Розділ 365. Епізод 69 — Полювання на Архангела (2) 

Ми з Анною Крофт негайно рушили до поля бою. 

Повністю втративши розум від божевілля, Михаїл розривав на криваві шматки кожне сузір'я та втілення поруч з ним. 

«Зло», народжене тільки для того, щоб знищувати «Зло». 

Після перетворення на Порочного Архангела лише бойова доблесть Михаїла не поступалася б бойовій доблесті Посейдона чи Аїда. 

[Чимало сузір'їв звертають все більше уваги на ситуацію, що розгортається на «Середньому Острові №3».] 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дивиться на вас стурбовано.] 

Ті сузір'я, які або вже пробралися на Головний Острів, або не брали участі у Великій Війні Святих та Демонів, почали переводити свої погляди в цей бік. 

Після того, як ми підійшли до краю вогняної дальності Михаїла, Анна Крофт промовила: 

— Підходити ближче небезпечно. Моя здібність Таємної Операції може лише... 

Я простягнув руку й схопив її за зап'ястя. 

[Оповідь «Камінчик і Я» почалась!] 

[Оповідь «Камінчик і Я» спантеличена існуванням «Анни Крофт».] 

— Подбай і про цю жінку також. 

[Оповідь «Камінчик і Я» дивиться на вас з дещо незадоволено.] 

[Оповідь «Камінчик і Я» асимілювала «Анну Крофт» у свою дію.] 

З цими словами ми хоробро побігли через поле бою. Михаїл та інші сузір'я зовсім не відчували нашої присутності. Швидше за все, ми мали вигляд пари камінчиків, що котяться по землі, або щось подібне. 

Анна Крофт запитала мене шоковано: 

— Що це за оповідь? 

— Оповідь про перетворення на камінці. 

Оскільки у нас не було часу, я відповів їй так. 

Трупи сузір'їв засипали стежки поля бою. Час від часу траплялися й такі, що ще дихали. Як, наприклад, Король Демонів з 68-го Царства Демонів Знецінена Темрява Беліал. 

Постраждавши від атак Михаїла, він ледве тримався на ногах, а оповіді продовжували витікати з його тіла. Хвилинку, якщо так подумати, він також цілився на мене, чи не так? 

Удар! 

Далі я спокійно встромив свою Незламну Віру в його тіло. 

[Ви знищили 68-го короля демонів Царства Демонів!] 

[Відповідний король демонів має нижчий ранг, ніж ви, і рейтинг не змінився.] 

[Ви отримали [Намисто-Модифікатор] «Знецінена Темрява».] 

[Ви вбили п'яте тіло втілення короля демонів.] 

[Перед вами відкривається можливість отримати новий атрибут!] 

— Але хіба ти сам не є королем демонів?! Невже ти дійсно можеш вбивати їх ось так?? 

— Ну, тоді я просто перестану бути королем демонів. 

Анна Крофт почула мою бездоганно сформульовану легковажну відповідь і зробила ошелешений вираз обличчя. 

Ку-ґуґуґуґу!! 

Ми почули звуки статусу Михаїла, що витікали прямо перед нами. Якби ймовірність 2-го покоління була трохи слабшою, весь ліс вже знесло би цією силою. 

— У нас небагато часу, тож поспішаймо. Асмодей має бути в такому ж стані. 

Лісову стежку біля нашої позиції встеляли повалені фрагменти оповіді королів демонів. Ці сліди належали набагато вищому за рангом королю демонів, який не йшов в жодне порівняння з Беліалом. Не треба було бути генієм, щоб здогадатися, чиї вони були. 

Ми трохи пробиралися повз кущі, поки нарешті не побачили фігуру, що притулилася до підніжжя високого старезного дерева. 

[...То ти таки з'явився.] 

Ніби знаючи, що я прийду, Асмодей чекав на мене з посмішкою на обличчі. 

Рука й нога його тіла втілення були відсутні, відрізані, грудна клітка також була розчавлена, і він справді висів на останніх подихах. 

