? 

Я знову не знав, як мені це пояснити. 

Насправді цей предмет був бонусним предметом «не для продажу», доступним лише під час події «Співпраця Компанії Кім Докчі», який проводив Виробник Масової Продукції безпосередньо перед початком Великої Війни Святих та Демонів. 

Я пам’ятаю, що ті, хто купував новеньку Ферраріґіні, отримували його в порядку живої черги. Я досі добре пам’ятаю розмову, яку мав тоді з Виробником Масової Продукції. 

—Дякую. Завдяки тобі цей сезон був дуже успішним. Знаєш, усі щупальця Кальмара Кім Докчі зникли менш ніж за одну хвилину. 

Як би я не думав про це, це просто не мало сенсу. Були сузір’я, які купили Ферраріґіні просто для того, щоб заграбастати мої «ноги»? 

Виробник Масової Продукції лукаво посміхнувся й запитав мене. 

—Що не так? Хочеш знати, ким вони були? 

—…Ні, не дуже. Крім усього цього, як ти отримав фрагменти моїх щупалець? 

—А? Само собою, це не твої справжні щупальця. Ні, це були просто [Кінцівки Кракена]. Ось, чому б тобі не взяти собі на пам'ять? 

Мені було надто ліньки пояснювати все це Анні Крофт, тому я просто передав їй предмет і взагалі проігнорував її запитання. Щойно вона схопила його, на її обличчі з’явилося ще більше підозри. 

— Чому твоє ім’я пов’язане з цією Кінцівкою Кракена? 

— Тобі не потрібно знати. Просто активуй атрибут Творець Еліксиру. Змішай свою кров із цим предметом і нехай він їх з’їсть. 

Кінцівка Кракена володіла ефектом загоєння важких ран, таких як розчленування, а також максимізації базової здатності користувача до самовідновлення. Крім того, кров Анни Крофт мала ефект еліксирів, тому, коли їх змішати, можна було б досить швидко вилікувати будь-які серйозні травми. 

Однак чомусь вона ніби вагалася. 

— Проте якщо я нагодую його своєю кров’ю... 

— Він не стане твоїм підлеглим. 

Це було сказано раніше; кров Анни Крофт мала силу змушувати будь-кого, хто її вип’є, потрапляти під її вплив. 

— Бо нинішній Ю Джунхьок має вищий за тебе статус. 

Вона злегка здригнулася, почувши мої слова. 

Тим часом я спостерігав, як непритомний Ю Джунхьок тихо спав на землі. Він би не став її підлеглим чи чимось подібним. 

Однак я не бачив жодних слідів активації його Відновлення. Здавалося, що він планував зберегти цю силу до останньої секунди. Він прийняв мудре рішення; якби він витратив Відновлення в цьому місці, я б не зміг запозичити його сили, коли це дійсно знадобиться пізніше. 

— ...Треба віддати належне цьому виродку рибі-місяцю. 

Я трохи пообурювався й обернувся, побачивши солдатів Потойбіччя, які змітають ворогів, наче припливна хвиля. Проте потім, придивившись уважніше, я побачив, що ця хвиля нестійко хитається. 

Ніби кінці хвилі були заблоковані масивною дамбою та розсипалися. А посеред хвиль танцювала й вибухала величезна кількість іскор. 

[Сузір’я «Бог-Король Блискавиць» реве в чистій люті!] 

…Бог-Король Блискавиць? 

Анна Крофт заговорила з напруженим виразом обличчя: 

— Але цього не може бути… Я була свідком того, як знищили його тіло напівбога, тож як?? 

З цим я міг більш-менш зрозуміти, що тут сталося. Напевно, «зірка», яку Ю Джунхьок розрізав, була ним. 

— Індра володіє багатьма тілами втілення. Мабуть, він викликав одного сюди після того, як сплатив ймовірність. 

З усіх сузір'їв Вед Індра мав стільки тіл втілення, що їх неможливо було порахувати на пальцях. 

Це був досить відомий анекдот про трьох головних богів Вед, які запитували Індру: «Який за рахунком ти Індра?» весь час. 

[Сузір’я «Бог-Король Блискавиць» викликало зоряну реліквію «Ваджра»!] 

Поряд із гучним гулом, схожим на розколювання неба, фронт армії Потойбіччя почав розколюватися. 

Ваджра, головна зброя Індри, здатна стріляти блискавками, що містять неймовірну кількість магічної енергії. 

Але я просто схопив удар грому голою рукою. 

Цу-чу-чу-чут! 

