Всезнаюча риба-місяць (3)

[Сузір'я Таємничий інтриган зацікавився вашою оборудкою]

[Сузір'я пожертвували вам 200 монет]

 

Переможця гри визначили миттєво. Ґірьон дещо зашарівся, а Хівон задоволено всміхалася. Розбита вщент Чіхє плюхнулася на землю:

— Ви з мене знущаєтеся!

На жаль, думок Ґірьона я читати не вмів, тому дві ампули дісталися йому.

— Можеш мені нічого не давати...

— Бери-бери.

Такий котик. Я погладив Ґірьона по голові.

Крім того, Хівон виборола собі дві Ампули підвищення витривалості. Свій виграш вона прийняла з усмішкою:

— Вельми дякую. Витривалість мене останнім часом підводить.

Ні з чим лишилася тільки Чіхє:

— Як ти зміг виграти вісімнадцять із двадцяти раундів? Кажи, мухлював?

— Бачиш, я свого роду експерт з «ю-зе-фа».

— Ну за що ти зі мною так жорстоко? Може, хоч одненьку даси?..

— У тебе є цілий Ю Чунхьок.

Ігноруючи подальші завивання Чіхє, я забрав решту ампул собі.

Хівон поплескала по плечу буркотуху Чіхє, затримавши погляд на її мечі.

— Сестричко, від користі серце кам'яніє.

***

Гвинти гелікоптера з гулом розсікали повітря. Ґірьон окинув поглядом острів, силует якого танув у далині.

— Хьоне, можна забрати його на наступний поверх? — на хлопчикових колінах вмостився богомол, і щось до нього промовляв, торкаючись вусиками щелепи малого.

— Боюся, що ні.

Ґірьон засмучено обійняв комаху.

— Щасти, Титано.

Комаха заскреготала у відповідь.

Бідолашний, вже й ім'я йому дав. На жаль, істоти з Підземелля кіно не могли переходити на інші поверхи.

Однак, це обмеження не стосувалося предметів. Наприклад, тих ампул підвищення характеристик і ще одної особливої золотистої ампули, яку я тримав у руці.

[Ампула з ДНК Тиранозавра Рекса]

Здебільшого заради неї я обрав цей фільм. Протягом пів години після вживання усі характеристики підвищувалися на 10 рівнів. Не зважаючи на те, що золота ампула діяла лише в Підземеллі Кіно, без неї останній поверх став би для нас по-справжньому останнім.

Особливо, якщо справи з Чунхьоком пішли по найгіршому сценарію.

Звільнений Ґірьоном богомол вилетів із кабіни, і небо над нами потьмяніло.

[Ви досягли перших «Титрів»]

[Ролі грали: Кім Докча, Чон Хівон, Ї Ґірьон, Ї Чіхє]

[Ви отримали 500 монет винагороди]

В голові запаморочилося, і ми знову опинилися у фоє. Плакат фільму, у якому ми брали участь, зірвало зі стіни на знак успішного завершення. 

— Це нам ще кілька поверхів так проходити? — пробуркотіла Чіхє.

— Ю Чунхьок вже побував у більшості фільмів, тож ми тут не затримаємося.

Ми відразу зайшли на ескалатор і рушили на другий поверх. Менш просторий, він вже виглядав як справжній кінотеатр.

— Нічого? — роззирнулась Хівон.

Скільки б ми не чекали, простір навколо нас не змінювався. Ні камер, ні софітів не було. Оглянувши все, ми зрозуміли, що на поверсі не лишилося цілих плакатів. 

— То це тільки фільми, плакати з якими цілі? — підсумувала Чіхє.

Я тим часом оглядав вже зірвані.

«Тихоокеанський рубіж» Ґільєрмо дель Торо... кіно про величезних роботів? Шкода. А міг би прибрати до рук «Броньовані рукавиці».

«Початок» Крістофера Нолана... Слава богу, що його вже зірвали.

— Овва, я хотіла оце глянути.

Я прослідкував, на який плакат дивилася Чіхє.

— Подобаються супергерої?

— Угу.

— Тоді тобі пощастило. Після цього фільму ти б їх зненавиділа.

— Зрозуміло...

З відірваного плаката на нас ревіло зелене людиноподібне чудовисько.

Ми тим часом рушили на третій поверх.

— І тут те ж саме.

Чунхьок попрацював напрочуд охайно: знову жодного цілого плаката. На щастя для нас, адже на третьому поверсі було безліч небезпечних стрічок.

«Пункт призначення» Джеймса Вонга... От вилупок-перфекціоніст. Як Чунхьок це утнув? Це ж буквально фільм про знищення.

— Ми рухаємося швидше, ніж я очікувала?.. — з ноткою оптимізму у голосі промовляла Хівон, поки ми підіймалися на новий поверх.

Я ж щоразу лише хвилювався. Проходження Підземелля кіно вимагало певної вдачі, не кажучи про те, що «Способи вижити» не розповідали про кожен із фільмів. Чунхьок ніколи не проходив їх усі.

