— Ю Джунхьоку, ти збожеволів!
Я крикнув, поспішно підбігаючи до Ю Джунхьока. Я був таким здивованим, що не міг контролювати силу своїх здібностей. Шлях Вітру та Електрифікація були активовані одночасно через Закладку і зіткнулися з тілом Ю Джунхьока.
Сила Найчистішої Енергії Меча пофарбувала повітря, а зірка на п'єдесталі впала на землю. Моя магічна сила уразила Ю Джунхьока, і він заговорив, не дивлячись на мене:
— Відійди з дороги.
— Яке відійди з дороги? Ти зовсім здурів?
Я був приголомшений. Інші персонажі могли нічого не знати, але Ю Джунхьок, який знав усе, хотів доторкнутися до зірки. У це було важко повірити.
— Ти що, не знаєш, що таке 46-й сценарій? Хіба ти не читав сценарій як слід?
Звісно, я не міг прочитати сценарій належним чином через Ю Джунхьока.
— Я прочитав.
— Якщо доторкнешся — все скінчено!
— Не зовсім. Більшість людей отримують зірку і переходять до наступного сценарію.
Ю Джунхьок повільно подивився на мене. Я не відчув жодного хвилювання у виразі його обличчя. Це був не перший раз, коли він виконував 46-й сценарій.
「У 46-му сценарії лише ті, хто є частиною однієї туманності або були визнані «компаньйонами», могли брати участь разом.」
У попередньому колі Ю Джунхьок все прорахував і перейшов до 46-го сценарію. Він не хотів бути обмеженим, тому не приєднався до великої туманності. Натомість він обрав собі компаньйонів і кинув виклик сценарію. Він також використав інформацію, яку йому надала Шін Юсон 41-ї реґресії.
Однак була одна істота, яку Ю Джунхьок не очікував побачити. Людина, яка пристосувалася до нового майбутнього, зміненого Ю Джунхьоком, і з'явилася як компаньйон Ю Джунхьока.
「— Я вірю в тебе, Ю Джунхьоку.」
Пророк Анна Крофт. У минулому колі вона була компаньйоном Ю Джунхьока.
Я заблокував його руку і вигукнув:
— Ю Джунхьоку.
Я думав, що все буде добре. Думав, що це буде відрізнятися від попередніх життів, які він прожив. Ми прийшли до цього місця, рятуючи життя один одному кілька разів, і я подумав, що між нами має бути якась довіра.
— Я не Анна Крофт. Я не зраджу тебе.
「— Я вірив, що ти не зрадиш мене.」
Ю Джунхьок провалив 46-й сценарій через Анну Крофт. Він втратив членів своєї групи і все, що мав. Ю Джунхьок вижив, але він не вижив. Втративши все через Анну Крофт у 46-му сценарії і віддавши їй своє існування, він жив як раб до самої смерті.
Ю Джунхьок витріщився на мене.
— Кім Докча, ти сказав, що пророк, — вираз обличчя Ю Джунхьока був холодним. — Ти мені не подобаєшся. Так було від самого початку.
Трансцендентна енергія піднялася з тіла Ю Джунхьока. Чорний Небесний Демонічний Меч нітрохи не завагався, і я також підняв силу Електрифікації до межі. Моє тіло підстрибувало, наче черв'як, від ударних хвиль.
Тепер я був по-справжньому розлюченим.
— Ти сучий син—!
[Статус короля демонів випущено!]
Це була Трансформація Короля Демонів у поєднанні з Електрифікацією. Я сфокусував всю свою силу і відповів Ю Джунхьоку. Це був початок другого раунду, який ми не закінчили раніше.
Зірка котилася від зіткнення, і я крикнув.
— Ти пройшов весь цей шлях і збираєшся просто здатися? Ти так жадаєш моїх здібностей та оповідей?
Ю Джунхьок не відповів. Я кусав губи, замахуючись мечем. Незламна Віра і Чорний Небесний Демонічний Меч зіткнулися і створили приголомшливий звук.
.
…Дійсно, не те, що б я не розумів. Ю Джунхьока зрадив пророк в останньому колі. Отже, сила, якої він бажав найбільше, має бути силою самого пророкування. Крім того, він все ще неправильно вважав мене за пророка.
「Кім Док ча — ду рень.」
Що?
[Ексклюзивну здібність «Четверта Стіна» активовано!]
[«Четверта Стіна» тремтить і посміхається.]