[Подумати тільки, що Михаїл володів владою «Порочного»... ти знав це з самого початку, чи не так?] 

Асмодей сформував вираз обличчя когось, хто тепер все усвідомив. 

[І тепер ти забереш моє намисто.] 

— Правильно. 

Перевернуте намисто Асмодея яскраво заблищало. Якщо я заволодію всіма словами з цього намиста, короля демонів слід виженуть з поточної Великої Війни Святих та Демонів. 

[У такому разі, тобі варто поквапитися.] 

Тіло Асмодея належало дівчині приблизно шістнадцяти років. Навіть якщо це тіло помре, справжнє «я» Асмодея не помре. 

Однак це тіло помре по-справжньому. І це... вона була дочкою менеджера Хан Мьонго. 

— Я не буду тебе вбивати. Замість цього укладемо угоду. 

[Угоду? Ти хочеш угоду після того, як зайшов так далеко?] 

— Будь ласкавим, віддай мені оповідь оповідного рангу. Тоді я не вижену тебе з цього сценарію. 

Асмодей вибухнув гучним реготом, перш ніж його вирвало великою кількістю крові. 

[Це досить кумедна ідея. Ти погрожуєш мені прямо зараз?] 

— Так. 

На якусь мить між мною й королем демонів виникла відчутна напруга. Асмодей подивився на мене, але світло в його очах, здавалося, містило ледь помітний слід покірності. 

[Тепер ти став справжнім королем демонів, чи не так? Ніхто з 72 королів не зможе заперечити, що ти справжній король демонів.] 

— Дякую за комплімент. 

[Але з твоєю пропозицією є проблема. Я — твоя ціль, тож яким чином ти не виженеш мене звідси?] 

— Якщо ти не розгубиш всі свої слова, тебе не виженуть зі сценарію. Я залишу тобі трохи. 

Словом, яке я планував залишити, було слово «Та», яке у мене вже було в запасі. Асмодей відповів: 

[Я такий вдячний, що аж заплачу.] 

Я простягнув руку до його Намиста-Модифікатора. Один за одним з нього почали витікати склади. 

[Ви отримали склад модифікатора «Хти».] 

[Ви отримали склад модифікатора «Во».] 

[Ви отримали склад модифікатора «Сті».] 

[Ви отримали склад модифікатора «Лю».] 

... 

Коли приблизно половина складів була в мене, Асмодей заговорив, дивлячись на мій власний модифікатор. Ні, точніше, він, мабуть, дивився на «О» мого модифікатора. 

[Тепер, так близько, твій модифікатор справді дуже спокусливий.] 

Я швидко сховав Намисто-Модифікатор під одягом і відповів. 

— Не намагайся вбити Михаїла, а просто спробуй вкрасти у нього одне слово. Для тебе це має бути більш ніж можливо, чи не так? 

[Лише одне слово, чи не так.... Ти, мабуть, говориш про це?] 

Саме в цей момент мені в очі впало намисто, яке він тримав у своїй все ще тонкій руці. 

[Мисливець за Образами].

Його «цільове намисто» з усіма завершеними словами почало випромінювати яскраве сяйво. 

[Король демонів «Диявол Хтивості та Люті» виконав чіткі умови сценарію!] 

[Перехід до наступного сценарію розпочато.] 

Я рефлекторно глянув на власне Намисто-Модифікатор. На ньому все ще було написано [Демон-Король Спасіння]. Значить, що це «О» пішло не від мене. 

[Я зрозумів, що це пастка, коли Михаїл став порочним.] 

...Не може бути, так швидко? 

Почався перехід до наступного сценарію, і тіло втілення Асмодея повільно розсіювалося на моїх очах. 

[Невже ти думав, що я не мав би запасних планів на випадок подібної ситуації?] 

З самого початку Асмодей бився з Михаїлом з єдиною метою — заволодіти [О], і не більше. Я із запізненням простягнув руку до короля демонів, але зараз я вже не міг втрутитися. 

