Розділ 353. Епізод 66 — Поза Добром І Злом (4) 

У цей момент Біхьон споглядав за Дуетом між Добром і Злом через екран бюро. 

[Сценою 2-ї Великої Війни Святих та Демонів буде «Острів Реінкарнації», розташований у Темному Розломі.] 

У мить, коли пролунала заява вищого доккебі, усі доккебі в бюро заворушилися. 

— Ні, чому раптом цей острів? 

— Що взагалі думають вищі доккебі? 

Навіть вищі доккебі не змогли створити сцену для 80-го головного сценарію. Якщо воля Зоряного Потоку не рухалася… 

[Зоряний Потік готовий відкрити 80-й головний сценарій.] 

[Створено новий головний сценарій.] 

Системне повідомлення здивувало Біхьона.  

— Зоряний Потік справді поворухнувся? 

Серія шокуючих змін сценарію приголомшила Біхьона. 

— Біхьоне! Щойно було отримано одкровення! 

— ...Одкровення? 

За деякий час виникла нова панель. Екран ще не оновився, але Біхьон знав, що це таке. 

— …Плита одкровення. 

Невідома плита, яку могли бачити лише сузір’я та королі демонів, які отримали силу «одкровення». Матеріал і навіть простір та координати не були чітко відомі. Бюро могло лише спостерігати за дивним об’єктом. 

Кожна туманність мала іншу назву для цієї «плити». Божественне одкровення, єдине слово, шепіт старого диявола… 

Це був невідомий об'єкт, який розповідав інформацію майбутнього, змушуючи бюро звернути на нього увагу. 

Метод, який використовували сузір’я Зоряного Потоку для прочитання майбутнього, був простим. Іноді в плиті одкровення виникав отвір, і з отвору звільнявся ряд фрагментів оповіді. Фрагменти, які висипалися, мали інформацію про майбутнє. Сузір’я та королі демонів розпізнавали слова, об’єднували та використовували їх, щоб передбачити майбутнє чи пророкувати свою долю. 

Було зроблено стигму під назвою «Одкровення». Насправді це була просто реконструкція цих слів. 

Біхьон запитав:  

— Ще одна зміна плити одкровення? 

— Так, це проблема ще з часу, коли вона почала тремтіти кілька років тому. 

Початкова версія одкровення оприлюднила інформацію про майбутнє, але це не мало істотного впливу на ймовірність сценарію бюро. Майбутнє, відтворене через одкровення, було невизначеним і неясним. 

Однак кілька років тому в цій плиті утворилася «тріщина». Через цю тріщину проникала вся інформація про майбутнє. 

— Дивна діра утворилася кілька днів тому… 

Діра, яка виникла кілька днів тому, спричинила проблему ймовірності, яку не міг не помітити навіть Зоряний Потік. Інформація, яку не слід було передавати далі, пройшла через цей зламаний отвір без пошкоджень. 

У Біхьона все ще боліла голова, коли він думав про ту роботу. З отвору на деякий час випливали дивні нитки. 

「Три Шляхи Вижити В Зруйнованому Світі.」 

Слова були схожі на назву книги, і сузір’я Зоряного Потоку поринули в хаос. 

—Що таке «Три Шляхи Вижити В Зруйнованому Світі.txt»? 

—Чи означає «руїна» ■■ кожного сценарію? 

Сузір’я, які знехтували сценаріями та залишалися розслабленими, після оприлюднення цього відкриття почали діяти так, ніби в них горять ноги. Поповзли чутки про апокаліпсис і про кінець Зоряного Потоку. 

— Екран готовий! 

Біхьон нервово дивився на чорно-білий екран. Кілька слів, що виринули крізь отвір, змусили весь Зоряний Потік здригнутися. Яке одкровення виникне цього разу? 

За деякий час з'явився екран одкровення. У центрі плити був дуже маленький отвір. 

— Немає жодних змін… га? 

Наступної миті доккебі були вражені білуватим предметом, який з’явився всередині отвору. Це були чиїсь вуста. 

—А-а-а… отже, гм… перевірка мікрофона? 

Доккебі вигукнув: 

— Що це..? 

У бюро панував хаос, поки рот продовжував говорити. 

—Ви мене чуєте? Зараз я передам вам одкровення. Я покажу вам його лише на секунду, тож подивіться та запам’ятайте! 

Разом із чистим і веселим голосом лунав звук перегортання сторінок. За деякий час крізь отвір проскочили фрагменти оповіді. 

「Як вижити в зруйнованому світі, шлях третій.」 

Одкровення ясно виднілося. Це було справді схоже на божественне одкровення. 

「Цей метод на Острові Реінкарнації.」 

Уривки оповіді розлетілися в повітрі, і голос промовив: 

—Побачили? Тоді до побачення! 

Діра закрилася, і голос зник. 

Біхьон пробурмотів:  

— О боже мій. 

Ніхто з шокованих доккебі бюро не міг відкрити рота. Звідусіль лунали дзвони. Сипалися нестримні запити сузір’їв. 