На наступному поверсі нас зустріло системне повідомлення:

[Ви увійшли на четвертий поверх]

Не встиг я роздивитися плакати, як нас освітив прожектор. Хівон склала долоні і помолилась:

— Боже, тільки не фільм з привидами... — відчувши на собі мій погляд, вона виправдалася: — мечем їх не вбити.

Така от причина...

[Кінопоказ починається!]

Сліпуче світло софітів замінив ніс корабля та ніжний бриз.

— Це?..

В роті засмакувало солоним, а перед очима відкрився безкраїй горизонт. Морський краєвид повністю мною заволодів. Останні кілька років я буквально жив на роботі і нікуди не їздив.

Поряд стояла Хівон у вечірній сукні.

— Де ми опинилися?

З-під палуби круїзного корабля лунали скрипки і захоплене людське голосіння, які створювали для фільму неймовірно романтичну атмосферу...

О, я здогадався, куди нас перенесло.

Тут обізвалася Чіхє:

— Е-е, різко набирає ходу. Я зараз...

Озирнувшись, я побачив, як ту нудить за борт. Хівон поспішила до неї і ще довго гладила бідолаху по спині, аж поки тій полегшало.

— Вибачай, морська хвороба.

— Нічого, просто блюй.

Мене довгий час турбувало, чому Вірний воєначальник обрав Чіхє. Я, звісно, читав роман, просто підсвідомо не хотів знати.

— Сестрице... це те саме кіно? Там, де корабель тоне.

— Схоже на те.

— Виходить, ти у нас Кейт Вінслет?

Чіхє окинула сукню Хівон заздрісним поглядом, потім повернулася до мене:

— А дядько тоді... Ді Капріо? Буе-е-е—

Мене трохи засмутило, що після згадки про мене її відразу знудило. Тим часом іззаду підбіг вбраний у смокінг Ґірьон:

— Хьоне!

Де ж я бачив це вбрання? Неважливо. Решта команди вже зібралася.

— Часу обмаль.

Корабель зовсім скоро мав затонути. На жаль, про проходження цього фільму у «Способах вижити» не згадувалося.

Як ми мали пройти «Титанік»? Якимось чином перемогти море?

Чіхє перша вставила свої п'ять копійок:

— Корабель і так затоне. Виходить нам треба просто чекати?

— Якось занадто просто...

От біда. Було б краще, якби фільм мав ворога, якого треба перемогти.

— Хьоне, пішли шукати лиходія, — гукнув Ґірьон.

Я сумнівався, чи мав цей фільм очевидного антагоніста, але кращої ідеї на думку не спадало, тому погодився:

— Ну що ж, пішли бороти лиходія.

І рушили. Але все ж, кого саме ми розшукували? «Титанік» я дивився ще за царя Гороха...

Але як виявилося, дарма хвилювався. Лиходій сам нас знайшов. Чоловік в охайному смокінгу свердлив нас поглядом:

— Джек Доусон!

Доусон... Це ж персонаж Ді Капріо? Правда, чомусь чоловік дивився не на мене.

— Я?..

Ді Капріо? Він?

Я поглянув на Ґірьона і гірко зітхнув.

***

Трохи згодом ми зв'язали підозрюваного лиходія фільму, але хазяїн підземелля ніяк не відреагував — цього було замало.

Завагавшись промовив:

— Тоді...

— Пустимо на корм рибам, — Чіхє наставила меча на зв'язаного чоловіка, який силкувався вирватися. — Хазяїн підземелля ж «ку-ку»? Виходить, треба якнайшвидше його вбити?

Я теж про це думав. Ні, — був переконаний, що все саме так.

Подібний спосіб пройти інший фільм згадувався у «Способах вижити».

Хівон нажахано глянула на чоловіка, і несподівано заперечила:

— Але ж... Це звичайна людина.

— Що?

— Зрозуміло, що це кіно, але він же зовсім як живий.

Несподіване зауваження від Хівон, яка днями майстерно шинкувала ворогів-людей. Хоча тепер пригадалися її слова: «Може, я і вбивця, але не хочу перетворитися на чудовисько».

— Сестрице, зараз точно вдалий час для сентиментів? — здивувалась Чіхє. — Хочеш лишити його в живих?

— Ні, не в тому справа...

— Рятувати людей — благо. Але якщо не помре він, загинемо усі ми. Врешті-решт ми точно живі люди, а це непорозуміння чоловічої статі всього лише персонаж!

Персонаж... Від слів Чіхє аж засвербіло у скронях.

Хівон глянула на мене.

— Думаєш?..

— Навіть якщо він і справжній, це все одно лиходій! Чому нам має бути його шкода? — слушно зауважила Чіхє.

По сюжету фільму цей чоловік мав скоїти погані речі. Ми могли його вбивати без терзань совісті. Цікаво, що саме такою логікою в романі часто керувався Чунхьок.

Я хотів був щось сказати, але меч Чіхє мене випередив:

— Ну що ми телимось? Вчитель ще без нас сконає! — і шарнула холодним лезом вниз, проткнувши груди чоловіка.