Моя голова миттєво стала холодною, наче на мене вилили холодну воду. Невже Ю Джунхьок справді намагався вбити мене через те, що я був пророком? Чи робив він це, щоб отримати мої здібності й оповіді?
.
…Невже він відклав усе заради цього моменту?
[У Полуденному Союзі залишилися непрочитані повідомлення.]
Предмет із залишками останніх трьох років. Я заблокував меч Ю Джунхьока, коли відкривав Полуденний Союз.
[У вас є ??? непрочитаних повідомлень.]
[Повідомлення не можуть бути прочитані, оскільки вони пошкоджені.]
Чорт…
「До по мог ти?」
Після цих слів повідомлення в моїй голові почали сортуватися.
[Пошкоджені повідомлення будуть відновлені в неповному обсязі силою Четвертої Стіни.]
Повідомлення, залишені Ю Джунхьоком, почали відтворюватися в неповному обсязі через рот Четвертої Стіни.
「Лі Ґі льон і Шін Ю сон, надо куч ливі діти.」
「Лі Хьон сон — ту пий сол дат.」
Смішні повідомлення. Цей негідник використовував вікно чату як блокнот?
「Між Джун Хі вон та Хан Су йон не га раз ди.」
「У Лі Джіх'є не все га разд з го ло вою.」
「Ю Сана не по вин на цього ро бити.」
Він писав тільки погані речі про членів групи. Але я знав Ю Джунхьока. Ю Джунхьок був людиною, яка не згадувала нікого, хто йому був не цікавий.
「Кім Док ча.」
У мене миттєво запаморочилося в голові, наче мене вдарили молотком по голові.
— Ю Джунхьоку, тепер ти…
По-перше, цей сценарій можна було активувати лише тоді, коли тебе розпізнавали як «компаньйона». Якби він не довіряв мені і не вважав мене компаньйоном, він не зміг би увійти в цей сценарій.
[Ваше розуміння персонажа «Ю Джунхьок» вибухово збільшилося.]
[Ексклюзивну здібність «Точка Зору Всезнаючого Читача» активовано!]
Я заціпеніло дивився на Ю Джунхьока. Ю Джунхьоку не потрібні були ані мої здібності, ані оповіді. Нарешті він відкрив рота.
— Моя поблажливість закінчилася.
Чорний Небесний Демонічний Меч націлився мені в шию.
— Ти поводився вільно протягом останніх трьох років. Це не може повторитися.
— Це було необхідно. Це було необхідно для того, щоб дійти до ■■!
— Ніхто не знає, чи твоє прагнення до ■■ правильне, чи ні.
— То ти хочеш мати право розпоряджатися моїм життям і смертю?
В очах Ю Джунхьока спалахнув спокійний гнів.
— Принаймні так ти не будеш знову приносити себе в жертву, а інші… вони не зроблять нічого зайвого.
Четверта Стіна продовжувала читати речення з Полуденного Союзу.
「Лі Джіх'є ста ви ться до сво го життя легко важ но.」
「Лі Хьонсон нав мис но сти кався з монстр ами.」
Я зрозумів, які «зайві» речі робили члени групи. Я виголосив:
— Я ніколи більше не буду робити подібних речей.
— …
— Хто хоче вмирати? Я теж не хочу.
Ю Джунхьок не відвів меча, націленого на мене. З його очей було видно, що він не вірить моїм словам. Зрештою, мені довелося змінити напрямок мого переконання.
— Ю Джунхьоку, якщо ти доторкнешся до зірки, то отримаєш мої «права на життя і смерть», але також отримаєш оповідь зрадника.
Оповідь зрадника.
— Щойно ти отримаєш цю оповідь, члени групи не довірятимуть тобі, навіть якщо ти підеш у наступний сценарій. Тобі більше ніхто не повірить. Ти хочеш так жити?
Ніхто не хотів, щоб його ненавиділи. Так само і холоднокровний реґресор, Ю Джунхьок. Особливо, якщо це був той самий Ю Джунхьок, який мав компаньйонів.
— Це не має значення.
— Що?
Ю Джунхьок подивився на мене. Я почув його думки через Точку Зору Всезнаючого Читача.
「…Було б краще, якби я був таким, як ти.」
Ю Джунхьок, якого я знав, ніколи б так не вчинив. Мої ноги заклякли, коли Ю Джунхьок рухався до зірки. Все навколо сповільнилося, наче хтось потягнув за анод часу.
