Всезнаюча риба-місяць (2)

Лиш завбачивши нас своїми жовтими очиськами, звір вивергнувся пронизливим ревом.

[Чудовисько 7-го ступеня, Тиранозавр Рекс, упізнало вас]

[Тиранозавр застосував навичку «Страх перед хижаком»!]

[Виняткова здібність «Четверта стіна» заблокувала дію навички «Страх перед хижаком»]

Хоч навичка чудовиська не вплинула на мій розум, але по спині все одно пробіг морозець — інстинктивна реакція на хижака.

— Усім з дороги!

Закляклі Хівон та Чіхє прийшли до тями, а ми з Ґірьоном тим часом відскочили назад.

Гуп-гуп-гуп-гуп!

Перед нашими очима промайнув довгий хвіст.

— Кгх!

Втікачі попадали на спини й закашляли кров'ю. На щастя, наші дівчата уникли удару.

Ґірьон лежав поруч.

— Ґірьоне, відступай! — крикнув йому. — Хівон, Чіхє, урізнобіч!

З'явилося сповіщення:

[Персонаж «Ї Ґірьон» застосував навичку «Книга динозаврів»!]

Для чого?..

— Тиранозаври досить спритні як на свій розмір, але через невеликі очі мають багато сліпих зон.

— Звідки ти?..

— Вичитав у книжці, коли був малий.

— Коли був малий? — мене аж заціпило.

— Ну, менший, ніж зараз.

Ця розмова могла зачекати.

[Виняткова здібність «Чиста енергія білої зорі» активована]

Розмахами клинка я привернув увагу Ти-рекса. Чіхє та Хівон не підходили на роль приманки, не кажучи вже про Ґірьона, тому довелося ризикувати самому.

— Я його відволічу, а ви атакуйте ззаду...

Не встиг я закінчити речення, як дівчата вже були у чудовиська за спиною — швидко зорієнтувалися.

Клац!

Ледь уникнув величезних щелеп та лап; хотів було замахнутися Незламною вірою, як над головою просвистів хвіст. Від приливу адреналіну ніби струмом пронизало. Такий удар навряд чи перебив би мій двадцятий рівень витривалості, але в голові все одно запаморочилося.

Поки що вдача на моєму боці, але один хибний крок, і стану схожим на рибу-місяць більше за Чунхьока.

Хлясь! Вдар!

Хівон та Чіхє тим часом поступово виснажували Ти-Рекса, б'ючи його з-за спини комбінацією «Тренування на мечах» та «Кендо». Велетенські лапи чудовиська вкрилися глибокими порізами. У такому темпі його через деякий час переможуть.

— Хьоне, я відверну його увагу!

Малий не послухав моєї вказівки триматись позаду.

— Ні, Ґірьоне! Тобі не...

— Я зможу!

Ґірьон вискочив наперед і почав розмахувати руками. Я хотів його гукнути, аж раптом нізвідки вискочив гігантський богомол, проштрикнув очі Ти-Рекса і зник у хащах. Певно, це й був Титано, про якого Ґірьон розповідав.

Ра-а-а-а!

Криваві очиці Ти-Рекса безладно намагалися вловити силует богомола, який його скалічив. Виходить, розмахами рук Ґірьон контролювали комах. Це змусило мене по-новому поглянути на нього.

Чи не занадто цей хлопчик підступний для свого віку? Не дарма Чунхьок поклав на нього око.

Ра-а-а-а!

Завдяки маневру Ґірьона перевага у бою швидко перейшла на наш бік. Ти-Рекс вже рухався не так агресивно, чого не можна було сказати про Хівон та Чіхє, очі яких налилися вбивчою жагою.

[Вбивство демонів]

Ця навичка робила їх вразливими до ментальних атак, але підвищувала силу, коли ті відчували захоплення від битви. Від вигляду їх палаючих очей перехоплювало подих.

Шкода, що Чіхє відійшла Чунхьоку, але й Хівон мала неабиякий потенціал. «Суддя Зла» — хороший атрибут, до того ж у неї ще не з'явилося спонсора.

Поміж іншим, Ти-Рекс вже помітно виснажився — настав час завдати йому смертельний удар.

[Клинок Віри активовано!]

Я почав зосереджувати рештки своєї магії. У мене не було ні спонсора, ні спритності, як у Хівон або Чіхє, але це не означало, я поступався їм за силою. Наш розрив у здібностях я компенсував нечесністю системи.

Етерний клинок.

[Особливий варіант Незламної віри активовано]

[Етерний атрибут перетворено на «полум'я»]

Активація зброї витягнула з мене величезну кількість мани. Я ледь тримався на ногах, але за ману не переживав, бо мав чим її відновити пізніше.

Клинок витягнувся на один метр і спалахнув.

