Розділ 384. Епізод 73 — Найспекотніше Місце В Пеклі (4) 

Були моменти, коли можна було так яскраво відчути емоцію чийогось чистого щастя. Ті моменти, коли ти думаєш: «О, то ти теж можеш мати таке обличчя». 

[Кім Докча-!!!] 

Нинішній вигляд Уріель був для мене саме таким. 

Вона простягнула руки, енергійно обійняла мене і Джун Хівон, та довго терлася об нас щоками. 

Врешті-решт, Джун Хівон довелося її трохи посварити. 

— Уріель, я не можу дихати. 

[В-вибач.] 

Вона розхвилювалася і відступила, але її очі продовжували блищати. Іноді мені було важко збагнути, як такий чистий, але дурненький архангел, як вона, отримав модифікатор «Демоноподібна». 

[Звідки ти знаєш це місце? Коли ти приїхала сюди? Га? Ти вже закінчила сценарій Архіпелагу Кайзенікс? Я ледве встигла побачити кілька сцен, бо не мала багато вільного часу... Мені дуже шкода! Ти ж не сердишся, що я не підтримала тебе належним чином? Я не навмисно, ти ж знаєш...] 

Не лише її обличчя — навіть голос передавав її щастя. 

Ми з Джун Хівон переглядалися, слухаючи Уріель; вона, мабуть, відчувала щось подібне до того, що і я. 

Янгол говорила без жодного натяку на елегантність чи ретельно продумане вдавання. На щастя, деякі слова передавали більший рівень емоцій, коли мовець був так щиро на сьомому небі від щастя. 

— Уріель, ми розуміємо. Однак нам варто обговорити деталі пізніше. 

[Га? А, ви маєте рацію! Зараз не час, чи не так?] 

Погляд Уріель швидко перевівся на мене й зупинився на армії королів демонів, які дивилися на нас з іншого боку. Я побачив, як миттєво охолонуло її обличчя, і зрозумів, що мої думки, можливо, були передчасними. 

Цей янгол, без сумніву, був Демоноподібною Вогняною Суддею. 

[Король демонів «Монарх Зірок і Логіки» не може зрозуміти ваших дій.] 

А ще були королі демонів, які були готові зіткнутися з таким архангелом. 

Десяте місце в рейтингу королів демонів Монарх Зірок і Логіки — Буер. 

Вісімнадцяте місце в рейтингу займав Швидкісний Володар Демонів — Батін. 

І, нарешті, 29-й у рейтингу, Великий Герцог Драконів і Смороду — Астарот. 

Навіть після виключення Герцога Всюдисущого, який загинув від моєї руки, в живих залишилося троє королів демонів. Кожен з них був непростим супротивником, з яким було нелегко боротися. Особливо Монарх Зірок і Логіки та Швидкісний Король Демонів. 

Якби обидві руки Буера були цілими, або, якщо вже на те пішло, ноги Батіна, то мені, мабуть, довелося б ризикувати своїм життям. 

[Демон-Король Спасіння!] 

[Що це означає?! Чому ти б’єшся проти королів демонів??] 

Я знизав плечима й пробурмотів своє блискуче виправдання. 

— Я просто продовжував боротьбу за підвищення, ось і все. 

[Ти справді віриш, що таке виправдання буде...] 

— Чи є правило, яке говорить, що битви Підвищення Короля Демонів не повинні проводитися тільки тому, що йде Велика Війна Святих та Демонів? Таке траплялося досить часто і під час Першої Великої Війни. 

[Що ти..!] 

Батін розлютився від моїх слів, і на обличчі у нього проступило бажання відрубати мені голову, але, на жаль, нічого він не вдіє, коли у нього немає обох ніг. 

[Ви відтворили частину «Першої Великої Війни Святих та Демонів»!] 

[Король демонів Асмодей зацікавився вашими несподіваними діями!] 

Насправді я зробив те, що й Асмодей під час Першої Великої Війни. Вираз обличчя Монарха Зірок і Логіки Буера став жорсткішим, коли він запитав.  

[Ти думаєш, що лишишся цілим після такого?!] 

— Звичайно, ні, — я залишався абсолютно незворушним під впливом аури королів демонів, пробуджуючи свій статус. — Однак я думаю, що тобі не варто турбуватися про мене. 

[Ви вивільнили статус короля демонів!] 

[Ексклюзивну здібність «Закладка» активовано!] 

[П’яту закладку активовано!] 

[Ексклюзивну здібність «Електрифікація Lv. 23 (+13)» активовано!] 

[Ваша поточна конфігурація тіла відрізняється від конфігурації персонажа.]