Пролунало системне повідомлення:

[Власник кінотеатру задоволений зміненим фіналом фільму]

[Пройдіть по кормі на наступний поверх]

— Ну от бачите, як все просто? — переможно мовила Чіхє.

Як тут можна було сперечатися? Хазяїн підземелля підтримав розв'язку, а сузір'я надарували нам монет. Тих самих, завдяки яким ми виживали.

Саме таке життя зруйнувало цей світ.

[Ви досягнули других «Титрів»]

[Ролі грали: Кім Докча, Чон Хівон, Ї Ґірьон, Ї Чіхє]

[Ви отримали 500 монет винагороди]

Не отримавши з «Титаніка» жодного призового предмета, ми рушили на наступний поверх за вказівкою системи.

[Ви увійшли на п'ятий поверх, до Трофейної зали] — зустріло нас на виході з ескалатора.

— Трофейна зала? Не якийсь жахливий фільм?

Я впізнав це місце, але знову вирішив прикинутися незнайкою:

— Схоже на виставкову залу. Певно, тут різний реквізит. 

За склом експозиції зберігалися різноманітні предмети, які використовувалися у зйомці кіно. Спорядження та костюми героїв, декорації.

Тільки тепер це був не просто реквізит.

Хівон підійшла до одного з експонатів і вигукнула:

— Мати рідна, ви тільки погляньте!

Меч класу «А» [Мунечіка Мікадзукі — Копія].

Хівон міряла предмет за склом палаючими очима. Я кивнув:

— Нарешті в тебе з'явиться справжній меч, Хівон-ссі.

— Ого...

На перший погляд, меч справді мав чудовий вигляд, навіть на фоні клинка Чіхє, — про її колишній ножик із кістки ґрола годі було й казати.

Хівон порубала мечем повітря.

— Хіба не краса? Легкий і в руці лежить бездоганно!

Ніколи не бачив її такою.

[Персонаж «Чон Хівон» глибоко вам вдячна]

Було б за що.

Основна ціль проходження підземелля полягала у «нагородах» на п'ятому поверсі. В ранніх сценаріях з «Підземелля кіно» можна було назбирати купу предметів. Особливо для Хівон, яку цей меч значно підсилив.

[Кожен учасник може забрати до двох предметів]

До справжньої зоряної реліквії цей меч не дотягував, але навіть кіношна копія зберігала деякі характеристики оригіналу. Отримати предмет класу «А» на самому початку було практично нереально.

До речі, Чунхьок вже тут побував — двох предметів бракувало.

— Обирайте. По два предмети на руки, тому будьте уважними.

Я порадив Хівон предмет для Сани, а сам знайшов дещо для Хьонсона. 

Щит класу «А» [Щит Геркулеса — Копія].

Що ж, непогано. Навіть добре... Старий Залізний щит не йшов з цим у жодне порівняння. Я вже уявляв собі Хьонсонів відданий погляд; аж на душі потепліло.

Тим часом Чіхє, самопроголошена фанатка супергероїв, борсалася у кутку:

— Ай, чого не підіймається?

Я підійшов ближче і зрозумів, чому:

Ударна зброя класу «А» [Мйольнір — Копія].

Молот бога грому, Тора. Якби не модифікатор «копія», ціни б цій зброї не було... Хоча, зважаючи на якість оригіналу, навіть його копія могла нас дуже здивувати.

Я поспостерігав, як Чіхє безпомічно фиркає і сіпається, ухопившись обома руками за незрушний молот.

— Його ж може підняти лише хтось дуже особливий, чи не так?

— А ти ж, хочеш сказати, я не особлива?

Тим часом ззаду підійшов Ґірьон і потягнувся до Мйольніра.

— Агов, малий! Це моє...

Молот у руці хлопчика легко відірвався від підлоги. Той порозмахував ним і глянув на мене:

— Хьоне, можна його взяти?

— Та, тобі личить.

Чіхє знову ошелешено згубила щелепу.

— Чому він, а не я? За що мені це все?..

Я вже не слухав її і повернувся до огляду решти предметів.

Захисне спорядження класу «А» [Посилений костюм — Копія].

Не знав, що чекає мене далі, але додатковий захист точно б не завадив. Я надягнув костюм, і той обволік мої руки та ноги.

[Зовнішні атаки наносять на 10% менше шкоди]

[Виявляти ворогів стало легше]

[Ви стали спритнішими]

Не легендарний обладунок, але краще, ніж нічого. Особливо враховуючи, яка битва на нас чекала.

На цьому підготовка була завершена.

Підземелля ніяк не змінилося. Отже, Чунхьок ще не помер. Якщо не баритися на шостому поверсі, то наженемо його
на сьомому. Ну а якщо нам дуже не пощастило, і він вже бився з хазяїном на восьмому, то... Що ж, не помер, і добре.

Настав час рятувати цього клятого регресора.

____________

Прим. Maids: Нам терміново потрібні редактори! Якщо ви хочете спробувати свої сили або вже маєте досвід, пишіть в телеграм (NAH_v1p3r) або лишайте свої контакти в коментарях!