На панелі з іншого боку ще лунав звук з Дуету між Добром і Злом. 

[Я скажу це ще раз.] 

Пролунав голос вищого доккебі Барама. 

[Сценою 2-ї Великої Війни Святих та Демонів буде «Острів Реінкарнації», розташований у Темному Розломі.] 

*** 

Після Дуету між Добром і Злом наша група відразу повернулася на Землю. Всю дорогу назад до Промислового Комплексу члени команди були в захваті. Зокрема, Джун Хівон та Лі Джіх’є перевіряли ефективність табличок, які ми отримали. 

[Головний Приз Дуету між Добром і Злом]. 

У Зоряному Потоці «статус» зазвичай підвищувався лише завдяки накопиченню оповідей. Проте були надзвичайно рідкісні зоряні реліквії, які підвищували статус, не потребуючи накопичення оповідей. Так було з нагородами на Дуеті між Добром і Злом. 

— Мій меч здається легшим… цього достатньо, аби легко замахнутися на Хьонсона-аджоссі? — шепотіння Лі Джіх’є змусило Лі Хьонсона затремтіти. 

Безумовно, табличка була ефективнішою за отримання двох квазі-міфічних оповідей. Враховуючи, що всі квазі-міфічні оповіді, які я отримав, були тими, які я отримав після страждань і смерті, це був величезний поштовх. 

[Квиток Обміну на 5,000,000 монет]. 

Крім того, вони отримали п'ять мільйонів монет як призові. 

— Ха, Докча-ссі… ми тепер багаті… 

— Мені не доведеться турбуватися про монети деякий час. 

— Діти, скільки ви отримали? — спитала Джун Хівон дітей, що отримали нагороду за найкращу хімію. 

— Шін Юсон, чесно кажучи, я був трохи активнішим. Дай мені ще 100,000 монет. 

— Що це за нісенітниця? Приз, природно, буде розділений навпіл. Те ж саме і з оповідями. 

Лі Хьонсон зупинив дітей. Члени команди, здається, зі своїх міркувань були в доброму настрої, але з іншого боку вони також поглядали на мене. 

「Насправді є питання, яке не задавав жоден.」 

Чому ми з Ю Джунхьоком посварилися? Члени команди бачили все на власні очі, але мене про це ніхто не питав. Можливо, вони інстинктивно уникали теми. Можливо, це були їхні власні міркування, бо вони чекали, що я заговорю першим. 

Я все ще слухав Ю Сану у своїй голові, поки ніс непритомного Ю Джунхьока на спині. 

«…Ти маєш на увазі, що саме ти злила вміст «Шляхів Виживання» через отвір у Четвертій Стіні?» 

「(Так.)」 

«Сузір'я сприйняли це як одкровення?» 

「(Правильно.)」 

Я спочатку не зрозумів. Інформація, надіслана з Четвертої Стіни, стала «одкровенням» для сузір’їв? По-перше, роль «одкровення» в оригінальному романі… ні, зачекайте. 

«Не кажи мені?» 

В моїй голові було багато думок. 

Ю Сана запитала: 

「(Докча-ссі, ти помітив, що «Четверта Стіна» може бути оригінальним словом?)」 

«Так. Я не знаю точного сенсу, але…» 

「(Оригінально «Четверта Стіна» є сценічним терміном. Стіна, що відокремлює п’єсу від стіни. Герої п’єси ніколи не зможуть розпізнати Четверту Стіну. Це тому, що вони не існують поза сценою.)」 

Поза сценою. Це була «реальність», у якій я жив. 

На моїх руках виступили сироти. Дійсно, якби назва «Четверта Стіна» мала своє походження від того ж значення, що й опис Ю Сани, цілком природно, що всередині цієї стіни були б «Шляхи Виживання». Це сталося тому, що вміст «Шляхів Виживання» був створений у реальності. 

Іншими словами, одкровення було «спойлером», який пролився із роману в реальність. Вони не могли знайти його джерело, тож в очах персонажів воно стало божественним одкровенням. 

Ю Сана продовжувала говорити: 

「(Мені завжди здавалося, що це дивно. Відфільтрована інформація про «Шляхи Виживання» раптово була оприлюднена… однак цей час збігся з моментом, коли я увійшла в Четверту Стіну.)」 

«Збігся?» 

「(Так, книжка, через яку я увійшла, була «Шляхами Виживання». Назву було видно дуже добре…)」 

Тепер я все зрозумів. Причина, чому сузір’я та королі демонів раптом дізналися про «Шляхи Виживання». Ось чому раптово розгорнувся розвиток подій, якого не було в оригінальному романі. Вся інформація, яку вони знали, просочилася крізь отвір у Четвертій Стіні. 

«Це трохи складно, але це добре». 

「(Правда?)」 

Ю Сана відповіла зі сміхом. Мабуть, вона думала про те саме, що і я. 