[Ваш статус подолав штраф фізичного стану.]

Мої плечі засвербіли, коли крила прорвалися крізь шкіру і з'явилися у відкритому просторі. І на це наклалося відчуття дзижчання від Електрифікації. В одну мить моє тіло огорнула блискавка. 

Три королі демонів тепер мали схвильовані, панічні обличчя, побачивши мій стрімко зростаючий статус. 

Монарх Зірок та Логіки втратив одну з рук, Великий Герцог Драконів і Смороду втратив свого ручного дракона і був весь поранений, і, нарешті, Швидкісний Король Демонів втратив обидві ноги, тож, по суті, вони більше не мали відношення до загальної бойової ситуації. 

Поруч зі мною Джун Хівон витягнула Судний Меч і активувала Вбивство Демонів. 

— Мені не сподобався минулий бій з королем демонів, бо він перервався, тож... 

Уріель побачила, що королі демонів відступають, і миттєво відчула тріумф. Вона відкрила губи, щоб заговорити. 

[Ви, зграя ■■, хіба ви не галасували тоді? Чому зараз мовчите?] 

— ... 

[Докча-я, Хівон-а, ходімо! Розгромимо цих ■■ королів демонів..!!] 

Я простягнув руку і схопив Уріель за плече, коли вона намагалася рушити вперед зі своїм зламаним тілом втілення, підживлюваним її запальним гнівом. Її плече здавалося зараз таким кволим і слабким. Після того, як її так безпорадно стримувала моя рука, вона примружила маленькі, схожі на кролячі, очі-цятки й озирнулася на мене. 

— Уріель, будь ласка, відійди назад. 

[Га? А... Ти хвилюєшся за мене? Я в порядку. Я ж все-таки Уріель!] 

Вона тримала мене за руку з глибоко зворушеним поглядом. Мені стало трохи сумно спостерігати за нею, і я зміг лише тихо посміхнутися. 

— Я не це мав на увазі. 

[Але що ж тоді..?] 

[Король демонів «Демон-Король Спасіння» обрав свою сторону.] 

Моє повідомлення про участь висіло в повітрі. Швидше за все, вона ще не прочитала його як слід. Однак незабаром тіло спантеличеної Уріель поступово закам'яніло; її очі теж ставали все ширшими й ширшими. 

Я втупився в ці очі та заговорив. 

— Будь ласка, не рухайся. Уріель, це дуже скоро закінчиться. 

Можливо, вона вже побачила повідомлення, на яке я дивився. 

[Сторона, яку обрав король демонів «Демон-Король Спасіння» — це «Зло».] 

*** 

— Кім Докча вчинив черговий фірмовий трюк, чи не так? — пробурмотіла Хан Суйон, спостерігаючи за полем битви вдалині. 

Раніше битва трохи затихла, але після несподіваної появи Кім Докчі вона наближалася до хаотичної розв'язки. 

Він був королем демонів, який убив іншого короля демонів, але не приховував того факту, що був «Злом». 

Тепер вона бачила, як янголи нижчих рангів оточують його, а разом з тим — Джун Хівон та її стурбований вираз обличчя. 

Лі Хьонсон схвильовано запитав: 

— Так точно буде добре? 

— Навіть якщо ні, що ми можемо зробити? Сказати йому, щоб він перейшов на бік Едему зараз? Кім Докча від початку був королем демонів, ти ж знаєш, — буркнула Хан Суйон, а потім перевела погляд на Ю Джунхьока. — Ти ж не збираєшся сидіти склавши руки й просто спостерігати, так? 

— Звісно, ні. 

— Мене не питай — я «Зло». 

Спонсором Хан Суйон був Дракон Чорного Полум’я Безодні. З самого початку у неї не було особливого вибору. 

— А як щодо тебе, Ю Джунхьоку? 

— ... 

— Що сказав твій спонсор? Чи він нічого не відповів? 

Замість того, щоб відповісти їй, він втупився в розкидані на полі бою тіла втілень. Серед них можна було побачити трупи янголів і королів демонів, але насправді більшість з них належали людям — тобто реінкарнаторам. 

— Бачиш когось знайомого? 

Нічого не кажучи, Ю Джунхьок спостерігав за розбитими реінкарнаторами. Кілька вцілілих, що корчилися від болю, простягали до нього руки. Їхні рани були надто серйозні, і рятувати їх було вже пізно. Він нахилився і встромив свій короткий меч у шиї кожного з них. Коли він це зробив, всі вони померли з мирним виразом на обличчях. 

Юрі ді Арістель, яка спостерігала за цією сценою, раптом підвищила голос. 