—До речі, з Ю Джунхьоком з твого світу все гаразд?
Почувся голос Хан Суйон 1863-го кола.
—Цей Ю Джунхьок — зношена людина, але у Ю Джунхьока 3-го кола ще все нормально з головою? Він точно буде зломленим, якщо з'явиться хтось на кшталт тебе.
Вираз обличчя Ю Джунхьока, коли він тягнувся до зірки, не був таким, як у протагоніста. Це вже не був той гордий і впевнений у собі Ю Джунхьок, якого я пам'ятав. Скоріше, Ю Джунхьок був чимось наляканий.
「Цьому світу потрібен Кім Докча.」
「І інші члени групи…」
「Я не той, хто може пройти сценарії до кінця.」
Четверта Стіна сказала:
「Ти теж цьо го хо тів.」
У моїх вухах дзвеніло, коли я прокручував у голові все, що я зробив до цього часу. Історія, у якій я отримував речі, що мали бути у Ю Джунхьока, і займав місця, куди мав би піднятися Ю Джунхьок, протікала, як панорама.
「— Я — Ю Джунхьок.」
Слова, вимовлені жартома, повернулися до мене. Історія, яку я бездумно забрав, створила теперішнього Ю Джунхьока.
「Ти хо тів бу ти прот агоніст ом.」
Ні.
Четверта Стіна сказала:
「Ти Ю Джунхьок.」
Я не був Ю Джунхьоком.
「Кім Докча — це Ю Джунхьок.」
Я не хотів бути протагоністом.
「То ді чо му ти до сі про ходив сце нарії?」
Чому я проходив сценарії? Я бачив, як Ю Джунхьок тягнеться до зірки. Я пробурмотів внутрішньо. Я не міг пояснити словами, чому я проходжу сценарії.
[«Четверта Стіна» викликає невідому реакцію.]
Я почув звук у своїй голові. Це був звук тріскання чогось твердого. Я прислухався до цього звуку, коли біг до Ю Джунхьока. Наче чекаючи на мене, Ю Джунхьок повернувся до мене.
Трансцендентна сила, що дозріла. За останні три роки Ю Джунхьок став сильнішим.
[Персонаж «Ю Джунхьок» розповідає гігантську оповідь «Весна Царства Демонів».]
— Ти мені не суперник.
— Можливо, це правда, — під час моєї подорожі до 1863-го кола, Ю Джунхьок став настільки сильним, що, можливо, я не зміг би перемогти його. Я не розумів, як така сильна людина може бути невпевненою у собі. — Однак, я знаю людину, яка може перемогти тебе.
Ю Джунхьок був наляканим. Інформація, яку він отримав від Шін Юсон 41-ї реґресії незабаром вичерпається. Він починав оповідь, якої не знав.
[Ви отримали оповідь як винагороду за Іншосвітну Угоду.]
Тож я мусив повідомити йому про це.
Ти не тільки такий. Ти можеш досягти не лише 41-го кола.
[Ви отримали оповідь міфічного рангу!]
[Ця оповідь була передана вам кимось.]
У моїй голові спалахнуло сліпуче світло, коли вибухнули повідомлення.
[Оповідь міфічного рангу «Єдина Оповідь» відповідає вашому рівню!]
[Оповідь міфічного рангу достатня, щоб замінити гігантську оповідь!]
[Частину «наступицтво» вашої першої оповіді міфічного рангу завершено!]
[Частину оповіді втрачено під час передачі, і «наступництво» не вдалося завершити.]
[Отримайте інші оповіді міфічного рангу або гігантські оповіді.]
…Отримання цієї оповіді не входило до мого початкового плану. Я не знав, що отримаю цю оповідь в 1863-му колі. У будь-якому випадку, ситуація була такою, що було б непогано використати цю оповідь.
[Обсяг оповіді вийшов за межі ваших можливостей розповісти її.]
[На вашому рівні Розуміння Прочитаного ви можете інтерпретувати лише частину оповіді.]
У мене пішла кров з носа, а тіло затремтіло, наче його вдарило струмом. Темні тіні скупчилися навколо мене та Ю Джунхьока. Обстановка в кімнаті змінилася, і я відчув запах сірки. Гарячий пекельний вогонь і кров вкривали підлогу.
Я почув розгублений голос Ю Джунхьока. Я не відповів йому і просто дивився на незліченні тіні навколо мене.