[Я молюся за твою удачу, Демоне-Королю Спасіння. Тому що... тепер тобі теж потрібно зібрати ще одне «слово».] 

Під супровід яскравого спалаху світла тіло Асмодея зникло. І все, що я мав при собі, — це ті слова модифікатора, які він залишив після себе. 

[Дия□ Хтивості та Люті] 

Чорт забирай, чому саме [Вол]..? 

Я недооцінив Асмодея, чи не так? Я повернув голову й побачив Анну Крофт, яка стріляла в мене поглядом. 

— А як же обіцянка ме..? 

— Шшш. 

Я рефлекторно приклав палець до губ. Щось не так. Ще кілька секунд тому весь ліс був сповнений хаотичних криків, але зараз було надто тихо. 

...Неначе всі живі істоти в цій місцевості були винищені. 

Як все листя й травинки в нашому оточенні встали дибки, так само й волосся на моїй шкірі. Я майже інстинктивно вигукнув. 

— Активуй Передбачення, негайно! 

Її Око Великого Демона засвітилося яскраво-малиновим кольором. Тоді Анна Крофт схопила мене й кинулася у відчайдушний біг. Миттю промчавши понад сотню метрів, вона швидко озирнулася назад. Я теж дивився на те саме видовище, що й вона. 

Кува-аааа!! 

Місце, де ми були лише мить тому, тепер було охоплене гігантським вибухом. Фіолетовий напівкупол, що нагадував бар'єр, за мить повалився на себе й знищив усе, що було всередині. 

Це було Судне Поле, здатність знищити все, що можна було здобути лише через «Порочність». 

Анна Крофт говорила розпачливо: 

— Занадто багато шуму, і я не бачу майбутнього! 

— Не потрібно бачити все. Достатньо лише прочитати патерни атак Михаїла. 

— Ти все ще хочеш битися з ним? Якщо ми скористаємося тією «станьмо камінчиками» оповіддю чи чимось подібним, то зможемо втекти від... 

— Хіба ти не бачила, що він щойно атакував навіть каміння на землі? 

Архангел, одержимий бажанням вбити мене, виходив з кратера, з якого здіймався фіолетовий дим. Оповідь Михаїла, що тепер була викликана Плодом Добра та Зла, контролювала все його єство. Порочний Архангел вже втратив половину свого глузду. 

[Демон-Король... Спа... сіння...] 

— ...Ага, він точно зараз не при собі. 

— Чорт забирай, це ти винен! 

— Перейдемо до плану Б. 

— План Б? Ти мені про нього ще навіть не розповідав! 

— Я намагаюся його придумати з... 

Я не зміг закінчити речення. Налетів шалений штормовий вітер та відніс Анну Крофт кудись далеко, ось чому. Одразу після цього я побачив, як велика, громіздка фігура Михаїла мчить до мене на страхітливій швидкості. 

[«Трансформацію Короля Демонів» активовано!] 

Разом з тріском моє тіло почало змінюватися: зі спини та голови виросла пара чорних крил й роги короля демонів. Завдяки ймовірності 2-го покоління, мій власний статус також більше посилився. Звісно, битися з ним, маючи лише такий статус, це дурна смерть. 

[Атрибут «Тлумач Сценарію» активовано.] 

Але не мені судилося битися з цим хлопцем. 

[Гігантська оповідь «Весна Царства Демонів» почалась!] 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» почалась!] 

Справді, це будуть оповіді, які я заробив до цього часу. 

КА-БУМ!! 

Заряджена на моїй лівій руці Весна Царства Демонів зіткнулася з лівим кулаком Михаїла. Майже одночасно святе полум'я Факела, що горіло на Незламній Вірі націлилося на тіло Порочного Архангела. 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» кричить від насолоди!] 

Михаїл був миттєво шокований тим, що сталося, і швидко відступив, викривляючи своє тіло. 