「Суйон.」 

«Не хвилюйся, Юрі. Я не дозволю, щоб це сталося з тобою». 

Вона бачила, як душі мертвих реінкарнаторів розлітаються в різні боки. 

Ті, що були прикуті до Мандали, відродяться, навіть якщо їх вб'ють на цьому острові. Однак безсмертя зовсім не означало, що вмирати для них було отак просто. 

[Гігантська оповідь, що втратила свою назву, перестала існувати.] 

Щоразу, коли їх мобілізували для нового сценарію, вони поступово втрачали свої власні світи. Вони забували своє первісне життя, а згодом навіть забували про власну смерть. 

[Найдавніше Добро радить реінкарнаторам бути доброчесними.] 

[Найдавніше Зло вимагає від реінкарнаторів вибору.] 

Більшість померлих будуть тими, хто ніколи не замислювався над поняттям більшого добра чи зла. Хан Суйон закрила повіки мертвого реінкарнатора. Обличчя мерця, з заплющеними тепер очима, не було ні добрим, ні злим. 

[Вам потрібно вибрати свою сторону, щоб потрапити на відповідне поле бою!] 

— Я виберу сторону. 

Щойно Ю Джунхьок розтулив губи, щоб заговорити, Хан Суйон звузила очі й запитала його: 

— Ти ж не думаєш про щось інше? Перед тим, як потрапити на Архіпелаг Кайзенікс, ви двоє билися як божевільні, чи не так? 

Він не відповів і просто глянув на неї. Вона майже здогадалася, що означав цей розчаровано-застиглий вираз його обличчя, і саме тоді, коли вона приготувалася накричати на нього, він нарешті відповів. 

— Ця війна повинна бути не Великою Війною Святих та Демонів, а боротьбою між нами. Це означає, що це місце не повинно стати полем битви для інших. 

Не Велика Війна, а битва Компанії Кім Докчі — Хан Суйон одразу зрозуміла значення цих слів. 

— Тільки тоді ні «Добро», ні «Зло» не переможуть у цій війні. І саме такого розвитку подій хоче Кім Докча. 

— Я розумію, про що ти, але це буде дуже важко, розумієш? — Хан Суйон одразу висунула пропозицію. — Якщо ми це зробимо, то повернемося спиною і до Царства Демонів, і до Едему одночасно. 

— Ти ж казала, що це не 1863-тє коло. 

Хан Суйон трохи надулася, з таким виглядом, ніби її вдарили. 

— Кім Докча... Він запеклий покидьок, це точно. Він, мабуть, єдиний дурень, який може придумати щось настільки божевільне як рішення в таких ситуаціях, як ця. 

— Він таким народився. 

— Так ти такий же! Ви двоє до біса схожі. 

На її докір Ю Джунхьок відповів різким тоном. 

— Ти теж не дуже від нас відрізняєшся. 

— Що? Я відрізняюся від вас, двох бовдурів. Так чи інакше, годі теревенити, візьмемося за справу. 

Тепер вони могли бачити, як Кім Докчу б'ють янголи, що оточували його вдалині. Але з іншого боку, він раптово оголосив себе «Злом» серед них, тож цілком природно, що янголи Едему тремтіли від люті, породженої відчуттям зради. 

Ю Джунхьок заявив першим. 

— Я діятиму впівсили. 

— І що з того? Знаєш, я планую вбити тебе, якщо щось піде не так. 

— Добре. Тільки тоді буде хоч якесь задоволення від боротьби з тобою. 

— Гаразд. Пам'ятаєш той матч, який ми не змогли закінчити в Кайзеніксі? Закінчимо його тут. 

Їхні постаті зникли на полі бою; Лі Хьонсон, що залишився сам і зовсім один, міг тільки стурбовано вигукнути: 

— Зачекайте!! Суйон-ссі! Джунхьок-ссі!!! А як же я?! 

— Роби, що хочеш! 

[Втілення «Хан Суйон» обрало свою сторону.] 

[Втілення «Ю Джунхьок» обрало свою сторону.] 

[Сторона, яку обрало втілення «Хан Суйон» — це «Зло».] 

[Сторона, яку обрало втілення «Ю Джунхьок» — це «Добро».] 

Нарешті, почалася їхня власна Велика Війна Святих та Демонів. 

*** 

На широкій відкритій рівнині Головного Острова, де зібралися всі бойові сили Небес. 

Лідер Небесних сил, Метатрон, саме вислуховував доповіді про поточну ситуацію від інших янголів у казармі, спроектованій як імітація його домашнього офісу. 

—Олімп висловив своє бажання взяти участь. 