Я помчав тиранозавру за спину:

— Усі з дороги!

Монстр на мить розгубився. Я скористався цим, щоб скочити на його хвіст, кілька разів ледь не впав через брак «Почуття рівноваги», але сяк-так сперся на клинок, яким проколов йому шкіру.

Ра-а-а-а!

Закривавлений Ти-Рекс впав і безпомічно катався по землі, а я проколював його, де тільки міг дістати і обпалював йому рани полум'ям клинка. Рептилія намагалася борсатися і не відривала від мене своїх жовтих очиськ, аж поки ті не заскляніли.

[Ви стали першим, хто вполював чудовисько 7-го ступеня «Тиранозавр Рекс»!]

[Ви отримали 1000 монет]

— Фух, прибили таки, — глибоко зітхнула Хівон і гордо задерла носа. — Я знала, що у нас вийде.

Пишатися дійсно було чим, адже серед чудовиськ 7-го ступеня майже ніщо не могло зрівнятися з Ти-Рексом.

— Я майже його добила! — підбігла Чіхє.

— Що? З тим, як ти його добивала, ми б тут на пів дня застрягли, — витираючи меча, відповів я.

— А хіба у фільмі Тиранозавра вбили? — тим часом запитала Хівон.

— Ні, але хіба так не цікавіше?

— Цікавіше?

— Жанр фільму — пригодницький бойовик і фентезі. Цього має вистачити.

Тієї ж миті у голові пролунало повідомлення:

[Власник кінотеатру задоволений зміненим фіналом фільму]

— Та ну?! — недовірливо викрикнула Хівон.

Саме так. Проходження «Підземелля кіно» не передбачало відтворення оригінальних фіналів. Інакше Чунхьок ніколи б з цим не впорався. Ні, головною метою було створити такий фінал, який задовольнив би власника підземелля — варто зауважити, — повного психопата.

— Тепер розумієш? Нам лиш треба все тут розтрощити.

Іншими словами, якщо ми здихаємося усіх сюжетних перешкод, фільм завершиться сам по собі.

[Ви можете піднятися на наступний поверх]

[Пройдіть до гелікоптерного майданчика на даху дослідницької лабораторії]

— Скоро ми туди дістанемося. А поки захопимо з собою деякі нагороди.

Я прийнявся нишпорити територією навколо туші Ти-Рекса і наткнувся на панів, які увійшли перед нами. Решту чудовисько або з'їло або розтерзало.

— Агов, отямся.

— Угх...

Чоловік невпинно стікав кров'ю від ран, завданих пазурями Ти-Рекса, де-не-де навіть проглядалися кістки. Одним словом, він був приречений.

— Отак, помалу, дихай.

— К-кха!.. Живий...

Я дав чоловіку води, яку взяв з собою. Той надпив і знову закашлявся кров'ю. Часу лишалося обмаль, а я вимушений був запитати:

— Як ви сюди пробралися?

— П-пророки...

— Що за пророки?

Його дихання ставало все більш уривчастим.

— Од-одкровення... Отримали...

— Одкровення?

— Я хочу... жити...

З рота чоловіка вирвалася кров і той врешті сконав. Хівон та інші підійшли і стали позаду.

— Як він?..

Я похитав головою і поглянув на бездиханне тіло.

«Одкровення». Навигадують же дурниць.

Наскільки мені відомо, у «Способах вижити» лише Анна Крофт володіла даром пророкувати майбутнє.

Отже, лишалася остання здогадка: окрім мене в Сеулі перебував ще один читач. Правда, він не знав стільки, скільки знаю я, інакше б прийшов у підземелля особисто, а не посилав би інших на розвідку.

— Докча-ссі?

— Перепочиньте.

Ми накрили небіжчика листом і зібралися коло туші Ти-Рекса. Чунхьок значно нас випереджав, але якщо не давати собі передиху, то так і помремо, не наздогнавши його.

Я обійшов рептилію довкола. Перевірив голову та серце, але, на жаль, не знайшов жодного ядра. Що ж, не ядром єдиним.

— А воно їстівне? — спитала Хівон, обглитаючи голодним поглядом м'ясо, що шкварчало на вогні.

— Так, але готується по-особливому. М'які тканини можна підсмажити на Магічному пальнику.

Ми щільно вмостилися навколо ноги Ти-Рекса, відрізали тонкі шматочки і помалу готували їх, що вже й аромат почав розходитися галявиною.

— Свіже м'ясце! — вигукнув Ґірьон.

Чіхє перша схопила і вгризлася зубами у м'ясо. Решта групи, включно зі мною, теж взяли великі шматки. У минулому житті офісний працівник Кім Докча міг тільки мріяти про таку розкішну величезну вирізку. Чіхє заплющила очі і всмак частувала себе, солодко примовляючи:

— М-м, нічого смачнішого в житті не куштувала.