[Вимірювання кількості кіл, можливих при вашому рівні Розуміння Прочитаного.]
Цифри швидко промайнули перед моїми очима.
[Максимальна кількість разів, яку ви можете прочитати «Ю Джунхьока» — до «41-го кола».]
[Ви хочете вибрати 41-ше коло?]
Я повільно кивнув, і емоції Ю Джунхьока заповнили мою голову. Жахливі відчай і безпорадність. Емоції, які були витерті зі сценаріїв. Божевільна депресія напала на мене, і я почув звук ґлузливого сміху. Я все це витримав.
[Ви приваблюєте талант «Ю Джунхьока» в цьому колі.]
Посеред цього далекого відчуття самотності за мною спостерігала тінь. Ю Джунхьок 41-го кола. Жорстокий чоловік, який відправив Шін Юсон в його минуле.
Він говорив зі мною:
「Я спеціалізуюсь на списах.」
Спис, що існував у темній тіні, з'явився перед моїми очима. Я не вагаючись схопив списа.
[Оповідь «Пекло Вічності» розпочато.]
Далі
Розділ 310 - Розділ 310. Епізод 59 — Компанія Кім Докчі (2)
Оповідь «Пекло Вічності». Це була оповідь, яку мені передав Ю Джунхьок 1863-го кола. [Багато сузір’їв вражені вашою оповіддю.] [Туманність «Асґард» зосереджена на вашій оповіді.] [Туманність «Веди» зосереджена на вашій оповіді.] Оповідь, що привернула увагу туманностей. Це не було дивно. Це була міфічна оповідь, яка мала достатньо руйнівної сили, щоб замінити деякі гігантські оповіді. В очах Ю Джунхьока зарябіло. — Як..? Пекло Вічності було оповіддю, яка дозволяла мені запозичити «історію», яку Ю Джунхьок накопичив протягом 1863 кіл. Від списа у своїй руці я відчув силу, що не була моєю. Я не міг запозичити здібності чи стигму Ю Джунхьока з цією оповіддю. Однак справжня сила Ю Джунхьока походила не від системи. Вона була втілена через трансцендентне навчання. 「Щоб утримати цей спис, Ю Джунхьок десятиліттями тренувався з єдиною метою.」 Ю Джунхьок 41-го кола. Замість того, щоб шукати Святу, що Мечем Ламає Небо, він знайшов спадщину зниклого Нульового Муріма. Це був давно знищений світ бойових мистецтв. Душовбивчий Спис. Бойове мистецтво, яке можна було порівняти з Фехтуванням, що Ламає Небо, найсильнішим бойовим мистецтвом Муріма. Ю Джунхьок із 41-го кола знищив репатріантів цим списом. У 3-му колі Ю Джунхьок, ймовірно, визнав би цю силу. Це було одне з досягнень, які він мав на увазі. — Так, це сила, якої ти намагався навчитися, — промовив я з твердим виразом обличчя. Рука, що тримала спис, тремтіла, наче її підхопив сильний вітер. Це сталося через надмірну інтеграцію. Це було лише 41-ше коло. У 41-му колі Ю Джунхьок уже досяг цього рівня. Це була сила, яку людина Ю Джунхьок накопичив протягом свого життя, яка виходила за рамки здібностей і витривалості. Це був статус трансцендента. Я відчував, що от-от знепритомнію від запаморочення, але тримався. Ментальне навантаження було більшим за фізичне. Однак якщо це навантаження було лише ментальним… [Ексклюзивна здібність «Четверта Стіна» діє!] Я міг якось це витримати. — Давай, Ю Джунхьоку. Оповідна версія Ю Джунхьока зайняла позицію. Було б краще, якби я мав зоряну реліквію, як-от Алебарду Лисиці Гармонії чи Спис Бога Білої Блискавки, але наразі цього «тіньового списа» було достатньо. Вигаданий персонаж 41-го кола, викликаний мною, заговорив. 「Ти слабкий. Добре було б реґресувати.」 