А потім я кинув його туди, звідки той прийшов. 

Я бачив, яким Індра став приголомшеним. Але для цього ще рано. 

[Отже, ти — «Демон-Король Спасіння».] 

— А ти — Індра. 

[Чому тобі допомагає Потойбіччя?] 

— Чи є в мене причина тобі це пояснювати? 

Індра дивився на мене з поглядом людини, яка виявила таємничу форму життя. 

[Ти «злий». Поводься за правилами сценарію. Цього разу я не зверну увагу на твої неповажні манери щодо інших королів демонів, тому...] 

— Це ти довів мого компаньйона до такого. Правда? 

[І? Що такого? Це ціна, яку довелося заплатити зарозумілій людині, коли вона виступила проти сузір’я. То ти хочеш помститися за нього?] 

Помститися, га? 

— Цей хлопець ненавидить, коли хтось інший платить борг за нього. Правда, він той, хто повинен сам звести рахунки, навіть якщо це його вб’є. Отже, причина, чому я збираюся вбити тебе зараз, полягає не в Ю Джунхьоку. 

[Король демонів із марно балакучим ротом, чи не так.] 

Квааа-буууум!! 

Промені сліпучих блискавок вкрили небо й посипалися на мене. Мені вдалося відбити кілька і захиститися від інших. Дещо таки впало на мене, але біль був досить терпимим. 

Індра справді мав багато втілень, але, відповідно, розпорошення його сил було настільки ж великим. 

Крім того, він зазнав незворотної шкоди від атаки Ю Джунхьока в стані тіла напівбога, тож зараз він не зміг би використати навіть половину своєї звичайної сили. 

Проте Індра все ще посміхався. 

[О, дурний королю демонів. Ти пошкодуєш про це!] 

[Туманність «Веди» благословила своєю благодаттю «Бога-Короля Блискавиць»!] 

Туманність витратила ймовірність для нього. 

Сила, що огортала Бога-Короля, ставала ще більшою. Швидкі зміни відбулися в тілі втілення Індри, і незабаром золоті промені світла почали виходити з усієї його фігури. Він виріс величезним, і тисяча очей, якими він володів, почали розплющуватися одне за одним. 

— Ми не можемо дозволити йому продовжувати! 

Анна Крофт, напевно, побачила щось через Передбачення, тому що вона почала кричати. 

…Мені здалося, що цього разу Індра та Веди зробили остаточне рішення. 

[Сузір’я «Бог-Король Блискавиць» активувало стигму «Очі, які Спостерігають за Всім»!] 

Коли всі ці очі повністю відкриються, Індра зможе продемонструвати силу свого справжнього «я» через тіло втілення. Наразі приблизно половина цих очей розплющилася. 

Ку-ґуґуґуґу! 

З такою швидкістю кожне втілення, яке бере участь у 123-му конфлікті, буде зметено потужним електричним струмом. 

Проте я ставав усе щасливішим, спостерігаючи за цією електричною енергією, наповненою до краю вірогідністю Вед. 

— Насправді, я маю звести рахунки з твоєю туманністю. Доволі великі рахунки. 

Я згадав усе, що зробила зі мною туманність Веди. Що ж, кожен, хто так сильно постраждав, поводився б так як і я. 

Я витягнув Незламну Віру й продовжив: 

— Через вашу долю мені довелося стати королем демонів. 

Під час останнього сценарію Темного Замку я став 73-м королем демонів. 

— Мені довелося наказати своїм компаньйонам убити мене, і в результаті я залишив їм жахливі спогади. 

[«Трансформацію Короля Демонів» активовано.] 

Статус, який я здобув після того, як став королем демонів, виливався з мого серця. Із моїх плечей вирвалися чорні крила, а з голови вилізли роги. 

[Оповідь «Демон-Король Спасіння» почала оповідь.] 

Коли я втратив своє життя від мечів своїх компаньйонів, і мене викинуло на горизонт сценарію, я дивився на небо й клявся собі знову і знову. 

「Просто зачекайте трохи. Я стягну вас усіх з цих довбаних небес.」 

Зірки на далекому небі, здавалося б, недосяжні незалежно від того, які б оповіді мені не вдалося роздобути. 

Відстань така далека, що навіювала відчай. 

Тепер я міг чітко бачити розташування зірок, які раніше здавалися такими високими. 

Я говорив своїм істинним голосом. 

[Тоді ви всі здавалися такими далекими...] 

Я посміхнувся й витріщився на Індру. 

[Проте здається, що ви всі повисли набагато нижче, ніж я думав.]