Смакувало дійсно чудово.

Внутрішньом'язовий жир рівномірно покривав волокна, від чого м'ясо виходило на порядок соковитішим за щуряче. З кожним шматочком я... Якби Сана була з нами, вона б розплакалася.

Поївши, я відчув, що набираюся сил. М'ясо високорангових чудовиськ мало безліч особливих ефектів, але у деяких випадках вимагало особливої обережності.

— Фух, — зітхнула Хівон. — Наперлася дай боже. М'ясо дуже смачне, але якщо з'їм ще, то всю дорогу ревітиму.

Ще трішки перепочивши, ми рушили правцем до лабораторії в центрі острова. По дорозі нам трапилося ще кілька ящерів, але після Ти-Рекса вони не становили серйозної загрози.

Лабораторія, як і годиться, повнилася склянками та ампулами. Були там також й інкубатори з зародками динозаврів та кров'яні проби. Бракувало лиш одного.

Увійшовши у внутрішній коридор, я відразу примітив кілька речей:

[Ампула підвищення витривалості]

[Ампула посилення магії]

[Ампула покращення спритності]

[Ампула підвищення сили]

Вони виявилися на своїх місцях. Я відразу взяв ампули собі. Ці предмети для підвищення характеристик, як і Ядро Іхтіозавра, траплялися лише в ранніх сценаріях.

В лабораторії я знайшов таких не одну і не дві, а близько двадцяти. Якби подібні ампули можна було використовувати й надалі, мої характеристики зростали б експоненційно. Саме тому я заощаджував монети замість того, щоб купувати за них характеристики. Адже ці ампули можна було застосувати тільки якщо відповідна характеристика ще не досягла тридцятого рівня.

— Що накопав, дядьку? — а, це ж дівчина-кішка. — О? Ампула підвищення витривалості? — очі Чіхє заблистіли, і вона вхопила одну ампулу. — Зібрався сам усе випити?

— Сам? Звісно, я поділюся.

— Хівон, диви! Тут дядько...

Решта команди теж зійшлася на галас. Хівон ошелешено перечитала інформацію про предмет.

— Боже правий... Що за скарби такі?

— Ми ж у прихованому сценарії... — з ноткою невдоволення відповів я.

Чорт, незручна вийшла ситуація. Ти-Рекса не я один переміг, тому забирати усі нагороди собі совість не дозволяла.

[Деякі сузір'я незадоволені ситуацією]

Чіхє помітила Ампулу підвищення сили і звернулась до мене:

— Даси оцю ампулку? А то я трішки слабенька.

[Виняткова здібність «Список персонажів» активована]

Вона показувала лише основну інформацію, включно з характеристиками.

[Коротко про персонажа]
Ім'я: Ї Чіхє
Особистий атрибут: Спотворений демон меча (Рідкісний)
Виняткові здібності: Тренування на мечах Рів. 4, Вбивство демонів Рів. 1, Абсолютне чуття Рів. 2, Примарна хода Рів. 2.
Стигма: Морська битва Рів. 1, Військове командування Рів. 1.
Загальні характеристики: Витривалість Рів. 13, Сила Рів. 17, Спритність Рів. 13, Магія Рів. 10.

От брехло...

— Гм? Сестрице Хівон, можна ж?

— Ну, знайшов їх Докча-ссі, тому вирішувати теж йому.

Чесно кажучи, мені було все одно, хто з моїх компаньйонів забере собі ампули, але марнувати їх на Чіхє, яка подорожувала з Чунхьоком, не дуже хотілося.

[Сузір'я «Демоноподібна Суддя Полум'я» очікує вашого справедливого рішення]

Справедливого... Ну що ж, зіграймо у найсправедливішу гру, яка мені відома.

Я всміхнувся:

— Давайте на «ю-зе-фа»?

— Типу «камінь-ножиці-папір»?

— Граємо на вибування до останнього.

Очі Чіхє жадібно заблистіли.

— Окей!

— Що ж... Вчинимо, як ти хочеш. Але, Докча-ссі, впевнений, що не пошкодуєш?

— Значить, фортуна просто повернеться до нього іншим боком, чи не так? — запитала Чіхє. Перспектива отримати предмети цілком її захопила.

— Почнемо з Ампули підвищення сили, — я витягнув ампулу з рідиною перед Чіхє. — Будеш проти мене.

— Я свого роду експерт з «ю-зе-фа». Впевнений, що хочеш?

— Он як? — посміхнувся я до Чіхє.

[Виняткова здібність «Точка зору всезнаючого читача» активована!]

[Персонаж «Ї Чіхє» збирається поставити «ножиці»]