「(До речі, я не можу нею користуватися дуже часто. Я помітила багато поглядів… ой, вибач. Мені потрібно на хвилинку піти, бо мене кличуть старші.)」 

Потім голос Ю Сани зник. Вона була наймолодшим членом бібліотеки, але мала багато розуму. 

У будь-якому випадку, завдяки діям Ю Сани ми отримали нову карту. Четверта Стіна дозволила мені маніпулювати одкровеннями, отриманими сузір’ями. Поки не виявилося, що це було помилкове одкровення, я міг використовувати інформацію для підбурювання сузір’їв. 

Хан Суйон йшла поруч зі мною і відкрила рота. 

— Ти давно не розмовляв? 

— Я просто думав про себе якийсь час. 

— У тебе, мабуть, багато думок. 

Хан Суйон закусила губу та використала Полуденний Союз під час розмови. 

—Що тепер робитимеш? 

—Що ще? Я маю підготуватися до наступного сценарію. Велика Війна Святих і Демонів — це 80-й сценарій, який почнеться за місяць. 

—Окрім цього. 

В очах Хан Суйон був складний погляд. Вона дивилася, як я ніс Ю Джунхьока на своїй спині. 

—Ти знаєш, що станеться, коли Ю Джунхьок прокинеться? 

Ю Джунхьок знав про «Шляхи Виживання». Я не знав, що знав він, але я не міг продовжувати приховувати від нього інформацію. Він може бути вражений і отримати жахливу рану, але… тим не менш… 

Хан Суйон сказала мені: 

—Для довідки. Я проти цього. 

—Проти чого? 

—Того, що ти збираєшся сказати. 

Хан Суйон поводилася так, ніби знала мої думки. Вона легенько зітхнула й подивилася в землю. 

—Зважаючи на твою особистість, дивно, що ти досі це приховував. 

Здавалося, Хан Суйон неправильно мене зрозуміла. Якби я міг сховати це краще, я б сховав стільки, скільки міг. По можливості до кінця оповіді. 

Хан Суйон похитала головою. 

—Ти можеш приховати це якомога більше. Просто вдай, що не знаєш. Прикинься пророком, як ти це робив досі. 

—Думаєш, вони повірять? Я маю поговорити про це зараз. Справа не лише в Ю Джунхьоку, а й в інших членах команди. 

Від моїх слів очі Хан Суйон розширилися. 

—Що це за дурниці? Нащо тобі і їм це казати? 

—Вони заслуговують на те, щоб знати. 

—Я пробувала це раніше. Однак персонажі нічого не можуть знати про «Шляхи Виживання». Вони думають, що це просто жарт. 

—Зараз може бути інакше. Фільтрування знімається. 

Хан Суйон відкрила рота, перш ніж знову його закрити. Замість того, щоб тиснути на мене, вона подивилася на обличчя людей, які нічого не знали. В очах Хан Суйон можна було помітити легку зневагу до мене. 

—Це для тебе чи для них? 

—… 

—Ти вже обдурив цих людей. Тепер ти будеш просити вибачення? 

—Я не хочу, щоб мене пробачали. 

Як і Хан Суйон, я також вивчав їхні обличчя. 

Сильна, але делікатна Джун Хівон. Щирий і невибагливий Лі Хьонсон. Жорстка, але мила Лі Джіх’є. Доросла, але чиста Шін Юсон. 

Я подивився на їхні обличчя і згадав «описи», які я знав. Деякі з них не були «описані», а інші мали обличчя, відмінні від цих «описів». Це були обличчя, які я знав, але й не знав. 

Шін Юсон раптом озирнулася й помахала мені рукою. Я говорив, махаючи у відповідь дитині: 

—…Я хочу бути справжнім компаньйоном. 

Хан Суйон довго мовчала, перш ніж тихо розвернутися та зникнути на Фабриці. Вдалині, як луна, долинуло її повідомлення. 

—Хіба я не чітко сказала? Я проти цього. 

Невдовзі ми прибули на Фабрику, і кожен з нас вирішив відпочити, щоб відновитися. Того вечора я викликав усіх членів Компанії Кім Докчі, окрім непритомного Ю Джунхьока. 

Я змусив Бію заблокувати канал і поставив товстий бар’єр, щоб запобігти прослуховуванню інших сузір’їв. 

Після деяких приготувань я озирнувся на членів команди.  

— Я маю дещо вам сказати. 

Я відкрив рота, але не міг легко говорити. Можливо, вона подумала, що я жартую, але Лі Джіх’є тремтіла.  

— Аджоссі, що з тобою раптом? Ти страшний. 

Я спробував усміхнутися Лі Джіх’є. 

Мене довго це хвилювало. Я був упевнений, що цей момент настане. 

Лі Хьонсон і Шін Юсон дивилися на мене з тривогою. Я побачив людей, які навіть у цій ситуації хвилювалися за мене, і закусив губи.  

— Деякі з вас. 

Очі команди тремтіли. Я побачив, як Хан Суйон відвернулася. Потім я заговорив так, ніби натискав на спусковий гачок: 

— Ви — персонажі оповіді.