Сила гіганських оповідей була воістину дивовижною. Подумати тільки, вони змогли протистояти цьому страхітливому монстру, навіть якщо він був обмежений кайданами ймовірності 2-го покоління. Дійсно, тренування під керівництвом Ю Хосона не були марною тратою часу. 

[Оповідь «Зло, що Знищує Зло» почалась!] 

[Гігантська оповідь «Демон Едему» почалась!] 

На жаль, я не єдиний, хто володів могутньою оповіддю. 

Куґуґуґуґу-!! 

Неймовірний тиск, який випромінював Михаїл як її центр, змусив усі мої оповіді задихатися від болю. Як виявилося, мого статусу було недостатньо, щоб битися віч-на-віч з цим Архангелом. 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» роздратовано реве.] 

Мені шкода, що так сталося. Якби я був трохи сильнішим, тобі б не довелося так себе стримувати. Незабаром після цього прилетів страшний удар, від якого мені ледь не вивернуло шлунок 

[Гігантська оповідь «Факел, що Поглинув Міф» захищає вас.] 

[Гігантська оповідь «Весна Царства Демонів» захищає вас.] 

[Оповідь «Король Світу без Короля» захищає вас.] 

[Оповідь «Людина, що Протистоїть Диву» захищає вас.] 

... 

Мої оповіді справлялися з атаками Архангела замість мене. На якусь мить у мене в голові промайнуло кілька думок. 

Що, як я використаю Пекло Вічності? 

Що, як я одночасно активую Електрифікацію та Шлях Вітру? 

Пробуджу Закладки й покличу інших персонажів? 

Про що б я не думав, я просто не бачив чіткого виходу з цієї ситуації. То це означає, що у мене залишився тільки цей метод? Але я так хотів уникнути того, щоб знову опинитися в цьому жалюгідному стані. 

Михаїл зробив великі кроки, щоб підійти ближче, коли я виблював відро крові й відступив назад. Він, мабуть, вирішив покінчити з усім прямо зараз, оскільки з однієї з його рук сочилася аура фіолетового кольору. 

Незабаром навколо мене з'явився фіолетовий напівкупол. Ось воно, стигма, яку неможливо скасувати після активації — суддя, який карає все «Зло», Судне Поле поширювалося навколо мене. 

Здавалося, ніби моє покарання буде стисненням до смерті. 

— ...Михаїле. 

Однак чи знав він цей невеликий факт? Що я чекав, коли він активує стигму? 

— Ні, зачекай... Порочний Архангел «Люцифер».

[Король демонів «Король Порочних Янголів» ненавидить це ім'я!] 

Спочатку Люцифер був одним з головних гравців, який повинен був привести Велику Війну Святих та Демонів до завершення. 

「Жодне «Зло» цього світу не може перемогти «Короля Порочних Янголів».」 

Це «Зло» ставало ще сильнішим, стикаючись з іншим «Злом». І врешті-решт монстр поглинув би все «Зло» на світі. Чорт забирай, навіть король демонів з десятки найсильніших не зміг би вбити його. Тому що він став би найсильнішою істотою в цьому світі, борючись проти «Зла». 

「Але що, якби його супротивник не був «Злом»?」 

Вся неймовірна сила має відповідну ціну; дивлячись на Судне Поле, яке було всього в десяти метрах від мене, я потягнувся до своєї внутрішньої кишені. 

Я витягнув одне яблуко — Плід Зоряної Реліквії, який отримав від Небесного Писаря якраз перед початком Гігантомахії. 

— Агов, хіба ти не сумуєш за смаком цієї штуки? 

Очі Михаїла почали помітно тремтіти. Він мав би впізнати це яблуко, адже він теж колись куштував його. 

— Коли янгол їсть Плід Добра та Зла, він проходить через Трансформацію Короля Демонів. Але якщо цей плід з'їсть король демонів, що станеться? 

Я побачив, як схвильований Михаїл поспішно простягнув руку. 

Шкода, але вже занадто пізно. 

Якраз перед тим, як Судне Поле розчавило моє тіло... 

...З хрускотом я відкусив шматочок від Плоду Добра та Зла.