Ю Джунхьок був ослабленим. Можливо, це я його послабив. — Якщо ти не зробиш цього правильно, я тебе вб'ю. Потік трансцендентної сили вирвався з тіла Ю Джунхьока. Ю Джунхьок помітив, що я був серйозним. Ми кинулися назустріч один одному, не потребуючи жодних слів. Наші статуси зіткнулися і викликали гуркіт. За величезною хмарою пилу Душовбивчий Спис розділився на сотні різних гілок. Наступ Душовбивчого Списа почав відкидати Фехтування, що Ламає Небо. Це не була здібність чи стигма. Це була оповідь, створена зусиллями 41-ї реґресії. Душовбивчий Спис вибухнув, і по всьому тілу Ю Джунхьока з'явилися рани. — Це все, що ти можеш? Минуло три роки, але це все? Я задихався і в голові у мене запаморочилося від того, що моя магічна сила вичерпалася. Проте я продовжував говорити. Я виплюнув запальні слова, щоб спровокувати його. Думки Ю Джунхьока витали в повітрі. 「Що було б, якби я тоді отримав Абсолютний Престол?」 Серед цього всепоглинального жалю Ю Джунхьок знову відступив. 「Якби я старався більше.」 Крок назад, ще один. Після постійного відступу Ю Джунхьок, як завжди, зайшов у глухий кут. Стіна, від якої більше немає місця для відступу. Я встромив спис у Ю Джунхьока. Списоносець промовив, кинувшись до Ю Джунхьока. 「Ні, ти старався.」 Очі Ю Джунхьока стали більшими, коли він ледве уникнув списа. Ю Джунхьок здригнувся, дивлячись на спис, устромлений у стіну. Списоносець продовжував говорити. 「Цього було недостатньо.」 Тремтіння Ю Джунхьока повільно вщухло. Його тремтливі очі занурилися, а на сітківці замерехтів холодний образ. [Оповідь «Пекло Вічності» вплинула на втілення «Ю Джунхьок».] Ю Джунхьок знову підняв меч. Коли списоносець розколов повітря, Фехтування, що Ламає Небо зіткнулося з його траєкторією. Спалахнули блакитні іскри, і Ю Джунхьок дивився на списоносця, а не на мене. Збільшилась кількість зіткнень, змінився час і простір навколо нас. Відкривався час трансцендентності. 「Ти прислав мені Шін Юсон.」 「Так і є.」 Ю Джунхьок продовжував орудувати своїм мечем. Це було фехтування, яке було не таким витонченим, як раніше. Траєкторія була незрілою і незграбною. Фехтування, що Ламає Небо, яке було на межі завершення, знову розвалювалося. Ю Джунхьок запитав: 「Чи можу я стати таким могутнім, пройшовши через 41 коло?」 「Насправді це не так багато.」 Для того, щоб вийти за межі трансцендентності, потрібно мати сміливість відмовитися від рамок. Подібно до того, як архітектор ламає замок через віконну раму, наполеглива одержимість і бажання досконалості стали ключем до відкриття нової трансцендентності. Тоді Ю Джунхьок обрав свій шлях. Кожного разу, коли він стикався зі списом, що вбиває душу, форма Фехтування, що Ламає Небо, руйнувалася. Траєкторія змінилася, через що змінився зміст. Зрештою, сила трансцендентності слідувала за зернами оповіді, яку він шукав. Історія Ю Джунхьока ставала сильнішою щоразу, коли ми стикалися з величезним викликом. Ця історія знову готувалася до стрибка вперед. 「Стань сильнішим, Ю Джунхьоку.」 Ю Джунхьок і Ю Джунхьок розмовляли. [Сузір’я «Демон-Король Спасіння» дивиться на втілення «Ю Джунхьок».] Можливо, це була моя роль. Досягнувши певного етапу свого життя, Ю Джунхьок зазирнув усередину себе. Я дивився на такого Ю Джунхьока і думав про себе. Я не міг бути протагоністом. Я не міг врятувати когось іншого. І все-таки я, принаймні, знав цю оповідь і міг її розповісти. Усі удари списа містили речення, які я прочитав. Від жахливого 3-го кола до 41-го кола. Крім того, 1863-тє коло було схожим на пекло. Я неодмінно читав кожне речення. —Ааааааааа! Під час сутички Ю Джунхьок переживав різні загрози. Подібно до того, як я пережив «Шляхи Виживання», Ю Джунхьок пережив життя, якого він не жив. Ю Джунхьок 3-го кола зростав завдяки 41-му колу. [Персонаж «Ю Джунхьок» дивиться на оповідь «Пекло Вічності».] Людські істоти не могли бути врятовані іншими. Вони могли врятуватися лише самі. Те, що я міг зробити для інших, це в кращому випадку зіграти роль мосту. — Всі ви зазнали невдачі, — сказав Ю Джунхьок. — Я не буду слухати порад тих, хто зазнав невдачі. Нарешті, це був Ю Джунхьок, якого я знав. Траєкторія еволюціонованого Фехтування, що Ламає Небо слідувала за потоком Душовбивчого Списа. Його наполегливий меч знищив тінь списа, розірвавши зв’язок, що за ним слідував. Ю Джунхьок був розчарованим, але не здавався. Навіть якби відчай не припинився, і все зруйнувалося, він би знову взяв першу цеглину. 