—Веди надіслали депешу, в якій повідомили, що вони візьмуть участь. 

—Асґард також заявив про свій намір брати участь. Однак, через їхню власну гігантську оповідь, здається, не так багато сузір'їв візьмуть участь з цього боку. 

—Не було жодного контакту, але ми також помітили деякі рухи з боку Імператора. Вони відомі своєю стратегією батога і пряника, тож.... 

—Пекельний Писар старанно рухається в нейтральній зоні. Завдяки йому відсоток участі різко зріс, незалежно від того, чи це сузір'я, чи реінкарнатори. 

Метатрон старанно занотовував кожне повідомлення і, додавши потрібну відповідь, відправляв їх назад. 

Цього разу Велика Війна Святих та Демонів була, як випливало з назви, війною, в якій на кону стояла доля «Добра» та «Зла». Саме тому Метатрон був набагато обережнішим і обачнішим з цим сценарієм. 

[Кількість Балів Абсолютного Добра на відповідній стороні наразі становить 56.] 

І поки що війна йшла без особливих проблем — за єдиним винятком особливого обмеження, яке було накладено на цю Велику Війну. 

[Балів Хаосу наразі 51.] 

Так звані «Бали Хаосу»; коли він запитав про це вищого доккебі, ось яку відповідь отримав. 

—Це дуже рідкісний випадок, щоб представити сцену такого масштабу для конфлікту між стародавніми гігантськими оповідями. Отже, повинен існувати відповідний ризик небезпеки згідно з ймовірністю. 

—Що це означає? 

—Детальне пояснення буде нецікавим, тому я не буду пропонувати вам нічого суттєвого. Однак пам'ятайте ось про що. Що б не трапилося, не дозволяйте Балам Хаосу досягти позначки 100. Зрозуміло? Інакше станеться щось справді жахливе. 

Вищим доккебі було байдуже до долі туманності. Ні, вони були просто одержимі створенням більш захоплюючих сценаріїв. Отже, ці Бали Хаосу, мабуть, були плодом їхнього зловмисного задуму. 

[Це нудно, Писарю], — промовив Михаїл, поліруючи меча в кутку казарми. — [Я принесу голову Агареса. Відправте мене.] 

Михаїл двічі зазнав приниження від Кім Докчі та Ю Джунхьока у сценарії Середнього Острова; його тіло втілення повністю відновилося завдяки силі відродження, і тепер він опинився всередині сценарію Головного Острова і чекав на нього. 

Метатрон коротко посміхнувся Михаїлу і його палкому бажанню. 

[Якщо ми це зробимо, війна закінчиться занадто швидко.] 

[Хіба не краще закінчити нудну війну якомога швидше?] 

[Ні, не обов'язково. Ця війна має бути довшою і жахливішою, ніж будь-який інший сценарій, що існує.] 

Метатрон подивився на екрани, що транслювали усі куточки поля бою. Істоти, які за власним рішенням стали на бік добра чи зла, спрямовували зброю один на одного. Метатрон знав, що, хоча вони беруть участь у цій війні як прості найманці, їхні моральні орієнтири поступово змінюватимуться з плином часу. 

[Найдавніше Добро бажає величної священної війни.] 

Сузір'я, що брали участь у цій війні, врешті-решт зненавидять одне одного в ім'я добра та зла, і ця ненависть розгориться яскравим полум'ям, створюючи наступне покоління оповідей. 

Михаїл, спостерігаючи за битвою, заговорив похмуро.  

[У такому разі, дозвольте мені принаймні вбити виродків з Компанії Кім Докчі. Я маю з ними поквитатися.] 

Метатрон похитав головою. Компанія Кім Докчі була важливою змінною в цьому сценарії. Цю фракцію потрібно було використати якомога більше. 

[Якби це було раніше, звичайно, але зараз це неможливо. У мене для них інший план. Якщо ти виступиш, Михаїле, то...] 

Саме тут прозвучало сценарне повідомлення. 

[113-й регіональний конфлікт «Великої Війни Святих та Демонів» примусово завершено.] 

Метатрон підтвердив прикріплену до повідомлення інформацію. 113-й регіональний конфлікт був фронтом битви, в якій брала участь Уріель. 

[...Примусово завершено?] 

Таких повідомлень раніше ніколи не було. Але на цьому все не закінчилося. 

[Кількість Балів Хаосу збільшилася на 5.] 

[Балів Хаосу наразі 56.] 

[Увага! Кількість Балів Хаосу перевищила 55!] 

... 

... 

... 

[У найспекотнішому місці Пекла щось корчиться.] 

[Лихо Одкровення, яке вирішить кінець усього, почало прискорюватися.]