「Я — Ю Джунхьок.」 — Ні, — нарешті він перевершив самого себе. — Я — Ю Джунхьок. Вибух розлетівся по всіх кутках кімнати. [Оповідь «Пекло Вічності» завершено.] Палюче пекло зникло, а кривавий запах став тьмяним. У бруді та пилу лезо Чорного Небесного Демонічного Меча торкнулося мого горла. Майже одночасно Незламна Віра, яку я простягнув, досягла його грудей. [Сузір’я «Бог Морської Війни» справді відчуває захоплення.] [Сузір’я «Той, хто Долає Останні Випробування» віддає вам належне.] [Сузір’я «Останній Герой Хвансанбьоля» захоплюється справжнім протистоянням.] Час минав, і тишу навколо заповнювало лише дихання. У цій тиші, що час від часу порушувалася, Ю Джунхьок дивився на мене. Ю Джунхьок із 3-го кола перевищив 41-ше коло й оголосив: — Я виграв. Я посміхнувся. — Що ти кажеш? Я виграв. Зірка, що котилася по землі, яскраво засяяла. [Ліміт часу сценарію закінчився.] Як благословення, зірка розлетілася в повітрі й розсіяла срібне світло. Ми тупо дивилися на світло. [Зірку кімнати не вдалося отримати.] [Ніхто не поранив свого компаньйона.] 46-й головний сценарій, Доказ Зірок. Сценарій можна було правильно пройти, якщо жоден учасник не завдав одне одному шкоди. [Ви продемонстрували свою «довіру».] Однак ті, хто дійшов до 46-го сценарію, не думали, що його можна пройти таким чином. Досі був світ сузір'їв. Зрештою, не існувало втілення, яке б відмовилося від можливості збільшити свою силу. Одна зірка народиться, а інша — помре. Крім того, не буде з ким ділитися світлом. [Ви отримали нову оповідь!] [Ви виконали умови завершення сценарію.] Коли ми прийшли до тями, то лежали на підлозі, ніби дали обіцянку. Це тому, що ми з Ю Джунхьоком досягли своїх меж. Запал нашої свідомості на короткий час обірвався і повертався. Я розплющив очі й почув бурмотіння Ю Джунхьока. — …Шкода. — Згоден. Це був гарний шанс отримати оповідь Верховного Короля. Хоч я й не підтримував це, я засміявся. Всі м'язи мого тіла боліли. Я пожував кілька Великих Пігулок Повернення, які таємно витяг, але відновлення мого розбитого тіла відбувалося повільніше, ніж я очікував. Пекло Вічності було оповіддю, яка викликала серйозне перевантаження. — Здається, ти в порядку? — … Ю Джунхьок важко дихав, і здавалося, що він про щось думав. Ймовірно, Ю Джунхьок досяг нового рівня завдяки щойно отриманому просвітленню. Це те, що називалося талантом. Я заздрив. Ну, він був протагоністом. Мовчазний протагоніст відкрив рота. — Ти сказав, що пішов до іншої світової лінії. Я дивувався, чому він не запитав раніше. — Яке це було коло? — 1863-тє. Чи було число занадто великим? Ю Джунхьок на мить замовк. — «Я» з того світу дав тобі оповідь? — Так. Ю Джунхьок не запитував подробиць. Він деякий час думав про щось, перш ніж запитати: — Цей «я»… чи зазнав я невдачі? Я подивився на повітря. — Ти досяг успіху. Я відчув, як Ю Джунхьок напружився. [«Четверта Стіна» слабко мерехтить.] Ю Джунхьок із 1863-го кола, який вийшов за рамки оригінального роману та пішов, щоб знайти власну оповідь. Я згадав про останню появу того Ю Джунхьока. — Він зможе дійти до кінця сценарію. Можливо, це кінець, якого я не знаю. — …Ти не перевірив цього належним чином. — Якби я перевірив це, то не повернувся б. — Було б не так вже й погано побачити кінець у тому місці. — То був не мій світ, — я дивився на порожнє місце. — Мій світ тут. Ю Джунхьок довго мовчав. Я облизнув губи та засміявся. — Тут є моє втілення Юсон, моя колега Ю Сана, Хан Суйон, яка ще не потемніла, моя мати… — Не радій так. Це ще не кінець. Тоді в повітрі почувся голос доккебі. [Ой, одна кімната вже завершила сценарій. Хі-хі, справді… це була захоплива битва, яку очікував сценарій!] Це був не Юн’кі. Сценарієм займалися кілька доккебі, тому їхні обов’язки, ймовірно, змінилися. Я насилу підводився. Ю Джунхьок мав рацію. Цей сценарій ще не закінчився. — Інші кімнати зайшли пізніше за нас, — сказав Ю Джунхьок. Власне, перед нашими очима було таке повідомлення. [Триває очікування, поки інші члени туманності завершать сценарій.] Потім почувся голос Юн’кі. [Для тих, хто вже пройшов сценарій, я покажу декорації інших кімнат!] Разом із повідомленням перед нами вискочило кілька екранів. Після цього в мої вуха ввійшли численні непрямі повідомлення. [Король демонів «Володар Східного Пекла» спостерігає за зіткненням двох сузір’їв.] [Король демонів «Чорногривий Лев» дуже зацікавлений у битві.] [Сузір’я «Покровитель Молоді та Подорожей» зосереджене на полі бою.] [Сузір’я «Друг Справедливості та Гармонії» має тривожний вираз.] [Сузір’я «Кручена Голова Нещастя» бажає перемоги друга.] Всі вони були модифікаторами, які важко зібрати в одному місці. Я сфокусував свій погляд на одному з екранів, що з’явилися. Навіщо зібралися ці головоломки? …Чорт, ось що сталося. Чорні та червоні хвилі магічної сили стикалися на екрані. Це було свято магічної сили, що наповнило кімнату. Був пекельний вогонь, який все розтоплював, і чорне полум’я з грізною руйнівною силою. Від самого цього виду я відчував, що моє тіло згорить від спеки. Два найстрашніших сузір'я, які я знав. Втілення цих сузір'їв боролися. Дракон Чорного Полум'я Безодні та Демоноподібна Вогняна Суддя. Почувся сміх доккебі. [Кімната, яку призначили неправильно, ймовірно, закінчиться м’яко.] Стався вибух червоної магічної сили, і все в кімнаті згоріло. Бліді тіні тремтіли в туманному полі зору. Плоть була різко розірвана і текла кров. Чиєсь тіло повільно падало в диму.
Читати
Відгуки
Я взагалі не зрозуміла, що сталося в кінці з оповідями і тд, але... о мій бог😱 Ця історія колись доведе мене до лікарні від психічного виснаження. Такі американські гірки ще спробуй знайти. "Шлях Вітру та Електрифікація були активовані одночасно через Закладку і зіткнулися з тілом Ю Джунхьока" - ситуація жахлива, але мені чомусь так смішно від візуалізації того, як Докча на повній швидкості Шляху Вітру вшибається в Джунхьока. Прямо як в більярді😂 "— Відійди з дороги. — Яке відійди з дороги? Ти зовсім здурів?" - колись Докчі було й слово страшно сказати Джунхьокові (і не відгрібти за це), а зараз ледь себе стримує щоб не спитати чи не кончений той😁 "— Я не Анна Крофт. Я не зраджу тебе. 「— Я вірив, що ти не зрадиш мене.」 " - 😭😭😭 Мій травмований хлопчик... Мої ДВА травмованих хлопчиків по факту, але Джунхьок тут Докчу взув по рівню менталбрейку, це факт. Останній раз таке було в 10 сценарії, коли він все поставив на те, щоб самому стати Королем Демонів, бо вірив, що з Докчею команда виграє. Тепер от знову йде на жертву - САМОПОЖЕРТВА це парафія Докчі, хоч ти не чуди! "— Кім Докча, ти сказав, що пророк, — вираз обличчя Ю Джунхьока був холодним. — Ти мені не подобаєшся. Так було від самого початку" - пиздить як дихає. Але ж майже зміг, майже переконав Докчу. Та й я майже повірила, що його знову якийсь біс вкусив.